Причини тривожності у дітей, як батькам допомогти дитині подолати це відчуття - все це в пам'ятці для батьків "Як допомогти тривожній дитині?". Ціна - 50 грн. Файл у форматі PDF. Хто зацікавлений, будь ласка, пишіть в директ чи ставте "+" в коментарях до посту.❄️ #дитячийпсихолог #розвитокдитини #дитячапсихологія #тривожністьудітей

Сенсорна інтеграція - це обробка інформації, що надходить від органів чуттів, структурування та впорядкування відчуттів, формування знання. Чим правильніше працюють сенсорні системи, тим більше достатньої інформації отримує мозок та видає більше адекватних відповідей. Сенсорна інтеграція: 🧩 є безсвідомим процесом, що відбувається у головному мозку; 🧩 організує інформацію, отриману за допомогою органів чуттів; 🧩 наділяє значеннями наші відчуття, відбираючи потрібну інформацію; 🧩 дозволяє усвідомлено діяти та реагувати на ситуацію, в якій знаходимося; 🧩 формує базу для теоретичного навчання та соціальної поведінки. Для всебічного розвитку дитини її нервова система повинна постійно отримувати сигнали від рецепторів усіх органів чуттів, переробляти їх і формувати адекватну реакцію і поведінку. Сенсорна інтеграція  - це фундамент, без якого неможливе нормальне функціонування вищих психічних функцій, а саме, адекватна поведінка, читання та письмо. Для розвитку сенсорної інтеграції дуже корисними і дієвими є дощечки з поверхнею з різноманітних матеріалів (тактильні елементи різної фактури: пухнасті, шершаві, м'які, гладкі і т.д.). Вони дають можливість дитині дослідити поверхню за допомогою всієї долоні та пальців. Тактильні дощечки дають можливість дитині  отримати необхідні їй сенсорні відчуття, розвивають у дітей сприйняття оточуючого світу, формують уявлення щодо фактури та тактильних особливостей предметів, збагачують тактильне сприйняття  та розширюють сенсорний досвід, розвивають тактильну і зорову пам'ять, а також увагу та посидючість. Саме сенсорне сприйняття вважається інструментом пізнання оточуючого світу. #сенсорнаінтеграція #психологія #дитячапсихологія #дитячийрозвиток #розвитокдитини

ЧОМУ ДИТИНА БРЕШЕ? Брехня завжди має під собою конкретні причини, і мотиви систематичної брехні можуть бути різними. Страх бути покараним за брехню. Дитина боїться покарання за провину, тому простіше збрехати. Якщо батьки погрожують дитині покаранням за незроблені вчасно уроки, непрочитану книжку, неприбрані перед сном іграшки тощо, дитина скоріш за все збреше, аніж скаже правду. При цьому вона може машинально збрехати навіть тоді, коли у батьків є можливість перевірити результат. Наприклад, дитина залишила безлад в кімнаті, але сказала, що прибрала іграшки, хоча батьки можуть спокійно це перевірити. В такому випадку страх покарання за безлад бере верх над страхом брехні. 🔹️Бажання самоствердження. Якщо дитина постійно бреше, що мешкає у великій квартирі, або у всіх членів родини є власний автомобіль, або що її тато бізнесмен, коли насправді він сантехнік, скоріш за все дитину хвилює її соціальний статус. Батькам необхідно з’ясувати, у чому причина цього занепокоєння: над її родиною насміхаються однолітки, принижують її, обзивають? Чи не беруть до компанії, тому що вона не дотягує за соціальним статусом? Бажання бути на одному рівні з однолітками штовхає дітей на брехню. 🔹️Дурний приклад. Часто складаються ситуації, коли батьки брешуть при дітях, а потім дивуються, що їхня дитина робить так само. Дитина росте в сім’ї – і все, що відбувається в родині, сприймає як модель поведінки. Немає сенсу сварити її за брехню, якщо батьки в неї на очах брешуть один одному або іншим. 🔹️Конфлікти в родині. Діти бачать і чують більше, ніж здається батькам, але самі вони часто не бувають почутими. Якщо в родині складний період або постійна напружена обстановка, це відображається на психологічному стані дітей. Не обов’язково битися в істериці, щоб показати власні емоції. В хід йдуть способи серйозніші. #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдітей #розвитокдитини #чомудитинабреше

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ПРИВ'ЯЗАНОСТІ У ДИТИНИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ БАТЬКАМ. Прив’язаність – це основа для емоційного розвитку дитини, її почуття безпеки та довіри до світу. Формується вона поступово, проходячи кілька важливих етапів. 🍼 1. Від народження до 2 місяців: довіра до всіх У цей період дитина ще не відрізняє своїх від чужих. Вона реагує на турботу будь-якої людини, яка забезпечує її потреби: годує, заспокоює, тримає на руках. 👶 2. Від 2 до 7 місяців: вибіркове спілкування Дитина починає розпізнавати близьких. Вона частіше посміхається батькам і чекає від них уваги. Саме в цей період закладається основа майбутньої прив’язаності. 👫 3. Від 7 до 24 місяців: сильна прив’язаність Малюк чітко віддає перевагу одному чи кільком значущим дорослим (часто це мама або тато). Він може боятися незнайомців або засмучуватись, коли близькі відходять. 🌱 4. Від 2 років і старше: співпраця Дитина розуміє, що батьки можуть відходити, але вони завжди повертаються. З’являється здатність до більш складної взаємодії та співпраці. 🔑 Як підтримати здорову прив’язаність? Будьте емоційно доступними для дитини. Відповідайте на її потреби вчасно і з турботою. Створюйте атмосферу безпеки й довіри. Проявляйте любов через обійми, слова підтримки та увагу. Безпечна прив’язаність допомагає дитині розвиватися впевненою у собі особистістю. Пам’ятайте, що ваша любов і турбота – найважливіший фундамент для цього процесу! 🌸Поділіться своїм досвідом: як ви підтримуєте близький зв’язок із вашою дитиною?🌸⬇️ #дитячийпсихолог #дитячапчихологія #розвитокдитини #раннійрозвиток #раннійрозвитокдитини