А знаєте, що справді варто згадати сьогодні?
Як поводився світ, коли бачив перед собою не просто агресора, а імперію, яка живе ненавистю.
Коли СРСР залив Афганістан кров’ю, Рональд Рейґан не вдавав, що «все складно» чи «треба почути обидві сторони». Він не шукав миру «в очах Андропова», не переконував американців, що «не можна злити ядерну державу».
Він сказав просту, чесну й холодну правду: СРСР - аморальна імперія зла.
І з імперіями зла не ведуть переговорів про компроміс.
Їх стримують, виснажують і зрештою - ламають.
Рейґан не боявся назвати речі своїми іменами. Бо боязнь перед диктатурою - це запрошення до нових злочинів.
Назви зло - і воно втрачає частину сили. Стань проти нього - і воно починає сипатися.
І що сталося далі?
Імперія зла тріснула.
Не одразу. Не легко. Але тріснула - тому що вільний світ зібрався і перестав бути боягузливим.
Сьогодні Україна стоїть там, де колись стояли афганці. Але різниця у нас колосальна:
ми не самі, ми не безликі, ми не «далекі люди».
Ми - фронтир свободи, і саме на нашому боці сьогодні історія.
Висновок простий, але сильний:
коли зло назване - його легше перемогти.
Коли імперію не бояться - вона приречена.
Коли світ стоїть на боці правди - Україна перемагає.
Олександр Ковтуненко
Як поводився світ, коли бачив перед собою не просто агресора, а імперію, яка живе ненавистю.
Коли СРСР залив Афганістан кров’ю, Рональд Рейґан не вдавав, що «все складно» чи «треба почути обидві сторони». Він не шукав миру «в очах Андропова», не переконував американців, що «не можна злити ядерну державу».
Він сказав просту, чесну й холодну правду: СРСР - аморальна імперія зла.
І з імперіями зла не ведуть переговорів про компроміс.
Їх стримують, виснажують і зрештою - ламають.
Рейґан не боявся назвати речі своїми іменами. Бо боязнь перед диктатурою - це запрошення до нових злочинів.
Назви зло - і воно втрачає частину сили. Стань проти нього - і воно починає сипатися.
І що сталося далі?
Імперія зла тріснула.
Не одразу. Не легко. Але тріснула - тому що вільний світ зібрався і перестав бути боягузливим.
Сьогодні Україна стоїть там, де колись стояли афганці. Але різниця у нас колосальна:
ми не самі, ми не безликі, ми не «далекі люди».
Ми - фронтир свободи, і саме на нашому боці сьогодні історія.
Висновок простий, але сильний:
коли зло назване - його легше перемогти.
Коли імперію не бояться - вона приречена.
Коли світ стоїть на боці правди - Україна перемагає.
Олександр Ковтуненко
А знаєте, що справді варто згадати сьогодні?
Як поводився світ, коли бачив перед собою не просто агресора, а імперію, яка живе ненавистю.
Коли СРСР залив Афганістан кров’ю, Рональд Рейґан не вдавав, що «все складно» чи «треба почути обидві сторони». Він не шукав миру «в очах Андропова», не переконував американців, що «не можна злити ядерну державу».
Він сказав просту, чесну й холодну правду: СРСР - аморальна імперія зла.
І з імперіями зла не ведуть переговорів про компроміс.
Їх стримують, виснажують і зрештою - ламають.
Рейґан не боявся назвати речі своїми іменами. Бо боязнь перед диктатурою - це запрошення до нових злочинів.
Назви зло - і воно втрачає частину сили. Стань проти нього - і воно починає сипатися.
І що сталося далі?
Імперія зла тріснула.
Не одразу. Не легко. Але тріснула - тому що вільний світ зібрався і перестав бути боягузливим.
Сьогодні Україна стоїть там, де колись стояли афганці. Але різниця у нас колосальна:
ми не самі, ми не безликі, ми не «далекі люди».
Ми - фронтир свободи, і саме на нашому боці сьогодні історія.
Висновок простий, але сильний:
коли зло назване - його легше перемогти.
Коли імперію не бояться - вона приречена.
Коли світ стоїть на боці правди - Україна перемагає.
Олександр Ковтуненко
52переглядів