Звичайна ніч в Україні…

Йййййбнсцкблдські балалайки.

Пісссюни.

ППО…

Звічайний ранок.

Кава.

Цигарка.

Годування численної придворної зграї.

Прання.

Між цим всім - новини…

Звичайний день сільської старої!:)

Натхнення, калоші, поворозка на чоло, рукавички, пласкоріз!

Все традиційно!:)

Зробила більше, ніж планувала!:) Але менше, ніж хотіла!:)

Сумувала над помідорами, кількість яких завдяки хазяйновитим шшшшпакам в городі значно зменшилася…

Раділа огіркам!

Грядки з якими в сьогоднішній план взагалі не входили?:)

Але також несподівано просапалися!

Все заплановане встигла до дощу!

Огірки ж поза планом йшли?:)

Перша гнати мене з городу прибігла кішка Онука наша Снігуронька!:) Воллллала на мене, щоб я йшла додому!:)

Друга - донечка моя!:) Приїхала з роботи, здогадалася, де я можу подітися, й також намагалася мене нагнати!:)

Третя - кішка Пані Вишня!:)

- Тобі що??? Повилазило??? Дощу не бачиш???:)

Всі змовилися супротив мене!:)

Та я таки мужньо сапала до останнього огірочка!:)

Ви там як?

Цілі?

Та щщщщщщщоб ви мені були живі та здорові!!!
Хіба ж так можна лякати???

Тусю в кухні.
Вмочую руки в олію, формую колобки тіста хлібного, до форми складаю.
Вся така цілеспрямована та дуже зайнята?

На столі телефон починає волати про підвищену небезпеку…
Нелюдським голосом…

Воно ще невідволалося, чую, прям над моєю головою на даху щщщщщось ййййииииаааак вʼїббббе???

Ледве, даруйте, не всралася з переляку???

А на даху гуркотіти продовжує!
Там ще й ввввиє несамовито щоссссь!
Потім катиться!
З виттям, авжеж!!!

Поки я розмірковувала, чи мені бігти до горщика з намащеними руками?
Чи до підвалу, ховатися не знамо від чого?
Та й взагалі, чи я добігти встигну???

Коли те, що котилося, таки впало!!!:)
На гілля привиноградилася кішка Пані Вишня!!!
Ледве не впала!!!
Пазурами за виноградну лозу зачепилася!!!

Другим номером йшла вже кішка Онука наша Снігуронька!:)
Яка прямісінько припанівишнилася!!!

Все з тим самим несамовитим виттям!!!:)

Ці дві дуринди ще якийсь час на винограді продовжували чубитися!:)))

Я вже й той хліб допекла.
Й тазик пиріжків з капустою та картоплею насмажила.
А руки досі того…
Цього…
Як в алкоголіка зі стажем руки виплясують…

Взагалі, як каже Ірина Олександрова, життя наше стало набагато цікавішим й веселішим з того моменту, як Снігуронька вирішила в нас навіки оселитися!:)

Вчора ввечері вона такі ж гонки з чубаниною влаштовувала з кішкою Квазімордою!!!

Під стелею!:)
На шшшшкафанерах!!!:)
Я навіть намагалася зазнімкувати той безлад?:)
Не встигла!:)
Бо дуже вже в мене ті кішки швидкісні!:)

Встигла клацнути, як вони вже з тих шкафанерів зсипалися…

А потім ще бійку продовжували!:)
Квазя з підвіконня. Онука Снігуронька з донечкиного стола!
Через тюль та фіранку між ними!:)))
Й волали!:)

Тут вже я ввімкнула прапорщика й переволала всіх!:)
Як в тому анекдоті про старого, який своїм голосом доводив жінок до, перепрошую, орррргазму!:)))

Днями у справах ганяла до поліклініки.
Повертаюся, мене зграя моїх кішок зустрічає!:)
Й Мурочка з ними!:) Яка до сусідів Фесенок переїхала!:)
А зустрічала й муркотіла, як рідна!:)
Додому не пішла!:)

А відбою поки що так і нема…

🎥 Новий level квадроберства: кішка вигулює собаку в Києві

Я проспала все!:)
Ще б спала, та кішка Онука наша Снігуронька ще глупої ночі, всього годині о девʼятій ранку, почала пі-пі-кати з підвіконня за моєю головою!:)
Як годинник!:)
Пік-пік-пік-пік!!!:)

Бо за вікном побачила горобців на перголі з клематисами!:)
Вони там над моїм вікном, під стріхою, собі гнізда ладнають!:)
Й дуже Снігуроньку дррррратують!:)

Якщо вже прокинулася, то й витрухалася з ліжечка?
Почеревичила собі щось звершувати?:)

Згаю придворну годувала.
Врожай яєць збирала.
Хату мела.
З колежанкою кавувала.
Теревені теревенила.

Намагалася зʼясувати, за яким графіком тепер знеструмлення планові відбуваються? За неофіційною інформацією в нас тепер інша черга? В офіційних джерелах - ніяких змін?
Та й згідно обох черг, старої та нової, з ввімкненням нічого не зрозуміло?:)

Соваюся по хаті?
Шукаю, чим себе зайняти?:)
Офіційний спонсор раннього підйому, кішка Онука наша Снігуронька, спокійно спить на лантусі цукру!:)

Чи й мені піти, спочатку попі-пі-пікати у вухо Снігуроньці, а потім надолужити те, що недоспала зранку?:)

Готувати сьогодні не тре?
В холодильнику багато вже наготованого?:)
То хто мені може заборонити, якщо я вдома сама-саменька?:)

Чорна кішка, що перетинає ваш шлях – вважається удачею у Німеччині.
Це не означає, що треба жити в Німеччині. Це означає, що треба вірити в найкраще незалежно від обставин та місця перебування.
А взагалі чорна кішка невинна, що вона народилася чорного кольору та в нас якісь забобони в голові.

Кішка, рухи дуже гарні. 🐈‍⬛🐈🐈‍⬛

Щось я з собою розтоваришувалася?:)

Зранку бааааадьоро так заперезала всю стару в ортези та бандажі й висунулася звершувати в квітник?

То й що?
Та ніщо!:)))
Не взагалі ніщо, авжеж…
Та набагато менше, ніж планувала???

В планах була обрізка троянд на заколодязній ділянці?
По факту обрізаних троянд тільки три?
А на всі, що залишилися, я навіть дивитися не ризикую!:)

Нууууууу так.
Обідрала геть всі клематиси на перголі. Майже під землю!
Повидовбала з землі штук двадцять тих клематисів, що відросли несанкціоновано!
Обчекрижила дві керії, мігдаль трилопатевий, всі злаки на цьому боці квітника, ще й карагану кардинально прорідила.
Запхала в землю штук десять очитків видних. Які висмикувалися з корінням з землі, коли я ламала минулорічні їх гілки!

Й усе…
Зззздулася!
Розсипалася!
Хвіст та коліна вийшли з чату!!!

Наїлася картоплі з капустою й мостирюся в горизонтальне положення!:)

Черговою по хаті та кухні сьогодні була призначена донечка!
Мела, мила, порохи ганяла, готувала, санвузол пі-пі-пі-драїла саме вона!

Синочок у дворі майже й не був?
Тягав лантух їдла для курей до сараю! Який привезли на замовлення прям під хвіртку!
Рятував здоровезний кущ моєї форзиції та паркан біля ягідника від численного хмілю! Який заплів ВСЕ!!!
Прибирав минулорічне листя!!!

Дві моїх дуеньї, собака Цуцилія та кішка Онука наша Снігуронька, товклися в квітнику стільки, скільки я там була!:)
Жодного кроку без їхнього контролю!:)

Ото б йти та далі звершувати?…
Тавсекапець!:)
- Добрий день, а чи можна Василя до слухавки?
- А Ви ж хто?
- Я - Люда…
- Яка Люда?
- Та вже ніяка!:)
Й це ж про мене!:)

А ви там як!?

📌Одеська мудрість за жінок та кицюнь🐾

Приходить Моня до старого єврея і питає:
— Дядя Сьома, а чому наші жінки вічно малюють очі як у кішок і одягають той леопард, шо аж в очах рябить?🫣😏

Сьома поправляє окуляри і каже:
— Моня, слухай сюди. Кішка — це єдина на світі істота, яка живе у твоєму домі, їсть твій форшмак і при цьому впевнена, шо це ти у неї в гостях на перетримці! 🥸

Жінки це просікли ще при царі Гороху! Якщо вимагати гроші — це скандал! А якщо вона вигнула спинку і сказала «мяу» — це вже «граціозна хижачка»😈

У підсумку: ти пашеш пів року на подарунок, а вона дивиться на тебе так, ніби ти приніс оброк Королеві за право подихати з нею одним повітрям та посидіти на краєчку дивана!🤭🙄😁

Коли жінка вдягає леопард — вона вже не «рибка», вона офіційно вийшла на полювання! ☝️😃
І в ролі біфштекса тут, судячи з усього, ти! 😉😋😜

СПРАВЖНЯ ЛЕДІ-КІШКА

Про «Титанік» написано тисячі сторінок.
Але серед офіційних звітів і сухих цифр є одна тиха історія, яку передають пошепки.

Кажуть, на борту жила кішка.

Не символ розкоші й не примха пасажирів першого класу — звичайна корабельна кішка, яка стерегла запаси від мишей. Її бачили в машинному відділенні, на кухні, біля котлів, де завжди було тепло.

Вона народила кошенят ще під час підготовки лайнера до рейсу. Один із працівників екіпажу прив’язався до неї. Гладив, підгодовував, жартома називав її «леді з інстинктами».

А потім, за кілька днів до відплиття, вона раптом змінилася.

Стала неспокійною. Не спала на звичному місці. Не муркотіла.
І одного ранку почала переносити кошенят із корабля на берег.

Повільно. Обережно.
Одного за одним.

Вона не метушилася. Не панікувала.
Просто йшла трапом униз — і поверталася знову.

Чоловік спостерігав за цим мовчки.

Ніхто не чув сирен. Ніхто не бачив айсберга.
Але тварина поводилася так, ніби щось уже сталося.

Він не міг пояснити цього розумом.
Та відчув — треба піти.

Того дня він зійшов із корабля.
«Титанік» вирушив без нього.

А далі — історія, яку знає світ.

Чи було це передчуття?
Чи випадковість, що згодом перетворилася на легенду?
Ніхто не знає напевно.

Але моряки здавна кажуть: у тварин є слух, якого ми не маємо. Вони вловлюють зміни повітря, напругу металу, невидимий зсув долі.

Іноді попередження приходить не криком, а тихим рухом лап.

Іноді воно не говорить людською мовою.

І, можливо, наймудріше, що може зробити людина, — це прислухатися.

Бо не всі сигнали гучні.
І не всі рятівники носять форму.

Деякі просто знають, коли час іти. 🐾