#вірши
місто в обіймах серпанку,
стомлені душі в метро,
сонна примара ранку,
ніби лоскоче крилом.
янгол з очима пустими,
скинутий із небес,
ниють болючі стигми,
тяжчає хрест.
солодкі гріхи під'їздів,
ніч поглинає слова.
вбиває ядуча відстань.
ти знову одна?
душу ховаєш у віршах,
в молитві його ім'я.
мов лезо пронизує тишу,
грає 100лиця...
імла...
julia kobryn
місто в обіймах серпанку,
стомлені душі в метро,
сонна примара ранку,
ніби лоскоче крилом.
янгол з очима пустими,
скинутий із небес,
ниють болючі стигми,
тяжчає хрест.
солодкі гріхи під'їздів,
ніч поглинає слова.
вбиває ядуча відстань.
ти знову одна?
душу ховаєш у віршах,
в молитві його ім'я.
мов лезо пронизує тишу,
грає 100лиця...
імла...
julia kobryn
#вірши
місто в обіймах серпанку,
стомлені душі в метро,
сонна примара ранку,
ніби лоскоче крилом.
янгол з очима пустими,
скинутий із небес,
ниють болючі стигми,
тяжчає хрест.
солодкі гріхи під'їздів,
ніч поглинає слова.
вбиває ядуча відстань.
ти знову одна?
душу ховаєш у віршах,
в молитві його ім'я.
мов лезо пронизує тишу,
грає 100лиця...
імла...
julia kobryn

169views