«Чорне Сонце» — не метафора, а реальність, яку ми переживаємо щодня.
Цей текст — не про вигадану історію. Це голос тих, хто дихає в окопах, хто молиться під градом снарядів, хто дивиться смерті в очі, але не схиляється.
На Донбасі, серед згарища, де руїни стали будинками, розгортається драма людської душі. Василь Шкляр у своєму романі «Чорне сонце» показав нам 28-річного Українця, який не просто воює — він горить, палить себе задля нашого життя. І таких — тисячі. Кожен із них міг бути нашим братом, другом, сином.
Коли ти гортаєш стрічку новин, не забувай: це не просто заголовки. Це — останній лист солдата до матері. Це — очі медика, який витирає кров з шолома. Це — хрест на свіжій могилі, під якою лежить той, хто мав одружитися цього літа…
«московія» — імперія зла, що виросла на брехні, геноциді та ненависті. Вона хоче забрати наш голос, нашу пам’ять, нашу свободу. Але поки ми пам’ятаємо — ми живемо. Поки боремось — МИ ПЕРЕМОЖЕМО !
🛡️ ⚔️Твій голос — це зброя.
🕯️ Твоя пам’ять — це храм загиблих.
Твоя дія — це порятунок живих.
Ми — НАРОД, який не можна зламати. МИ — ті, хто дихає вогнем і творить світло з попелу !
📢 Поширюй. Говори. Стій.
Бо Україна — це не просто Держава.
Це твоя душа, закута в чорне сонце, що вже проривається крізь морок
https://t.me/RuslanSpeaks
✍️16.07.2025
Цей текст — не про вигадану історію. Це голос тих, хто дихає в окопах, хто молиться під градом снарядів, хто дивиться смерті в очі, але не схиляється.
На Донбасі, серед згарища, де руїни стали будинками, розгортається драма людської душі. Василь Шкляр у своєму романі «Чорне сонце» показав нам 28-річного Українця, який не просто воює — він горить, палить себе задля нашого життя. І таких — тисячі. Кожен із них міг бути нашим братом, другом, сином.
Коли ти гортаєш стрічку новин, не забувай: це не просто заголовки. Це — останній лист солдата до матері. Це — очі медика, який витирає кров з шолома. Це — хрест на свіжій могилі, під якою лежить той, хто мав одружитися цього літа…
«московія» — імперія зла, що виросла на брехні, геноциді та ненависті. Вона хоче забрати наш голос, нашу пам’ять, нашу свободу. Але поки ми пам’ятаємо — ми живемо. Поки боремось — МИ ПЕРЕМОЖЕМО !
🛡️ ⚔️Твій голос — це зброя.
🕯️ Твоя пам’ять — це храм загиблих.
Твоя дія — це порятунок живих.
Ми — НАРОД, який не можна зламати. МИ — ті, хто дихає вогнем і творить світло з попелу !
📢 Поширюй. Говори. Стій.
Бо Україна — це не просто Держава.
Це твоя душа, закута в чорне сонце, що вже проривається крізь морок
https://t.me/RuslanSpeaks
✍️16.07.2025
«Чорне Сонце» — не метафора, а реальність, яку ми переживаємо щодня.
Цей текст — не про вигадану історію. Це голос тих, хто дихає в окопах, хто молиться під градом снарядів, хто дивиться смерті в очі, але не схиляється.
На Донбасі, серед згарища, де руїни стали будинками, розгортається драма людської душі. Василь Шкляр у своєму романі «Чорне сонце» показав нам 28-річного Українця, який не просто воює — він горить, палить себе задля нашого життя. І таких — тисячі. Кожен із них міг бути нашим братом, другом, сином.
Коли ти гортаєш стрічку новин, не забувай: це не просто заголовки. Це — останній лист солдата до матері. Це — очі медика, який витирає кров з шолома. Це — хрест на свіжій могилі, під якою лежить той, хто мав одружитися цього літа…
«московія» — імперія зла, що виросла на брехні, геноциді та ненависті. Вона хоче забрати наш голос, нашу пам’ять, нашу свободу. Але поки ми пам’ятаємо — ми живемо. Поки боремось — МИ ПЕРЕМОЖЕМО !
🛡️ ⚔️Твій голос — це зброя.
🕯️ Твоя пам’ять — це храм загиблих.
Твоя дія — це порятунок живих.
Ми — НАРОД, який не можна зламати. МИ — ті, хто дихає вогнем і творить світло з попелу !
📢 Поширюй. Говори. Стій.
Бо Україна — це не просто Держава.
Це твоя душа, закута в чорне сонце, що вже проривається крізь морок
https://t.me/RuslanSpeaks
✍️16.07.2025
27переглядів