В продовження до вчорашнього посту про #трюкимозку. Ключем до більшості проблем у будь-якій сфері життя є те, що ми не знаємо себе. І мені було найскладніше усвідомити дві речі. Перша: мої думки - це не є я. Те, що я думаю про себе і про світ, насправді не є мною. Спойлер: це не є істиною також. Мозок оцінює інформацію, відчуття, будь що - з точки зору минулого досвіду. Досвіду бракує - він її “підтягує” з книжок, фільмів, слів інших людей. Так формуються переконання. Ми ж наче не віримо всьому, що кажуть оточуючі, так? А от своїм думкам — віримо без сумнівів. Іноді мозок малює якісь страшні ситуації, ми накручуємо себе і раптом винирюємо - фух, це неправда. А якщо ці глюки здаються більш реальними? Ми їх приймаємо, і вони крутяться в голові та перетворюються на “ментальну жуйку”: що сказати, чому не зробила, як треба було… Друга: найскладніше - не порівнювати себе і не шукати ззовні підтвердження ЩО є нормою. Ми виросли у парадигмі “правильно-неправильно”, “прийнято-неприйнято” й це звична поведінка - шукати підтвердження. Майже на кожній консультації я чую фразу «я не знаю чи нормально, що я…». І раніше я теж часто її вживала. Вже наче всі признали, що ідеалу не існує, навіть в соцмережах, але все одно підсвідомо намагаються до нього йти. Щире прийняття цих двох речей приводить до справжнього контакту із собою. Але... прочитати чи навіть повірити замало. Це потрібно прожити. Інтегрувати. Як? Немає чарівної пігулки чи швидкого рішення. Це свідомий шлях. Для мене найшвидше проходити його виходить з провідниками. Тому я стала їздити на ретрити, працювати з різними наставниками. Це не про інформацію, це про інтеграцію досвіду в полі людей, які вже це все прожили. І тепер це і моя задача - вести моїх людей до контакту з собою. Моє гасло - підсвіти свій шлях до себе. Коли ти в контакті із собою: ✔️ Зовнішні обставини більше не вибивають із колії. ✔️ Ти відчуваєш, що твоє, а що — ні. ✔️ Ти дієш свідомо, а не хаотично. Так, тобі може бути боляче чи страшно. Але ти більше не кидаєшся на нав’язані бажання, не шукаєш порятунку у зовнішньому. Ти чітко знаєш що ти обираєш зараз те, що тобі треба. Ти проживаєш, відчуваєш, що це твоє, і тоді йдеш туди. #всенсі

Мозок постійно домальовує реальність, залежно від нашого досвіду. І саме через це ми часто віримо в те, що бачимо, хоча наша реальність — це лише інтерпретація того, що ми отримуємо через органи чуття. І тому, чи варто довіряти всім думкам, які ми маємо? Наші органи чуття постійно отримують інформацію, але саме мозок обробляє її та створює картину того, що ми бачимо навколо. Це не завжди означає, що ми сприймаємо реальність такою, якою вона є насправді. Відповідно до дослідження, проведеного нейробіологом Патріком Каваною у 2019 році, мозок може обманювати нас, створюючи ілюзії. Чому ми часто сприймаємо ситуацію неправильно? Однією з причин є те, що зір не може обробляти інформацію миттєво. Все, що ми бачимо, насправді «запізнюється» на 100 мілісекунд. Мозок використовує цей час для того, щоб заповнити прогалини, передбачаючи, що станеться далі, і на основі цього створюється сприйняття того, що ми бачимо. Мозок також інтерпретує кольори за допомогою попереднього досвіду. Яскравим прикладом є інтернет-суперечка про те, якого кольору сукня — синьо-чорна чи біло-золота. Виявилось, що те, який колір сукні бачить людина, залежить від того, коли вона прокидається і лягає спати. Люди, які звикли вставати рано, бачили сукню світлішою, а ті, хто пізно прокидаються — темнішою. Ці ж механізми застосовуються і до соціальних ілюзій. Наприклад, коли людина дивиться на відео події, її погляд змінюється залежно від того, на кому вона зосереджена: на поліцейському чи на цивільному. Це показує, що наше сприйняття завжди обумовлене тим, на що ми звертаємо увагу, і нашими попередніми переконаннями. #всенсі #трюкимозку

Новенька підбірка упереджень та роботи з ними ↩️ #всенсі

Друзі, вітаю 💚 Сьогодні я до вас з анонсом події, над якою працюю вже декілька місяців. Уже цієї суботи, 21 грудня, онлайн-простір усвідомленого життя VSENSI відкриває свої віртуальні двері у форматі закритого клубу! Чим це відрізняється від цієї сторінки? Ця сторінка VSENSI — це інформаційний простір, де я ділюся роздумами, рекомендаціями та загальними практиками. Закритий клуб VSENSI — це практичний формат для тих, хто: 🤔 відчуває, що жити, як зараз, більше не хоче, але не знає, що і як змінити; 😔 втомився від постійної гонки за досягненнями чи вигорів; 😌 досягнув хороших фінансових результатів, має комфортний рівень життя, але не відчуває задоволення; 💡 хоче знайти сили радіти життю й готовий працювати над цим. Ми створили простір, де ви не просто слухаєте чи навчаєтеся, а глибоко працюєте з собою на чотирьох рівнях: ✨ тіло — звільняєте напругу, розумієте свої потреби, налаштовуєте гармонію; ✨ емоції — усвідомлюєте й екологічно проживаєте свої почуття; ✨ розум — відрізняєте нав’язані страхи від справжніх бажань; ✨ душа — знаходите зв’язок із собою, повертаєтеся до своєї істинної суті. У результаті: 🌿 ви налагоджуєте основні сфери життя: здоров’я, стосунки, фінанси, самореалізацію, духовність; 💫 отримуєте внутрішні опори й незалежність від обставин; 💬 завжди маєте підтримку спільноти, де можна знайти відповіді, поділитися й отримати розуміння. Формат клубу: 🔹 регулярні онлайн зустрічі — рухові практики, йога, дихальні техніки, медитації, арт-терапія; 🔹 лекції експертів і практики для самостійного опрацювання; 🔹 спільнота однодумців, які йдуть схожими шляхами. Якщо відчуваєте, що це для вас, — пишіть в особисті повідомлення або залишайте "+" у коментарях, і я надішлю всі деталі. #всенсі

Чи вірите ви у все, що вам говорять інші люди? А власний мозок? Саме про це пʼятнична підбірка від #всенсі

Мабуть, це перший раз, коли на цій сторінці зʼявляється музичний кліп. Особисто знайома з виконавцем, світлою душею та особистістю. Ось декілька слів з презентації роботи: "24 листопада 2024 року Elemeno P. 🇺🇦 презентували свій новий кліп Shiver — пісню, що досліджує складність зв’язку, вразливість та неймовірну силу емоцій. "Shiver передає ті гострі моменти, коли бажання і страх стикаються," — каже Elemeno P. "Це про той магнетичний потяг до когось чи чогось, навіть якщо знаєш, що це може тебе поглинути." Емоційні тексти та пронизлива мелодія оживають у візуально вражаючому кліпі. Завдяки динамічному сторітелінгу та потужним образам відео розповідає про стосунки, що балансують між пристрастю і хаосом. #всенсі

Сьогодні я бачу багато дописів про 1000 днів. І замість того, щоб писати черговий, я хочу поділитися словами Ольги Гончарової - однієї з моїх наставниць, людини, яка мене дуже надихає. "1000 днів це не щось, що ми відмічаємо, це щось, що ми свідчимо. Ми непереборні. І знаєте чому ми точно витримаємо всі випробування і станемо ще сильнішими? Тому що ми навчились за цю війну як це - відкривати СЕРЦЯ один одному. Бути підтримкою в важкі часи, збиратись разом і робити те, що поодинці неможливо: донатити мільярди гривень, змінювати плани еліт «Київ за три дні», показувати світу приклад згуртованості і взаємної підтримки, стояти на захисті того, що тобі дорого, навіть якщо це означає повністю змінити своє життя. І цей процес незворотній, і я впевнена, що зовсім скоро настане день, коли кількість любові в серцях кожного з нас буде достатньою, щоб світовий маятник пішов в сторону миру і взаємної поваги до Людини, як божественної суті, а не фізичної особи. Тримаємо простір, Тримаємо стан❤️" #всенсі

Скільки разів ви чули фразу: «Стати кращою версією себе»? Ця фраза здається невинною, але хіба вона не викликає у вас відчуття, що з вами щось не так? На цій ідеї побудовано безліч систем «покращення»: Фітнес і спорт → схудни, доведи, накачай. Кар’єра → будь продуктивнішим, працюй понаднормово. Ментальне здоров’я → позбудься негативу, контролюй думки. Стосунки → адаптуйся, розвивайся, стань ідеальним партнером. І всі вони обіцяють щастя, якщо ти змінюєш себе. Роками нам кажуть, що треба «виправити», аби бути кращими, успішнішими, щасливішими. По суті, щоб заслужити любов і повагу світу. Багато хто купує цю ідею, інвестуючи в курси й тренінги: фітнес, харчування, тайм-менеджмент, маркетинг… Але скільки з цих курсів справді змінюють життя? Часто ми просто кидаємо їх. Причина не в якості. Курси можуть бути чудовими. Але чи вибираємо ми їх із внутрішньої мотивації, чи через тиск бути «кращими»? Ключова проблема: ми не запитуємо себе “А ким я взагалі хочу бути? Що приносить мені радість? Що надихає?” Замість цього ми слухаємо зовнішній шум, який диктує, що треба покращити, аби вразити світ. Іноді все змінює одне просте питання: “Що вас по-справжньому запалює?” Це питання змушує зупинитись і прислухатись до себе. Що робить вас щасливими? Що ви любите робити, без огляду на чужі очікування? Можливо, відповідь зовсім не в тому, щоб бути «кращою версією себе». Можливо, відповідь у тому, щоб відкрити справжнє себе. Почати з запитання: “Чого я хочу саме для себе?” І тільки тоді ви побачите свої реальні цілі. Тоді навчання й розвиток стануть інструментами, які допоможуть досягти мрії, а не постійною гонкою за ідеалом. Пам’ятайте: найкращої версії вас не існує. Ви вже унікальні. Вам тільки треба це почути й повірити. #всенсі #шляхдосебе

Нас не вчили любити себе. Нас не вчили довіряти світові. Нас не вчили прислухатись до себе та своїх бажань. Нас вчили думати та аналізувати. Здавалося, що це — ключ до успіху: логіка, обґрунтування, чіткий план. Але чи допомагає це відчувати себе щасливими? Скільки разів ви приймали рішення, що "правильне" для всіх, але зовсім не для вас? І як часто ті рішення приносили радість? У школі нас вчили таблиці множення, але не говорили, як слухати своє серце. Ми знаємо, як будувати кар’єру, але іноді не розуміємо, чому вранці важко встати з ліжка. Та знаєте, у цьому немає вашої провини. Ніхто не пояснював, як довіряти собі чи світу. Але зараз — найкращий час, щоб почати вчитись. Почати з простого: -Поставити собі питання "чого я хочу сьогодні?" -Зробити щось приємне для себе, навіть якщо це маленька пауза серед дня. -Повірити, що світ підтримує вас більше, ніж здається. Цей шлях до себе — не про миттєві зміни, а про поступовий рух. Маленькими кроками. З любов’ю. Як думаєте, з чого ви могли б почати сьогодні? 🌿 #всенсі #шляхдосебе

Наближаються новорічні свята, і, як завжди, люди діляться на два табори. Одні не відчувають настрою, ігнорують свято. Інші — створюють його для себе та близьких: прикрашають домівки, купують щось затишне на ярмарках, запалюють свічки. Моя мама завжди була в другому таборі. Як би важко чи неспокійно не було, вона створювала свято. Ялинка вже стояла 1 грудня, кімната сяяла гірляндами. Якщо вимикали світло — не біда, бо були гірлянди на батарейках! Її підхід був простим і водночас глибоким: головне те, що всередині. З цього тепла можна творити свою реальність. Ми завжди маємо вибір. Як прожити цей день? Як провести ці свята? Чекати дива чи стати його творцем? Обирати щось, що дарує радість, — це не про великі жести. Це може бути маленька дія: чашка какао, улюблена музика, обійми. Те, що зігріє тебе й створить простір, де хочеться жити, любити й ділитися. Свято (як і все інше в світі) завжди починається зсередини 💫 #всенсі #ятворець