МИНАЄ ЛІТО
Минає літо…наче лиш поча́лось,
Та добігає вже свого́ кінця,
Із нами ще воно не попрощалось,
Та скоро сво́го виставить вінця́.
Спекотні дні кінця свого́ збігають,
Хоч може й не спекотні вже такі,
В природі витинанки витинають,
Й хмаринки в небі вже не всі легкі́.
Ще зовсім трішки й літо помандрує,
Кудись піде́ від нас в далеку даль,
Можливо за відходом пошкодує,
Але накине придбану вуаль.
А біля брами осені торкнеться,
Погляне мило, все їй передасть.
Сестрі-красуні мило усміхнеться,
Але відходом смутку всім завдасть.
Воно нічо́го вдіяти не може,
І календар продовження не мав,
Піде відпочивать на сво́є ложе,
А на послідок – коник в травах грав.
Тому́ в дорогу літо проведемо,
Одя́гнем вишиваночку йому,
В останні дні з ним душу відведе́мо.
Але ж куди так квапиться й чому́?
28.08.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 1021253
МИНАЄ ЛІТО
Минає літо…наче лиш поча́лось,
Та добігає вже свого́ кінця,
Із нами ще воно не попрощалось,
Та скоро сво́го виставить вінця́.
Спекотні дні кінця свого́ збігають,
Хоч може й не спекотні вже такі,
В природі витинанки витинають,
Й хмаринки в небі вже не всі легкі́.
Ще зовсім трішки й літо помандрує,
Кудись піде́ від нас в далеку даль,
Можливо за відходом пошкодує,
Але накине придбану вуаль.
А біля брами осені торкнеться,
Погляне мило, все їй передасть.
Сестрі-красуні мило усміхнеться,
Але відходом смутку всім завдасть.
Воно нічо́го вдіяти не може,
І календар продовження не мав,
Піде відпочивать на сво́є ложе,
А на послідок – коник в травах грав.
Тому́ в дорогу літо проведемо,
Одя́гнем вишиваночку йому,
В останні дні з ним душу відведе́мо.
Але ж куди так квапиться й чому́?
28.08.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 1021253
Українська
English
