• Понад 40 кримінальних справ про «тероризм» проти українців надійшло до Південного окружного військового суду РФ у грудні.
    Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону у грудні ухвалив до розгляду понад 40 справ проти громадян України, що стало новим рекордом щодо щомісячного «приросту». Фігурантів звинувачують у різних тяжких злочинах, які стосуються причетності до "терористичної" діяльності.
    Серед матеріалів, що надійшли до суду, як і в попередні кілька місяців, більшу частину займають справи, які стосуються передбачуваної участі у батальйонах «Айдар» та «Азов». Зокрема 46-річний Микола Сало проходить у справі як учасник «Айдару».
    За версією російських слідчих, у серпні 2014 року Сало «перебуваючи в Старобільському районі, добровільно вступив до "Айдару"» і «брав участь у бойових діях на стороні ЗСУ». Його ровеснику, 45-річному Олександру Горєнову, також звинувачують у зв'язку з цим підрозділом ЗСУ.
    Значна частина підсудних перебувала в лавах «АЗОВу» — переважно молоді люди, частина з яких була взята в полон ще під час боїв на «Азовсталі» у травні 2022 року і відтоді перебуває в ув'язненні. Усіх звинуватили в участі в "терористичній" спільноті та навчанні "терористичної" діяльності.
    Серед них:
    – Артем Домшенком (28 років),
    – Павло Коростелев (26 років),
    – Артем Зубов (30 років),
    – Ігор Гордієнко (32 роки),
    – Юрій Кондрацький (27 років),
    – Іван Бутенко (27 років),
    – Максим Войніков (37 років),
    – Євген Коломейко (33 роки),
    – Максим Романюк (34 роки),
    – Владислав Ручка (28 років),
    - Олександр Азаров (39 років),
    - Максим Дубров (28 років),
    – Володимир Мітюн (27 років),
    - Ілля Алдакімов (34 роки),
    – Андрій Тетеркін (49 років),
    – Вадим Безуглий (27 років),
    – Ілля Довбня (39 років),
    – Владислав Кормілін (30 років),
    - Михайло Насонов (49 років),
    – Максим Божко (37 років),
    - Юрій Трифанов (30 років),
    – Владислав Заржицький (27 років),
    - Артем Сірік (49 років),
    - Артем Кушаков (36 років),
    – Віктор Кузьменко (54 роки),
    – Денис Голуб (28 років),
    – Денис Саворовський (34 роки),
    – Олексій Мірошниченко (43 роки),
    – Геннадій Бибочкін (36 років)
    - Тарас Кошман (43 роки).
    При цьому, як мінімум, двоє з них — Ручка та Дубров — раніше засуджені до тривалих термінів (24 і 28 років відповідно), а Войнікова та Коломейка ростовські судді в останні дні року встигли засудити до невідомих термінів.

    Олексій Брунько (44 роки) став фігурантом кримінальної справи через участь у батальйоні "Донбас".
    Справи за цими ж статтями розглядатимуться щодо уродженця Хмельницької області Олександра Тихонова (40 років), Сергія Копилова (50 років), мешканців Енергодару Анатолія Руденка (53 роки) та Дмитра Носенка (42 роки).
    23-річного Антона Кадикова з Мелітополя доправили до ростовського суду зі звинуваченням у теракті, сприянні тероризму, навчанні терористичної діяльності та зберіганні вибухівки.
    В одній із справ також фігурує мешканець Донеччини Володимир Плахотя (32 роки) — інформацію у картці на сайті суду не заповнено.
    Ольга Кирія (52 роки) звинувачується у «виправданні тероризму в Інтернеті» — зазвичай причиною таких справ стають публікації у соцмережах щодо підтримки ЗСУ.
    В останньому місяці року судді Південного окружного військового суду також побили попередній рекорд за кількістю вироків українцям за місяць — з 1 по 30 грудня їх винесли у 28 справах.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Понад 40 кримінальних справ про «тероризм» проти українців надійшло до Південного окружного військового суду РФ у грудні. Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону у грудні ухвалив до розгляду понад 40 справ проти громадян України, що стало новим рекордом щодо щомісячного «приросту». Фігурантів звинувачують у різних тяжких злочинах, які стосуються причетності до "терористичної" діяльності. Серед матеріалів, що надійшли до суду, як і в попередні кілька місяців, більшу частину займають справи, які стосуються передбачуваної участі у батальйонах «Айдар» та «Азов». Зокрема 46-річний Микола Сало проходить у справі як учасник «Айдару». За версією російських слідчих, у серпні 2014 року Сало «перебуваючи в Старобільському районі, добровільно вступив до "Айдару"» і «брав участь у бойових діях на стороні ЗСУ». Його ровеснику, 45-річному Олександру Горєнову, також звинувачують у зв'язку з цим підрозділом ЗСУ. Значна частина підсудних перебувала в лавах «АЗОВу» — переважно молоді люди, частина з яких була взята в полон ще під час боїв на «Азовсталі» у травні 2022 року і відтоді перебуває в ув'язненні. Усіх звинуватили в участі в "терористичній" спільноті та навчанні "терористичної" діяльності. Серед них: – Артем Домшенком (28 років), – Павло Коростелев (26 років), – Артем Зубов (30 років), – Ігор Гордієнко (32 роки), – Юрій Кондрацький (27 років), – Іван Бутенко (27 років), – Максим Войніков (37 років), – Євген Коломейко (33 роки), – Максим Романюк (34 роки), – Владислав Ручка (28 років), - Олександр Азаров (39 років), - Максим Дубров (28 років), – Володимир Мітюн (27 років), - Ілля Алдакімов (34 роки), – Андрій Тетеркін (49 років), – Вадим Безуглий (27 років), – Ілля Довбня (39 років), – Владислав Кормілін (30 років), - Михайло Насонов (49 років), – Максим Божко (37 років), - Юрій Трифанов (30 років), – Владислав Заржицький (27 років), - Артем Сірік (49 років), - Артем Кушаков (36 років), – Віктор Кузьменко (54 роки), – Денис Голуб (28 років), – Денис Саворовський (34 роки), – Олексій Мірошниченко (43 роки), – Геннадій Бибочкін (36 років) - Тарас Кошман (43 роки). При цьому, як мінімум, двоє з них — Ручка та Дубров — раніше засуджені до тривалих термінів (24 і 28 років відповідно), а Войнікова та Коломейка ростовські судді в останні дні року встигли засудити до невідомих термінів. Олексій Брунько (44 роки) став фігурантом кримінальної справи через участь у батальйоні "Донбас". Справи за цими ж статтями розглядатимуться щодо уродженця Хмельницької області Олександра Тихонова (40 років), Сергія Копилова (50 років), мешканців Енергодару Анатолія Руденка (53 роки) та Дмитра Носенка (42 роки). 23-річного Антона Кадикова з Мелітополя доправили до ростовського суду зі звинуваченням у теракті, сприянні тероризму, навчанні терористичної діяльності та зберіганні вибухівки. В одній із справ також фігурує мешканець Донеччини Володимир Плахотя (32 роки) — інформацію у картці на сайті суду не заповнено. Ольга Кирія (52 роки) звинувачується у «виправданні тероризму в Інтернеті» — зазвичай причиною таких справ стають публікації у соцмережах щодо підтримки ЗСУ. В останньому місяці року судді Південного окружного військового суду також побили попередній рекорд за кількістю вироків українцям за місяць — з 1 по 30 грудня їх винесли у 28 справах. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    159переглядів
  • ​📜 СТАТУТ ВСЕСВІТНЬОЇ ЦИФРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЩИТ ЗЕМЛІ»
    ​Стаття 1. Визначення та Мета
    ​1.1. «Щит Землі» є незалежним наддержавним об’єднанням вільних громадян планети.
    1.2. Головна мета: Повне унеможливлення використання зброї масового знищення та переведення людства з рейок війни на рейки еволюції.
    1.3. Ми визнаємо атмосферу, воду та ґрунт вищою цінністю, що стоїть над будь-якими політичними інтересами.
    ​Стаття 2. Принципи діяльності
    ​2.1. Децентралізація: У нас немає єдиного "вождя". Рішення приймаються спільнотою через блокчейн-голосування.
    2.2. Радикальна прозорість: Жодних таємних бюджетів. Кожна одиниця валюти TERRA має бути відстежена.
    2.3. Цифровий пацифізм: Ми не використовуємо насилля. Наша зброя — інформація, фінансова блокада агресорів та технологічний опір.
    ​Стаття 3. Членство (Хто ми?)
    ​3.1. Членом організації може бути будь-яка людина, незалежно від паспорта, яка визнає, що вбивство собі подібних — це шлях до вимирання.
    3.2. Кожен член організації автоматично стає частиною "Цифрової армії миру".
    ​Стаття 4. Заборони (Червоні лінії)
    ​4.1. Організація ніколи не підтримує жодну сторону в збройному конфлікті. Наша сторона — цивільне населення та природа.
    4.2. Будь-яка пропаганда використання ядерної зброї вважається злочином проти людства і веде до негайного цифрового бану та розслідування.
    ​Стаття 5. Глобальний Протокол "Атмосфера"
    ​5.1. У разі загрози ядерного конфлікту, «Щит Землі» активує протокол масового сповіщення та цифрової мобілізації для тиску на центри прийняття рішень.
    ​Підпис: "Прийнято людством в інтернеті. Чинно до останнього подиху планети."
    ​📜 СТАТУТ ВСЕСВІТНЬОЇ ЦИФРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «ЩИТ ЗЕМЛІ» ​Стаття 1. Визначення та Мета ​1.1. «Щит Землі» є незалежним наддержавним об’єднанням вільних громадян планети. 1.2. Головна мета: Повне унеможливлення використання зброї масового знищення та переведення людства з рейок війни на рейки еволюції. 1.3. Ми визнаємо атмосферу, воду та ґрунт вищою цінністю, що стоїть над будь-якими політичними інтересами. ​Стаття 2. Принципи діяльності ​2.1. Децентралізація: У нас немає єдиного "вождя". Рішення приймаються спільнотою через блокчейн-голосування. 2.2. Радикальна прозорість: Жодних таємних бюджетів. Кожна одиниця валюти TERRA має бути відстежена. 2.3. Цифровий пацифізм: Ми не використовуємо насилля. Наша зброя — інформація, фінансова блокада агресорів та технологічний опір. ​Стаття 3. Членство (Хто ми?) ​3.1. Членом організації може бути будь-яка людина, незалежно від паспорта, яка визнає, що вбивство собі подібних — це шлях до вимирання. 3.2. Кожен член організації автоматично стає частиною "Цифрової армії миру". ​Стаття 4. Заборони (Червоні лінії) ​4.1. Організація ніколи не підтримує жодну сторону в збройному конфлікті. Наша сторона — цивільне населення та природа. 4.2. Будь-яка пропаганда використання ядерної зброї вважається злочином проти людства і веде до негайного цифрового бану та розслідування. ​Стаття 5. Глобальний Протокол "Атмосфера" ​5.1. У разі загрози ядерного конфлікту, «Щит Землі» активує протокол масового сповіщення та цифрової мобілізації для тиску на центри прийняття рішень. ​Підпис: "Прийнято людством в інтернеті. Чинно до останнього подиху планети."
    257переглядів
  • СБУ і Нацполіція викрили у Вінниці злочинне угруповання, яке продавало ухилянтам посвідчення фейкового «добробату».
    Служба безпеки та Національна поліція ліквідували у Вінниці ще одну схему ухилення від мобілізації. За результатами комплексних заходів у місті затримано п’ятьох учасників злочинного угруповання, які за гроші зараховували військовозобов’язаних до лав фейкового «добровольчого батальйону».
    За матеріалами справи, фігуранти включали ухилянтів до складу громадського об’єднання, яке діяло під виглядом «добробату». Його осередки були додатково представлені у Закарпатській, Львівській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях.
    Насправді це формування не мало жодного відношення до Сил оборони України і використовувалось ділками винятково для «прикриття» злочинної діяльності.
    Вартість «членського квитка» становила від 2 до 5 тисяч американських доларів.
    Після зарахування до лав псевдобатальйону його організатори обіцяли ухилянтам фізично «відбивати» їх від ТЦК та правоохоронців.
    Для цього у лавах громадського формування було створено так зване «силове крило», яке приїжджало «на виклик», якщо до членів ГО виникали запитання з боку співробітників військкомату та Нацполіції під час перевірки документів.
    Встановлено, що учасники злочинного угруповання зарахували до складу фейкового батальйону більше трьох десятків військовозобов’язаних, які ховалися від мобілізації.
    Співробітники СБУ задокументували злочинні дії угруповання і затримали всіх його організаторів. Під час обшуків у них виявлено прайс-лист із «розцінками» на вступ до ГО, «посвідчення» псевдобатальйону та чорнові записи зі сплати «членських внесків».
    Слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
    ◾ ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань);
    ◾ ч. 4 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу, вчинені організованою групою).
    Вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Їм загрожує до 14 років позбавлення волі.
    Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Вінницькій області спільно із Національною поліцією за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    СБУ і Нацполіція викрили у Вінниці злочинне угруповання, яке продавало ухилянтам посвідчення фейкового «добробату». Служба безпеки та Національна поліція ліквідували у Вінниці ще одну схему ухилення від мобілізації. За результатами комплексних заходів у місті затримано п’ятьох учасників злочинного угруповання, які за гроші зараховували військовозобов’язаних до лав фейкового «добровольчого батальйону». За матеріалами справи, фігуранти включали ухилянтів до складу громадського об’єднання, яке діяло під виглядом «добробату». Його осередки були додатково представлені у Закарпатській, Львівській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Насправді це формування не мало жодного відношення до Сил оборони України і використовувалось ділками винятково для «прикриття» злочинної діяльності. Вартість «членського квитка» становила від 2 до 5 тисяч американських доларів. Після зарахування до лав псевдобатальйону його організатори обіцяли ухилянтам фізично «відбивати» їх від ТЦК та правоохоронців. Для цього у лавах громадського формування було створено так зване «силове крило», яке приїжджало «на виклик», якщо до членів ГО виникали запитання з боку співробітників військкомату та Нацполіції під час перевірки документів. Встановлено, що учасники злочинного угруповання зарахували до складу фейкового батальйону більше трьох десятків військовозобов’язаних, які ховалися від мобілізації. Співробітники СБУ задокументували злочинні дії угруповання і затримали всіх його організаторів. Під час обшуків у них виявлено прайс-лист із «розцінками» на вступ до ГО, «посвідчення» псевдобатальйону та чорнові записи зі сплати «членських внесків». Слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ◾ ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань); ◾ ч. 4 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу, вчинені організованою групою). Вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Їм загрожує до 14 років позбавлення волі. Комплексні заходи проводили співробітники СБУ у Вінницькій області спільно із Національною поліцією за процесуального керівництва обласної прокуратури. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    202переглядів
  • #історія #події
    Утрехтська унія: як сім провінцій навчили іспанського короля культури спілкування 📜🤝
    23 січня 1579 року в затишному місті Утрехт сталася подія, яка наочно продемонструвала: якщо довго й наполегливо доводити європейців до сказу податками та інквізицією, вони зрештою створять власну державу. Саме цього дня була підписана Утрехтська унія — документ, що заклав фундамент для появи Республіки Семи Об’єднаних Провінцій, відомих нам як Нідерланди. 🇳🇱

    Контекст того часу нагадував складний і вельми кривавий пазл. Іспанський король Філіп II, людина надзвичайної релігійної запеклості, щиро вважав, що голландці існують лише для того, щоб наповнювати його скарбницю та беззаперечно слухати католицьких прелатів. Проте північні провінції, де дедалі гучніше звучали ідеї протестантизму та здорового глузду, мали іншу думку щодо свого майбутнього. 🏰⚔️

    Коли південні провінції (сучасна Бельгія) вирішили примиритися з мадридським двором, підписавши Арраську унію, північани зрозуміли: настав час для «геополітичного розлучення». Утрехтська унія не була декларацією незалежності в чистому вигляді — формально вони ще визнавали короля, але фактично це був військово-політичний союз проти іспанської деспотії. 🇪🇸🚫

    Чому це важливо і дещо іронічно?
    Релігійна толерантність (майже): Стаття 13 Унії гарантувала свободу совісті. Це був безпрецедентний крок для XVI століття, хоча на практиці державним став кальвінізм, а католикам довелося трохи «посунутися». ⛪🙏

    Спільний гаманець: Провінції домовилися про єдину податкову систему для фінансування армії. Як бачимо, ніщо так не об’єднує людей, як спільні витрати на боротьбу зі спільним ворогом. 💰🤺

    Фундамент республіки: Унія стала прообразом першої успішної буржуазної республіки в Європі. Поки сусіди-монархи гралися в абсолютизм, голландці почали будувати державу, де слово «свобода» мало цілком конкретний економічний еквівалент. 🏭🚢

    Звісно, Філіп II був не в захваті й оголосив Вільгельма Оранського, натхненника цього руху, поза законом. Але колесо історії вже закрутилося: Нідерланди стали на шлях перетворення на морську наддержаву, а іспанська «непереможність» почала стрімко набувати лапок. 🌊🧀

    Утрехтська унія доводить: коли ви з сусідами не можете терпіти спільне начальство, найкращий вихід — підписати грамотний контракт і почати заробляти на тюльпанах та колоніях. 🌷💎
    #історія #події Утрехтська унія: як сім провінцій навчили іспанського короля культури спілкування 📜🤝 23 січня 1579 року в затишному місті Утрехт сталася подія, яка наочно продемонструвала: якщо довго й наполегливо доводити європейців до сказу податками та інквізицією, вони зрештою створять власну державу. Саме цього дня була підписана Утрехтська унія — документ, що заклав фундамент для появи Республіки Семи Об’єднаних Провінцій, відомих нам як Нідерланди. 🇳🇱 Контекст того часу нагадував складний і вельми кривавий пазл. Іспанський король Філіп II, людина надзвичайної релігійної запеклості, щиро вважав, що голландці існують лише для того, щоб наповнювати його скарбницю та беззаперечно слухати католицьких прелатів. Проте північні провінції, де дедалі гучніше звучали ідеї протестантизму та здорового глузду, мали іншу думку щодо свого майбутнього. 🏰⚔️ Коли південні провінції (сучасна Бельгія) вирішили примиритися з мадридським двором, підписавши Арраську унію, північани зрозуміли: настав час для «геополітичного розлучення». Утрехтська унія не була декларацією незалежності в чистому вигляді — формально вони ще визнавали короля, але фактично це був військово-політичний союз проти іспанської деспотії. 🇪🇸🚫 Чому це важливо і дещо іронічно? Релігійна толерантність (майже): Стаття 13 Унії гарантувала свободу совісті. Це був безпрецедентний крок для XVI століття, хоча на практиці державним став кальвінізм, а католикам довелося трохи «посунутися». ⛪🙏 Спільний гаманець: Провінції домовилися про єдину податкову систему для фінансування армії. Як бачимо, ніщо так не об’єднує людей, як спільні витрати на боротьбу зі спільним ворогом. 💰🤺 Фундамент республіки: Унія стала прообразом першої успішної буржуазної республіки в Європі. Поки сусіди-монархи гралися в абсолютизм, голландці почали будувати державу, де слово «свобода» мало цілком конкретний економічний еквівалент. 🏭🚢 Звісно, Філіп II був не в захваті й оголосив Вільгельма Оранського, натхненника цього руху, поза законом. Але колесо історії вже закрутилося: Нідерланди стали на шлях перетворення на морську наддержаву, а іспанська «непереможність» почала стрімко набувати лапок. 🌊🧀 Утрехтська унія доводить: коли ви з сусідами не можете терпіти спільне начальство, найкращий вихід — підписати грамотний контракт і почати заробляти на тюльпанах та колоніях. 🌷💎
    Like
    1
    239переглядів
  • ❗️ З сьомої ранку проходять обшуки на КПП «Тиса», — журналіст Глагола

    Трьох військовослужбовців 94-го прикордонного загону підозрюють в організації системної схеми хабарництва за «зелений коридор» для транспорту протягом 2022–2024 років.

    Провадження відкрите за статтями про незаконне збагачення, контрабанду та отримання неправомірної вигоди.

    ➡️ Тим часом на Волинській митниці НАБУ знайшло «чорну касу» на $1 млн готівкою — це лише за грудень. Гроші виявили під час обшуків на посту «Луцьк».
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    #кримінал #корупція
    ❗️ З сьомої ранку проходять обшуки на КПП «Тиса», — журналіст Глагола Трьох військовослужбовців 94-го прикордонного загону підозрюють в організації системної схеми хабарництва за «зелений коридор» для транспорту протягом 2022–2024 років. Провадження відкрите за статтями про незаконне збагачення, контрабанду та отримання неправомірної вигоди. ➡️ Тим часом на Волинській митниці НАБУ знайшло «чорну касу» на $1 млн готівкою — це лише за грудень. Гроші виявили під час обшуків на посту «Луцьк». #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал #корупція
    185переглядів
  • ЯК ВИЖИТИ У ВИСОТЦІ?
    Посібник з автономності, коли зникло все.
    Стаття підготовлена на основі досвіду мешканців прифронтових міст.
    Цегляний будинок без світла, води, газу та опалення це серйозний виклик. За досвідом мешканців прифронтових міст, головними ворогами є не тільки холод, а й волога та погана логістика. Приготування до життя у висотному будинку («бетонній пастці») без комунікацій вимагає не просто запасів, а зміни способу мислення. Коли відключаються ліфти, насоси для води та опалення, квартира перетворюється на автономну одиницю.
    1. Збереження тепла: Правило «Кімнати в кімнаті»
    Стіни швидко вистигають. Обігріти всю квартиру без опалення неможливо, тому потрібно мінімізувати простір.
    • Намет у квартирі: Це найефективніший спосіб. Встановіть намет прямо на ліжко або килим. Температура всередині від дихання людей буде на 5–7 градусів вищою, ніж у кімнаті. Намет можна зробити самостійно з плівки, ковдр або килимів.
    • Сендвіч інерції (ліжко): Холод йде знизу, тому створюємо шари: Картон (багато шарів) ➔ Каремат або піна ➔ Фольгований ізолон (сріблом догори) ➔ Шерстяна ковдра. Лише потім лягаємо самі.
    • Утеплення вікон: Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальну термоплівку. Важливо закрити щілини, але залишити мікровентиляцію, якщо ви використовуєте газові пальники.
    • Багатошаровість одягу: Термобілизна це база. Наступний шар фліс або вовна. Верхній шар те, що не продувається. Грійте не повітря, а тіло.
    • «Сонні шкарпетки»: Майте окрему пару товстих шерстяних шкарпеток ТІЛЬКИ для сну. Ніколи не лягайте в тому, в чому ходили вдень.
    2. Вода: Розрахунок та логістика
    Висотні будинки залежать від електричних насосів. Немає світла немає води вище 2–3 поверху.
    • Золотий запас: Мінімум 3 літри питної води на людину на добу + 5 літрів технічної.
    • Збір води: Використовуйте кожну нагоду принести сніг.
    • Бойлер: Технічну воду з нього можна використовувати, але спершу перекрийте кран подачі води в квартиру, щоб вона не пішла назад у систему.
    • Логістика: Тримайте на поверсі або в коридорі порожні баклаги. Піднімати воду на високі поверхи важко використовуйте рюкзаки, це рівномірно розподіляє вагу на спину.
    3. Санітарія: Критичний аспект
    У висотках неможливо користуватися каналізацією без централізованого постачання води система швидко забивається на нижніх поверхах.
    • «Сухий унітаз»: Не змивайте воду марно. Одягніть на унітаз міцний сміттєвий пакет, зафіксуйте його скотчем. Після використання додайте абсорбент: тирсу, наповнювач для котячого туалету або просто розірваний папір. Відро з пакетами, в яких є наповнювач, теж стане в пригоді.
    • Гігієна: Запасіться вологими серветками (дитячими та антибактеріальними). Одноразовий «сухий душ» це маст-хев, який використовують військові, в таких ситуаціях це порятунок.
    4. Кухня та безпека.
    Приготування їжі у квартирі без газу потребує великої обережності.
    • Туристичні пальники: Газові балони це зручно, але небезпечно. Ніколи не залишайте пальник без нагляду. Використовуйте його лише в провітрюваному приміщенні (через ризик отруєння чадним газом).
    • Термос ваш головний гаджет: Якщо вдалося нагріти воду, одразу заливайте її в термос. Це економить паливо. У термосі можна готувати каші (наприклад, гречка «вариться» там за 2 години).
    • Вулична кухня: Краще пристосуватися готувати на дворі на вогні, якщо є така можливість.
    5. Світло та зв'язок
    • Налобні ліхтарики: Набагато зручніші за свічки. Вони звільняють руки і мінімізують ризик пожежі.
    • Powerbank-гігієна: Тримайте пристрої зарядженими на 100%. Вимкніть усі фонові оновлення та зменште яскравість на телефоні.
    • Радіо на батарейках: В умовах повного блекауту це може бути єдиним джерелом офіційної інформації про евакуацію чи стан справ.
    6. Вологість головний ворог
    Коли в квартирі стає холодно, точка роси зміщується всередину приміщення. Конденсат на стінах, мокрі ковдри призводять до швидкого переохолодження (вологе повітря проводить тепло в 25 разів швидше за сухе). Найбільша помилка заклеїти всі щілини наглухо.
    • «Ударне» провітрювання: Навіть у лютий мороз відкривайте вікна повністю на 2–3 хвилини раз на кілька годин. Це випустить вологе повітря і запустить сухе з вулиці. Сухе повітря нагрівається швидше.
    • Абсорбенти власноруч: Розставте по кутах ємності з сіллю, содою або силікагелем (наповнювачем для котів). Вони вбиратимуть вологу. Якщо є можливість придбайте промислові таблетки-поглиначі вологи.
    • Гігієна ліжка: Ніколи не лягайте в спальник або під ковдру у вуличному одязі, на якому є конденсат. Одяг для сонної зони має бути абсолютно сухим і зберігатися вдень у герметичному пакеті.
    • Сушіння речей: Не сушіть мокрий одяг у кімнаті, де спите. Використовуйте балкон або сходову клітку.
    7. Громада
    Вижити поодинці у висотці значно важче. Об’єднуйтеся з сусідами, яким довіряєте. Спільне приготування їжі на одному пальнику економить до 40% палива. Перевіряйте самотніх людей похилого віку у холоді ризики для здоров'я зростають в рази.

    #виживання #блекаут #поради #київ #висотка #автономність #порадивиживання #україна
    Чим ви можете доповнити цей список? Який досвід допоміг вам у минулі блекаути?
    Автор - сайт @Тиха вежа

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    ЯК ВИЖИТИ У ВИСОТЦІ? Посібник з автономності, коли зникло все. Стаття підготовлена на основі досвіду мешканців прифронтових міст. Цегляний будинок без світла, води, газу та опалення це серйозний виклик. За досвідом мешканців прифронтових міст, головними ворогами є не тільки холод, а й волога та погана логістика. Приготування до життя у висотному будинку («бетонній пастці») без комунікацій вимагає не просто запасів, а зміни способу мислення. Коли відключаються ліфти, насоси для води та опалення, квартира перетворюється на автономну одиницю. 1. Збереження тепла: Правило «Кімнати в кімнаті» Стіни швидко вистигають. Обігріти всю квартиру без опалення неможливо, тому потрібно мінімізувати простір. • Намет у квартирі: Це найефективніший спосіб. Встановіть намет прямо на ліжко або килим. Температура всередині від дихання людей буде на 5–7 градусів вищою, ніж у кімнаті. Намет можна зробити самостійно з плівки, ковдр або килимів. • Сендвіч інерції (ліжко): Холод йде знизу, тому створюємо шари: Картон (багато шарів) ➔ Каремат або піна ➔ Фольгований ізолон (сріблом догори) ➔ Шерстяна ковдра. Лише потім лягаємо самі. • Утеплення вікон: Використовуйте щільні штори, ковдри або спеціальну термоплівку. Важливо закрити щілини, але залишити мікровентиляцію, якщо ви використовуєте газові пальники. • Багатошаровість одягу: Термобілизна це база. Наступний шар фліс або вовна. Верхній шар те, що не продувається. Грійте не повітря, а тіло. • «Сонні шкарпетки»: Майте окрему пару товстих шерстяних шкарпеток ТІЛЬКИ для сну. Ніколи не лягайте в тому, в чому ходили вдень. 2. Вода: Розрахунок та логістика Висотні будинки залежать від електричних насосів. Немає світла немає води вище 2–3 поверху. • Золотий запас: Мінімум 3 літри питної води на людину на добу + 5 літрів технічної. • Збір води: Використовуйте кожну нагоду принести сніг. • Бойлер: Технічну воду з нього можна використовувати, але спершу перекрийте кран подачі води в квартиру, щоб вона не пішла назад у систему. • Логістика: Тримайте на поверсі або в коридорі порожні баклаги. Піднімати воду на високі поверхи важко використовуйте рюкзаки, це рівномірно розподіляє вагу на спину. 3. Санітарія: Критичний аспект У висотках неможливо користуватися каналізацією без централізованого постачання води система швидко забивається на нижніх поверхах. • «Сухий унітаз»: Не змивайте воду марно. Одягніть на унітаз міцний сміттєвий пакет, зафіксуйте його скотчем. Після використання додайте абсорбент: тирсу, наповнювач для котячого туалету або просто розірваний папір. Відро з пакетами, в яких є наповнювач, теж стане в пригоді. • Гігієна: Запасіться вологими серветками (дитячими та антибактеріальними). Одноразовий «сухий душ» це маст-хев, який використовують військові, в таких ситуаціях це порятунок. 4. Кухня та безпека. Приготування їжі у квартирі без газу потребує великої обережності. • Туристичні пальники: Газові балони це зручно, але небезпечно. Ніколи не залишайте пальник без нагляду. Використовуйте його лише в провітрюваному приміщенні (через ризик отруєння чадним газом). • Термос ваш головний гаджет: Якщо вдалося нагріти воду, одразу заливайте її в термос. Це економить паливо. У термосі можна готувати каші (наприклад, гречка «вариться» там за 2 години). • Вулична кухня: Краще пристосуватися готувати на дворі на вогні, якщо є така можливість. 5. Світло та зв'язок • Налобні ліхтарики: Набагато зручніші за свічки. Вони звільняють руки і мінімізують ризик пожежі. • Powerbank-гігієна: Тримайте пристрої зарядженими на 100%. Вимкніть усі фонові оновлення та зменште яскравість на телефоні. • Радіо на батарейках: В умовах повного блекауту це може бути єдиним джерелом офіційної інформації про евакуацію чи стан справ. 6. Вологість головний ворог Коли в квартирі стає холодно, точка роси зміщується всередину приміщення. Конденсат на стінах, мокрі ковдри призводять до швидкого переохолодження (вологе повітря проводить тепло в 25 разів швидше за сухе). Найбільша помилка заклеїти всі щілини наглухо. • «Ударне» провітрювання: Навіть у лютий мороз відкривайте вікна повністю на 2–3 хвилини раз на кілька годин. Це випустить вологе повітря і запустить сухе з вулиці. Сухе повітря нагрівається швидше. • Абсорбенти власноруч: Розставте по кутах ємності з сіллю, содою або силікагелем (наповнювачем для котів). Вони вбиратимуть вологу. Якщо є можливість придбайте промислові таблетки-поглиначі вологи. • Гігієна ліжка: Ніколи не лягайте в спальник або під ковдру у вуличному одязі, на якому є конденсат. Одяг для сонної зони має бути абсолютно сухим і зберігатися вдень у герметичному пакеті. • Сушіння речей: Не сушіть мокрий одяг у кімнаті, де спите. Використовуйте балкон або сходову клітку. 7. Громада Вижити поодинці у висотці значно важче. Об’єднуйтеся з сусідами, яким довіряєте. Спільне приготування їжі на одному пальнику економить до 40% палива. Перевіряйте самотніх людей похилого віку у холоді ризики для здоров'я зростають в рази. #виживання #блекаут #поради #київ #висотка #автономність #порадивиживання #україна Чим ви можете доповнити цей список? Який досвід допоміг вам у минулі блекаути? Автор - сайт @Тиха вежа https://t.me/Ukraineaboveallelse
    996переглядів
  • #історія #події
    Як Директорія УНР оголосила війну радянській росії.
    ​Історія — пані іронічна, а подекуди й відверто жорстока. 16 січня 1919 року Директорія УНР нарешті зробила те, що мала зробити ще кілька місяців тому: офіційно оголосила війну радянській росії (РСФРР). Чому «нарешті»? Бо до цього моменту українська влада перебувала у дивному стані політичного заперечення, намагаючись достукатися до совісті тих, хто її апріорі не мав. 🤷‍♂️

    ​На той час червоні війська вже активно «звільняли» українські міста, зокрема Харків, де було створено маріонетковий «Тимчасовий робітничо-селянський уряд України». На всі протестні ноти Києва москва відповідала в дусі сучасних методичок: «Нас там нет», «Це внутрішній конфлікт», «Це воюють війська вашого ж українського радянського уряду». Знайомий почерк, чи не так? ✍️

    ​Хроніка «дипломатичного прозріння»:
    ​Грудень 1918 — січень 1919: Більшовики без офіційного оголошення війни просуваються вглиб України. Володимир Винниченко, з його соціалістичними ілюзіями, все ще сподівається на «революційну солідарність». 🥀

    ​Позиція москви: Нарком закордонних справ РСФРР Чичерін цинічно заявляв, що військові дії ведуться між Директорією та «українським радянським урядом», а росія тут взагалі ні до чого.
    ​16 січня 1919 року: Терпець увірвався навіть у найбільш миролюбних. Директорія констатує стан війни.

    ​Це оголошення було актом відчаю та водночас юридичного самоствердження. Проте дорогоцінний час для мобілізації та організації оборони було втрачено на безплідні листування з Кремлем. Симон Петлюра вже тоді розумів, що з «червоним туманом» не домовляються, його розганяють лише силою зброї. ⚔️
    ​Стаття 1919 року — це дзеркало, в яке нам варто заглядати частіше, щоб не шукати «мир в очах» чергового агресора, який століттями не міняє своїх методів.
    #історія #події Як Директорія УНР оголосила війну радянській росії. ​Історія — пані іронічна, а подекуди й відверто жорстока. 16 січня 1919 року Директорія УНР нарешті зробила те, що мала зробити ще кілька місяців тому: офіційно оголосила війну радянській росії (РСФРР). Чому «нарешті»? Бо до цього моменту українська влада перебувала у дивному стані політичного заперечення, намагаючись достукатися до совісті тих, хто її апріорі не мав. 🤷‍♂️ ​На той час червоні війська вже активно «звільняли» українські міста, зокрема Харків, де було створено маріонетковий «Тимчасовий робітничо-селянський уряд України». На всі протестні ноти Києва москва відповідала в дусі сучасних методичок: «Нас там нет», «Це внутрішній конфлікт», «Це воюють війська вашого ж українського радянського уряду». Знайомий почерк, чи не так? ✍️ ​Хроніка «дипломатичного прозріння»: ​Грудень 1918 — січень 1919: Більшовики без офіційного оголошення війни просуваються вглиб України. Володимир Винниченко, з його соціалістичними ілюзіями, все ще сподівається на «революційну солідарність». 🥀 ​Позиція москви: Нарком закордонних справ РСФРР Чичерін цинічно заявляв, що військові дії ведуться між Директорією та «українським радянським урядом», а росія тут взагалі ні до чого. ​16 січня 1919 року: Терпець увірвався навіть у найбільш миролюбних. Директорія констатує стан війни. ​Це оголошення було актом відчаю та водночас юридичного самоствердження. Проте дорогоцінний час для мобілізації та організації оборони було втрачено на безплідні листування з Кремлем. Симон Петлюра вже тоді розумів, що з «червоним туманом» не домовляються, його розганяють лише силою зброї. ⚔️ ​Стаття 1919 року — це дзеркало, в яке нам варто заглядати частіше, щоб не шукати «мир в очах» чергового агресора, який століттями не міняє своїх методів.
    Like
    1
    210переглядів
  • ❗️ Величезні проблеми. Поліція видала ордер на арешт популярного чемпіона

    🛑 Чемпіон світу в легкій вазі (до 61,2 кг), американець Джервонта Девіс (30–0–1, 28 КО) зіткнувся з величезними проблемами – поліція виписала ордер на його арешт.

    📢 За інформацією ESPN, володар титулу WBA звинувачується у домашньому насильстві. Орден виданий за кількома статтями: незаконне позбавлення волі, замах на викрадення людини, побиття та інші.

    📝 Представник поліції Маямі (Miami Gardens Police Department) Еммануель Жанті повідомив, що на даний момент правоохоронці намагаються встановити місце розташування Джервонти.
    #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    ❗️ Величезні проблеми. Поліція видала ордер на арешт популярного чемпіона 🛑 Чемпіон світу в легкій вазі (до 61,2 кг), американець Джервонта Девіс (30–0–1, 28 КО) зіткнувся з величезними проблемами – поліція виписала ордер на його арешт. 📢 За інформацією ESPN, володар титулу WBA звинувачується у домашньому насильстві. Орден виданий за кількома статтями: незаконне позбавлення волі, замах на викрадення людини, побиття та інші. 📝 Представник поліції Маямі (Miami Gardens Police Department) Еммануель Жанті повідомив, що на даний момент правоохоронці намагаються встановити місце розташування Джервонти. #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
    131переглядів
  • Типи проксі: Поради як обрати правильний🤔

    Потрібен проксі-сервер, але ви не знаєте, який обрати і де його придбати? У статті за посиланням нижче ми розповімо про види проксі, який проксі найкраще підходить для конкретних завдань, і де його найкраще купити.

    Стаття: https://caproxy.com/uk/blog/which-proxy-type/
    Типи проксі: Поради як обрати правильний🤔 Потрібен проксі-сервер, але ви не знаєте, який обрати і де його придбати? У статті за посиланням нижче ми розповімо про види проксі, який проксі найкраще підходить для конкретних завдань, і де його найкраще купити. Стаття: https://caproxy.com/uk/blog/which-proxy-type/
    CAPROXY.COM
    Типи проксі: Поради як обрати правильний | Caproxy
    Дізнайтеся про типи проксі, як обрати відповідний для ваших завдань, та де купити надійні проксі для скрапінгу, автоматизації та роботи з кількома обліков...
    165переглядів
  • #історія #події
    Епоха «Цифрового Вавилону»: Як 15 січня світ став набагато розумнішим (або принаймні так подумав) 🌐
    Уявіть собі світ, де для того, щоб дізнатися дату народження Наполеона або склад соусу бешамель, вам потрібно було йти до бібліотеки, гортати важкущу «Британніку» або вірити на слово сусіду-ерудиту. Жах, правда? Але 15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер вирішили, що знання мають бути безкоштовними, доступними і — найризикованіше — редагованими будь-ким. Так народилася Вікіпедія. 🧠

    Сама назва — це лінгвістичний коктейль із гавайського слова wiki («швидко») та грецького paideia («навчання»). Ідея була настільки божевільною, що скептики пророкували проєкту швидку смерть у морі дезінформації та вандалізму. «Як це так, — питали вони, — що статтю про квантову фізику може правити студент із Житомира чи домогосподарка з Огайо?». 🤨

    Але сталося диво. Колективний розум людства виявився не лише здатним до самоорганізації, а й неймовірно продуктивним. Сьогодні Вікіпедія — це:
    Понад 60 мільйонів статей.
    Більше ніж 300 мов (українська версія, до речі, одна з найдинамічніших!). 🇺🇦

    Головний порятунок для студентів за ніч до іспиту.
    Звісно, не обійшлося без курйозів. За роки існування Вікіпедія пережила «війни редагувань», де користувачі місяцями билися за правильне написання одного слова, та сотні жартівливих правок (на кшталт того, що якийсь політик насправді є рептилоїдом). Але саме ця відкритість зробила її живою. 🦎

    Вікіпедія навчила нас критичного мислення: бачиш твердження — шукай посилання на джерело. Вона стала найбільшим демократичним проєктом в історії інтернету, де знання належать усім, а не лише тим, хто може купити багатотомну енциклопедію.
    Тож сьогодні, коли ви вчергове «провалитеся» у Вікі-кролячу нору, почавши читати про вирощування кактусів, а закінчивши історією Візантійської імперії о третій ночі — знайте: це не марнування часу, це святкування дня народження найвеличнішого інтелектуального хаосу планети! 🎂📚

    Найперша стаття в англійській Вікіпедії, створена Джиммі Вейлзом 15 січня 2001 року, була настільки короткою, що її міг би запам'ятати навіть золота рибка. Це було просто: «Hello, World!». 🖐️

    Це традиційне привітання програмістів стало символом народження нового цифрового всесвіту. Тоді ніхто не очікував, що цей «привіт» розростеться до мільйонів сторінок. Спочатку Вікіпедія мала бути лише допоміжним проєктом для «Нупедії» (де статті писали тільки науковці), але «дитина» виявилася настільки жвавою, що за кілька днів перегнала «матір» за кількістю контенту. Науковці ще перевіряли коми в першому абзаці, а звичайні люди вже написали про все на світі — від філософії до видів сиру. 🧀

    Український дебют: Атом і Тиждень 🇺🇦

    Українська Вікіпедія народилася трохи пізніше — 30 січня 2004 року. На той момент англійський сегмент уже був солідним «підлітком», а ми тільки вчилися ходити в мережі.
    Першою статтею в українському розділі став запис про Атом. ⚛️ Символічно, чи не так? Основа всього сущого стала основою нашої Вікі. Її створив користувач із Японії (так-так, географія вікіпедистів не знає кордонів!).
    Перші дні нашої «Вікі» виглядали як пустеля з поодинокими оазами. Дизайн був спартанським: сірі кольори, мінімум картинок і відчуття, що ти знаходишся в таємному клубі для обраних. Але ентузіасти працювали як бджоли. До речі, цікавий факт: однією з перших повноцінних статей була замітка про «Тиждень». Мабуть, автори натякали, що за тиждень ми захопимо інтернет? І майже вгадали! 🐝

    Сьогодні українська Вікіпедія входить до топ-20 найбільших мовних розділів світу. Ми випередили багато націй, що мають значно більше населення, просто тому, що наші автори — це суміш впертості, інтелекту та легкого фанатизму.
    Від того першого «Атома» до сьогоднішніх детальних розборів сучасної зброї чи історії трипільців — ми пройшли шлях, яким можна пишатися. Вікіпедія довела: щоб створити щось велике, не обов'язково бути міністром, достатньо мати доступ до мережі та нестримне бажання поділитися знаннями. 🖋️✨
    #історія #події Епоха «Цифрового Вавилону»: Як 15 січня світ став набагато розумнішим (або принаймні так подумав) 🌐 Уявіть собі світ, де для того, щоб дізнатися дату народження Наполеона або склад соусу бешамель, вам потрібно було йти до бібліотеки, гортати важкущу «Британніку» або вірити на слово сусіду-ерудиту. Жах, правда? Але 15 січня 2001 року Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер вирішили, що знання мають бути безкоштовними, доступними і — найризикованіше — редагованими будь-ким. Так народилася Вікіпедія. 🧠 Сама назва — це лінгвістичний коктейль із гавайського слова wiki («швидко») та грецького paideia («навчання»). Ідея була настільки божевільною, що скептики пророкували проєкту швидку смерть у морі дезінформації та вандалізму. «Як це так, — питали вони, — що статтю про квантову фізику може правити студент із Житомира чи домогосподарка з Огайо?». 🤨 Але сталося диво. Колективний розум людства виявився не лише здатним до самоорганізації, а й неймовірно продуктивним. Сьогодні Вікіпедія — це: Понад 60 мільйонів статей. Більше ніж 300 мов (українська версія, до речі, одна з найдинамічніших!). 🇺🇦 Головний порятунок для студентів за ніч до іспиту. Звісно, не обійшлося без курйозів. За роки існування Вікіпедія пережила «війни редагувань», де користувачі місяцями билися за правильне написання одного слова, та сотні жартівливих правок (на кшталт того, що якийсь політик насправді є рептилоїдом). Але саме ця відкритість зробила її живою. 🦎 Вікіпедія навчила нас критичного мислення: бачиш твердження — шукай посилання на джерело. Вона стала найбільшим демократичним проєктом в історії інтернету, де знання належать усім, а не лише тим, хто може купити багатотомну енциклопедію. Тож сьогодні, коли ви вчергове «провалитеся» у Вікі-кролячу нору, почавши читати про вирощування кактусів, а закінчивши історією Візантійської імперії о третій ночі — знайте: це не марнування часу, це святкування дня народження найвеличнішого інтелектуального хаосу планети! 🎂📚 Найперша стаття в англійській Вікіпедії, створена Джиммі Вейлзом 15 січня 2001 року, була настільки короткою, що її міг би запам'ятати навіть золота рибка. Це було просто: «Hello, World!». 🖐️ Це традиційне привітання програмістів стало символом народження нового цифрового всесвіту. Тоді ніхто не очікував, що цей «привіт» розростеться до мільйонів сторінок. Спочатку Вікіпедія мала бути лише допоміжним проєктом для «Нупедії» (де статті писали тільки науковці), але «дитина» виявилася настільки жвавою, що за кілька днів перегнала «матір» за кількістю контенту. Науковці ще перевіряли коми в першому абзаці, а звичайні люди вже написали про все на світі — від філософії до видів сиру. 🧀 Український дебют: Атом і Тиждень 🇺🇦 Українська Вікіпедія народилася трохи пізніше — 30 січня 2004 року. На той момент англійський сегмент уже був солідним «підлітком», а ми тільки вчилися ходити в мережі. Першою статтею в українському розділі став запис про Атом. ⚛️ Символічно, чи не так? Основа всього сущого стала основою нашої Вікі. Її створив користувач із Японії (так-так, географія вікіпедистів не знає кордонів!). Перші дні нашої «Вікі» виглядали як пустеля з поодинокими оазами. Дизайн був спартанським: сірі кольори, мінімум картинок і відчуття, що ти знаходишся в таємному клубі для обраних. Але ентузіасти працювали як бджоли. До речі, цікавий факт: однією з перших повноцінних статей була замітка про «Тиждень». Мабуть, автори натякали, що за тиждень ми захопимо інтернет? І майже вгадали! 🐝 Сьогодні українська Вікіпедія входить до топ-20 найбільших мовних розділів світу. Ми випередили багато націй, що мають значно більше населення, просто тому, що наші автори — це суміш впертості, інтелекту та легкого фанатизму. Від того першого «Атома» до сьогоднішніх детальних розборів сучасної зброї чи історії трипільців — ми пройшли шлях, яким можна пишатися. Вікіпедія довела: щоб створити щось велике, не обов'язково бути міністром, достатньо мати доступ до мережі та нестримне бажання поділитися знаннями. 🖋️✨
    Like
    Congratulation
    2
    603переглядів
Більше результатів