#чоловік #жінка #янгол #вікно #чашка

Уся паралімпійська родина в глибокій скорботі…
З глибоким сумом повідомляємо про загибель українського паралімпійського плавця, майстра спорту України міжнародного класу, чемпіона Європи та світу, бронзового призера літніх Паралімпійських ігор у Пекіні Антона Стабровського.
Улітку 2025 року Антон добровільно став на захист України, вступивши до лав 3-ї окремої штурмової бригади.
18 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Греківка на Луганському напрямку з ним було втрачено зв'язок. Відтоді він вважався зниклим безвісти. Сьогодні стало відомо про його загибель.
Антон Стабровський народився 12 вересня 1987 року у Львові. Із народження мав порушення зору, однак це не стало перешкодою на його шляху до великих спортивних звершень. З дитинства займався плаванням у ДЮСШІ «Галичина» при Львівському регіональному центрі «Інваспорт», а згодом став одним із найсильніших спортсменів національної паралімпійської збірної України, виступаючи у класі В2.
Протягом 2004–2016 років Антон гідно представляв Україну на міжнародній спортивній арені, прославляючи нашу державу своїми перемогами, силою духу та незламною волею.
Серед його найвагоміших спортивних досягнень:
• бронзова медаль Паралімпійських ігор 2008 року (Пекін);
• чемпіон світу 2006 року в естафетному плаванні та бронзовий призер на дистанції 100 м батерфляєм (S12);
• чемпіон Європи 2009 року;
• срібний призер чемпіонату Європи 2011 року;
• четверте місце на Паралімпійських іграх 2012 року (Лондон);
• бронзовий призер чемпіонату світу 2013 року;
• бронзовий призер чемпіонату Європи 2014 року.
Антон закінчив Львівський державний університет фізичної культури.
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

😭 Захищаючи Україну, загинув український паверліфтер

Михайло Малкуш став до лав ЗСУ від початку повномасштабного вторгнення. . Служив старшим солдатом у бригаді «Азов».

Загинув 30 жовтня 2025 року під час виконання завдання поблизу населеного пункту Покровськ Донецької області. Офіційно про його загибель стало відомо у червні.

Захисник був паверліфтером. 2018 року став чемпіоном Європи у ваговій категорії до 59 кг серед юніорів, встановивши континентальний рекорд. Також був призером юніорських чемпіонатів світу, перемагав на низці міжнародних і всеукраїнських турнірів. Крім того, Малкуш встановив національний рекорд у жимі лежачи — 190 кілограмів.

🙏 Висловлюємо співчуття рідним і близьким Михайла!

🕯 Вічна пам'ять Герою!

📸 Соцмережі
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#жінка #янгол #гітара

ДЯКУЮ Й БЛАГАЮ

Я дякую, Боже, за рай на землі,
Дозволь мені довго у ньому побути,
Хай Янгол тримає свічу́ у крилі,
Не дай її ворогу, Боже, задути.

Благаю, прошу́ всю орду відвертай,
Нехай вся вражина в болоті зостане,
Свої́ми щитами молю́ закривай,
Хай мотлох ворожий мене не дістане.

Дозволь мені, Боже, ще трішки пожить
І місію сво́ю тут виконать гідно,
Вражині не дай мо́ю свічку гасить,
Хай щезнуть убивці з Вкраїни безслідно.

Я дякую, Боже, за ласки Твої́,
За милість, Всевишній, в усьому і всюди,
І мир поверни, Боже, в наші краї,
Живими хай лишаться всі наші люди.

Надія на тебе, Всевишній, одна,
Опіку щоразу Твою́ відчуваю,
Ніко́ли нехай не торкне сатана,
Врятуй, вбережи, захисти я благаю!

Я дякую, Боже, за рай на землі,
Хоч ворог його перетворює в пекло.
Життя збережи, даруй хліб на столі,
Бої́ хай закі́нчаться всі в нас запеклі.

22.07.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1066103

Екс-гравець хокейного клубу Десна Микола Антошкін із Броварської громади загинув на війні
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
https://brovarysport.net.ua/?p=37689

На війні загинули ватерполісти Ігор Коваль та Володимир Демченко
#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
https://brovarysport.net.ua/?p=37652

В Сумах 11 липня від удару КАБу загинула 13-річна легкоатлетка Уляна Ворона.
В неї попереду було ціле життя, багато планів, надій та сподівань.
Уляна займалася в СДЮСШОР ім.В.Голубничого та могла прославити своє місто і нашу країну в спорті.
А головне - вона могла б просто жити та бути щасливою...
Вічна пам'ять Уляні! Щирі співчуття рідним та близьким! Сил та витримки, щоб пережити це неймовірне горе.
#Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Спочатку, як відомо, була суцільна порожнеча.
Проєкт виглядав незавершеним, тому Господь подивився на це діло й мовив: "Треба щось робити".
За кілька днів з’явилися небо, хмари, густі ліси та безкрайній степ. Краса неймовірна. Але Творцю здалося, що в цьому едемі якось занадто тихо — ніхто не обговорює погоду і не бідкається на владу.
Тоді Він створив першого українця.
Чоловік відкрив очі, подивився на дикі краєвиди, почухав потилицю і замість компліментів Творцю діловито запитав:
— Добре, звісно... Але город де?
Довелося терміново виділяти під це діло чорнозем. Українець часу не гаяв: засадив картоплю, буряк, цибулю, помідори, а три гектари залишив під загадкове "про запас'. Поглянув на роботу й зітхнув: "От тепер уже можна жити".

Проте Творець знав: чоловікові самому бути недобре. Так з’явилася жінка. Вона критично оглянула свіжостворений всесвіт, хмикнула й констатувала:
— Гарно... Але хата крива.
У той же день усесвіт зазнав першої генеральної реконструкції: стріху перекрили, піч побілили, подвір’я підмели, а вздовж тину вишикувалися мальви. Господь усміхнувся — виявляється, порядок теж може бути маленьким дивом.

Звісно, не обходилося без випробувань. Господь дав людям дощ. Три дні вони раділи, на четвертий почали бурчати: "Ну вже досить, гниє ж усе!". Тоді Він послав сонце. За три дні вони знову нарікали: "Уже занадто, усе горить!".
— Воістину, — зітхнув Творець, — нелегка справа — догодити людям.

Але справжні веселощі почалися, коли Господь вирішив: «Дарую вам сусідів, аби не були ви самотні».
Нові мешканці оселилися поруч і одразу розгорнули таку агентурну мережу, якій позаздрили б усі спецслужби світу. Ще до сходу сонця вони з точністю до хвилини знали:
Хто вже прокинувся, а хто "спить, як пан";
Що саме сусід закопав у кутку городу;
І головне — чому вчора у хаті навпроти світилося допізна (версії варіювалися від «рахують мільйони» до "читають таємні знаки").

Бачачи це, Господь створив тин. Не для сварок, ні! А для того, щоб їм було на що спертися ліктями під час вечірнього симпозіуму. Щовечора біля тину вирішувалися долі галактики, обговорювалися діти й те, що «колись усе було трохи інакше».
Щоб полегшити людям життя, Бог дав їм пісню. Янголи на небесах тільки крилами розводили:
— Господи, вони ж щойно відпахали дванадцять годин на сонці! Чому вони співають, а не лежать без почуттів?
— Бо хто співає разом, — посміхався Творець, — той уже не сам.

Минали літа. Народ розмножувався, картоплі ставало більше, і настав час обрати старшого. Зібралася велика рада.
Це був тріумф демократії: кожен присутній точно знав, як керувати державою. Особливо голосно кричав той, кого взагалі ніхто ні про що не питав. Рада тривала до глибокої ночі, після чого всі стомлено розійшлися по хатах, ухваливши доленосне рішення: "зібратися ще раз".
Господь подивився на це й подумав: "Довго радяться. Але коли прийде година діла — зроблять за п'ять хвилин".

З таймінгом теж виникли нюанси. Бог створив годинник, щоб люди берегли час. Але українці виявилися хитрішими: вони почали дивитися на нього щохвилини, бідкаючись, що нічого не встигають, і примудрялися губити самі миті життя в гонитві за планом.
А щодо навчання на помилках? Це став національний вид спорту. Наступивши на одні й ті самі граблі тричі, українець гордо піднімав голову і казав: "Треба було ще тоді мене послухати!".

На сьомий день Господь вирішив нарешті відпочити. Він заварив собі чаю, підготував хмаринку зручнішу, аж раптом знизу донісся стук сокири та гучні крики.
— Господи! — звернулися люди до неба. — Ми тут подумали... А може, ще криницю викопаємо? До обіду трохи попрацюємо, а там уже відпочинемо!
Творець зрозумів: спокій скасовується. Цей народ не міг просто сидіти. Навіть коли все летіло шкереберть, вони ставили на вогонь чайник і спокійно казали: "Та нічого... прорвемося".

Тоді Господь вирішив піти на хитрість і послав до них янгола з перевіркою, щоб той навчив їх порядку. Янгол спустився, поважно сів на лавці й почав роздавати інструкції: як дерева саджати (бо одні саджали для тіні, другі для плодів, а треті — щоб сусід луснув від заздрощів), як хати будувати й паркани ставити. До речі, паркани вийшли такі високі, що місцеві кури, перелітаючи до сусіда, автоматично отримували статус перелітних птахів.
Слухали янгола довго й уважно. Аж тут господар хати виніс на стіл свіжий хліб, наливку і шматок генеральського сала з проріззю. За хвилину з’явилася макітра з гарячими, щойно зліпленими варениками.
— Пригощайся, гостю придорожній, — сказали люди. — Та ми ненадовго... — скромно мовив янгол, сідаючи до столу.
Звісно ж, «ненадовго» затягнулося до другої години ночі. Янгол встиг зліпити три вареники (причому був свято переконаний, що без його ліплення вечеря б зірвалася), вивчити п'ять народних пісень і двічі посперечатися про те, чия черга косити траву біля дороги.
Коли ревізор повернувся на небо, вигляд він мав трохи пом'ятий, але щасливий.
— Ну що? — запитав Господь. — Навів порядок? Навчив їх не сваритися і не давати порад без дозволу?
Янгол зітхнув, погладив живіт і відповів:
— Господи, вони непереможні. Вони сваряться так, наче запрошують на вечерю. Вони дають поради навіть вітру. Але коли я йшов, вони годину тримали мене біля хвіртки, сунули в торбу пиріжки й сказали, що без мене село пропаде. Воістину, у них міцні стіни, але абсолютно відкриті серця.

Поглянув тоді Господь на землю крізь віки. Побачив міста великі, золоті поля, що хвилювалися, мов море, і своїх дивних, галасливих, але таких рідних людей.
Вони все так же поспішали, губили окуляри на власному лобі, будували триметрові паркани, але в хвилину скрути віддавали останню сорочку абсолютно незнайомій людині.
Зійшлися янголи навколо престолу й тихо запитали:
— Господи, Ти дав їм стільки всього: і пісню, і сміх, і мову багату, і навіть сало з варениками. А коли ж настане час, що в них усе буде ідеально? Коли закінчаться всі суперечки біля тину?
Господь посміхнувся, дивлячись, як на землі у вікнах маленьких хат спалахують вечірні вогники, схожі на зорі.
— Усе буде добре тоді, — відповів Творець, — коли вони перестануть чекати, що хтось інший зробить це замість них. Я створив цей світ і дав їм усе необхідне. А от людяність у ньому — це вже їхня щоденна робота.
І благословив Господь українську землю: і працю важку, і пісню дзвінку, і хліб на столі, і той самий гучний сміх, який рятує від будь-якої темряви.

І був вечір. І був ранок. А день цей триває і донині. Люди все так же виходять з гостей, по дві години прощаються біля хвіртки, а потім повертаються до хати, ставлять чайник і кажуть: "Ну що, почнемо?".
І з цих простих слів щодня починається новий усесвіт.

У Броварах відбувся ІІІ етап Кубка України з богатирського багатоборства серед ветеранів11 липня у Броварах, на майданчику біля найвищого в Київській області флагштоку з державним прапором, в парку відпочинку «Перемога», відбувся ІІІ етап Кубка України з богатирського багатоборства серед ветеранів, якізазнали травм, поранень або захворювань під час або внаслідок виконанняслужбових обов’язків в районах бойових дій.Змагання були організовані Міністерством у справах ветеранів України Громадською організацію «Федерація найсильніших атлетів ветеранів України і перетягування канату», Броварською міською владою, відділом фізичної культури та спорту Броварської міської ради. Також були задіяні комунальні служби Броварської громади і управління культури, сім’ї та молоді Броварської міської влади, які все зробили для того, щоб це свято спорту відбулося в найкращих умовах. Понад 110 учасників із усіх куточків України змагалися у 34 категоріях, демонструючи не лише фізичну витривалість, а й незламність, мужність і неймовірну силу волі. Для багатьох ветеранів такі змагання — це значно більше, ніж спорт. Це шлях до фізичного й психологічного відновлення, повернення впевненості у власних силах, нових цілей та активного життя поруч із побратимами, які розуміють без зайвих слів. В турнірі найсильніших змагалися і боролися за перемоги як чоловіки-воїни, так і чарівні захисниці України, які боронили нашу державу від ненависного ворога. Кожен учасник уже здобув свою найважливішу перемогу, захищаючи Україну. А сьогодні вони доводять, що сила українського воїна не згасає після фронту — вона надихає, об’єднує та відкриває нові можливості.На урочисту церемонію відкриття завітали почесні гості – заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько, два народних депутата України Анатолій Остапенко і Ігор Марчук, Броварський міський голова Ігор Сапожко, віцепрезидент Федерації найсильніших атлетів України і перетягування канату Валерій Газаєв та інші офіційні особи. Вони привітали спортсменів з чпоатком змагань і побажали вдалих виступів. За вогомий внесок в розвиток адаптивного спорту і організацію змагань Подяки від «Федераціії найсильніших атлетів ветеранів України і перетягування канату» тотримали Броварський міський голова Ігор Сапожко, начальник відділу фізичної кульутри та спорту Броварської міської ради Дмитро Рожков та директор КНТ «Центр фізичного здоров'я» Броварської міської ради Руслан Семенець.Особливої емоційності події додала Заслужена артиста України Антоніна Матвієнко, яка завітала підтримати ветеранів і виконала Державний Гімн України і одну із своїх пісень. Її виступ став символічним моментом єднання та вдячності захисникам.Після невеликої фотосесії українські ветерани приступили до обов’язкових вправ, які у категорій спортсменів були різними. Програма турніру охопила класичні силові дисципліни, зокрема жим колоди, лог-ліфт, вправи з гирями та гантелями, підіймання мішків різної ваги тощо. Всі вони повинні були продемонструвати рівень силової підготовки спронгмена до даних змагань. За результатами всіх вправ і визначалися кращі в категоріях. Загалом змагання вкотре підтвердили: ветеранський спорт в Україні є не лише ефективним інструментом фізичної реабілітації, а й важливим механізмом психологічного відновлення та соціальної адаптації. Саме через такі ініціативи ветерани відновлюють віру у власні сили, знаходять підтримку побратимів і продовжують надихати суспільство прикладом незламності.Броварську громаду представляли два учасника – досвідчений Василь Тамуліс, який вже протягом тривалого часу презентує Броварську громаду на всеукраїнських і міжнародних турнірах і змаганнях та дебютант, Олександр Яременко. Вони виступали в категорії К1 серед спортсменів вагою до 105 кілограмів. Хлопці впевнено пройшли всю дистанцію, чудово виконавши всів вправи. Так вже склалося, що декілька учасників набрали однакову кількість очок. Для виявлення переможця і призерів було призначено додаткову вправу – підіймання ваги однією рукою. За її результатами Василь Тамуліс став «срібним» призером, а Олександр Яременко – «бронзовим».Всі переможці і призери були нагороджені медалями, дипломами і подарунками від спонсорів, а Кращі в категоріях – отримали Кубки.#Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #Броварська_міська_рада #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @BrovarysportВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport