ГОСПОДЬ СТВОРИВ, ТА ІРОД ЗНИЩИВ Госпо́дь створив і світ й красу, Щоб ми могли життю радіти, Ще й дав нам Божую росу́, Яка вмивала трави й квіти. Для нас і землю він обрав, На ній постала Україна, Госпо́дь її поцілував І зазвучала солов’їна. Джере́ла й рі́ки нам відкрив, І освятив Бог тії во́ди. Всевишній все для нас творив, Ще й дав усі дари́ природи. Над нами небо простягнув, На ньому зо́рі густо всіяв, Та й промінь сонця протягнув І вітерцем на нас повіяв. Нам хліб Госпо́дь подарував, Обси́пав ним усе колосся, І повен колос Бог вгинав. Для нас багатство це знайшло. Ще й соняхи нам посадив, Які, мов сонечка світили. І льон, як небо, простелив, Аби у злиднях ми не жи́ли. Ще й чорноземи вдарував, Зробив родючою землицю, На врожаї́ благословляв. З Вкраїни Бог робив світлицю. Нам насадив Госпо́дь лісів І звів красивії Карпати, Рукою над усім провів, Щоб нам в достатку проживати. Госпо́дь творив усе для нас, Щоб ми в красі тій потопали, Наси́пав нам усіх прикрас, Щоб ми, як квіти, розцвітали. Але в одну лютневу ніч Орда на землю цю ступила, Й по всій країні навсібіч Свої́ ракети запустила. І стали нищити усе, Почало все в вогні палати. Ординець горе скрізь несе. Що ще від не́людів чекати? Горить родючая земля, її всівають скрізь снаряди – Такі розваги москаля, Ще й мріють вбивці про паради. А землю змочує вже кров Й тече вона давно рікою. Рашист-убивця увійшов І горе нам приніс з собою. Вже стогне ненька і рида, І те́рпить звірства, біль і му́ки, В молитві ру́ки все склада, І серце рветься від розпуки. Її гаптують вороги, Гаптують кров’ю скрізь невинну, Накинуть хочуть ланцюги – Так гноблять не́люди гостинну. Ще й сіють міни на полях, Де у ріллю лягало збіжжя. Де був роздольний рідний шлях – Постало всюди бездоріжжя. Ридає ненька у вогні, Бо в пеклі рідна опинилась, Попала в ру́ки сатані, Але катам цим не вклонилась. Сади квітучі щовесни Колись ми бачили усюди, Тепер про них у нас лиш сни, Слізьми́ вмиваються в нас люди. Хрущі в садочках не гудуть, Їх через постріли не чути, Не можна цьо́го і збагну́ть Чому́ так з нами мало бути. Але Госпо́дь відро́дить все, Війну проже́не з сатаною, Нам ПЕРЕМОГУ принесе́, За неї всі життя – ціною. 05.05.2022 р. © Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022 ID: 947086

#прикол #гумор #кістка #ваги #схуднення

НОВОРІЧНІ РОЗВАГИ В КИЇВСЬКОМУ ГІДРОПАРКУ

#історія #цікаве Світло в темряві: як електрична гірлянда запалила наші свята. ​Уявіть собі Різдво до появи електрики: свічки на ялинках, що мерехтять небезпечним вогником, постійна загроза пожежі та сумлінний дорослий, що чергує поруч із відром води. Саме так виглядала святкова ялинка більшу частину історії. До 1882 року, коли Едвард Джонсон, колега самого Томаса Едісона, вирішив покласти край цій пожежонебезпечній традиції та створив першу в світі електричну ялинкову гірлянду. Його дім у Нью-Йорку став першим у світі, де ялинка сяяла вісімдесятьма кольоровими лампочками, наче маленькими самоцвітами 💡. ​Поява електричної гірлянди була не просто технічним нововведенням, а справжньою революцією. Свічки, які були єдиним джерелом світла для різдвяних ялинок, були дорогими, недовговічними і, що найважливіше, надзвичайно небезпечними. Щороку тисячі будинків згорали через необережне поводження з вогнем. Джонсон, демонструючи свою електричну гірлянду, фактично запропонував безпечну та довговічну альтернативу, яка дозволяла насолоджуватися сяйвом ялинки без постійного страху пожежі 🔥. ​Проте, незважаючи на очевидні переваги, електричні гірлянди не одразу стали популярними. Світська публіка, звикла до романтичного мерехтіння свічок, вважала їх надто "індустріальними" та навіть вульгарними. До того ж, електрика була розкішшю, доступною лише для багатих. Для підключення перших гірлянд потрібен був генератор і послуги електрика, що робило їх надзвичайно дорогим задоволенням. Навіть президент США Гровер Клівленд, який встановив електричну гірлянду на ялинці Білого дому в 1895 році, викликав здивування у консервативної публіки 🎩. ​Справжній прорив стався на початку XX століття, коли компанії почали виробляти лампочки менших розмірів і доступніші за ціною. У 1903 році компанія General Electric почала продавати готові набори гірлянд, які можна було легко підключити до домашньої електромережі. Це зробило електричні гірлянди доступними для широкого загалу, і вони швидко завоювали популярність. До середини XX століття більшість родин вже не уявляли собі Різдва без яскравих електричних вогників на ялинці, які стали символом безпеки, свята та затишку 🌟. ​Історія електричної гірлянди — це історія інновацій, яка змінила спосіб святкування Різдва. Від пожежонебезпечних свічок до мільйонів мерехтливих вогників — ця трансформація дозволила нам насолоджуватися святом з більшою радістю та спокоєм. Тож, запалюючи свою гірлянду цього року, згадайте про винахідливого Едварда Джонсона, який подарував нам безпечне та яскраве світло на найулюбленіше свято 🎄.

Друзі, ми підготували дещо особливе ✨ До Новорічних свят у Fankolo з’явилися святкові подарунки, щоб вам було ще приємніше вітати одне одного, ділитися теплом і створювати святковий настрій 🎄🔥 Це маленькі знаки уваги, які можуть сказати більше, ніж слова: побажати щастя, удачі, радості й світлого Нового року. Заходьте на сторінки друзів, близьких, улюблених авторів і тих, з ким хочеться розділити цю святкову мить, та надсилайте подарунки разом із теплими побажаннями ❤️ Нехай ці свята у Fankolo будуть наповнені щирими емоціями, теплими словами та добрими жестами. З Новим роком — будь у колі своїх ✨🎁

#дати #свята Маланка та Щедрий вечір: Коли коза стає зіркою, а господарі — меценатами 🐐✨ Якщо ви думали, що карнавали бувають лише в Ріо, то ви просто ніколи не бачили справжньої української Маланки. 31 грудня (за новоюліанським календарем) Україна занурюється у вир магічного реалізму, де межа між світом людей і світом духів стає тоншою за папір для самокруток. Це той самий Щедрий вечір, коли навіть найсуворіший господар перетворюється на щедрого мецената, аби лише вмилостивити долю на весь наступний рік. 🥟💰 Головна героїня дійства — Маланка — це зазвичай хлопець, переодягнений у жіноче вбрання, який втілює хаос, веселощі та невміле господарювання. Вона «миє» лави піском і «білить» піч сажею, поки її почет — Коза, Ведмідь, Цар, Смерть і Чорт — влаштовують у хаті справжній театральний дебош. Це не просто розваги, а давній магічний обряд: треба добряче налякати все лихе, щоб воно забуло дорогу до вашого порогу. 🎭👹 А що вже казати про Щдру вечерю! Стіл має буквально ломитися від страв, і на відміну від Святвечора, тут панує м’ясо: ковбаси, шинка, холодець та, звісно, багата кутя, щедро приправлена маслом або вершками. Існує повір'я: чим більше щедрувальників ви нагодуєте, тим менше податкова служба (або просто невдачі) турбуватиме вас у новому році. 🥖🥩 Найцікавіше починається після заходу сонця, коли містом чи селом розливається багатоголосся: «Щедрик, щедрик, щедрівочка…». Це той самий час, коли ми нагадуємо Всесвіту, що ми живі, ми веселі й ми готові до нових врожаїв (як буквальних, так і фінансових). Тож, якщо сьогодні у ваші двері постукає дивна компанія з рогами та музичними інструментами — не лякайтеся. Це просто історія прийшла нагадати, що життя занадто коротке, щоб не потанцювати з Козою та не з’їсти зайвого вареника. Щедрого вам вечора! 🥂🌙

#історія #події Оксамитове розлучення: Як Чехословаччина стала Чехією та Словаччиною. 31 грудня 1992 року світ спостерігав за унікальним історичним актом: о 23:59 за центральноєвропейським часом Чехословаччина офіційно припинила своє існування, поступившись місцем двом абсолютно новим, незалежним державам — Чеській Республіці та Словацькій Республіці. Ця подія, відома як "Оксамитове розлучення", стала втіленням мирного та цивілізованого поділу, що різко контрастував із кривавими конфліктами, які спалахували в той час на інших пострадянських територіях. Коріння розколу сягало глибоких історичних, культурних та економічних відмінностей між чехами та словаками. Хоча вони прожили разом у одній державі з 1918 року (з перервою на роки Другої світової війни), національні ідентичності залишалися сильними. Чехи, з їхньою більш індустріалізованою та західною орієнтацією, та словаки, що мали більш аграрне минуле та сильніші зв'язки зі східноєвропейською культурою, часто мали різні погляди на майбутнє федерації. Після "Оксамитової революції" 1989 року, яка скинула комуністичний режим, національні питання вийшли на перший план. Політичні лідери, такі як прем'єр-міністр Чехії Вацлав Клаус та прем'єр-міністр Словаччини Владімір Мечіар, не змогли дійти згоди щодо формату майбутньої співпраці. Словаки прагнули більшої автономії або конфедерації, тоді як чеська сторона наполягала на збереженні міцної федерації або повному розлученні. Переговори тривали місяцями, і зрештою, усвідомивши неможливість компромісу, сторони домовилися про мирний поділ. Цей процес був закріплений конституційним актом про припинення існування Чеської та Словацької Федеративної Республіки, який набув чинності саме 31 грудня 1992 року. Світ був свідком унікального явища: дві нації розійшлися без жодного пострілу, без насильства, зберігаючи при цьому добросусідські відносини. Це був приклад того, як навіть складні етнополітичні питання можуть бути вирішені шляхом діалогу та взаємної поваги. Обидві держави успішно інтегрувалися в європейську та світову спільноту, стали членами Європейського Союзу та НАТО, довівши життєздатність "Оксамитового розлучення".

👏Все, що наколядувала — передала на дрони для ЗСУ. Так зробила третьокласниця Каміла з Мукачевого. 😍Дівчинка попросила маму перерахувати 2950 гривень, які вона зібрала під час колядування, не на власні потреби чи розваги, а на допомогу українським військовим. 🙏Своє рішення Каміла пояснила бажанням підтримати ЗСУ, - повідомили в Мукачівській міській раді.

Ми в цьому світі лише гості. І з природою варто говорити мовою поваги 🌾🐗 #україна #різдво #новийрік2026 #природа #полтавщина

ЗИМОВІ РОЗВАГИ