Кажуть, що герої не вмирають, але насправді вони вмирають за нас. Мій тато — один із них. 💔 https://petition.president.gov.ua/petition/258802 ​Друзі, я ніколи не думала, що буду писати цей текст. Що мені доведеться просити про допомогу не для живої людини, а для вшанування пам’яті того, хто був нашій сім'ї цілим світом. ​Мій батько, Білоногий Олег Петрович, був людиною виняткової сили та честі. Понад 30 років свого життя він присвятив східним бойовим мистецтвам, був офіційним представником окінавської асоціації ОКІКУКАЙ. Він вчив інших бути сильними, але сам виявився найсильнішим із усіх, кого я знала. ​Коли прийшла велика війна, він не вагався. Як справжній Майстер і патріот, він пішов захищати нас добровольцем. Він не шукав слави, він просто не міг інакше. Тепер його немає з нами... і це біль, який неможливо висловити словами. ​Наша сім'я створила петицію про присвоєння моєму татові звання Героя України (посмертно). Це найменше, що я можу зробити для його пам’яті. Це те, на що він заслуговує за свою мужність, за своє життя і за свою жертву. ​Я благаю вас про кілька хвилин вашого часу: ​1️⃣Перейдіть за посиланням. ​2️⃣Авторизуйтесь та підпишіть петицію. 3️⃣​Зробіть репост цього допису — це надзвичайно важливо! ​Кожен ваш підпис — це голос за справедливість. Це вдячність доньки, яка хоче, щоб подвиг її батька залишився в історії нашої держави. ​Я борюся за тебе тут, як ти боровся за нас там. 🛡️☁️ ​Дякую кожному, хто не пройде повз. 🙏 Обмін: @kseniay_bv ​#ГеройУкраїни #Петиція #ОлегБілоногий #Памʼять #Україна #Війна

💪⚡️«Кубок 1 корпусу НГУ «Азов» з футзалу» — коли спорт говорить мовою сили й памʼяті У Києві відбувся «Кубок 1 корпусу НГУ «Азов» з футзалу», присвячений до Дня Пам’яті Героїв Крут. 22 команди з футзалу, військові різних видів родів — разом, щоб віддати шану полеглим героям, які в наші дні продовжують справу крутянців, захищаючи українську землю. Цей турнір про памʼять, підтримку і спільну силу у воєнний час. Турнір ініційовано 1 Корпусом НГУ “АЗОВ” у партнерстві з  Міністерством молоді та спорту України, Агенцією масового спорту України, Національним університетом фізичного виховання та спорту України та футбольним клубом «Локомотив».  Спорт сьогодні — це спосіб бути разом і рухатися вперед. До сильної, згуртованої України!

«Памʼять про полеглих — не предмет для маніпуляцій і не поле для юридичних ігор»: військові обурились рішенням Верховного Суду, який визнав незаконною передачу ділянки під меморіальне кладовище. Бійці 1 ОШП: Суди можуть і мають зʼясовувати правові нюанси землекористування. Але будь-які зазіхання на вже здійснене вшанування загиблих воїнів — неприпустимі. Памʼять не скасовують постановами. Полеглих не «переносять» — їх шанують. Командування ДШВ: ​Сотні матерів, дружин та дітей чекають на створення Національного меморіалу. Рішення, що ґрунтуються виключно на юридичному формалізмі, є болючим ударом по тих, хто вже віддав державі найдорожче. Командувач СБС ЗСУ Мадяр: Панове у мантіях! Далі мало б бути на адресу суддів купа літер французькою, та й зі статевим нахилом, з закликами схаменутися, з погрозами повернутися і таке інше. Йух ви вгадали, розпорядники долі. Собака, що гавкає, не кусає. Те прислівʼя народне запамʼятайте дуже міцно. І живіть з цим, ниці паскуди. 82 окрема десантно-штурмова Буковинська бригада: Ми — військові. І ми щодня виконуємо накази. Але ми також не забуваємо, заради чого воюємо. Право загиблих на гідне почесне поховання не може бути «помилкою в оформленні». Військові єдині у думці, що таке рішення — плювок в обличчя полеглих героїв і наруга над їх пам’яттю. https://t.me/Ukraineaboveallelse

🕯 На війні загинув науковець та медик із Дніпра Микола Дзяк Українська медична й наукова спільнота зазнала непоправної втрати. Після важких поранень, отриманих на фронті, помер лейтенант медичної служби ЗСУ, кандидат наук, лікар і музикант Микола Дзяк. Микола народився 7 лютого 1985 року. Він із відзнакою закінчив Дніпровську медичну академію за спеціальністю «медико-профілактична справа», з 2008 року працював лікарем, пройшов аспірантуру, викладав на кафедрі гігієни та екології й у 2016 році захистив кандидатську дисертацію. За роки роботи став автором понад 37 наукових і методичних праць. Окрім медицини, Микола жив музикою — був талановитим виконавцем і солістом гуртів. Але з початком повномасштабного вторгнення без вагань став до лав Збройних Сил України, обравши шлях військового медика. У грудні 2025 року під час виконання бойового завдання він зазнав тяжких поранень. Три тижні лікарі боролися за життя колеги, однак 27 січня 2026 року його серце зупинилося. Ім’я Миколи Дзяка внесено до проєкту «Посвіт пам’яті», який реалізує Орден Святого Пантелеймона спільно з Національною науковою медичною бібліотекою України. Ініціатива зберігає пам’ять про медичних працівників, загиблих через російську агресію. 💔 Вічна памʼять Воїну, лікарю, науковцю. Світла пам’ять Миколі Дзяку. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

29 січня – День пам’яті Героїв Крут. Цього дня ми вшановуємо молодих борців, які стали на захист України, усвідомлюючи всю небезпеку свого рішення. Вони обрали шлях боротьби, відстоюючи право своєї держави на існування. Ці юнаки вірили в Україну, яка робила перші кроки до незалежності. Їхня самопожертва стала яскравим прикладом відданості та незламності духу. Сьогодні дух захисників Крут продовжує надихати нас у прагненні до свободи та віри в сильну, незалежну Україну. Вічна памʼять Героям 🕯️ https://t.me/Ukraineaboveallelse

💔Додому «на щиті» повертається солдат Іван Одуд з Київщини Солдат Іван Одуд загинув у бою 20 січня 2026 року поблизу села Миропілля на Сумщині. Він мужньо виконував обов’язки стрільця 3 механізованого батальйону. Про загибель військового повідомили у Фастівській міській раді. Іван Одуд народився 23 квітня 1987 року в селі Бортники Фастівського району. Згодом родина переїхала до села Триліси. Після закінчення школи він здобув фах тракториста, а пізніше обрав будівельні спеціальності та став майстром своєї справи. У січні 2025 року Іван Одуд був призваний на військову службу. У загиблого Героя залишилися рідні, друзі, колеги та побратими. 🕯️Вічна памʼять … #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #жертви_війни

💙💛 День затвердження Державного Прапора України. Синьо-жовтий прапор сьогодні - це більше, ніж символ. Це наша памʼять. Наша боротьба. Наша надія. У 2026 році цей прапор для мільйонів українців - не абстракція. Він був на евакуаційних автобусах. Його закопували в городах, щоб окупаційна влада не забрала наш символ віри та свободи. У руках дітей, які залишали дім. Над зруйнованими будинками і над тими, хто не здався. Для внутрішньо переміщених осіб синьо-жовті кольори - це знак: ми вдома, де б ми не були. Це відчуття єдності, яке тримає, навіть коли важко. І водночас ми знаємо: є ще українські міста й села, які чекають. Чекають дня, коли синьо-жовтий прапор знову замайорить над ними вільно й без страху. Коли наші кольори знову засяють там, де зараз темрява й тиша. Ми віримо в цей день. Ми працюємо заради нього. І тримаємося разом - під одним прапором. 💙💛 Україна була, є і буде. https://t.me/Ukraineaboveallelse

☄️ У кожного свій фронт... 🕯 18 днів боровся за життя: помер 36-річний вогнеборець Олександр Зібров, який потрапив під повторний російський удар 9 січня у Дарницькому районі Києва. Разом з побратимами вони врятували людей, погасили пожежу в квартирах і мали їхати рятувати далі, але ворог вдарив знову... Він витримав низку складних операцій, але, на жаль, врятувати його медики не змогли... Без тата залишилось двоє маленьких дітей... Світла памʼять і щирі співчуття рідним!😔 https://t.me/Ukraineaboveallelse

🕯️ На 65-му році життя відійшов у вічність Сергій Янчишин Сергій Михайлович Янчишин був Президентом Асоціації професійного боксу Львівщини, а також у різні роки очолював Львівську обласну федерацію боксу. Його ім’я тісно пов’язане з розвитком і становленням боксу в регіоні, підтримкою спортсменів і тренерів, формуванням боксерської спільноти Львівщини. Світла пам’ять людині, яка багато років віддала спорту та вихованню нових поколінь боксерів. Щирі співчуття рідним, близьким і всій боксерській родині. 🕯️ Вічна памʼять Джерело - https://www.facebook.com/proboxingukraine #World_box #Бокс_boxing #boxing #boxers #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport #Brovary_boxing @Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Ну так. Не планувала!:) Жодного разу не планувала спати вдень?:) То й що, як не планувала?:) Отямилася, коли вже в кухні за столом рубала!:) Бо коли я зненацька заснула, мені такий чудовий сон наснився!:) В якому мені накладанці показували!:) Студентські!:) Які ми з моїм першим чоловіком Баєвим із собою на навчання брали, в РИИЖТе!:) Зазнімкувати не встигла! Хуткенько зжерла!:))) На хлібчик намазати картоплі товченої. А на картоплю - тоненькі шматочки огірків з підвалу! Аааааа якщо на огірки ще кавалок ковбасоньки чи сала прилаштувати, взагалі розум відʼїсти можна!:))) Й це ж ще не ночер?:) А взагалі, щоб спокійно спати, тре, щоб був запас!!! Й це не придбання останніх років? Я й молода без запасів спала кепсько? То про генетичну памʼять…