😳 Ого, вчені вперше «завантажили» мозок мухи в комп’ютер – цифрова модель почала поводитися як жива, – дослідження. Вчені створили цифрову модель мозку мухи (≈139 тис. нейронів і 50 млн синапсів) та підключили її до віртуального тіла – система почала поводитися як жива без навчання. Це перший крок до моделювання складніших мозків. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Як знайшли масові поховання бійців Карпатської України Частину добровольців-галичан угорці передали полякам, і ті розстріляли їх на Верецькому перевалі. Точні місця братських могил не були встановлені, але тепер археологи виявили захоронення. Серед знайдених між кістками речей - офіцерський ремінь, монети 1930-их років і швейцарський годинник. 72 роки тому на землях Закарпаття з ініціативи Августина Волошина було проголошено українську незалежну державу, яка стала символом національних прагнень української громадськості краю. Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація "Карпатська Січ", початки якої сягають листопада 1938 року. Саме тоді за активної участі Організації Українських Націоналістів на Закарпатті було створене напіввійськове формування під назвою "Організація народної самооборони Карпатська Січ". Його основним завданням був захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Велику роль в утворенні Карпатської Січі відіграли вихідці з Галичини, які за завданням ОУН були направленні в Карпатську Україну для підтримки національного руху. Трагічні дні для Карпатської України настали в середині березня 1939 р., коли Угорщина продовжила окупацію Закарпаття. Після відступу Чехословацького війська основним супротивником регулярній і добре озброєній гортистській армії стали малочисленні загони Карпатської Січі. На жаль, бойовий вишкіл січовиків був дуже низьким. Як згадує у своїх спогадах учасник подій В. Бірчак, коли він запитав знайомого старшину "Яка наша сила?", той відповів "Діти! Я роздав їм кріси, вони похапали і біжать, але амуніції не беруть. Перший раз у житті мають кріси у руках. Коли я їм роздав гранати, на цілу сотню тільки один умів обходитися з ними й їх кидати..." Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі - рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців. На центральному напрямі бої відбулися в Чинадієві, на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими; в полон було взято біля 300 чоловік. В боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір. Як свідчать дослідження, частину захоплених в полон січовиків - вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених 7-8 колонами по 70-80 осіб жандарми і гонведи привели на Верецький перевал. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі. Польські прикордонники спочатку розмістили полонених у казармах. Наступного ранку, знову поділивши їх на колони, галичан відконвоювали вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри і розстріляли над закарпатськими селами Нова Розтока і Верб'яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами. Зокрема, свідком цих подій був тодішній директор Верб'язької школи Іван Гетроці. Чутка про розстріл полонених січовиків-галичан змусила сільського священика Дмитра Ревицького звернутися до органів влади у Нижніх Воротах за дозволом поховати тіла розстріляних. Як доказ - священик приніс гільзи польських патронів. Було створено відповідну комісію, до складу якої, крім угорських і польських офіцерів, увійшли священик Д. Ревицький, а також старости сіл Верб'яж і Нова Розтока. Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев'яний хрест. Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Староста села Нова Розтока Юрій Голянич організував людей для поховання стрільців. Згідно зі свідченнями Івана Джугля, який проживав неподалік місця розстрілу, січовики були одягнуті у військовий та цивільний одяг. За його словамиє, тут було убито 230 вояків Карпатської Січі. Таким чином загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб... Більше можна прочитати ТУТ: https://www.istpravda.com.ua/research/4d8fed09bf79b/

#дати #свята Пошук істини в корінні: Всесвітній день генеалогії як антидот проти забуття. 9 березня Всесвітній день генеалогії — свято тих, хто не згоден бути просто "пилом на вітрах історії". Поки путінська пропаганда намагається нав’язати народам вигадане минуле та "колективну пам'ять" у вигідній йому редакції, генеалогія пропонує єдино правильний шлях — пошук правди про власний рід. 🌳🔍 Дослідження свого генеалогічного дерева — це не просто колекціонування імен та дат. Це детективна робота, що вимагає критичного мислення та скепсису. В епоху цифровізації, коли архіви стають доступними онлайн, а ДНК-тести відкривають таємниці тисячолітньої давнини, кожен може стати істориком власної родини. Генеалогія вчить нас, що історія — це не параграфи в підручнику, а ланцюжок конкретних життів, виборів і вчинків наших предків. 📜🧬 Для українців цей день має особливий, почасти трагічний підтекст. Десятиліттями радянська влада в москві робила все, щоб ми забули своє коріння: розкуркулення, Голодомори, депортації та репресії мали на меті створити "нову людину" без пам’яті про свій шляхетний чи козацький рід. Знайти запис у церковній книзі про прадіда або відшукати справу репресованого родича в архівах СБУ — це акт відновлення історичної справедливості. 🛡️🏛️ Сьогодні генеалогія — це модно, технологічно і надзвичайно важливо. Розуміння того, звідки ми прийшли, дає сили зрозуміти, куди ми йдемо. Це найкраще щеплення від маніпуляцій: коли ти знаєш історію своїх семи поколінь, тобі вже неможливо нав’язати чужі міфи. Знання власного коріння робить націю міцною, як віковий дуб, який не здатні повалити жодні імперські суховії. 🕯️🌿

#історія #постаті Отто Ган: Людина, що розщепила атом і власну совість ⚛️ 8 березня 1879 року народився Отто Ган — німецький хімік, чиє відкриття назавжди змінило траєкторію людської цивілізації. Якщо історія науки — це зал слави, то Ган займає там центральне, але надзвичайно складне місце. Його називають «батьком ядерної хімії», проте це батьківство принесло йому не лише Нобелівську премію, а й глибоку життєву трагедію. 🧪🏛️ У 1938 році Ган разом із Фріцом Штрассманом (та за теоретичної підтримки Лізи Майтнер) здійснив неможливе: він розщепив ядро урану. Те, що раніше вважалося фантастикою, стало реальністю в лабораторії. Це відкриття відкрило двері як до безмежної енергії мирного атома, так і до найстрашнішої зброї в історії людства. 💥🌍 Доля Гана — це приклад етичної дилеми вченого. Під час Другої світової війни він залишався в Німеччині, але відмовився працювати над створенням атомної бомби для нацистів, зосередившись на фундаментальних дослідженнях. Новину про бомбардування Хіросіми він зустрів, перебуваючи в британському полоні, і ця звістка привела його до глибокого розпачу. Він відчував особисту відповідальність за сотні тисяч смертей, хоча сам бомбу не створював. 😔📉 У 1944 році йому присудили Нобелівську премію з хімії (отримав її він лише у 1946-му). Решту свого життя Ган присвятив боротьбі проти ядерного озброєння. Він став активним пацифістом, підписавши Майнауську заяву та Геттінгенську декларацію, закликаючи колег-вчених ніколи не використовувати науку для знищення життя. 🕊️📜 Отто Ган помер у 1968 році, залишивши по собі спадок, який ми досі намагаємося опанувати. Його життя вчить нас: велика сила потребує ще більшої моральної відповідальності. Наукове відкриття — це лише інструмент, а те, чи стане він ліками, чи отрутою, залежить від людських рук. ⏳🔬

☕️ Доброго ранку, українці! Сьогодні, 1 березня, — День жалоби на честь Корюківської трагедії 1943 року ➡️ Саме 1–2 березня 1943 року нацистські каральні загони разом із місцевими колаборантами знищили містечко Корюківка на Чернігівщині. Протягом кількох днів окупанти розстрілювали й спалювали мирних жителів у їхніх домівках. ➡️ За різними оцінками, було вбито понад 6700 людей — чоловіків, жінок, дітей і літніх. Корюківська трагедія вважається одним із найбільших масових убивств цивільного населення в Європі під час Другої світової війни. ➡️ Місто фактично стерли з лиця землі: сотні будинків були спалені, вулиці перетворилися на згарища, а цілі родини — на списки загиблих. ➡️ У радянський період масштаб злочину довгі роки замовчувався або применшувався. Лише з відновленням незалежності України почалося повноцінне дослідження трагедії та гідне вшанування її жертв. ➡️ Цей день — нагадування про ціну окупації, про небезпеку безкарності та про те, що злочини проти мирного населення не мають строку давності. Пам’ять про Корюківку — це частина нашої національної пам’яті й застереження для світу. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

⚠️ Увага до курців! Вейпи можуть призвести до відмови органів – ризик тяжких хвороб легень зростає на 50%, а тривалість життя може скорочуватися до 10 років, – дослідження. Також вейпи: ➡️ послаблюють захист легень; ➡️ підвищують ризик інфекцій; ➡️ погіршують стан зубів і ясен; ➡️ викликають запалення дихальних шляхів. Експерти попереджають – вейпи не безпечніші за сигарети та радять відмовитися від куріння. https://t.me/Ukraineaboveallelse

В Україні змінено процедуру ДНК-ідентифікації невпізнаних тіл. Відтепер встановлення особи можливе лише за результатами дослідження зразків двох близьких родичів або одного родича із застосуванням двох різних методів ДНК-аналізу. Як зазначають у МВС, якщо є прижиттєвий зразок зниклої людини, саме він використовується насамперед для проведення порівняння. Алгоритм ідентифікації передбачає кілька послідовних етапів. Родич подає заяву до поліції про зникнення безвісти або загибель особи. Після цього слідчий призначає відбір біологічних зразків у близьких родичів і необхідні експертизи. Отримані ДНК-профілі вносяться до Електронного реєстру геномної інформації людини, де їх звіряють із даними невпізнаних тіл. У разі попереднього збігу призначається додаткова порівняльна експертиза. Остаточний висновок щодо наявності або відсутності ДНК-ідентичності надає експерт, а рішення про встановлення особи ухвалює слідчий. У МВС також повідомили про перевірку раніше проведених експертиз, де дослідження здійснювалися лише одним методом або на підставі зразка одного родича. Такий аудит має зменшити ризик помилки та забезпечити точність результатів. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse

Дослідження показало, що великі мовні моделі здатні відтворювати тексти відомих книжок майже дослівно. Gemini 2.5 та Grok 3 продемонстрували понад 70% точності у цитуванні «Гаррі Поттера». Дослідники змогли витягти цілі книги з Claude 3.7 Sonnet за допомогою джейлбрейку. Це спростовує заяви Google та OpenAI про те, що моделі не зберігають копії даних. https://channeltech.space/ai/ai-memorization-copyright-infringement-study-2026/

⚡️ЗСУ за тиждень звільнили 201 км² території, скориставшись втратою росіянами доступу до терміналів Starlink на фронті, - Інститут дослідження війни (ISW). 📊Це найбільше просування з червня 2023 року, - зазначають аналітики. Площа майже дорівнює тій, яку рф захопила за весь грудень. ⚔️ На Гуляйпільському та Запорізькому напрямках українські сили відкинули противника подекуди до 9 кілометрів.

#дати #свята Анатомія альтруїзму: чому доброта — це не лише про «рожеві окуляри». Історія людства зазвичай пишеться кров’ю, чорнилом дипломатів або графіками економічних криз. Проте існують явища, які, попри свою позірну ефемерність, цементують суспільство набагато міцніше за будь-які державні договори. Одне з таких явищ — День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day), який світ відзначає 17 лютого. 🧐 Хоча ідея безкорисливої допомоги є наріжним каменем більшості світових релігій та філософських систем — від стоїцизму до гуманізму — як офіційне свято цей день оформився порівняно недавно. Його коріння сягає 1995 року, коли в Денвері (штат Колорадо) було засновано однойменний фонд. Мета була цілком прагматичною, хоч і загорнутою в альтруїстичну обгортку: довести, що випадковий добрий вчинок має «вірусний» ефект, здатний знижувати рівень суспільної агресії. 🏛️ У сучасному світі, де цинізм часто вважають ознакою високого інтелекту, спонтанна доброта виглядає мало не актом громадянської непокори. Це не про заплановану благодійність з метою оптимізації податків чи публічне меценатство заради рейтингів. Це про ту саму «непомітну» дію: підтримати двері, поступитися місцем або просто не висловити своє дуже важливе і дуже саркастичне «фе» там, де людина просто помилилася. ☕ З наукової точки зору, такі акти мають цілком матеріальне підґрунтя. Дослідження Гарвардського університету підтверджують, що під час спонтанної допомоги в організмі обох сторін виділяється окситоцин — гормон, що знижує артеріальний тиск і рівень кортизолу. Отже, доброта — це не лише моральна категорія, а й ефективна профілактика серцево-судинних захворювань. 🩺 Для українського суспільства, яке вже тривалий час живе в режимі екстремального стресу, концепція спонтанної підтримки давно вийшла за межі календаря. Ми перетворили «випадкову допомогу» на національну стратегію виживання, де незнайомі люди стають ближчими за родичів. Тож 17 лютого — це лише привід нагадати собі, що навіть у найтемніші часи людська гідність і здатність до емпатії залишаються нашими головними історичними здобутками. ✨