Незрозуміло, як Сметаніна призначать в "Укроборонпром" - політолог
Герман Сметанін не може очолити "Укроборонпром" ще мінімум рік - відповідно до статті 26 Закону України "Про запобігання корупції", оскільки як міністр стратегпромисловості він здійснював контроль та нагляд за "Укроборонпромом".
Про це пише політолог Андрій Миселюк у статті "Мінстратегпром: ліквідоване міністерство та невизначена доля Германа Сметаніна" коментуючи рішення Президента повернути колишнього вже міністра ліквідованого міністерства стратегічної промисловості до "Укроборонпрому":
"Генерального директора Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" призначає не Президент України або Кабмін, а Наглядова рада. Конкурс, на якому було обрано нинішнього генерального директора Олега Гуляка, був серйозним: "Цьому передували пошук та оцінка кандидатів, які проводило українське представництво Odgers Berndtson - міжнародної компанії. На посаду керівника Укроборонпрому претендувало понад 20 осіб, з яких у шорт-лист потрапили три кандидати. З ними Наглядова рада провела фінальну співбесіду та визначилася з кандидатурою. До співбесід із претендентами із шорт-листа було залучено представників посольств США, Великобританії та ФРН" - зазначали в жовтні минулого року в Мінстратегпромі.
Як після такого Наглядова рада погодиться розірвати контракт із Олегом Гуляком і без конкурсу призначити колишнього міністра порушуючи Закон "Про запобігання корупції" - не дуже зрозуміло.
Для самого Германа Сметаніна ситуація з кожним днем ускладнюється на побутовому рівні – ліквідація Мінстратегпрому та звільнення з посади міністра припинило його відстрочку від призову.

"Дуель"

Момент тріумфу вже минає,
а ворог тільки починає.
Один ти, сам, відчуваєш вже минає:
хоробрість, сила і дума завершає.

  Тремтить моя рука, немає в погляді
  вогню. Здається, програно бій.
  Та я знаю, що при нагоді,
  допоможе мені друг мій.

Сюртук на твоїх плечах,
Втеча підла вже чекає,
Пригода вже у печінках,
Розум тебе залишає.

  Ось лезо блиснуло, мов змій,
  Останній погляд, вже не твій.
  І крик душі мов дикий звір...
  ти безпощадний лицемір.

— Обливатиму тебе тверезістю,
Поки не заспокоїться дух твій!

— Не лезо блисне, а надія в очах,
ще трохи та зроблю крок,
я вірю, що разом поборимо і цей жах,
і страх, і невпевненість, і зло, і морок

— Друже, я борюся поряд з тобою!
Не поступлюся - це обовʼязок мій.

— І, друже, хоч кров заливає обличчя,
Серце б'ється відважно,
Ми зустрінемо цю ніч віч-на-віччя,
а вмерти з тобою навіть не страшно

Які б проблеми нас не застали б:
Екзамен, хвороба, чи не дай Боже любов,
Товариш завжди поряд з тобою, щоб
жити щасливо і завжди без умов!

Ми вдвох, а отже не відступимо ні на крок,
Хай буря виє, гудуть страшні вітри,
наш шлях освітить дружба
це наша спільна святая служба

Краще на світі не буває,
Самому вирішувати свій шлях.
Гірше, коли все минає,
І в кінці очікує одинокий крах.

Разом ми в цій нескоримій
боротьбі, і в тиші мовчазній
згадаємо, про кожен наш подвиг,
і всі моменти, в яких зникає подих.

©Нічний Злодюга & Ася Руда

•°•°•°•°•°•°•°•

🎧 ALVED • Love.

😘 Поділись віршем з друзями - це для нас найбільша підтримка!
Завжди раді Вас вітати,
©Штукарі

30 липня 1939 року в селі Краснопілля на Чернігівщині народився Микола Костянтинович Холодний, поет, літературознавець, публіцист, перекладач.

Ще в п’ятому класі школи виготовив листівку «Сталін помер. Люди моляться Богу», яку підкинув у шкільний коридор. Адміністрація школи вирахувала його по почерку, однак справі побоялися дати хід і обмежилися виховною бесідою.

Навчався на філологічному факультеті Київського університету. Виключений на п’ятому курсі за критичний виступ на обговоренні роману професора Арсена Іщука «Вербівчани», який висувався на Шевченківську премію. «А той роман виїденого яйця не вартий був, – згадував згодом Микола Холодний в інтерв’ю. – Так і не дали йому Шевченківської премії». За два роки поновився в університеті, перевівся до Одеси і закінчив Одеський університет (1968).

Активний автор самвидаву 1960-х. За прочитані вірші біля пам’ятника Іванові Франкові в Києві 28 травня 1966-го засуджений на 15 діб, у Лук’янівській в’язниці оголосив голодування.

Його вірші майже не друкувалися в Україні, зате виходили в Парижі, Торонто, Римі. Після виходу за кордоном збірки «Крик з могили» (1969) із критикою національної політики КПРС змушений був покинути Київ.

Саме ця збірка стала головною причиною арешту в 1972-му за антирадянську пропаганду. Звільнений після публікації в «Літературній Україні» покаянного листа, перебував під наглядом КГБ. Часто звільнявся з роботи за політичними мотивами. Із 1976-го мешкав у місті Остер на Чернігівщині. Звертався з проханням про політичний притулок до Рональда Рейгана (1984).

Член Національної спілки письменників України (1993), Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих (2002). Учасник «Помаранчевої революції» 2004-го. Американським Біографічним інститутом визнаний Людиною 1999 року.

🕯Помер за нез’ясованих обставин у себе вдома в середині лютого 2006-го. Похований 15 березня 2006-го в Острі.

Ми вам робили революцію,
в війну звільняли від ярма.
А ви розвели проституцію
біля державного керма.
Навкруг міста ростуть лісами –
до комунізму ідемо.
Тим часом податі ті самі,
в тюрмі тій самій сидимо.
Є мова піль, озер і неба –
та ходить мова та німа.
Є українців більш, ніж треба,
а України-то нема.

Микола Холодний 1966 р.

Опублікуйте ваші товари та речі безкоштовно на маркетплейсі для продажу https://zavskladom.com/ua з унікальним SEO-описом, і за 2–3 години ваше оголошення буде проіндексовано, гарантовано потрапивши в топ-10 пошукових результатів.

#особистості
30 липня 1939 року в селі Краснопілля на Чернігівщині народився Микола Костянтинович Холодний, поет, літературознавець, публіцист, перекладач.

Ще в п’ятому класі школи виготовив листівку «Сталін помер. Люди моляться Богу», яку підкинув у шкільний коридор. Адміністрація школи вирахувала його по почерку, однак справі побоялися дати хід і обмежилися виховною бесідою.

Навчався на філологічному факультеті Київського університету. Виключений на п’ятому курсі за критичний виступ на обговоренні роману професора Арсена Іщука «Вербівчани», який висувався на Шевченківську премію. «А той роман виїденого яйця не вартий був, – згадував згодом Микола Холодний в інтерв’ю. – Так і не дали йому Шевченківської премії». За два роки поновився в університеті, перевівся до Одеси і закінчив Одеський університет (1968).

Активний автор самвидаву 1960-х. За прочитані вірші біля пам’ятника Іванові Франкові в Києві 28 травня 1966-го засуджений на 15 діб, у Лук’янівській в’язниці оголосив голодування.

Його вірші майже не друкувалися в Україні, зате виходили в Парижі, Торонто, Римі. Після виходу за кордоном збірки «Крик з могили» (1969) із критикою національної політики КПРС змушений був покинути Київ.

Саме ця збірка стала головною причиною арешту в 1972-му за антирадянську пропаганду. Звільнений після публікації в «Літературній Україні» покаянного листа, перебував під наглядом КГБ. Часто звільнявся з роботи за політичними мотивами. Із 1976-го мешкав у місті Остер на Чернігівщині. Звертався з проханням про політичний притулок до Рональда Рейгана (1984).

Член Національної спілки письменників України (1993), Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих (2002). Учасник «Помаранчевої революції» 2004-го. Американським Біографічним інститутом визнаний Людиною 1999 року.

🕯Помер за нез’ясованих обставин у себе вдома в середині лютого 2006-го. Похований 15 березня 2006-го в Острі.

Ми вам робили революцію,
в війну звільняли від ярма.
А ви розвели проституцію
біля державного керма.
Навкруг міста ростуть лісами –
до комунізму ідемо.
Тим часом податі ті самі,
в тюрмі тій самій сидимо.
Є мова піль, озер і неба –
та ходить мова та німа.
Є українців більш, ніж треба,
а України-то нема.

😳 На кордоні зі Словаччиною – купи зіпсованої їжі: українці масово викидають продукти через суворі перевірки, – місцеві ЗМІ
Часто це заборонені товари або надлишок від дозволеної норми.

Цей принт взірвав наш дірект в усіх можливих соціальних мережах!🔥
Принти друкуються зі швидкістю звуку, а товари розлітаються, як гарячі пиріжки!

Футболки, шеврони, чохли для телефонів, автомобільні наліпки, шопери – додавай улюблені принти і будь в тренді!✨

В колекції вже понад 15 тематичних принтів! Завітайте на сайт, обирайте собі та другу!🫡

ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

#донтпушзехорсес #усик #шеврони #шевроникиїв #патчізсу #длязсу #dontpushthehorses #тренд #шевронизсу #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар

#архів
Його звали Семюел Харлан. Вважають, що він був ветераном Громадянської війни в США. У 1905 році він щоранку сідав на ґанку свого будинку у Вірджинії, загорнутий у вовняне пальто навіть у літню спеку. Мушкет, який він колись носив, давно зник. Як і більшість його товаришів. Але війна й досі жила в його погляді — тихому, далекому, непохитному.

Він рідко згадував про битви. Ні про Фредеріксберг, ні про Антітем, ні про ті роки бруду, вогню та смерті. Але його мовчання говорило більше, ніж будь-які слова. Кожна зморшка була спогадом. Кожен подих — неначе невимовне ім’я.

Про нього знали лише як про старого на ґанку. Діти шепотіли легенди. Дехто віддавав йому честь. Але всередині Семюел бачив уже зовсім інший світ, який йому був чужим. Поїзди гуркотіли гучніше. Міста росли. Але він тримався за інший час — час честі, болю й жертви.

Його тростина тихо постукувала по дереву. Вітер ворушив сиве волосся. І саме в тій миті історія дихала — не в книжках чи парадах, а в самотньому чоловікові, який спостерігав, як згасає останнє світло дня.

У США розповідають цю історію про Семюела Харлана — ветерана, який бачив усю трагедію війни. Але на 100% ми не можемо перевірити, чи вона достовірна, чи це лише красива легенда про покоління, яке пережило війну.

Хіба хочеш?
Мусиш!!!

Хто рано встає, той в обід вже заїїїї…ався!:)

Огірки наступають, як вороги!:)

Ваша професія?:)
Солістка!:)

Побутовий мазохізм - дивне збочення нашіх жінок!:)

То все про кого?:)
Та про мене ж!:)
Та про мою Ірина Олександрова!:)

Поки я декілька днів не могла затоваришувати з моїми тиском та пульсом, у город не ходила!:)

Сьогодні як дісталася тих огірків!!!
Мммммммати Василева!:)))
Не впевнена, що мої кабачки хуч трохи більші тих огірків?:)
Що завдовжки?:)
Що завширшки?:)

Три цебра визбирала!:)
В напрямку кабачків навіть не заглядала!:) Не до них сьогодні!:)

Поки Ірина огірки перемивала, мене ж ще по цибулю понесло?:)

Нууууу, так…
Чемні ґаздині хезе коли цибулю вибрали?
Я - ні…
То в мене ̶п̶р̶о̶н̶о̶с̶,̶ ̶т̶о̶ ̶с̶в̶е̶р̶б̶і̶ж̶ ̶і̶з̶ ̶з̶о̶л̶о̶т̶у̶х̶о̶ю̶ запоморочення, то тиск на нулях, то взагалі дощ перищить?

Два цебра тієї цибулі надовбала лопатою!
Ще пʼять рядків є?
А я знову симулюю якусь старечу слабкість?:)

До хати в пʼять підходів дісталася.
Присідала на кожному кроці, де була можливість присісти?
А хотіла прилягти…

Тепер лежу та розмірковую?
Як умовити мою Олександрову сьогодні стати солісткою?:)

Бо схоже, що я на сьогодні вже напрацювалася?:)

А вона ж ще й відерко яблок назбирала!:) На повідлочку!:)))

Ви там як?
Цілі?

На Львівщині 15-річного підлітка уразило струмом під час селфі на потягу

Близько 20:20 на залізничній станції в Брюховичах 15-річний мешканець одного з сіл Львівського району з товаришами хотів зробити селфі на даху вагона потяга.

Його уразило електрострумом – лікарі, які прибули на місце події, діагностували у хлопця сильні опіки тіла. Зараз постраждалий перебуває у реанімації.
#Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини