Падіння приватних переказів в Україну в 2025: Ізраїль серед лідерів, але тренд загальний У 2025 році Україна зіткнулася з одним із найпомітніших спадів приватних грошових переказів за роки війни. За січень–листопад обсяг переказів скоротився на 15,5% і становив близько 7,3 млрд доларів. Для порівняння: у 2024 році — 9,46 млрд, у 2023 — 11,29 млрд, у 2022 — понад 12,5 млрд доларів. Падіння, що почалося після піку воєнних років, стало сталим і системним. Якщо дивитися ширше, для воєнного періоду це один із найслабших показників. Після відносно високих рівнів 2022–2023 років спад закріпився, а 2024 рік вже виглядав помітно гірше довоєнних «норм». У 2025-му ця тенденція не лише збереглася — вона посилилася. За даними НБУ, найбільші обсяги переказів минулого року надійшли з таких країн: Польща — 3 млрд 292 млн доларів, США — 1 млрд 133 млн, Велика Британія — 833 млн, Чехія — 704 млн, Німеччина — 628 млн, Ізраїль — 453 млн доларів. Таким чином, Ізраїль входить до числа країн-лідерів за обсягом приватних переказів в Україну. Нижче в списку — Італія та Ірландія (по 172 млн), Нідерланди (116 млн), Греція (106 млн) та ОАЕ (86 млн). Це повноцінний внесок діаспори, а не статистична помилка. Але навіть при такому розподілі загальний потік грошей в Україну продовжує скорочуватися. Ключова причина — зміна моделі міграції. До війни значну частину переказів забезпечували трудові мігранти, передусім чоловіки, які працювали за кордоном, а сім’ї залишалися в Україні. У 2024–2025 роках дедалі частіше відбувається зворотний процес: до тих, хто залишився за кордоном після перших хвиль виїзду, поступово переїжджають родини. У результаті гроші перестають надходити в Україну — тому що родина фізично більше не знаходиться там. Окремий і визначальний фактор — війна та путінська агресія. Постійні ракетні та дронові удари, руйнування інфраструктури, вимкнення світла і тепла, життя під загрозою обстрілів, масова внутрішня міграція, тимчасово окуповані території — усе це штовхає людей не просто до виїзду, а до остаточного переносу життя за кордон. Нехай буде проклятий путін і його спільники, які принесли війну, руйнування та вимушену міграцію. Саме ця агресія ламала економічні зв’язки, розривала родини і перетворювала тимчасову підтримку на вимушений виїзд назавжди. Другою причиною є завершення ефекту екстреної допомоги. У 2022 році перекази різко зросли за рахунок гуманітарних зборів, підтримки армії та допомоги біженцям. Цей мобілізаційний ресурс не міг бути постійним і до 2025 року практично вичерпався. Третій фактор — економічний тиск у країнах перебування. Зростання вартості життя, інфляція і жорсткі ринки праці означають, що в мігрантів залишається менше вільних коштів для регулярної підтримки родичів в Україні. Повний розбір із цифрами та ізраїльським контекстом — у нашій статті: https://nikk.agency/uk/padinnya-privatnih-perekaziv-v-ukrainu/ #НАновини #NAnews #Ізраїль #Україна #ІзраїльУкраїна #Економіка #Діаспора #Війна #Міграція #ГрошовіПерекази НАновини‼️:- новини Ізраїля Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

Енергетичне перемир’я — це не про мир, а про вигоду для Росії. Про це розповів військовий експерт Сергій Грабський. Він наголосив: для України енергетична війна — це боротьба за виживання, тоді як для Росії перемир’я — лише інструмент для накопичення ресурсів і продовження війни. І саме тому кожна пауза — не відпочинок, а загроза.

«Мы остаёмся здесь, чтобы помогать общинам» — дом раввина в Кривом Роге попал под российский удар: прямой удар по еврейской общине и спасение чудом «Люди замерзают от холода из-за целенаправленных атак на объекты электроэнергии и энергетики. Это очень тяжёлая и сложная зима, и нам нужно много милосердия Небес — но нас не сломают. Я вместе с моими братьями, посланниками Ребе по всей Украине, остаёмся здесь, чтобы помогать общинам», — главный раввин Кривого Рога и посланник ХАБАДа Лирон Эдери. Вечером 29 января российский удар пришёлся по дому главного раввина Кривого Рога. Выбиты окна и двери, разрушена часть здания, повреждена миква, которую община только что закончила ремонтировать. Охранник получил осколочное ранение руки. Раввин и его семья в этот момент не были дома — и именно это спасло им жизнь. О случившемся сообщил израильский религиозно-новостной ресурс Emess (материал журналиста Ави Яакова). Emess (MS) позиционирует себя как крупный израильский новостной и медиа-сайт для ультраортодоксальной аудитории (харедим) и прямо указывает, что является частью медиагруппы «Коль Хай». Это важно проговорить вслух. Речь идёт не об антисемитизме как идеологии ненависти, хотя еврейские объекты действительно всё чаще оказываются под ударом. Чаще речь о другом — российские агрессоры бьют по городам так, что под удар попадает всё подряд, и им всё равно, кто там живёт: евреи Украины, украиноязычные семьи, русскоязычные жители, пожилые, дети. Именно в этом и проявляется звериность режима в россии — в холодном равнодушии к гражданским и в привычке превращать обычную жизнь в цель. При этом тревожный фон никуда не девается. В украинских общинах говорят о росте числа случаев, когда повреждения получают именно объекты еврейской жизни: дома раввинов, синагоги, общинные центры, кладбища. Иногда это выглядит как случайность войны, иногда — как неприятная закономерность, которую трудно «объяснить одной ракетой». Федерация еврейских общин Украины поддержала раввина и напомнила миру о сотнях тысяч евреев в стране и о семьях посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, иногда — без базовых условий. «Мы выражаем поддержку раввину Адри, который действует с поразительной самоотдачей. Важно, чтобы мир не забывал о сотнях тысяч евреев, проживающих здесь, и о сотнях семей посланников ХАБАДа, которые остаются под обстрелами, зачастую без электричества и воды. Несмотря на страдания, мы продолжим выполнять нашу миссию и усиливать её в надежде на полное избавление». И здесь возникает вопрос, который нельзя обходить. Где Нетаньяху, Лапид, Бен-Гвир, Беннет, Смотрич, Дери, Либерман? Почему ни от правительства Израиля, ни от оппозиции, ни от «левых», ни от «правых» — ни от кого не прозвучало ни слова в защиту хотя бы украинских еврейских общин, живущих под российскими обстрелами (не говоря уже о всех мирных жителях Украины). Отдельный и болезненный момент — почему это молчание выглядит особенно тяжёлым именно в израильском контексте. В публичной логике самого Израиля постоянно звучит формула о том, что он является домом и ответственностью для евреев во всём мире. И потому ожидание у многих предельно простое: даже если дипломатия требует осторожности, можно и нужно находить слова хотя бы для ясного человеческого сигнала — возмущения и поддержки, когда под российские удары попадают дома раввинов, миквы и общинная инфраструктура в Украине. 📖 Полный материал — по ссылке: https://nikk.agency/my-ostajomsya-zdes/ ❓Как вы считаете: должна ли позиция Израиля по защите еврейских общин в Украине звучать громче и яснее? #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine #КривойРог #ЕврейскаяОбщина #Война #Украина #Солидарность НАновости‼️:- новости Израиля Важно❓ Поделитесь ❗️ и подписывайтесь, чтобы не пропустить подобные материалы https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

👍 Європа за кілька місяців може замінити розвіддані США для України, - FT Видання пише, що наразі наслідки відходу США виявляться не настільки критичними, як здавалося рік тому, коли адміністрація Трампа на невеликий проміжок часу призупинила обмін розвідувальною інформацією та постачання зброї. За словами українських та європейських чиновників, у той момент підключилися інші союзники, використовуючи власні ресурси. Крім того, у січні 2026 року президент Франції Еммануель Макрон заявив, що тепер його країна надає Україні дві третини розвідувальної інформації. "Залежність України від американської розвідки може бути значно знижена протягом кількох місяців", - розповів західний чиновник. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news

#історія #події Трудова повинність від більшовиків: Як «світле майбутнє» перетворилося на державне рабство. 28 січня 1920 року Рада Народних Комісарів радянської росії видала декрет «Про порядок загальної трудової повинності». Цей документ став офіційним початком епохи, коли держава привласнила собі право розпоряджатися не лише майном громадян, а й їхніми руками, часом та самим життям. Під гаслом «Хто не працює, той не їсть» більшовики фактично запровадили кріпацтво нового зразка. ⚒️⛓️ Економіка примусу: Чому не спрацювали гасла? Після революцій та років війни економіка перебувала в руїнах. Більшовики швидко збагнули: їхні ідеї про «добровільну працю на користь суспільства» не надихають голодних людей. Селяни не хотіли віддавати зерно задарма, а робітники тікали з міст, щоб просто вижити. Тоді москва вирішила діяти перевіреним методом терору. Декрет запроваджував обов’язкову роботу для всіх працездатних осіб незалежно від їхньої професії чи бажання. 🚫🥖 Від суботників до ГУЛАГу Саме в цей період виникли так звані «трудові армії». Лев Троцький, який був палким прихильником мілітаризації праці, вважав, що робітник має бути таким же дисциплінованим, як солдат. Якщо держава каже «треба рубати ліс» або «розчищати колії», людина не мала права відмовитися. Тих, хто намагався ухилитися від «щастя» працювати на партію, оголошували «дезертирами трудового фронту» і відправляли до концтаборів. 🚂🌲 Україна в лещатах «трудоармій» Для України цей декрет мав катастрофічні наслідки. Наші ресурси — вугілля Донбасу, ліс та залізниця — розглядалися москвою як власний бездонний склад. Українських селян масово зганяли на примусові роботи, відриваючи від власних господарств, що лише посилювало продовольчу кризу. Це був перший крок до повного контролю над особистістю, який пізніше вилився у сталінську колективізацію та систему ГУЛАГу. 💂‍♂️🚜 Пропаганда проти реальності Щоб підсолодити гірку пігулку примусу, радянська машина почала масово штампувати плакати про «радість колективної праці». Суботники, які спочатку подавалися як добровільна ініціатива, стали обов’язковим ритуалом лояльності. Проте за фасадом усміхнених робітників на плакатах ховалися мільйони людей, позбавлених права вибору, нормальної оплати та елементарної свободи пересування. 📉🎨 28 січня 1920 року — це нагадування про те, як легко держава-тиран може перетворити «соціальну справедливість» на механізм масового визиску, де людина — лише гвинтик у бездушній машині.

«Уряд РФ використовує єврейську громаду для виправдання війни проти України» — рабин Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви; на жаль, лідери єврейської громади в Росії змушені підтримувати цей наратив Рабин Пінхас Гольдшмідт, колишній головний рабин Москви, відмовився підтримати війну проти України, був змушений покинути Росію і згодом оголошений там «іноземним агентом». У інтерв’ю ізраїльському виданню Israel Hayom він формулює це прямо, без пом’якшень: «Уряд використовує єврейську громаду в політичних цілях. Останніми роками в Росії просувається теорія про повернення неонацизму в Україну та до країн Балтії, так що війну в російському наративі подають як продовження війни проти нацистської Німеччини. На жаль, лідери єврейської громади в Росії підтримують цю історію — вони використовують громаду в пропагандистських цілях». За словами рабина, така конструкція дозволяє представити війну не як сучасний політичний конфлікт, а як нібито морально виправдане продовження «історичної боротьби». Пам’ять про Другу світову війну та Голокост стає частиною риторичного інструментарію, а не предметом чесної історичної розмови. Гольдшмідт підкреслює: із приходом Путіна до влади в 2000 році втручання держави в життя єврейської громади стало нормою. Влада вирішувала, хто може бути головним рабином, а хто ні, і вигнала з країни десятки рабинів. Він пов’язує це з поверненням логіки силових структур і ідеології закритої держави: «З приходом Путіна влада повертається до спадкоємців КДБ, і ненависть до чужинців і Заходу стає невід’ємною частиною особистості людей, що виросли в цьому суспільстві». Особливе місце в інтерв’ю займає тема антисемітизму як інструменту самозахисту російської влади в кризові моменти. Гольдшмідт підкреслює, що це не теоретичне побоювання, а історично підтверджений механізм. «Страх полягає в тому, що коли уряд у Росії почувається під загрозою, він використовує антисемітизм для самозахисту. Ми бачили це раніше — у кінці царської епохи уряд говорив: «Не сердьтеся на царя, сердьтеся на євреїв», і це призвело до погромів. Це також відбувалося в кінці сталінської епохи». За його словами, нинішня риторика та міжнародна ізоляція держави створюють умови, у яких подібний сценарій знову стає можливим. Гольдшмідт безпосередньо пов’язує загострення напруги з ізоляцією Росії після початку війни проти України: «Сьогодні Росія перебуває в ізоляції. Путін думав, що переможе в Україні за три дні, а наступного місяця ми будемо відзначати чотири роки війни — довше, ніж війна між Росією і нацистською Німеччиною. Він ізолював себе від Заходу». Ця ізоляція, підкреслює рабин, прямо впливає на становище євреїв у країні. Під сумнів ставиться їхня лояльність державі, зростає антисемітизм, офіційно бути євреєм стає складніше. За його оцінкою, з початку війни країну вже залишили близько 100 тисяч євреїв, і абсолютна більшість із них не розглядає можливості повернення. Майбутнє єврейського життя в Росії, на його думку, виглядає без ілюзій: скорочення громад, втрата ресурсів і самотність. Люди все рідше пожертвують на синагоги та громадські центри, тому що розуміють — там немає довгострокового майбутнього. Галахічне питання Чи має право єврейська громада зберігати лояльність до держави, якщо ця лояльність вимагає публічної мовчанки або підтримки дій, пов’язаних з насильством, брехнею та спотворенням історичної пам’яті? Де проходить межа між דינא דמלכותא דינא — обов’язком дотримуватися законів держави — і забороною לא תעמוד על דם רעך — не бути байдужим до пролитої крові та несправедливості? Чи є примусова мовчанка допустимою формою самозбереження у ситуації, коли держава використовує єврейську громаду для виправдання війни та пропаганди — або ж це вже סיוע לדבר עבירה, сприяння гріху? Це питання особливо гостро звучить у контексті трьох клятв галута (שלוש השבועות): не повставати проти народів силою, не пришвидшувати кінець вигнання і водночас визнання того, що народи світу не повинні надмірно пригнічувати Ізраїль. Якщо ця межа порушується, постає ключове питання: чи зберігає принцип лояльності свою обов’язкову силу, коли остання межа перейдена? Підсумок Інтерв’ю Пінхаса Гольдшмідта в Israel Hayom — це не політичний маніфест і не публіцистика. Це спроба зафіксувати момент, коли єврейська громада в Росії опинилася між історичною пам’яттю та сучасною пропагандою, між страхом і лояльністю, між минулим і невизначеним майбутнім. Повний матеріал — тут: https://news.nikk.co.il/uk/uryad-rf-vikoristovuie-ievrejsku-gromadu/ ❓ Як ви вважаєте: чи існує в галахі момент, після якого мовчання перестає бути нейтральним і стає співучастю? НАновини‼️ — новини Ізраїлю Важливо❓ Поділіться ❗️ і підписуйтеся, щоб не пропустити подібні матеріали https://www.facebook.com/profile.php?id=61581708179881

#дати #свята Екологічна освіта: Як навчити людство не знищити свій дім 🌱 Всесвітній день екологічної освіти, що відзначається 26 січня, бере свій початок у 1975 році. Саме тоді в Белграді під егідою ООН відбувся міжнародний семінар, де було прийнято "Белградську хартію". Цей документ став своєрідним маніфестом, що визначив головну мету: навчити людей розуміти взаємозв'язок між економікою, політикою та екологією. 🌏 Це не про "суботники", а про мислення Багато хто помилково вважає екологічну освіту нудними лекціями про те, що не можна смітити в лісі. Насправді це набагато глибший процес. Йдеться про формування екологічного інтелекту. Це здатність розуміти, як покупка звичайної пластикової пляшки в Києві може вплинути на рівень мікропластику в Світовому океані або як надмірне споживання енергії прискорює танення льодовиків. 🧊 Чому це критично важливо сьогодні? Світ зіткнувся з викликами, які вже неможливо ігнорувати: Зміна клімату: Ми вже не "попереджаємо" про неї, ми в ній живемо. 🌡️ Втрата біорізноманіття: Види зникають швидше, ніж ми встигаємо їх описувати. Ресурсний голод: Людство споживає більше, ніж планета здатна відновити за рік. Україна: Екологія під час війни Для нас цей день набув трагічного, але надважливого змісту. Сьогодні екологічна освіта в Україні — це також знання про екоцид, спричинений агресією росії. Підрив Каховської ГЕС, мінування територій, забруднення ґрунтів хімікатами від вибухів — це виклики, з якими не стикалася жодна сучасна європейська країна. Нам доведеться вчити нові покоління не просто берегти природу, а буквально відновлювати її з попелу. 🕯️ Що може зробити кожен? Екологічна освіта починається не з підручника, а з побутових звичок: Сортування: Це мінімальна гігієна сучасної людини. ♻️ Свідоме споживання: Купувати менше, але кращої якості. Енергоефективність: Кожна збережена кіловат-година — це крок до незалежності та чистого повітря. Сьогоднішній день — це нагадування, що планета у нас всього одна, і вона не має "запасної копії" на хмарному сховищі. 💻🚫

#історія #події Сакура та Калина: Як Україна та Японія стали офіційними партнерами 🇯🇵🇺🇦 ​26 січня 1992 року відбулася подія, яка на десятиліття вперед визначила вектор східної політики нашої держави: Україна та Японія офіційно встановили дипломатичні відносини. Це був період "дипломатичного визнання", коли молода українська держава після розпаду СРСР активно шукала надійних союзників на світовій арені. Японія стала однією з перших країн G7, яка не просто визнала нас, а й запропонувала руку допомоги. 🤝 ​Більше, ніж просто протокол ​Відносини з Токіо ніколи не були лише формальністю. Японія, яка пережила власну трагедію Хіросіми та Нагасакі, а згодом Фукусіми, як ніхто інший зрозуміла біль України після Чорнобиля. Спільний досвід подолання наслідків ядерних катастроф став першим міцним містком між нашими народами. Японські технології та медичне обладнання почали працювати в українських лікарнях ще у 90-х. 🏥 ​Економічне диво та культурний код ​Японія завжди сприймалася в Україні як еталон того, як країна з обмеженими ресурсами, але залізною дисципліною, може стати світовим лідером. Для нас японські інвестиції — це не лише гроші, а й культура якості. А для японців Україна відкрилася як країна талановитих людей та неймовірної стійкості. 🏯 ​Іспит на вірність ​Справжня міцність цього партнерства проявилася після 2014 року і особливо після початку повномасштабного вторгнення росії. Японія, попри географічну віддаленість, зайняла надзвичайно жорстку та принципову позицію. Токіо надає величезну гуманітарну, фінансову та технічну допомогу, доводячи, що відстань у 8000 кілометрів — ніщо, коли йдеться про спільні цінності свободи та міжнародного права. 🌍 ​Сьогодні цей союз — це не лише про велику політику, а й про те, як дві такі різні культури знаходять спільну мову в бажанні побудувати справедливий світ.

​🧬 Ідеологічна платформа: Єдність у різноманітті ​1. Біологічне походження — понад державні кордони ​Ми визнаємо, що кордони на картах — це лише штучні лінії, вигадані людьми. Але наші вени, наші легені та наша ДНК — це творіння Землі. Ми можемо розмовляти різними мовами, але ми всі дихаємо одним повітрям. Ми — не громадяни держав, ми — діти Землі. ​2. Райдуга людства ​Різний колір шкіри, різні релігії та культури — це не привід для конфліктів, а багатство нашого виду. Як ліс складається з різних дерев, так і людство сильне своєю різноманітністю. У «Щиті Землі» немає "чужих". Кожна культура — це унікальний досвід нашої спільної родини. ​3. Планетарна відповідальність ​Ми розуміємо: якщо загине атмосфера, вона не питатиме, якої ти нації. Радіація не має паспортів. Тому наш головний обов'язок — захистити спільний дім. Ми відмовляємося бути інструментами в руках тих, хто хоче розділити нас заради влади. ​4. Еволюція замість знищення ​Ми обираємо шлях розвитку. Ресурси, які зараз витрачаються на вбивство, мають бути спрямовані на те, щоб кожен мешканець Землі мав чисту воду, їжу та можливість пізнавати всесвіт. ​Наш головний принцип: "Колір шкіри різний — кров червона — планета одна."

​💎 ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЦИФРОВИЙ АКТИВ «TERRA» (TRRA) ​1. Природа активу ​1.1. TERRA — це не просто криптовалюта, це «Енерго-Екологічний Еквівалент». 1.2. Вартість токена підкріплена не золотом, а реальними зусиллями людства: кількістю збережених лісів, очищеною водою та зупиненими конфліктами. ​2. Емісія та Майнінг (Як створюється TERRA?) ​2.1. Майнінг корисними діями: На відміну від звичайних криптоактивів, TERRA неможливо "намайнити" за допомогою відеокарт. Вона нараховується за: ​Спростування військової пропаганди (підтверджене спільнотою). ​Участь у волонтерських екологічних програмах. ​Розробку технологій очищення атмосфери. 2.2. Обмеження: Кількість токенів обмежена — їх не може бути більше, ніж ресурсів, необхідних для відновлення планети. ​3. Фонд «Щит Землі» ​3.1. 10% від кожної транзакції автоматично йдуть у Фонд швидкого реагування. 3.2. Ці кошти використовуються для надання допомоги постраждалим від воєн та на фінансування незалежних станцій моніторингу повітря по всій планеті. ​4. Право Голосу ​4.1. Кожен власник TERRA має право голосу в Раді Миру. 4.2. Чим більше ви зробили для планети (і отримали за це токенів), тим вагомішим є ваш голос у питаннях глобальної безпеки. ​5. Анти-воєнний Фільтр ​5.1. Жодна компанія чи особа, що займається виробництвом зброї масового знищення, не має права приймати, передавати або володіти активом TERRA. 5.2. При виявленні таких зв'язків гаманець блокується цифровим протоколом спільноти.