#поезія
📚 Підбірка 6 віршів Ліни Костенко, про війну, свідком якої вона була у дитинстві.
1.
Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.
Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро – водою і вогнем.
Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім'ї тулились кілька діб.
О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!
Це вже було ні зайчиком, ні вовком –
кривавий світ, обвуглена зоря! –
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, –
той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав – осипалась стіна.

2.
Колись давно, в сумних біженських мандрах,
коли дитям я ледве вже брела,
старі хатки в солом'яних скафандрах
стояли в чорних кратерах села.
Дроти бриніли арфою Ерделі.
Гострила вухо темрява у шклі.
Як тяжко стукать у чужі оселі,
бездомним бувши на своїй землі!
Чужі оселі... Темний отвір хати.
Ласкавий блиск жіночої коси.
А потім довго будуть затихати
десь на печі дитячі голоси.
Уже сидиш зі жменькою насіння.
Уже привітно блима каганець.
Уже в такому запашному сіні
в твій сон запрігся коник-стрибунець!
І ніч глуха. І пес надворі виє.
І світ кривавий, матінко свята!
Чужа бабуся ковдрою укриє,
своє розкаже, ваше розпита.
І ні копійки ж, бо не візьме зроду,
бо що ви, люди, на чужій біді?!.
А може, то в душі свого народу
я прихилила голову тоді?

3.
СМЕРТЕЛЬНИЙ ПАДЕГРАС
Земля кружляє у космічнім вальсі.
Вітри галактик - вічні скрипалі.
Гармонія крізь тугу дисонансів
проносить ритми танцю по землі.
І серцю в грудях тісно, тісно, тісно!
Смички пиляють задубілий сум.
Зненацька м'язи вибухнуть первісно,
ударить кров, як електричний струм.
І не паркет, зачовганий до глянцю,
не долівки, налиплі до чобіт, -
вже вся планета - п'єдестал для танцю,
де сходять вальси з голубих орбіт.
Гримить високий гонор полонеза,
і лихом б'є об землю перепляс,
лезгинка чорна срібні гострить леза
і граціозно ходить па-де-грас.
Шпурляв канкан мережки парижанок.
Шмагав аркан по сивих постолах.
І відчайдушний танець між ножами
шотландки танцювали на столах.
Велике діло - танець між ночами!
Танцюй собі, лиш пальчика не вріж.
Доріг війни смутні подорожани,
ми знали інший - танець бездоріж.
Десь труп коня вмерзає в сизу осінь.
І смерть впритул до мене підступа.
А я іду. А я роблю наосліп
на міннім полі обережні па.
Півроку вбік - і все це піде прахом.
І цілий всесвіт вміститься в сльозу.
Дрімотні міни - круглі черепахи -
в землі шорсткій ворушаться, повзуть.
О піруети вимушених танців!
Хто йшов по полю мінному хоч раз,
той мимохіть і на паркетних глянцях
пригадує смертельний падеграс.

4.
Я була маленька і стривожена,
зовсім не уміла мудрувать
і гадала, що на світі можна
вік прожить — як вірші прочитать.
Я читала б зранку та й до ночі,
я б читала щиро від душі,
та були до цього неохочі
всі мої малі товариші.
Більше їм подобалось, коли ми
гралися у фанти і квачі,
і з гори стежками польовими
гнали перед себе обручі.
І якщо не потрапляли в зарість —
то як вітер мчалися вони.
І частенько ми тоді врізались
прямо у колгоспні баштани.
Сторож нам показував ломаку,
ми кричали, сторожу на зло,
і, мабуть, не стільки з переляку,
як тому, що весело було...

Ну, а потім, о страшній порі,
зажурились наші матері,

і пожеж багряні язики
потяглися до Дніпра — ріки.

Нас тоді розкидало по світу,
звідали біди не по літах...
І лише недавно, цього літа,
знов була я в пам'ятних краях.
Пригадала дні свої дитячі,
«Виросла, — питаю, — дітвора?»
А мене в долину біля Янчі
провели по березі Дніпра.
Мітку показали на вербині,
широко руками розвели:
— Кажуть люди, десь тут, у долині,
всі живцем закопані були.
Тут Одарка — невсипуща мати,
миротвориця дитячих чвар,
і Лаврін, прислів'ями багатий,
і Кривенко — сивий чоботар.
Тут Юрко і чорноока Хана,
всі твої товариші малі...

Тут земля, а в ній — глибока рана.
Не торкайтесь — боляче землі!

«Проміння землі», 1957 р.

5.
На конвертики хат літо клеїть віконця,як марки.
Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю,я теж пролітаю там.
Опускаюсь на землю, на сивий глобус капусти.
На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін.
Під склепінням печалі така хороша акустика.
Ледве-ледве торкнешся,а все вже гуде, як дзвін.
Ходить мати в городі. І лащиться плюшевий песик.
І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.
Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик.
Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні.


Ліна Костенко

- А ти хто по гороскопу?
- Головна дорога!

Заблукалі невісти
(Laapataa Ladies, 2024)

Цей фільм номінувався на цьогорічного “Оскара” від Індії, але не взяв приз, і я навіть не шкодую, бо, погодьтеся, “Оскар” цього року всратий.
Зате щорічну нагороду Індійської кіноакадемії, яку також називають “Боллівудським Оскаром”, фільм отримав аж у кількості десяти штук, і я скажу, що мало: з моєї точки зору, нагроду абсолютно заслужили також Спарш Шрівастава за головну чоловічу роль і Чхайя Кадам за роль вокзальної буфетниці Манджу. Проте всі отримані нагороди цілком заслужені, і я зараз розповім чому.

В основі фільму лежить дуже проста комедійна колізія, так звана комедія помилок: на переповненому потязі, де було кілька пар молодят, двух невіст в весільних червоних вуалях переплутали їхні наречені. Юний Діпак, який повертався до своєї родини з іще молодшою за нього дружиною Пуль, серед ночі вхопив за руку і витяг з потяга не свою, а чужу дружину. В дорозі дівчина, як порядна індійська невіста, не піднімала очей від землі і не розмовляла, поки до неї не заговорять, тому помилку викрили вже у селі, коли потяг давно пішов, причому у буквальному сенсі.
На цьому потязі сонна Пуль доїхала до кінцевої станції — звідки гадки не мала, як дістатися до села, де живе Діпак, бо пам’ятала лише, що це село називається як квітка. Своє село вона пам’ятала, але не хотіла повертатися туди — це ж ганьба для родини. На дворі 2001 рік, мобільні телефони все ще новинка, навіть і зараз далеко не всюди в Індії є покриття, а 25 років тому і звичайні телефони були майже розкішшю. Тому Пуль залишається тільки чекати, поки Діпак її знайде.
Отже, в домі Діпака знаходить тимчасове пристанище двічина, яка називає себе Пушпа, але на руці в неї нататуйоване ім’я Джая. А бідолашну Пуль бере під крило Манджу Май, хазяйка привокзальної “точки”, де можна пригоститися традиційними індійськими ласощами.

Поки Пуль чекає на Діпака і працює в кіоску Манджу, проходячи прискорений курс фемінізму (Манджу свого часу вигнала з дому чоловіка, який бив її, і відтоді ніщо не похитне її в думці, що жінка має бути сама собі хазяйкою), Пушпа поводиться досить дивно: продає один з весільних браслетів, щоб переслати комусь невідомому 25 тисяч рупій, ходить переписуватися з кимось в інтернет-кафе в найближчому містечку і навіть купила сім-карту… невже в неї є мобільний телефон? Поліцейський інспектор Шиям Маногар нападає на слід, підозрюючи в ній учасницю банди потягових крадіїв…

Ясно, чому цей фільм не виграв “Оскара” — він занадто індійський. Не в тому сенсі, що там пісні, танці, неймовірно красиві актори і безумний екшн — якраз навпаки, танцювальних номерів нема, пісні звучать за кадром, але дуже помріно, актори виглядають дуже людяно, чудова сімнадцятирічна Нітанші Ґоель дуже миленька, але геть не така рокова красуня, як Пріянка Чопра чи Діпіка Падуконе. Екшена нема взагалі.
Ні, це дуже індійський фільм в тому сенсі, що люди, геть не знайомі з індійською проблематикою, багато чого не второпають. Наприклад, багатьом не зрозуміло, чому потяг був напхом напханий молодятами, і мало не в кожному купе сиділо по невісті в однакових червоних сарі і червоних вуалях. Треба мати за плечами кілька індійських комедій, щоб знати, яке величезне значення індійці приділяють гороскопам, і як прагнуть призначати всі важливі події свого життя — зокрема весілля — на сприятливі дні. А оскільки таких днів у році раз-два і обрахувався, не дивно, що в них справляють тисячі й мільйони весіль. Також в Індії все ще прийняті шлюби за угодою між родинами, коли наречені бачать одне одного вперше у день весілля. У невеличких сільських спільнотах майже всі одне одному родичі, тому багато хто шукає невісту далеко від рідного краю. Мисливці за посагом, такі, як огидний Прадіп з фільму, навіть навмисне обирають дружин з віддалених сіл, щоб відвезти подалі від рідних і замордувати там, де ніхто не вступиться, а потім шукати собі нову дружину.
Відповідно, індійцеві не треба пояснювати, чому вагон регіонального потягу аж полменів від червоних весільних сарі і вуалів. Тому, хто дивився багато індійських кін, теж не треба це пояснювати. А от більшості європейців ситуація виглядатиме натягнутою.
Так само, людям, які не дуже обізнані з індійською специфікою, не зрозумілі певні нюанси. Наприклад, індійському глядачеві з перших хвилин очевидно, що Діпак любить Пуль, а Прадіп просто хоче безкоштовну рабиню, за яку йому ще й приплатять. Діпак і Пуль спершу відгуляли весілля в його селі, а потім поїхали до її села гуляти весілля там — і це великі витрати для родини жениха, але Діпак на них пішов. І коли в потязі язиката матуся Прадіпа хвалиться посагом, який він взяв за Джаєю, і намагається витягти з Діпака, скільки віз взяв за Пуль, той відмовчується. Очевидно, він або задовольнився малим посагом, або взяв Пуль взагалі без посагу, що геть нетипово для сільської Індії. З цих невеличких деталей ще до початку головної колізії для індійця вимальовується доволі глибока картина, незрозуміла іноземцеві. Кращим кандидатом для “Оскара” був би більш космополітичний “Все, що ми бачимо як світло”, але оскарівський комітет Індії чомусь обрав “Заблукалих невіст”.Мабуть вирішили, що “Світло” вже має Каннську пальму, ну то й буде з них.
Але це настільки хорший фільм, що я його рекомендую навіть тим, хто не знається на індійській культурі і навіть байдужий до неї. Це дуже лірична, людяна, як то кажуть, тепла і лампова комедія.

#поезія

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите не війні.

Лилась пожежі вулканічна лава,
стояли в сивих кратерах сади.
І захлиналась наша переправа
шаленим шквалом полум’я й води.

Був білий світ не білий вже, а чорний.
Вогненна ніч присвічувала дню.
І той окопчик —
як підводний човен
у морі диму, жаху і вогню.

Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
кривавий світ, обвуглена зоря!
А я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря.

Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
в казки літать на крилах палітур.
А я писала вірші про фугаси,
а я вже смерть побачила впритул.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Душа в словах — як море в перископі,
І спомин той — як відсвіт на чолі…
Мій перший вірш написаний в окопі.
Він друкувався просто на землі.

Ліна КОСТЕНКО

Привіт, друзі! Це я, ваш улюблений Зоряний Лицар, вершник космічного правосуддя та офіційний знавець усіх блискучих штучок на небі. І сьогодні я розповім вам, чому люди завжди думали, що зорі — це ключ до їхньої долі.

Якщо ви коли-небудь загадували бажання на зірку, що падає, або витріщалися в нічне небо, думаючи, що воно підкаже вам майбутнє, то ви не одні. Люди з найдавніших часів вірили, що зорі можуть визначати їхню долю. Чи це правда? Ну, залежить від того, наскільки сильно ви вірите у те, що ваш гороскоп не бреше. 😉✨

1. Стародавні цивілізації: зорі як космічні GPS 🌍🔭
У стародавньому Вавилоні астрологи дивилися на зорі так, як сучасні водії дивляться на навігатор: "Окей, якщо ця планета тут, то, напевно, мій бізнес із продажу глиняних табличок цього року злетить!" Вони першими почали пов'язувати зорі з людськими долями, що й породило астрологію.

Єгиптяни ж пішли ще далі: вони орієнтувалися на зорі при будівництві пірамід і вірили, що фараони після смерті приєднуються до зіркового пантеону. Так що, якщо ви бачите яскраву зорю на небі — можливо, це хтось із фараонів на вас дивиться… або просто Марс.

2. Доля, записана в сузір'ях: греки теж так вважали 🏺🌌
Греки не могли просто дивитися на зорі й бачити в них точки світла. Ні, вони бачили в них драми, зради та родинні розбірки на рівні топових серіалів. Сузір'я Оріона? Це мисливець, якого покусав скорпіон. Велика Ведмедиця? Насправді це жінка, яку покарали та перетворили на ведмедя.

Якщо підсумувати — греки бачили в зорях історії. А значить, якщо вам здається, що доля "записана на небесах", то, можливо, це просто хтось там вирішив створити новий міф.

3. Китайці та зоряна гармонія 🏮⭐
У Китаї зорі були частиною концепції Небесного Мандата. Це означало, що правителі отримують владу напряму від Неба, а якщо в небі стається щось дивне (наприклад, комета) — чекайте перевороту.

Китайські астрологи настільки серйозно ставилися до цього, що якщо раптом зірка з'являлася там, де її не мало бути, вони могли порадити імператору змінити поведінку або навіть трон. Тож, якщо ви думали, що слідкувати за своїм гороскопом — це серйозно, спробуйте керувати цілою імперією за розташуванням Юпітера.

4. Скандинави та їхня любов до сяйва ❄️✨
Вікінги вірили, що зорі — це іскри від мечів богів. І якщо ти помираєш у бою, то твою душу заберуть на небо, і ти станеш частиною зоряного війська Одіна.

Тому не дивно, що вони йшли в бій так завзято — адже це була дорога до власного зіркового місця у Валгаллі! Уявіть собі: помер у бою, а потім дивишся на землю з неба, як VIP-гість на концерті.

5. Сучасність: чому люди досі дивляться на зорі? 🤔🌠
Ви, напевно, скажете: "Ну добре, але чому люди досі загадують бажання на зорі, що падають?" Це просто. По-перше, це красиво. А по-друге, люди люблять шукати знаки навіть у тому, що від них абсолютно не залежить.

Але хто я такий, щоб їх судити? Адже навіть я іноді дивлюся на зорі та думаю: "А що там насправді ховається?" Хто знає, можливо, ваша доля дійсно написана на небі, просто ви ще не навчилися читати її правильно.

Тож, друзі, дивіться на зорі, але не забувайте: вони можуть підштовхнути, але куди йти — вирішуєте тільки ви. А якщо хтось спробує сказати вам, що "ваша доля вирішена", просто посміхніться і скажіть: "Ага, скажіть це тим, хто придумав телескоп!"

Завжди ваш,
Зоряний Лицар 🌌✨

#fan_art #супер_порада #супер_факт

Видавництво Nasha Idea вирішило опублікувати власний гороскоп

Твій знак зодіаку — манґа, яку тобі варто прочитати в 2025 році! 💙

Ділись в коментарях, що випало тобі 👇🏻

#Доброго_Ранкового ☀️
Коли сон — це розкіш ...
Посміхнись ☺️ тобі це так личить 😍
А ви як, виспались ?

🍀🍀🍀
Став ❤️
Підпишись ✔️

#психологіявідносин #любов #психологія #Саморегуляція #інтелект #ПозитивнийНастрій #ЗнайдиСвоюРадість  #психотерапияотношений #психоанализ #мотивація #саморозвиток #бережисебе #самоцінність #твоїемоції #психологияяеловека #психологияличности #психологияотношений #ПсихологічнаДопомога #психоразвитие #отношения #психологияжизни #усвідомленість #майндфулнесс #психическоездоровье #послание #soul #умныемисли  #інакодумство #інтроверт #інтелект #инакомыслие
#бережиСебе #піклуваняпроСебе #психологія #запискипсихолога #мудрість #мотивація #памятка #любов #Здоровя #Саморозвиток
#осінь #Психологічна #Допомога #Стрес #Психотерапія #ПодбайпроСебе #Догляд
#Мислення #Самооцінка #Здоровя #Терапія #psy #Felis #soul #love #афірмації #практика #ознаки #жіночність #сексуальна #сексі #наповнення #нове #відео #рілс #жіночаенергія #енергія #поток #ти #найкраща #красива #жіночна #чудова #ніжна
#love #loveyou #lovestory #live #жизнь #життя #лето #літо #тамделіто #хайбудемир #сила #вона #workout #women #wow  #сьогдні #кохання #сонце #небо #cat #live #rek #flypシ #fyp #thebest #love #нове #творча #каріочі #лайк #лайки #lik #like #likes  #кареглазаядевчонка😍💕 #будьлюдиною #світло #бог #скарб #життятаке #поеззія #мир #всесвіт #господь #любовь #природа #земля #небо #жизнь #иньянь #каждыйдень #щодня #всепочинається #начинается #начало #початок #дотик #интроверт #можливо #возможно #все #фильмы #радость #мир #вселенная #всесвіт #божественна #мудрость #стихи #поезия #вірші #читаю #люблю #кохаю #люблю❤️  #подарок #счастье #щастя #я #кареглазаядевчонка😍💕 #женщина #жінка #сексі #сегодня #новое #видео #актриса #муза #музика #мелодия #ноты #друзі #фільм #мудрість #мудрость #подкаст #мысли #думки #думаюовеликом #глубина #наглубине #волна #хочуврек #хочу #хочувтоп #хочувреки #хочуврекомендации #яесть #память #мамочкаятебя #секси #втоп #врек #мечтаю  #сердцеедка #лол #мрію #мечтаю #шедевр #круто #вона #она #лебедь #море #философия #психология #саморазвитие #самооценка #сила #енергія #вода #свобода #ангел #душа #вільна #незалежна #афирмации #афірмації #мотивація #мелитація #медитация #почнизмінизсебе #деньги #деньрождения #улыбка #посмішка_лікує🖤 #ilove #iloveyou #illusion #illu #dayinmylife #dayinthelife #day #мантра #крінж #силаслова #цитати #pyf #tiktok #trittico #motivation #motivacional #youtube #you #viral #foryou #recommendations #remix #футажи #трек #ностальгія #ностальгияэффект #ностальгия #чбчг #подсолнухи #соняшник #солнце #земля #планета #птахи #горы #гороскоп #соловей #дождь #человек #людина #sad #song #sound #soulmate #soul #humor #so #selflove #sigma #standwithkashmir #storytime #story #toofaanimirch #endlessjourney #happy #харизма #harizma #charisma
#бережиСебе #піклуваняпроСебе #психологія #запискипсихолога #щоденникпсихолога #мудрість #мотивація #памятка #любов
#Ментальне #Здоровя
#Саморозвиток
#ЕмоційнийІнтелект #Психологічна #Допомога #Стрес
#Психотерапія #ПодбайпроСебе
#Догляд #ЗаСобою
#Психологічна #Стійкість
#Позитивне #Мислення
#Самооцінка
#Здоровя #Душі #Терапія

Гороскоп на 2 листопада
https://telegra.ph/Goroskop-11-02-4