Послухала я тут пісні-учасниці фіналу Національного відбору України на «Євробачення» 2025 року і ділюся враженнями. Влад Шериф – «Wind of change» Гарно звучить, приємний голос, хороша така повільна пісня. Може і не на перемогу, але на хороший виступ шанси є. Абіє – «Дім» Цікаве етно-звучання, однак з тексту якось сенс пісні малозрозумілий, поки не почитала опис на Ютуб і коментарі. Для мене це мінус, проте на самому Євробаченні перед виступом ведучі і коментатори «розжовують» глядачам сенси і меседжі пісень учасників, тож, якщо співачка стане учасницею, то є шанс, що аудиторія зрозуміє пісню і оцінить. Molodi – «My sea» Отут однозначно краща оцінка, бо текст все ж дуже важливий у пісні, до того ж, не всі люди біжать одразу читати описи-пояснення на Ютуб. А пісня реально класна, можливо, саме за неї і голосуватиму. Future Culture – «Waste My Time» Сама по собі пісня наче і непогана, послухати на фоні можна. Маша Кондратенко – «No Time To Cry» Цікаве поєднання веселого ритму і невеселої теми пісні. Непогано. Khayat – «Honor» Непогано. Є те, за що Хайята полюбили раніше, і щось новеньке. Загалом, хороша пісня. Fiїnka – «Культура» Приспів причепливий у хорошому значенні цього слова. Бо ж правда все. А загалом, ця пісня набагато краща, ніж та, з якою співачка вперше пробувала пройти на «Євробачення». Шіда-ріда, свій до свого, Шіда-ріда, по своє, Як впізнаєш рідне слово, Тогди й взнаєш, ким ти є. Krylata – «Stay true» Непогана пісня. Поки більше нічого не можу сказати. Zifeblat – «Bird of Pray» Цю пісню також варто потім ще раз послухати, а так, ніби і непогана. Слухати можна. ДК «Енергетик» – «Сіль» Рок я люблю, тож пісню слухала із зацікавленням. Мелодія класна, до слів ще треба прислухатися, щоб повноцінно оцінити пісню. Та і з гуртом не завадить ближче познайомитися. Що можна сказати у висновку? Відвертого жаху я не почула, всі пісні по своєму хороші, хтось одразу «залетів», когось ще послухати треба, щоб оцінити. Але, хто б не став учасником від України цьогоріч – буду вболівати. Отже, мої фаворити цьогоріч – Fiїnka та «Molodi». Але однозначно поганих пісень на цьогорічному відборі немає, тож вболіватиму за учасника, хто б не став переможцем. Ще кинулося в очі, що чи не усі пісні – поєднання української та англійської, повністю англомовних пісень не було, єдина одномовна пісня була від Fiїnka, але там гуцульський діалект української мови. Прикол в тому, що на нацвідборі Польщі бере участь пісня на підляському діалекті польської мови, який має вкралпення української. Ото буде цікаво, якщо обидві ці пісні потраплять на «Євробачення». І додам те, що писала раніше – щоб не галасувати через те, що не подобається представник на «Євробаченні», треба голосувати за тих, хто подобається. Сподіваюся, цього року «Дія» витримає нацвідбір, А ще – все ж хотілося б окремий додаток для прояву культурної демократії, тому що у «Дії» є багат більш важливих функцій, ніж голосування за учасника музичного конкурсу, хай навіть такого, як «Євробачення». І ще додам, що писала раніше. Так, у нас війна. І так, «Євробачення» – важливий конкурс для України і нашої культури, важлива можливість заявити про себе, не дати забути про себе. Тому присутність України на міжнародних конкурсах (з усіх видів мистецтва) – завжди на часі. Хто теж так вважає – може і собі послухати пісні цьогорічного Нацвідбору і зробити свій вибір: https://www.youtube.com/playlist?list=PL9HYs4nXU5qfk_ZDMHlitQ6EfVtq48ym2.

Сьогодні в одній фейсбук-спільноті був допис про те, чим, мовляв, серіал "Гострі картузи" кращий за "Бригаду". І от що я подумала - усі ці фільми і серіали за замовчуванням створюються для дорослої аудиторії, для людей, у котрих уже є базові налаштування на тему, "що таке добре, що таке погано". Але ж проблема в тому, що багато з цих фільмів дивляться діти і підлітки, у яких таке виховання ще у процесі, як то кажуть. Що було б найкраще для дітей у нашому шаленому світі? Щоб батьки РАЗОМ з ними читали і дивилися - того ж "Хрещеного батька" чи навіть "Аделіну", якщо вже на те пішло. Щоб потім мати змогу по-людськи пояснити, чому рольова модель з певного фільму, серіалу чи книги, м'яко кажучи, не підходить. Але біда в тому, що багато батьків або не помічають, що дивляться їхні діти, або ідуть у іншу крайність - категоричну заборону. А в підлітковому віці виглядати "білою вороною" через заборони, які здаються недолугими, аж ніяк не хочеться. Найбільша трагедія була з цим усім, як на мене, у дев'яності - час, коли дорослі змушені були гарувати на мінімум двох-трьох роботах, щоб прогодувати родину. І тут уже немає часу на вирощування цінностей - дитина спокійно сидить перед теликом (чи комп'ютером або приставкою) і не тиняється небезпечними вулицями - уже слава Богу. А які "шидеври" показували на новонароджених телеканалах у 90-і - тут уже можуть згадати з гіркою посмішкою всі, хто зростав у 90-і роки 20 сторіччя. Тож, на мою думку, єдиний спосіб убезпечити дитину чи підлітка від "шкідливого" впливу певного фільму і книги - дивитися РАЗОМ з дитиною-підлітком. І, можливо, на власні очі переконатися, що не настільки та книга чи фільм - шкідливі.

Як то кажуть: Скажи непопулярну думку і тікай: Так от. Я не дивилася Тіні забутих предків Параджанова. Лише книгу Коцюбинського читала. У мене взагалі з класикою складні стосунки: багато з нині класичного не читала і не дивилася і не почуваюся при цьому обділеною, хоча час від часу з деякою класикою все ж знайомлюся. Так от, щодо нещодавнього скандалу. Люди неприємно вражені тим, що акторка з ТАКОГО фільму ТАКЕ робить. А хіба сюжет фільму чи особистість режисера визначають особистості акторів? Дуже і дуже рідко. Хоча б тому, що навіть такий яскравий і україноцентричний фільм Параджанова - частина радянського кінематографа, в якому працювали різні люди. Одні, як Параджанов і Миколайчук, намагалися розвивати і відкривати світу українську культуру навіть у задушливих радянських умовах і за це їм шана велика. Інші ж просто час від часу користуються моментом, щоб отримати яскраву роль, талановито її виконують. Але при цьому залишаються цілком радянськими людьми, котрі могли і не пройнятися ідеєю режисера і просто грали роль. Хай навіть дуже талановито. Користуючись всіма "плюшками" від слави фільму. Єдине, чого варто було б чекати від цієї пані - хоча би вдячності до режисера і до культури, яка і створила Тіні забутих предків. #Укрвїна #Кіно #Мої_думки

Шановні користувачі. Дякую, звісно, за увагу, однак в друзі я прийматиму лише людей, з якими спілкуюся в реалі або інших соцмережах. Для новеньких - ласкаво прошу підписуватися, постів лише для друзів у мене буде дуже мало. Дякую за розуміння. А ви любите додавати в друзі незнайомців?