Причин для стресу більш ніж достатньо…

Кожен придумує собі якісь шляхи для боротьби з ним…

Ірина Олександрова традиційно товчеться у кухні, щось готує!!!

Мій вранішній обхід обійстя бажаного результату не дав.
Перевірила, хто як в садочку нічний мороз пережив?

Як псссссешила, так й продовжувала псссссешити…
Нервуватися…
Нестямно плюватися, ссссичати паром, як чайник, що давно кипить…

Причин багато…
Та найголовніша - сссссцкййййбнаблдрсня…

Повинна вам зізнатися, дуже помічне в таких ситуаціях, перти в санвузол та з розлюченністю пі-пі-піііі-вимати сантехніку!:)
Дууууууже помічне!!!:)

Може ж, ще хтось не в курсі!?:)

Найкращий засіб для горшиків, умивальників та ванни з кафелем - Туалетне каченя!
Навіть терти з пристрастю нічого не тре!
Наквацала все якісно тим каченям, та й пішла собі?
Хвилин на двадцять?
Каву цмулити повііііільно?:)
Цигарку палити?:)))

Потім просто все душем змити - готово!
Все чисто, наче в операційній!:)

Доместос - то для будь якого пластику!
Двері, підвіконня, ота засувка під ванною!
Технологія така ж!
Наквацала все якісно та йди кудись, гуляй?:)

Дуже люблю німецьку Дюфу!
Особисто я її використовую для відпі-пі-піііі-мивання швів між плиткою та видалення будь-якої плісняви!
Будь де!
Якщо вона зʼявилася!

Дрізгаєш та милуєшся, як увесь той непотріб прям в тебе на очах дематеріалізується!!!

Одне з останніх відкриттів - Марсельське мило!!!
Плями від вишень, помідорів, кави, забрудненні кухонні рушники, комірці, які традиційними методами спробуй відпери, та навіть шкарпетки!!!
Дрізгаєш раз, два, пʼять!
В залежності від ступеню забруднення!
Потім в пралку!
Виймаєш звідти й пускаєш бульби від задоволення!:)

А ще ж - кухонні мебеля!
Плита!
Духовка!
Каструлі та пательні!!!

Є ще різновид того мила, де на наліпці комірець не блакитний, а білий!
Таким я спаскудила свою жовту футболку! Чисто бавовняну…

Ну й ще загальне правило?:)
Перед використанням всіх цих засобів рукавички натягніть?:)
Та й маску, яка ще з ковідних часів в вас точно є, на фізіомордію наперти не завадить!

Сказала Юлія Володимирівна, в якої дере в глотці та вже лущиться шкіра на руках!:)
Бо вона цього традиційно не зробила!:)))

🍲 Розігріти у мікрохвильовій печі одразу дві тарілки допоможе звичайна банка

#побут #кухонні

Шепіт у стінах.

Андрій переїхав у стару квартиру в центрі міста. Дешево, зручно — здавалося, вдача усміхнулася. Але вже першої ночі він прокинувся від дивного звуку — хтось шепотів його ім’я. Здавалося, звук йде просто зі стіни за узголів’ям ліжка.

“Може, сусіди,” — подумав він. Але коли він приклав вухо — шепіт став голоснішим. І вже не лише його ім’я, а фрази на кшталт: “Він чує нас”, “Ми поруч”, “Він наступний”.

Наступної ночі шепіт перетворився на стогін. Стіну ніби хтось шкреб зсередини. Андрій не витримав і викликав майстра, щоб перевірити, що всередині. Коли зняли гіпсокартон, знайшли порожнину… а в ній — стару, засохлу руку, що тягнулася до зовнішнього боку стіни.

Поліція нічого не знайшла. Але відтоді шепоти не припинилися. Вони стали гучнішими. І тепер Андрій теж шепоче ночами. Сусіди кажуть, що його очі вже тиждень не кліпають. І щось ніби шкребе підлогу його квартири щопівночі…

ПРОДОВЖЕННЯ: “Ті, що за гіпсокартоном”
Після знахідки засохлої руки, Андрій почав втрачати відчуття часу. Він просинався на підлозі, у ванній, навіть в коридорі — не пам’ятаючи, як туди потрапив. Стіни більше не просто шепотіли — вони дихали. Андрій бачив, як обої ворушилися, ніби з того боку хтось рухався, тиснув, чекав.

Він вирішив виїхати. Зібрав речі. Але щойно доторкнувся до дверної ручки — вона виявилася гарячою, обпекла руку. З-за дверей почувся голос, дуже тихий, але чіткий:

“Ти наш. Тепер ти з нами.”

Андрій закричав, кинувся до вікна, намагався його вибити — та за шибкою з’явилися відбитки долонь, ніби хтось стояв зовні і тримав скло з силою.

На стіні знову з’явився отвір, де колись знайшли руку. З нього тепер виднілися силуети облич — темні, без очей, які дивилися просто на нього. І тоді він зрозумів: це не просто привиди. Це ті, хто живе в стінах. Вони чекають, поки хтось відкриє їм шлях.

В останній записці, яку знайшли сусіди, було написано:
“Не ремонтуйте стіни. Не забирайте старий гіпсокартон. Вони там. І якщо ви дасте їм хоч тріщину — вони прийдуть за вами.”

ЧАСТИНА ТРЕТЯ: “Новий орендар”
Минав місяць після зникнення Андрія. Його квартиру офіційно визнали порожньою — хоча сусіди клялися, що вночі звідти досі чути кроки й тихий сміх. Агент з нерухомості сказав, що хтось повинен там жити, аби “не пустувало”. І незабаром туди заїхала молода пара — Ірина та Тарас.

Перший тиждень усе було добре. Хіба що зникав інтернет, лампочки перегоряли, а кіт, якого вони завели, відмовлявся заходити в спальню. Та потім Ірина знайшла в кухонній шафі зошит — з пожовклими сторінками, дрібним почерком. Це був щоденник Андрія. Він писав про стіни, що дихають, про голоси, про те, що “Вони пробуджуються, коли хтось починає ремонт…”.

Тарас посміявся: “Хтось добре накурився.” Наступного дня він почав здирати старі обої.

Вночі Ірина прокинулася від звуку подряпин. У коридорі було темно, але вона побачила, як зі щілин між плитками повзе щось чорне, ніби дим… Воно шепотіло. Голос був жіночий — лагідний, але порожній:

“Він звільнив нас. Тепер твоя черга.”

Коли Ірина побігла до Тараса, він стояв перед дзеркалом у ванній, дивився не на себе, а трохи вбік — ніби бачив когось позаду. Його очі були чорні. Він усміхався.

Ірина не вибігла з квартири. Її не знайшли. Лише дзеркало тепер не відбивало того, хто проходив повз. Лише темряву… і ледь чутний шепіт з глибини скла.

ФІНАЛ: “Вони вже тут”
Квартира стояла пусткою. В оголошеннях її називали “проблемною”, а деякі рієлтори уникали навіть згадки про неї. Але одного разу до будинку приїхав чоловік — сивий, з валізою старих інструментів і металевим хрестом на шиї. Його звали Олекса, і він був дослідником забутих, проклятих місць.
Він провів у квартирі лише одну ніч.
Запис з диктофона, який пізніше знайшли поліція та священик, був останнім доказом:

> “23:47. У стінах чую дитячий плач. Вони не привиди. Це… залишки чогось давнішого. Забутий ритуал, не завершений. Їх прив’язали сюди, замурували між шарами цегли. Шепочуть не до нас — між собою. Вони бояться. Але не нас. Вони бояться, що вийдуть усі.”

> “00:15. Дзеркало тріснуло. Голоси з нього змінилися. Вони тепер просять не підійти, а… залишитися. Один сказав: ‘Ти останній’.”

> “00:59. Якщо це хтось знайде — не входьте. Не чіпайте стін. Вони вже не в них. Вони вже в нас. А ми — в них.”

Більше Олексу ніхто не бачив.
Квартиру опечатали. Та це нічого не змінило.
Бо шепіт перекинувся на сусідні помешкання. Потім — на цілі поверхи. І тепер, коли вночі засинаєш у своїй квартирі, де стіни здаються тонкими, а звуки — не своїми, придивися. Прислухайся.

Бо якщо ти це читаєш — вони вже знають, де ти.

Привіт, любі мої фанати гострих лез і неперевершеного стилю! Я не можу назвати своє імʼя зі зрозумілих причин, але я підготував для вас кілька смертельно ефективних порад, як підтримувати кухонні ножі в ідеальному стані. 🪓

1. Регулярне заточування 🔪 
Немає нічого страшнішого за тупий ніж. Заточуйте його спеціальним каменем або мусатом кожні кілька тижнів. Гострий ніж працює ефективніше і безпечніше.

2. Мийте одразу після використання
🧼 Після кожного використання ніж потрібно одразу мити вручну. Не кидайте їх у посудомийну машину та не залишайте у раковині. Тепла вода, м'який мийний засіб і губка — ось усе, що потрібно. 

3. Сушка — ваш друг 
💨 Витирайте ножі насухо м’яким рушником після миття. Вода — ворог металу.

4. Зберігання з обережністю 
🗃️ Зберігайте ножі в спеціальному блоці, магнітному тримачі або індивідуальних чохлах. Уникайте шухляд, де вони можуть тупитися через контакт з іншими предметами.

5. Не використовуйте не за призначенням 
🚫 Ніж — це не викрутка, не консервний ніж і не засіб для розколювання кокосів. Використовуйте його лише для нарізки продуктів.

6. Звертайте увагу на руків’я 
🔩 Якщо ваше руків’я дерев’яне, час від часу обробляйте його мінеральною олією. Пластикові руків’я можна просто очищати.

7. Час від часу перевіряйте стан леза 
🕵️‍♀️ Чи немає відколів, іржі чи зносу? У разі потреби звертайтеся до професіоналів для відновлення.

Доглядайте за своїми ножами, і вони служитимуть вам так само віддано, як мені мої. Адже головне — гострий розум і гостре лезо. 😉

#fan_art #супер_порада #супер_факт

Відпі-піііі-пііііі всі горнятка та склянки!:)
Перемила всі полички, до вони стоять!:)

Та ще не вгомонилася!:)
Остапа яяяяяк понесло?:)))

Витаскала всі тарілки з шафки над мийкою!:)

Усе перемила!
Й шафку! Зовні та всередині

Й ще не зупинилася!:)
Віддоместосіла обидві двері з двох боків і кухонні двері!:)

Всілася, дивлюся, двері столів ще брудні!:)
Мене й туди понесло!:)))

От витаскати всі кришки та пательні з другої шафки вже сил не знайшлося!:)))

Десь посередині прибирання ти розумієш, що все вже набрило!:)))

А хотілося б!:)))
Та не сьогодні…
Не сьогодні!:)))

Вольовим шляхом прибирання закінчила!:)
Поступилася місцем Ірина Олександрова!:)
Бо дві ґаздині у кухні одночасно, то вже занадто!:)

Й Іринка вже сновигала десь поміж столів, плиток та духовок!

Таку смакоту наготувала!
Картоплю в вершках з домашнім півнем у духовці!

͟А͟н͟т͟и͟с͟у͟р͟ж͟и͟к͟ ͟н͟а͟ ͟к͟у͟х͟н͟і͟ ͟🫖🍵
Нагадаю, що борщ ми насипаємо у миску, а не наливаємо у тарілку.
⛔️ кофейник ✅ кавник
⛔️ кувшин ✅ глечик
⛔️ бутилка ✅ пляшка
⛔️ мука ✅ борошно
⛔️ уксус ✅ оцет
⛔️ досточка ✅ дощечка
⛔️ терка ✅ тертушка
⛔️ кУхонна мебель ✅ кухОнні меблі
⛔️ полка ✅ полиця
⛔️ ящик ✅ шухляда
⛔️ вилка ✅ виделка
⛔️ стул ✅ стілець
⛔️ полотенце ✅ рушник
⛔️ жарити ✅ смажити
⛔️ тушити ✅ тушкувати
⛔️ на подоконнику ✅ на підвіконні
⛔️ пітатєльний ✅ поживний
⛔️ смачна їда ✅ смачна їжа
⛔️ під час їжі ✅ під час їди
⛔️ блюдо із мяса ✅ страва з м’яса
⛔️ приємного апетиту ✅ смачного!
М = Моя Мовонька