Київський грамофон: музика, що пам’ятає місто.
Ця мініскульптура — присвята київським підприємцям, які на межі століть відчиняли мешканцям міста вікно у світ новітніх технологій. Серед них — і магія звуку. Саме завдяки їм до Києва дійшло одне з найромантичніших технічних див свого часу — грамофон.
Винайдений наприкінці XIX століття Емілем Берлінером у США, грамофон швидко оселився на київських вечірках, балконах і вітальнях. На початку XX століття з’явилось «Депо музичних інструментів», де можна було не лише купити, а й полагодити улюблений пристрій. А трохи згодом фірма «Екстрафон» почала масово виготовляти грамплатівки — завдяки енергії і наполегливості чеського іммігранта Їндржиха Їндржишека, одного з піонерів київської музичної індустрії.
Грамофон, що на скульптурі, не лише декоративний — він оживає. Натисніть кнопку — і почуєте знайому мелодію: «Як тебе не любити, Києве мій». Пісня Ігоря Шамо на слова Дмитра Луценка, що вже майже 60 років звучить як ніжне зізнання у коханні до столиці.
Це не просто пристрій — це музична пам’ять Києва.
Проєкт «Шукай!» – це історія Києва у бронзових мініскульптурках.
Кияни гуляють Києвом та дізнаються історію свого міста.
Скульптурки шукай, історію Києва пізнавай.
https://youtube.com/shorts/rIKePIHWZgY

А до весни лишився місяць лютий...
Слова Марії Отрощенко
Музика Галини Соколишин.
Виконує сімейний дует сестер Ольги та Галини Соколишин "Терті пляцки"