#історія #постаті Джексон Поллок: Людина, яка перетворила хаос на мистецтво вартістю у мільйони. 28 січня 1912 року народився Джексон Поллок — бунтівник від живопису, який вирішив, що пензлі та мольберти — це занадто нудно для справжньої експресії. Він став обличчям американського абстрактного експресіонізму, змусивши критиків чубитися, а глядачів — годинами вдивлятися у переплетення кольорових ліній. 🎨🌀 Метод «крапання»: Живопис дії Поллок не просто малював — він здійснював ритуал. Він розстеляв величезні полотна прямо на підлозі своєї студії в сараї та буквально танцював навколо них, розбризкуючи фарбу безпосередньо з банок або за допомогою палиць та мастихін. Цю техніку назвали «drip painting» (живопис крапанням). Для нього було важливо не зобразити щось конкретне, а зафіксувати сам момент руху, енергію та емоцію. 🖌️💥 «Джек-розбризкувач» проти академізму Консервативна публіка таблоїдів охрестила його «Jack the Dripper» (натякаючи на Джека-Різника). Багато хто казав: «Та моя дитина намалює так само!». Але Поллок лише посміювався. Його роботи, попри позірну хаотичність, мали внутрішню структуру та ритм, який вчені пізніше порівнювали з фракталами — складними математичними формами, що зустрічаються в природі. 🧠🧬 Трагедія і тріумф Життя Поллока було таким же неспокійним, як і його картини. Боротьба з алкоголізмом, депресія та вічний пошук себе врешті призвели до трагічного фіналу — у 1956 році він загинув у автокатастрофі. Проте його вплив на мистецтво виявився колосальним. Сьогодні його полотна, як-от «Номер 5», продаються на аукціонах за сотні мільйонів доларів, а його стиль став символом абсолютної свободи творчості. 🏎️🥀 Чому це важливо? Поллок довів, що мистецтво може бути не лише вікном у світ, а й дзеркалом підсвідомості. Він звільнив художників від обов'язку «копіювати реальність», дозволивши фарбі просто бути фарбою, а емоції — головним сюжетом. Його роботи — це застиглий вибух, який і через 100 років змушує нас відчувати трепет перед некерованою силою людської уяви. 🖼️✨

Ідеальні подарунки до 14 лютого 💕 Шукаєш подарунок, який справді здивує та запам’ятається? Ідеальні варіанти до Дня закоханих уже тут! Стильні худі для пари — це не просто одяг, а теплі емоції, турбота й спосіб сказати «я тебе люблю» без слів. Ніжний дизайн, комфортний крій і святковий настрій зроблять цей подарунок особливим для вас обох. Обирай, створюй та вражай у День закоханих 💖 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #акція #акция

#історія #постаті Лев Ландау: Фізик, який створив власну систему координат у невільній країні. 22 січня 1908 року народився Лев Ландау — «Дау», як його називали друзі та учні. Останній із фізиків-універсалів, лауреат Нобелівської премії та людина, яка вважала, що найбільшим гріхом є нудьга. Його геній дозволяв йому однаково блискуче оперувати як квантовою механікою, так і теорією надплинності гелію. ⚛️🧠 Теоретичний мінімум та «Школа Ландау» Ландау створив унікальну наукову школу. Щоб стати його учнем, потрібно було скласти легендарний «теоретичний мінімум» — дев'ять іспитів з усіх розділів теоретичної фізики. За всю історію цей бар’єр подолали лише 43 людини, але ці «обрані» стали елітою світової науки. Разом із Євгеном Ліфшицем він написав багатотомний «Курс теоретичної фізики», за яким і сьогодні вчаться студенти від Стенфорда до Токіо. 📚🎓 Скепсис проти Системи Ландау був переконаним скептиком і людиною з гострим язиком. У 1938 році він провів рік у в'язниці за звинуваченням у шпигунстві та антирадянській діяльності (він брав участь у написанні листівки, що порівнювала сталінський режим із гітлерівським). Його врятувало лише втручання колеги Петра Капіци, який буквально «викупив» Ландау під особисту поруку, пояснивши кремлю, що без Дау фізика в СРСР зупиниться. 📉⛓️ Теорія щастя та особиста свобода Ландау намагався раціоналізувати навіть емоції. Він розробив «Теорію щастя», згідно з якою кожна людина зобов'язана бути щасливою, а складниками успіху є робота, кохання та спілкування. Він був прихильником «шлюбного контракту про ненапад», який дозволяв подружжю мати зв'язки на стороні. Цей радикальний для радянського часу лібертаріанство в особистому житті часто шокувало оточення більше, ніж його теорія фазових переходів. ⚖️💔 Об'єктивна складність генія Якщо дивитися критично, Ландау був людиною великого его. Він класифікував фізиків за логарифмічною шкалою (де Ньютон і Ейнштейн мали найвищий клас — 0.5, а сам він скромно відносив себе спочатку до класу 2.5, а згодом — до 1.5). Його іронія часто бувала болючою для колег, а його категоричність не залишала місця для дискусій. Проте після страшної автокатастрофи в 1962 році, коли весь науковий світ об'єднався для його порятунку, стало зрозуміло: Ландау — це не просто вчений, це інтелектуальне надбання людства. 🏎️🚑

Продовження Початок 👇 Алгоритм дій для захисту родин полонених і зниклих безвісти. Дії, які родинам зниклих безвісти та полонених не слід робити за жодних обставин. По перше не можна сплачувати кошти за «інформацію», «включення до обміну», «послуги з пошуку» чи будь-яку іншу допомогу, пов’язану з установленням місця перебування або статусу людини. По друге категорично не рекомендується передавати стороннім особам персональні або чутливі дані, зокрема ПІБ військовослужбовця, номер чи назву військової частини або підрозділу, локацію та обставини зникнення, фотокопії документів, банківські реквізити чи дані платіжних карток. По третє не варто вступати в переговори з так званими «посередниками». У разі зникнення рідного або отримання інформації про можливе потрапляння в полон слід звернутися із заявою до будь якого територіального підрозділу Національної поліції України також рекомендуємо надати відповідну інформацію до Об’єднаного центру при СБУ та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Важливо зареєструватися в особистому кабінеті Координаційного штабу. Окремо доцільно звернутися до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин для отримання актуальної інформації. Для перевірки та доповнення інформації слід користуватися виключно офіційними каналами, зокрема звертатися до Національного інформаційного бюро (16-48) та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Ці інституції не вимагають жодної оплати за інформацію чи допомогу. Якщо родина володіє контактними даними особи, яка може бути причетна до шахрайства, таку комунікацію необхідно зафіксувати та передати слідчому, а також окремо звернутися до Кіберполіції. Важливо не вступати в торг і не виконувати вимог зловмисників. Головне, що слід пам’ятати Держава не бере грошей за пошук зниклих, обмін полоненими або інформацію. Шахраї завжди створюють образ «доброго помічника». Контакт із ворогом або неперевіреними посередниками може зашкодити самій людині в полоні. На жаль, у цій війні ми маємо справу з підступним ворогом, який використовує емоції та невизначеність як інструменти тиску і офіційний шлях часто потребує значного часу. Водночас саме дотримання встановлених алгоритмів не створює додаткових ризиків для зниклої або полоненої людини та її близьких. Нагадуємо, що по всіх питаннях, пов'язаних з пошуком та ідентифікацією зниклих безвісти осіб, а також для координації з правоохоронними органами та іншими структурами, Ви можете звертатися до Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин Артура Добросердова: електронна адреса: [email protected] поштова адреса: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 00024 телефон «Гарячої лінії»: 16-98 ❤️ Підписатися|Facebook https://t.me/ZNYKLI_BEZVISTI_MVS https://t.me/Ukraineaboveallelse

#думки Якщо твоя зовнішність не відповідає стандартам краси, це зовсім не означає, що ти не гарна! Ми часто невдоволенні собою. Тіло "не таке", обличчя "не дотягує", емоції "неправильні". Під тиском ідеалів, шаблонів, «правильних» тіл та стандартів ми забуваємо власну унікальність... Порівнюємо. Порівнюємо. Порівнюємо. І в цій нескінченній гонитві забуваємо, що були народжені не для того, щоб бути клонами. Краса - це не зовнішня форма, краса це стан, в якому відчуваєш любов і радість. Бережіть свою неповторність!….

#історія #речі Скрипка: як струна стала голосом епох. ​Мало який інструмент оповитий такою кількістю міфів, легенд та майже магічної привабливості, як скрипка. Вона не просто грає музику; вона шепоче та кричить, плаче та сміється, викликаючи у слухачів весь спектр емоцій — від піднесеної печалі до шаленої радості. Історія скрипки — це історія людських пристрастей, технічного генія та неймовірної здатності дерева перетворюватися на живе, чутливе створіння. 🎻 ​Почнімо з того, що скрипка – це не просто інструмент, це диво інженерії. Чотири струни, чотири кілограми натягу, понад сімдесят окремих дерев'яних деталей, склеєних без жодного цвяха. Деревина, що пройшла десятки років витримки, лак, рецепт якого досі залишається таємницею великих майстрів, і форма, яка, здавалося б, досконаліша за все, що може створити рука людини. Кожен вигин, кожна лінія слугує одній меті: змусити дерево співати. ​Вершина генія у цій справі — це, звісно, італійські майстри Кремони: Аматі, Гварнері та Страдіварі. Їхні скрипки, створені у XVII-XVIII століттях, досі є неперевершеними зразками акустичної досконалості. Чому їхній звук такий унікальний? Ніхто достеменно не знає. Можливо, справа в деревині, що росла під час "Малого льодовикового періоду", що зробило її щільнішою. Можливо, у тому самому лаку, який міг містити мінерали, що покращували резонанс. А, можливо, і в душі майстра, яка, за повір'ями, залишалася у дереві. ​Але скрипка – це не лише про досконалість форми. Це про музику, яка на ній гралася. Вона була голосом бароко, з її віртуозними фугами та сарабандами. Вона була душею романтизму, з його бурхливими емоціями та драматичними симфоніями. Вона змушувала танцювати на балах та оплакувати втрати на похоронах. Цей інструмент був присутній у всіх важливих подіях людського життя, від народження до смерті, в багатстві та злиднях. ​Довгий час скрипка була інструментом еліти, але з часом вона проникла і в народну музику, особливо у східній Європі. Подумайте про українську народну музику: без скрипки там, по суті, не обходиться жодне весілля чи свято. Вона стала інструментом, що поєднував академічну віртуозність із щирою емоційністю, яку розуміє кожен. ​І, звісно, скрипка — це про індивідуальність. Кожна скрипка має свій голос, свій характер. І кожен скрипаль, тримаючи її в руках, вливає в неї частинку своєї душі. Це вічний діалог між деревом, струнами та людським серцем, який триває вже століттями, незважаючи на зміну епох, війн та революцій. Скрипка – це не просто інструмент; це свідчення того, що краса та емоції завжди знайдуть спосіб прозвучати, навіть якщо для цього потрібен лише смичок, чотири струни та трохи дерева. 🎻

❄️ I LOVE Snow – Passion Beyond Limits ❄️ Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду (FIS) запускає глобальну ініціативу «I LOVE Snow», яка об’єднує олімпійські та паралімпійські зимові дисципліни довкола спільної ідеї — любові до снігу, що не має кордонів і обмежень 🤍 Ця кампанія — про людей у спорті. Про особисті історії спортсменів, їхній шлях до мрії, щоденну працю, сумніви, перемоги й поразки. Про емоції, які роблять зимові види спорту по-справжньому живими. 🎿 У межах «I LOVE Snow» FIS публікує серії історій у спеціальних форматах — від розповідей від першої особи до щирих листів спортсменів про свій шлях, цінності та мотивацію. Кампанія триватиме напередодні та під час Олімпійських і Паралімпійських ігор Milano Cortina 2026. ℹ️Контент поширюватиметься на цифрових платформах і в соціальних мережах FIS та буде зосереджений на сайті fis-ski.com/ilovesnow, де вболівальники зможуть знайти найновіші історії, формати та активації. 📲 До ініціативи можуть долучитися всі охочі! Разом із офіційним розважальним партнером TikTok FIS запрошує вболівальників, спортсменів і всіх, хто обожнює зиму, поділитися власними зимовими історіями та емоціями під хештегом #wintersport. 👉 Скануй QR-код на зображенні допису, знайомся з умовами участі й долучайся до ініціативи! Стань частиною світової спільноти зимових видів спорту та покажи, що любов до снігу — справді без меж 💙💛 #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

Він ділив свій дім із дев’ятнадцятьма котами одночасно. І коли один із них зник, він відповів не панікою й не гнівом, а одним із найніжніших газетних оголошень, які коли-небудь з’являлися в пресі. Цією людиною був Марк Твен. Автор «Пригод Тома Сойєра» та «Гекльберрі Фінна» був відомий своїм гострим розумом, моральною ясністю та здатністю одним рядком викривати людську дурість. Але вдома сатира відступала. Там Твен із майже благоговійною серйозністю обожнював котів. Не одного. Не двох. У різні періоди життя з ним мешкало до дев’ятнадцяти. І звичайних імен він не визнавав. Його котів звали Аполлінаріс, Вельзевул, Баффало Білл, Сатана, Саур-Меш, Зороастр і Соупі Сал. Він вважав, що коти заслуговують на імена з характером і вагою. Кіт, на його думку, — не прикраса інтер’єру. Це особистість. «Я просто не можу встояти перед котом, — писав він, — особливо якщо той муркоче». Друзі помічали, як легко він відволікався на них. Розмова могла обірватися на півслові — просто щоб погладити кота, який проходив повз. Листи писалися з котом на плечах або на колінах. Про них він говорив не як про хатніх улюбленців, а як про вищі істоти, які великодушно терплять людське товариство. «Це найчистіші, найхитріші й найрозумніші створіння, яких я знаю, — писав він, додаючи з сухим гумором, — звісно, окрім дівчини, яку ти кохаєш». Серед усіх котів один був особливим. Бамбіно. Чорне кошеня, що належало його доньці Кларі, швидко стало улюбленцем усього дому. Великий, насичено-чорний, із густою оксамитовою шерстю та ледь помітною білою смужкою на грудях — для тих, хто його любив, він був неповторним. А потім одного дня він зник. Твен був безутішний. Це була не дрібна прикрість — це була втрата. І він зробив те, що зробив би будь-який відданий опікун кота, помножений на талант великого письменника. Він розмістив оголошення в газеті New York American. Це було не звичайне оголошення про зниклу тварину. Це був маленький літературний твір: «Великий і насичено чорний; густа, оксамитова шерсть; має ледь помітну білу смужку на грудях; важко знайти в темряві». Останній рядок — тихо дотепний і глибоко ніжний — змушував усміхатися тоді й усміхає досі. Люди відгукувалися масово. Незнайомці приходили до дому Твена з чорними котами, впевнені, що знайшли Бамбіно. Твен уважно, чемно й серйозно оглядав кожного. Жоден не був його котом. А потім — як це часто буває з котами — Бамбіно повернувся сам. Без рятувальної операції. Без пояснень. Без вибачень. Просто прийшов додому, коли вважав за потрібне, ніби нічого незвичного не сталося. Твен був у захваті. Оголошення виявилося зайвим. У власній свідомості Бамбіно ніколи не губився — він просто був деінде. Твен часто казав, що може судити про людину за її ставленням до котів: «Коли чоловік любить котів, — писав він, — я його друг і товариш без жодних додаткових знайомств». Це була не просто сентиментальність. У часи, коли жорстокість до тварин була звичною й майже не піддавалася сумніву, Твен відкрито писав про їхній розум, емоції та право на доброту. Він вірив: те, як людина ставиться до тварин, говорить про неї більше, ніж слова. Великий сатирик, який легко розбивав лицемірство, у приватному житті був лагідним, терплячим і відкрито ніжним до малих живих істот. Він давав котам кумедні імена. Сумував за ними, коли вони зникали. Писав поезію, замасковану під газетні оголошення. Дозволяв їм переривати свою роботу й думки. І тим самим показував мудрість, яка не має нічого спільного з дотепністю. Марк Твен помер у 1910 році. Він залишив після себе романи, що змінили американську літературу, і рядки, які досі ріжуть по суті. Але він залишив і тихішу правду. Життя з котами — з терпінням, гумором і м’якістю — це не відволікання від величі. Це її частина. Іноді найгостріший розум у кімнаті — це той, що готовий зупинитися, нахилитися й прислухатися до муркотіння. #fblifestyle

Дядько Джошуа заявив, що Ентоні завершив боксерську кар'єру Адедамола Джошуа, дядько колишнього чемпіона у надважкій вазі Ентоні Джошуа (29-4, 26 KO), заявив, що Ей Джей вирішив завершити кар'єру. Його слова передає The PUNCH. "Головне, що він пішов з боксу. Це те, що нас радує, тому що кожного разу, коли він бореться на рингу, ми завжди переживаємо емоційно. Кожен раз, коли його нокаутують, ми відчуваємо, ніби серце виривається з грудей. Всі ці емоції, які ми переживаємо під час його боїв, є для нас надто травматичними. Тепер, коли він заявив, що йде на піку слави, ми щасливі. Чи повідомив він про це рішення родині? Так", – сказав дядько Джошуа. #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

⚡️🇺🇦 Олімпійська родина на чолі з президентом Вадимом Гутцайтом щиро вітає з Днем народження Яну Шемякіну! ☺️5 січня, свій ювілейний день народження святкує олімпійська чемпіонка в особистій шпазі та дворазова бронзова призерка чемпіонатів світу з фехтування — Яна Шемякіна! 😌Яно, дякуємо Вам за професіоналізм, витримку та ті неймовірні емоції, які Ви продовжуєте дарувати всім українським вболівальникам. Ваша праця та результати є справжнім прикладом для молодих атлетів. Бажаємо міцного здоров’я, родинного затишку та якомога більше приводів для усмішок. Нехай кожен день буде наповнений гармонією ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт