Умовини - знайомство з господарством молодого, яке здійснювали невдовзі після успішного сватання. Природа цього звичаю пов'язана з укладом селянина-трудівника, для якого господарство було основою його життєдіяльності. У ньому проглядається й серйозність ставлення до утворення сім'ї: якщо молодий не мав господарства, він не мав права на створення родини. Батьки парубка намагалися якомога краще показати міцність господарства свого сина, демонструючи його так, щоб умовини завершилися шлюбною угодою. Проте не в усі часи й не скрізь вони сприймалися так однозначно. У цілому критерії оцінки обранця або обраниці в середовищі українців базувалися на іншому ґрунті. Із погляду тогочасної дівчини, суджений мав бути передусім хазяїном (спокійним, непитущим), а суджена працьовитою, справною господинею (чепурною й привітною). Із моральних якостей найбільше цінувалася доброта. Отже, сімейне щастя ототожнювали передусім із теплими взаєминами між подружжям: «Не потрібен і клад, якщо в чоловіка з дружиною лад».

З відривного календаря "Криниченька" за 21 червня.

----------

Ростуть могили, наче ті  гриби,

Всі при́брані красивими вінками.

Коли кінець воєнної доби́?

Коли батьки обіймуться з синами?

Ростуть могили кожен Божий день,

Ростуть, ростуть…ростуть вони усюди.

Церковні дзвони защораз – дзень та й дзень…

Й від втрати знов голосять наші люди.

Ростуть могили…Боже, який жах!

Щодня везуть героя в домовині.

За це у нас в серцях і біль, і страх…

Війна триває, Господи, й по нині.

Ростуть могили, гине неньки цвіт,

Запеклії бої щодня ведуться.

З чола героїв кров стіка – не піт,

Герої наші там на мінах рвуться.

Ростуть могли й краю їм нема

У них лягають і батьки і діти…

О Боже, щоб це все недарма!

Щоб не росли могили – тільки квіти!

15.06.2019 р.

©Королева Гір

Клавдія Дмитрів,2019

Про це повідомив батько загиблого - Олексій Глушич. В ОП аргументували це неправильною адресацією. Мета петиції - зупинити системну смертність внаслідок ДТП в Україні та зробити покарання суворішим.

Втім, батьки шукатимуть інші інструменти, аби голос їхньої родини та пам’ять про сина допомогли врятувати життя інших дітей.

Що чекає на вашу дитину?

Гармонійний розвиток:поєднання сучасної програми НУШ, щоденного спорту, плавання та командної роботи.

Для кожного – свійшлях до перемоги:від гімнастики, футболу та тенісу до крос-тренінгу, орієнтування і навіть шахів!

Зручний формат повного дня: безпечний сучасний простір, де діти навчаються, якісно відпочивають та отримують безкоштовне дворазове харчування .

Після 4-го класу є чудова можливість продовжити навчання у спеціалізованому 5-му спортивному класі!

Активні діти – впевненемайбутнє!

Чекаємо на ваших діток у нашому 1-му класі!

097-121-27-78

""""Хасан був справжнім воїном, і справжнім захисником України.

Це фото літа 2016 року, коли Хасан (у тільняжці) захищав нашу країну у складі 10-ї Гірсько-штурмової бригади, і ми з Путілін Мурад приїхали до нього в Красногорівку Донецької області. Дивні були часи, лінія фронту була вельми умовна, і через позиції наших хлопців ходили по своїх справах місцеві жителі. Посадка, в якій утримував позиції Хасан зі своїм взводом була прямо на околицях міста, і виявилось, що це вже нуль, а через поле, яке вважалось замінованим (але ніхто цього не перевіряв), знаходилась інша посадка, що була вже зайнята російськими окупантами. Виявилось що усю нашу посадку тримають Хасан і ще двоє його побратимів, а інші, помічені нами «тіла», були аватарами, що і на ногах рівно не стояли. Я спитав: - а як же ви втрьох тримаєте цілу ділянку? Він засміявся і відповів, що з того боку такі самі «тіла», а він з побратимами чергують по черзі біля кулемета ДШК, і якщо бачать рух у протилежній стороні, просто насипають туди з кулемета. З тієї сторони робили так само, тому краще було не видавати свою присутність.

Ми спілкувались, пили з ним чай, читали Коран, та здійснювали намаз (на фото). Він був дуже чемний, ввічливий і легкий у спілкуванні. Пізніше я дізнався його історію. Під час Першої Чеченської, коли Хасану було лише п'ять років, його батьки, бажаючи врятувати сина, відправили його до України разом із сусідкою-українкою. Вони сподівалися невдовзі теж переїхати за ними в Україну, але загинули під час російського бомбардування.

Українка виростила Хасана як рідного сина, і Україна стала для дитини другою домівкою, яку він щиро любив і пішов захищати ще за часи АТО. Хасан ніколи не питав, чому він має воювати, він чітко знав, хто вбивця його родини, хто поневолювач і першої його батьківщини, і другої його батьківщини. Існують українці різного етнічного походження, і різної релігійної приналежності, яким не потрібно пояснювати, чому треба захищати Україну, вони самі покажуть своїм прикладом, що українець це не за прізвищем, українець - це за серцем. Тому коли знову почуєте, що хтось на мітингах почне кричати про страшних мусульман, згадайте добрим словом Хасана, що все втратив від російських вбивць, а днями і сам загинув від удара ворожого FPV-дрона захищаючи Україну.

Він пішов на фронт ще тоді, коли всі хотіли домовитись з путіним, і зазирнути йому в очі. Ну що, зазирнули? Домовились? Що побачили? Трупи на вулицях Бучі побачили? Могильні ями в Ізюмі побачили? Може розбомблений театр у Маріуполі? Що ви там хочете побачити? Як виглядає ваша смерть? Зазирайте далі - вам покажуть. Памʼятайте, що будь-яка домовленість з росіянами не варта навіть того паперу, на якому вона написана.

Я не вірю ні в які домовленості з росіянами. Ні в які. Тільки знищення Російської Федерації дає нам шанс на майбутнє. По іншому не буде. Питання стало руба: або ми їх, або вони нас.

Я вважаю Хасана шагідом - воїном, що загинув на Божому шляху. Важко знайти більшу жертовність, бо він втратив все, але бився за всіх нас і загинув.

Нехай буде милостивим до тебе Всевишній Аллаг, брате! Ти назавжди з нами в строю 🫡⚔️🇺🇦

Його батьки померли під час бомбардувань в Ічкерії, а хлопчика евакуювала до України сусідка, яка виховала його як рідного сина. Так у Хасана з'явилися дві батьківщини, і обидві постраждали від одного ворога.

Подорослішавши, чоловік самостійно збудував успішне життя, але російська артилерія в один момент забрала у нього все — вагітну дружину, ненародженого сина, дім та бізнес. Після цієї страшної трагедії Хасан пішов на фронт, брав участь у запеклих боях, отримав нагороди, а останнім часом спеціалізувався на роботі з БПЛА.

😞Хасан загинув від прямого влучання ворожого FPV-дрона в автомобіль.

Вічна пам'ять Герою 🙏

Його батьки померли під час бомбардувань в Ічкерії, а хлопчика евакуювала до України сусідка, яка виховала його як рідного сина. Так у Хасана з'явилися дві батьківщини, і обидві постраждали від одного ворога.

Подорослішавши, чоловік самостійно збудував успішне життя, але російська артилерія в один момент забрала у нього все — вагітну дружину, ненародженого сина, дім та бізнес. Після цієї страшної трагедії Хасан пішов на фронт, брав участь у запеклих боях, отримав нагороди, а останнім часом спеціалізувався на роботі з БПЛА.

😞Хасан загинув від прямого влучання ворожого FPV-дрона в автомобіль.

Вічна пам'ять Герою 🙏

Деякі батьки були проти її присутності на святкуванні.

Втім, однокласник став на її бік і вийшов із нею на танець.