#історія #події
Шлях до Червоної планети: 27 років тому NASA запустило «Mars Pathfinder».
4 грудня 1996 року з космічного стартового комплексу 17B на мисі Канаверал відбувся запуск ракети-носія Delta II, яка вивела на міжпланетну траєкторію апарат «Mars Pathfinder». Ця місія NASA стала справжнім проривом у дослідженні Марса, оскільки вперше в історії успішно доставила на поверхню Червоної планети не просто стаціонарний апарат, а мобільний марсохід.
Амбітні цілі та інноваційний підхід
Місія «Mars Pathfinder» була розроблена в рамках програми NASA «Faster, Better, Cheaper» (Швидше, Краще, Дешевше), яка передбачала створення ефективних та відносно недорогих космічних апаратів. Основними цілями місії були:
Демонстрація нових технологій: Вперше застосувати інноваційний метод посадки з використанням повітряних подушок для м'якого приземлення.
Дослідження атмосфери та поверхні Марса: Вивчити склад марсіанської атмосфери, геологічні особливості поверхні та зібрати дані про метеорологічні умови.
Випробування марсохода: Розгорнути та протестувати перший автономний марсохід під назвою «Sojourner», який мав провести геологічні дослідження у безпосередній близькості від посадкового модуля.
Посадка, що увійшла в історію
«Mars Pathfinder» приземлився на Марсі 4 липня 1997 року в районі долини Арес, стародавнього русла річки, де, як вважалося, могли бути відкладення гірських порід з різних регіонів планети. Процес посадки був справжнім технологічним дивом:
Апарат увійшов в атмосферу Марса на величезній швидкості.
Випустив парашут, який уповільнив його рух.
На висоті близько 300 метрів над поверхнею спрацювали ракетні двигуни.
За кілька секунд до приземлення надулися величезні повітряні подушки, що повністю оточили посадковий апарат.
Апарат відскочив від поверхні понад 15 разів, перш ніж остаточно зупинився.
Цей метод дозволив уникнути використання важких посадкових опор і значно спростив конструкцію, зробивши місію економічно вигіднішою.
«Sojourner» — перший дослідник Марса
Після успішної посадки розкрився посадковий модуль, і на поверхню Марса спустився марсохід «Sojourner» (названий на честь американської аболіціоністки Сожурнер Трут). Розміром з мікрохвильову піч, вагою всього 10,6 кг, він був оснащений камерами та спектрометром для аналізу хімічного складу ґрунту та каміння.
«Sojourner» працював на Марсі майже три місяці (планувалося 7 днів), подолавши понад 100 метрів та провівши аналізи 15 зразків ґрунту та каміння. Він передав на Землю тисячі унікальних зображень та величезний обсяг наукових даних, що дозволили вченим краще зрозуміти геологічну історію Марса.
Спадщина місії
Зв'язок з «Mars Pathfinder» був втрачений 27 вересня 1997 року, ймовірно, через відмову батарей або програмного забезпечення. Проте місія перевершила всі очікування, продемонструвавши:
Можливість недорогих та швидких місій на Марс.
Ефективність посадки з повітряними подушками, яку згодом використовували й інші успішні місії (наприклад, Mars Exploration Rovers «Spirit» і «Opportunity»).
Цінність мобільних платформ для детального дослідження поверхні планети
«Mars Pathfinder» та «Sojourner» відкрили нову еру роботизованих досліджень Марса, проклавши шлях для сучасних та амбітних місій, таких як «Curiosity» та «Perseverance». Це був сміливий крок, який надихнув мільйони людей на Землі та довів, що людство здатне сягати найдальших куточків Сонячної системи.
#історія #події
Шлях до Червоної планети: 27 років тому NASA запустило «Mars Pathfinder».
4 грудня 1996 року з космічного стартового комплексу 17B на мисі Канаверал відбувся запуск ракети-носія Delta II, яка вивела на міжпланетну траєкторію апарат «Mars Pathfinder». Ця місія NASA стала справжнім проривом у дослідженні Марса, оскільки вперше в історії успішно доставила на поверхню Червоної планети не просто стаціонарний апарат, а мобільний марсохід.
Амбітні цілі та інноваційний підхід
Місія «Mars Pathfinder» була розроблена в рамках програми NASA «Faster, Better, Cheaper» (Швидше, Краще, Дешевше), яка передбачала створення ефективних та відносно недорогих космічних апаратів. Основними цілями місії були:
Демонстрація нових технологій: Вперше застосувати інноваційний метод посадки з використанням повітряних подушок для м'якого приземлення.
Дослідження атмосфери та поверхні Марса: Вивчити склад марсіанської атмосфери, геологічні особливості поверхні та зібрати дані про метеорологічні умови.
Випробування марсохода: Розгорнути та протестувати перший автономний марсохід під назвою «Sojourner», який мав провести геологічні дослідження у безпосередній близькості від посадкового модуля.
Посадка, що увійшла в історію
«Mars Pathfinder» приземлився на Марсі 4 липня 1997 року в районі долини Арес, стародавнього русла річки, де, як вважалося, могли бути відкладення гірських порід з різних регіонів планети. Процес посадки був справжнім технологічним дивом:
Апарат увійшов в атмосферу Марса на величезній швидкості.
Випустив парашут, який уповільнив його рух.
На висоті близько 300 метрів над поверхнею спрацювали ракетні двигуни.
За кілька секунд до приземлення надулися величезні повітряні подушки, що повністю оточили посадковий апарат.
Апарат відскочив від поверхні понад 15 разів, перш ніж остаточно зупинився.
Цей метод дозволив уникнути використання важких посадкових опор і значно спростив конструкцію, зробивши місію економічно вигіднішою.
«Sojourner» — перший дослідник Марса
Після успішної посадки розкрився посадковий модуль, і на поверхню Марса спустився марсохід «Sojourner» (названий на честь американської аболіціоністки Сожурнер Трут). Розміром з мікрохвильову піч, вагою всього 10,6 кг, він був оснащений камерами та спектрометром для аналізу хімічного складу ґрунту та каміння.
«Sojourner» працював на Марсі майже три місяці (планувалося 7 днів), подолавши понад 100 метрів та провівши аналізи 15 зразків ґрунту та каміння. Він передав на Землю тисячі унікальних зображень та величезний обсяг наукових даних, що дозволили вченим краще зрозуміти геологічну історію Марса.
Спадщина місії
Зв'язок з «Mars Pathfinder» був втрачений 27 вересня 1997 року, ймовірно, через відмову батарей або програмного забезпечення. Проте місія перевершила всі очікування, продемонструвавши:
Можливість недорогих та швидких місій на Марс.
Ефективність посадки з повітряними подушками, яку згодом використовували й інші успішні місії (наприклад, Mars Exploration Rovers «Spirit» і «Opportunity»).
Цінність мобільних платформ для детального дослідження поверхні планети
«Mars Pathfinder» та «Sojourner» відкрили нову еру роботизованих досліджень Марса, проклавши шлях для сучасних та амбітних місій, таких як «Curiosity» та «Perseverance». Це був сміливий крок, який надихнув мільйони людей на Землі та довів, що людство здатне сягати найдальших куточків Сонячної системи.
Українська
English
