😳🏆 🇸🇳Збірну Сенегалу з футболу позбавили титулу переможця Кубка африканських націй ✅Африканська конфедерація футболу присудила команді технічну поразку у фінальному матчі з 🇲🇦Марокко. 😱Причиною стало те, що сенегальські футболісти залишили поле до закінчення гри на знак протесту проти рішення судді призначити пенальті у їхні ворота (потім вони повернулися і дограли матч). ❌CAF анулював результат та віддав перемогу марокканцям. Сенегальська федерація має намір оскаржити це рішення у Спортивному арбітражному суді. #World_Football #football @football #футбол_football #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Ты была самой странной девушкой, которую я встречал. Сумасшедшая, спонтанная и непредсказуемая. Твоё настроение менялось, словно калейдоскоп, я не успевал угадывать его. Ты могла подолгу молчать, уйдя в свою ракушку, а я всё думал, что же я сделал не так. А потом вдруг прибегала ко мне и начинала говорить без умолку. Твоя взбалмошность сводила меня с ума. Я всегда умел предугадать желание женщины, все те, кто был у меня до тебя, отличались схожими вкусами: цветы, подарки, путешествия - на это все они легко покупались. Тебе же это было неинтересно. Ты то звала меня, на полном серьезе, ограбить банк, рассказывая с горящими глазами, как славно мы потом потратим деньги, то тащила вдруг посреди ночи в клуб, чтобы станцевать вдвоём на столе, а мои слабые протесты игнорировала. Мои друзья, говоря о тебе, крутили пальцем у виска и называли ненормальной, однако я видел, как жадно скользят их взгляды по твоей восхитительной фигурке. Ты никогда не замечала этого, ты вообще игнорировала других мужчин и мне это было и лестно и чертовски приятно. Временами мне очень хотелось, чтобы ты успокоилась, чтобы наша жизнь стала более ровной, а ссоры менее частыми. Я хотел, чтобы ты перестала куда-то нестись, кого-то спасать и впутывать меня в какие-то невероятные истории. Но потом я понимал, что ты море, а море нельзя держать в стеклянной банке. Море можно просто любить, любить со всеми его приливами и отливами, штормами и штилями. Вячеслав Жаров

⚡️ На росії зростає невдоволення путінським режимом: у мережі закликають виходити на площі міст, протестувати проти блокування Telegram та інших інтернет-обмежень. Гойда? 💃 https://t.me/Ukraineaboveallelse

#історія #події 9 березня 2001 року: День, коли народився український протестний дух. Ця дата стала кульмінацією та водночас драматичним фіналом акції "Україна без Кучми" (УБК). Поки влада в москві на початку 2000-х лише починала закручувати гайки, українське суспільство вже вийшло на вулиці, щоб сказати рішуче "ні" авторитаризму, цензурі та політичним убивствам. 🇺🇦⚔️ 1. Контекст: Справа Ґонґадзе та "плівки Мельниченка" Протести спалахнули після зникнення журналіста Георгія Ґонґадзе та оприлюднення аудіозаписів, на яких голос, схожий на голос тогочасного президента Леоніда Кучми, давав вказівки "розібратися" з незручним медійником. Скепсис суспільства щодо офіційного розслідування переріс у відкриту лють. Наметове містечко на Майдані Незалежності стало першим островом свободи в новітній історії України. 🎙️📑 2. Криваве 9 березня: Сутички біля Адміністрації Президента День народження Шевченка традиційно був часом офіційних урочистостей. Проте 9 березня 2001 року опозиція заблокувала прохід президента до пам’ятника Кобзареві. Згодом протестувальники рушили до будівлі МВС та Адміністрації Президента на Банковій. Там відбулися безпрецедентні для того часу зіткнення з "Беркутом". У хід ішли каміння, кийки та сльозогінний газ. Це був момент, коли мирна акція перетворилася на жорстке силове протистояння. 🛡️🔥 3. Репресії та "Справа 9 березня" Влада відповіла масовими арештами. Було затримано сотні людей, багатьох вихоплювали просто на вокзалах за українську мову чи національну символіку. "Справа 9 березня" стала першим великим політичним судовим процесом у незалежній Україні, де активісти отримали реальні терміни ув'язнення (від 2 до 5 років). Це була спроба залякати націю, але ефект виявився зворотним. ⚖️⛓️ 4. Значення: Репетиція Майданів Хоча акція УБК формально не досягла своєї мети (Кучма залишився при владі до кінця терміну), вона змінила все. Саме тоді сформувався кістяк майбутньої опозиції, з'явилися горизонтальні зв'язки між активістами та досвід вуличного опору. Без 9 березня 2001 року не було б Помаранчевої революції 2004-го та Революції Гідності 2014-го. 🕯️🇺🇦 Події 2001 року довели: українці не терпітимуть зневаги до людської гідності та зазіхань на свободу слова. Поки путінська росія будувала свою "вертикаль" на покорі, Україна обрала шлях боротьби, який і сьогодні веде нас до остаточної перемоги над імперським минулим. ⚔️🛡️

Ось кілька цікавих фактів про Міжнародний жіночий день — свято, яке сьогодні багато хто сприймає як день квітів і привітань, хоча його історія значно глибша. 1. Спочатку це було не “свято весни”, а день боротьби. Ідея цього дня виникла на початку ХХ століття як день боротьби жінок за свої права: право голосу, гідні умови праці та рівну оплату. 2. Ідею свята запропонувала німецька активістка. У 1910 році на міжнародній конференції соціалісток у Копенгагені німецька політична діячка Клара Цеткін запропонувала заснувати міжнародний день солідарності жінок. 3. Дата 8 березня з’явилась не відразу. У перші роки свято відзначали в різні дні. У США перший національний жіночий день провели у 1909 році — і це була остання неділя лютого. 4. Дата 8 березня закріпилася після подій 1917 року, коли масові жіночі протести в Петрограді почалися саме цього дня (за новим стилем). Тоді жінки вийшли на вулиці з вимогами «хліба і миру» — це стало одним із поштовхів до Лютневої революції. 5. Свято офіційно визнала ООН. У 1975 році Організація Об’єднаних Націй офіційно почала відзначати цей день і проголосила його міжнародним. 6. У багатьох країнах це вихідний. 8 березня є державним вихідним у десятках країн — зокрема в Україні, Грузії, Казахстані, В’єтнамі. 7. У різних країнах свої традиції. В Італії жінкам дарують жовті гілочки мімози. У Китаї жінки можуть отримати скорочений робочий день. У деяких країнах це радше день прав жінок, ніж день привітань. 8. В Україні точаться дискусії. Через радянську традицію “свята весни і краси” в Україні періодично обговорюють, чи варто змінювати формат відзначення, залишаючи наголос саме на правах і ролі жінок. 9. Сучасна назва наголошує на рівності. У багатьох міжнародних документах цей день прямо пов’язаний із темами гендерної рівності, освіти жінок і їхньої участі в суспільстві. 10. Це одне з найстаріших міжнародних соціальних свят. Йому вже понад 100 років, і воно пережило війни, політичні зміни та різні культурні трактування.

#дати #свята Щороку 8 березня світ (і особливо наш пострадянський простір) охоплює дивне марево: чоловіки в паніці скуповують мімози, а жінки готуються приймати вітання про «ніжність, красу та окрасу колективу». Проте, якщо зазирнути за фасад із целофану та дешевих листівок, виявиться, що цей день має значно більше спільного з протестами та суфражизмом, ніж із весняним настроєм. ✊ ​Історія Міжнародного дня боротьби за права жінок почалася не в квіткових крамницях, а на брудних вулицях Нью-Йорка в 1908 році, коли 15 тисяч жінок вимагали скорочення робочого дня, кращої оплати та — яка зухвалість! — права голосу. Згодом, у 1910-му, Клара Цеткін на конференції в Копенгагені запропонувала зробити цей день щорічним, щоб постійно нагадувати суспільству про нерівність. ⚖️ ​Цікаво, що саме страйк текстильниць у петрограді 8 березня (23 лютого за старим стилем) 1917 року став тим самим сірником, що підпалив потяг, який збив монархію в росії. Тоді жінки вимагали «хліба і миру», а отримали початок революції. Втім, пізніше радянська пропаганда майстерно «стерилізувала» цей день, перетворивши його на беззубе свято вшанування «жіночності», щоб жінки випадково не згадали, що вони мають право вимагати чогось більшого, ніж набір каструль. 🍳 ​ООН офіційно визнала цей день лише у 1977 році як Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Це не день «слабкої статі», а день визнання політичної, економічної та соціальної суб’єктності. Сьогодні цей день — ідеальний привід згадати про gender pay gap (різницю в оплаті праці), скляну стелю в кар’єрі та той факт, що домашня робота все ще чомусь вважається «природним обов’язком» лише однієї половини людства. 💼 ​Тому, замість того, щоб вчергове бажати «завжди посміхатися», варто подякувати тим, хто виборов право на освіту, роботу та участь у виборах. Адже тюльпани зів’януть за три дні, а рівні права — це інвестиція, яка не потребує вази. 🥀➡️🏛️

#історія #речі Уявіть собі 1804 рік. Поки Наполеон приміряє імператорську корону, у Ліоні скромний син ткача Жозеф Марі Жаккард здійснює революцію, яка за масштабністю наслідків дасть фору будь-якому взяттю Бастилії. Він створює пристрій, який навчив дерево та метал «думати» візерунками. Ткацький верстат Жаккарда — це, за своєю суттю, перший у світі комп’ютер, тільки замість монітора у нього — шовкове полотно, а замість мікросхем — перфокарти. До цього моменту створення складного орнаменту вимагало присутності помічника («шнуротяга»), який вручну підіймав кожну нитку основи. Жаккард же замінив людські пальці системою картонних карток із дірочками. Є отвір — гачок проходить і нитка піднімається; немає отвору — нитка спить. 🧵 Математика в шовку: Перфокарти: Це була перша спроба людства записати складний алгоритм на фізичний носій. Саме ці діряві шматочки картону через століття надихнуть Чарльза Беббіджа на створення аналітичної машини, а згодом — і засновників IBM. Ткацький «HD»: Раптом стало можливим ткати портрети, пейзажі та складні гобелени з такою деталізацією, що око відмовлялося вірити, ніби це не живопис. На одному з таких верстатів було виткано портрет самого Жаккарда, для чого знадобилося 24 000 перфокарт. Своєрідний «селфі» дев'ятнадцятого сторіччя. Звісно, ткачі того часу зустріли винахід без особливого захвату. Вони влаштовували протести та нищили верстати, бо відчули: машина наступає на п'яти їхній монополії на майстерність. Вони мали рацію — Жаккард зробив розкіш доступною, перетворивши сакральний процес творення тканини на високоточне виробництво. ⚙️ Існує думка, що сучасні програмісти мають ставити пам'ятник Жаккарду щоразу, коли пишуть код. Адже концепція «0» та «1» (є дірка чи немає) народилася не в лабораторіях Кремнієвої долини, а серед шуму ткацьких цехів, пахощів мастила та шелесту шовкових ниток. Сьогодні ми сприймаємо складні принти на одязі як належне, але кожен ваш візерунчастий шарф — це далеке відлуння того самого ліонського гуркоту. Жаккард довів: щоб змінити світ, іноді достатньо просто правильно напроколювати дірок у папері. 🧶🛰️

🗺🎤🎹4 березня 1949 року народився відомий композитор, автор безсмертної «Червоної рути» Володимир Івасюк. Народився у Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії Івасюків. Змалечку він тягнувся до музики, в три роки найбільшим задоволенням були репетиції вчительського хору, куди його брали батьки. З п’яти сам починає вчитися грати на скрипці. Музичну школу в Кіцмані відкрили за клопотаннями Михайла Івасюка та інших батьків. У 1964 році написав першу пісню «Колискова» на вірші батька. У школі створив вокально-інструментальний ансамбль «Буковинка». Володимиру Івасюку «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок: у десятому класі він з друзями гуляли парком, і хтось закинув картуз на гіпсовий бюст леніна. При спробі зняти незакріплений бюст упав із постамента і розбився. Усі потрапили до міліції, було відкрито «Справу Володимира Івасюка», постало питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал зам’яли, але в атестаті з’явилися четвірки з історії срср та суспільствознавства. У 1966 році сім’я переїхала до Чернівців. Вступив до медичного інституту, однак його виключили за участь у «політичному інциденті». Хтось доніс про «справу» і 31 серпня 1966 року замість студентського квитка Івасюка чекали звинувачення, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів» і наказ про виключення. Лише через рік, отримавши рекомендацію від заводу «Легмаш», Івасюк став студентом медінституту. Багато пісень Володимир Івасюк писав під псевдонімом, оскільки не був членом спілки композиторів, а тому відомі колективи не мали права брати їх до репертуару. Попри це пісні Івасюка перемагали на багатьох конкурсах в срср та за кордоном, їх співали від Камчатки до Чорного моря, а «Червона рута» стала справжнім світовим шлягером. У Володимира Івасюка було дві освіти. Після закінчення Чернівецького медичного університету він вступив до Львівської консерваторії на композиторське відділення. Його професором був Анатолій Кос-Анатольський. У Володимира Івасюка була дивовижна працездатність. Як згадував співак Ігор Кушплер, одного разу за ніч він написав оркестрову партитуру для 60 інструментів по пам’яті. Телевізійні фільми «Червона рута» та «Пісня завжди з нами» принесли Івасюкові шалену популярність, хоча це призвело до виключення його з консерваторії через пропуски. Щоб поновитися, Івасюк звертається до психіатричної клініки (це була єдина змога отримати «виправдання» пропускам, і до такої практики вдавалося багато творчих людей). Пізніше цей факт зіграє фатальну роль у хвилі чуток, якою намагалися заглушити голос івасюкових пісень. 24 квітня 1979 Володимир Івасюк після телефонного виклику вийшов з будинку і більше не повернувся. 18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія —самогубство — підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка була вбивством, виконаним КҐБ за наказом вищого керівництва срср. Влада спробувала видати смерть Івасюка за самогубство. Під цією протекцією партійні боси довго не давали згоди на поховання композитора на Личаківському кладовищі. . В газетах заборонили друкувати некрологи і співчуття рідним Івасюка. В день похорон саме на цей час скрізь були призначені комсомольські та партійні збори з обов’язковою явкою, були вказівки із загрозою виключення та звільнення з роботи. Попри це похорон Володимира Івасюка перетворився на мовчазну акцію протесту. Тисячі львів’ян вийшли на вулиці, щоб провести свого улюбленця в останню путь. В той день у Львові не було жодної квітки – ними була встелена дорога до Личаківського кладовища.

Ганебне рішення МПК: Гераскевич різко відреагував на заборону форми з мапою України 🗣️ Скелетоніст Владислав Гераскевич розкритикував рішення Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) заборонити українським паралімпійцям використовувати форму з мапою України 🇺🇦 Окрім війни з Росією, українцям також доводиться постійно виборювати свої права на міжнародних спортивних аренах. Голова Національного паралімпійського комітету України повідомив, що Міжнародний паралімпійський комітет заборонив використання форми із зображенням карти України в її міжнародно визнаних кордонах. Ганебне рішення Міжнародного паралімпійського комітету. Виявіть солідарність з Україною та протестуйте проти цієї несправедливості на Паралімпійських іграх-2026. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #україна_краща #спорт_sports #brovarysport #нація_переможців #паралімпійськийспорт

👀У Пакистані сотні протестувальників штурмували консульство США. Попередньо, загинули 6 людей. Також після смерті Хаменеї, його прихильники намагалися прорватися до посольства США у столиці Іраку Багдаді.