Події

Огляд подій Мої події

Блоги

Огляд блогів

Спільноти

Огляд спільнот Вподобані спільноти Мої спільноти

Клуби

Огляд клубів Мої клуби

Більше

Популярні Дописи Розробникам

Каталог

Знаходьте цікавих людей, створюйте нові зв’язки та залучайте нових друзів

  • Святослав Коваль
    2025-01-31 07:30:05 ·
    https://youtu.be/Bj0aqaTOPL8?si=o9hhAHdgOx74WHw_
    https://youtu.be/Bj0aqaTOPL8?si=o9hhAHdgOx74WHw_
    378переглядів 1 Поширень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Святослав Коваль
    2025-01-31 07:21:29 ·
    https://youtu.be/UrvtrAPq3AY?si=ulONkMvUYWsuASSO
    https://youtu.be/UrvtrAPq3AY?si=ulONkMvUYWsuASSO
    791переглядів 1 Поширень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Святослав Коваль додає 2 фото
    2025-01-31 07:15:47 ·
    362переглядів 1 Поширень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Святослав Коваль
    2025-01-31 07:15:25 ·
    https://youtu.be/JRWtd9jle1k?si=sO7aFJgwvyVB6J84
    https://youtu.be/JRWtd9jle1k?si=sO7aFJgwvyVB6J84
    368переглядів 1 Поширень
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-01-31 07:01:36 ·
    #поезія
    В дитинстві я літала над жоржинами.
    Та й виросла, літаючи --літа.
    Тепер ходжу стежками і стежинами
    І прокладаю шлях крізь болота.
    Втомилось моє серце калатати.
    Терплю і мовчки прокладаю шлях.
    Я,що у снах навчилася літати...
    Я,що могла б ходити по шпилях...

    Ліна Костенко
    #поезія В дитинстві я літала над жоржинами. Та й виросла, літаючи --літа. Тепер ходжу стежками і стежинами І прокладаю шлях крізь болота. Втомилось моє серце калатати. Терплю і мовчки прокладаю шлях. Я,що у снах навчилася літати... Я,що могла б ходити по шпилях... Ліна Костенко
    5
    483переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Музика BEZмеж
    2025-01-31 06:59:16 ·
    349переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-01-31 06:56:46 ·
    #поезія

    Не виправдовуй того, хто мовчить.
    Надумані причини будуть неправдиві,
    Якщо б насправді захотів любить,
    То віднайшов би правила єдині.
    Якщо б була йому ти дорога,
    То він за поглядом одним погнався.
    Кохання – це незміряна вага,
    Закоханий ніколи б не вагався.
    Не залишай свої чуття так пропадати,
    Дивись навколо, хто йде за тобою,
    Дозволь тому тебе вже наздогнати.
    Така любов буде довічною рабою.

    Галина Поважняк
    #поезія Не виправдовуй того, хто мовчить. Надумані причини будуть неправдиві, Якщо б насправді захотів любить, То віднайшов би правила єдині. Якщо б була йому ти дорога, То він за поглядом одним погнався. Кохання – це незміряна вага, Закоханий ніколи б не вагався. Не залишай свої чуття так пропадати, Дивись навколо, хто йде за тобою, Дозволь тому тебе вже наздогнати. Така любов буде довічною рабою. Галина Поважняк
    3
    492переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Юлія Ясенина
    2025-01-31 06:55:00 ·
    Дівчатка, кого цікавить pобoта онлайн
    Вільний грaфік
    Поєднується з декретом чи основною зaйнятістю
    Дoхiд на кaртку
    Кому цікаво пишiть
    Дівчатка, кого цікавить pобoта онлайн 💻 Вільний грaфік ⏳ Поєднується з декретом 🤱 чи основною зaйнятістю 💼 Дoхiд на кaртку 💳 Кому цікаво пишiть ✍️📩
    690переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-01-31 06:32:34 ·
    #мистецтво
    Ця картина називається "Обличчя села" Олега Шупляка. На ній зображено зимовий пейзаж українського села: вкриті снігом дахи хат, дерев’яна церква, дерева та стежки. Але якщо придивитися уважніше, усі ці елементи гармонійно складаються в образ обличчя.

    Це обличчя символізує зв’язок людини з природою та культурою рідної землі. Картина поєднує реалістичність із тонкою оптичною ілюзією, пробуджуючи відчуття затишку й тепла, які дарує рідне село навіть у холодну пору року. Автор підкреслює, що рідні місця завжди залишають свій слід у людському серці, створюючи нерозривний зв’язок із минулим і культурною спадщиною.
    #мистецтво Ця картина називається "Обличчя села" Олега Шупляка. На ній зображено зимовий пейзаж українського села: вкриті снігом дахи хат, дерев’яна церква, дерева та стежки. Але якщо придивитися уважніше, усі ці елементи гармонійно складаються в образ обличчя. Це обличчя символізує зв’язок людини з природою та культурою рідної землі. Картина поєднує реалістичність із тонкою оптичною ілюзією, пробуджуючи відчуття затишку й тепла, які дарує рідне село навіть у холодну пору року. Автор підкреслює, що рідні місця завжди залишають свій слід у людському серці, створюючи нерозривний зв’язок із минулим і культурною спадщиною.
    2
    465переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!
  • Оксана Вінніченко додає фото
    2025-01-31 05:46:42 ·
    #поезія

    Ми всі, завжди чекаємо чогось...
    Чекаємо, коли остигне кава...
    Чекаємо, що з найрідніших хтось
    Обійме й скаже кілька слів ласкавих...
    Чекаємо наступних вихідних...
    Зарплати... Дня народження... Відпустки...
    Чекаємо дзвінка завжди від тих,
    Без кого в серці холодно і пусто...
    У спеку ми чекаємо дощів...
    В Різдво - щоб снігу випало багато...
    Чекаємо хороших, вдалих днів
    І подарунків в Новорічне свято...
    Ми всі чогось чекаємо завжди...
    І це чекання - душу окриляє...
    Чекаємо, що пройде час біди -
    І слово "ПЕРЕМОГА " пролунає!
    Але найголовніше в цьому те,
    Що нас усіх, теж хтось завжди чекає...
    Чи ви в селі, чи в місті живете,
    Відстань на справжню дружбу не впливає!
    Тому спішіть... Спішіть завжди до тих,
    Хто жде від вас хоча б простих "привітів",
    Хто скаже вам ці кілька слів простих:
    "Спасибі, що ти є на цьому світі!"

    Ольга Тріфонова
    #поезія Ми всі, завжди чекаємо чогось... Чекаємо, коли остигне кава... Чекаємо, що з найрідніших хтось Обійме й скаже кілька слів ласкавих... Чекаємо наступних вихідних... Зарплати... Дня народження... Відпустки... Чекаємо дзвінка завжди від тих, Без кого в серці холодно і пусто... У спеку ми чекаємо дощів... В Різдво - щоб снігу випало багато... Чекаємо хороших, вдалих днів І подарунків в Новорічне свято... Ми всі чогось чекаємо завжди... І це чекання - душу окриляє... Чекаємо, що пройде час біди - І слово "ПЕРЕМОГА " пролунає! Але найголовніше в цьому те, Що нас усіх, теж хтось завжди чекає... Чи ви в селі, чи в місті живете, Відстань на справжню дружбу не впливає! Тому спішіть... Спішіть завжди до тих, Хто жде від вас хоча б простих "привітів", Хто скаже вам ці кілька слів простих: "Спасибі, що ти є на цьому світі!" Ольга Тріфонова
    4
    708переглядів
    Будь ласка, увійдіть, щоб поставити лайк, поділитися чи прокоментувати!