GameStop оголосив про завершення «консольної війни» після анонсу виходу Halo на PS5 у 2026 році. Білий дім приписав цю заслугу Трампу, опублікувавши його “фото” у костюмі Master Chief. Вихід Halo на платформі Sony є історичною подією для ігрової індустрії https://channeltech.space/games/gamestop-announced-end-of-console-war-after-release-halo-on-ps5/

Всесвітнє виття в місячну ніч Всесвітнє виття в місячну ніч (Worldwide Howl at the Moon Night) – це щорічна подія, яка запрошує людей з усіх куточків світу відкрити в собі дику природу і вити на Місяць. Ця особлива подія, що відзначається щороку 26 жовтня, слугує мостом між людьми та природою, сприяючи глибшому зв’язку та вдячності за дику природу. Окрім власне виття, ця подія має важливе культурне, освітнє та природоохоронне значення. Походження та значення Всесвітнього виття в місячну ніч Концепція Всесвітнього виття в місячну ніч була задумана Джонні ДеПальма в 2009 році. Спочатку цей день називався “Всесвітній день виття на Місяць” і був присвячений вшануванню тварин, зокрема вовків, які традиційно зображувалися в мистецтві та літературі як такі, що виють на Місяць. Ця подія символізує багату історію та міфологію, пов’язану з вовками, істотами, яких шанували і яких боялися протягом всієї історії. Вовки, яких часто неправильно розуміють і спотворюють, насправді є високоінтелектуальними істотами, які відіграють вирішальну роль у підтримці екологічної рівноваги. Святкування та просвітництво Ця ніч – це не просто виття, це маяк обізнаності та підтримки збереження вовків. Учасники заохочуються дізнаватися більше про вовків, підтримувати такі організації, як “Вовчий притулок”, та поширювати інформацію про важливість вовків у нашій екосистемі. Соціальні мережі відіграють ключову роль у цій кампанії, а хештеги на кшталт #WorldwideHowlAtTheMoonNight посилюють повідомлення. Зв’язок з природою Це свято дає людям можливість з’єднатися з природою. Друзі та сім’ї можуть зібратися у себе на подвір’ї або піти до лісу, щоб вити на місяць, відчуваючи трепет дикої природи. Цей акт є більш ніж символічним, це спосіб з’єднатися з первісними аспектами себе і природи, вирватися з повсякденної рутини і прийняти спонтанність. Освітній аспект Світове виття у місячну ніч також слугує освітньою платформою. Всупереч поширеній думці, вовки не виють на місяць. Вони ведуть нічний спосіб життя і використовують виття для спілкування, піднімаючи голову, щоб звук поширювався далі. Подія розповідає людям про складні методи спілкування вовків та їхню важливість у підтримці екологічного балансу. Культурний вплив Вовки займають центральне місце в культурних наративах, символізуючи як жахливі, так і благородні риси. Вони були супутниками богів у грецькій та римській міфологіях і надихали незліченну кількість творів мистецтва, пісень та історій. Зв’язок між вовками та місяцем також породив міф про перевертнів, збагативши культурний фольклор. Як святкувати Всесвітнє виття в місячну ніч Влаштуйте вечір виття. Зберіть друзів і родину, переодягніться в костюми тварин і вийте під улюблені мелодії. Знайдіть найближчий концерт і вийте разом з натовпом. Знайдіть місце, де можна подивитися на зірки і вити на місяць. Спечіть місячні пироги (прикрасьте їх півмісяцями, зірками і хмарами) або місячно-зіркове печиво. Всесвітнє виття в місячну ніч – це не просто подія, це поєднання навчання, святкування, роздумів і формування природоохоронної свідомості. Це унікальна можливість заглибитися у світ величного вовка, зрозуміти його справжню природу і зробити свій внесок у значущу справу.

Етюд "Сутінки" Сутінки — це чудовий час для уяви: мозок працює, як художник-імпресіоніст, додаючи кожній тіні трохи драматизму. Вони спускаються тихо, наче кішка, що крадеться м’якою ходою між деревами. Вони не мають початку — просто раптом помічаєш, що світ став іншим. Ще мить тому все було залите золотом вечірнього сонця, а тепер барви злилися, потемніли, й небо вже не синє, а глибоко фіалкове. На заході ще тліє вузька смуга світла — останній опір сонця перед тим, як воно сховається за обрій. Цей момент короткий, як зітхання: не день і не ніч, а щось між ними. У цій проміжній порі є особлива краса — м’яка, задумлива, сповнена таємниці. Усе навколо наче притихає. Легкий вітер стишує подих, птахи замовкають, і навіть дорога, здається, перестає шуміти. Повітря стає прохолодним, майже оксамитовим, і пахне землею, листям, далеким димом з осінніх багать. Ці запахи — як ніжне нагадування про дім, про спокій, про завершення дня. Іронія сутінків у тому, що вони — короткі, але найвиразніші. Саме тоді, коли все навколо ніби згасає, життя набуває обрисів: видно, хто поспішає, хто мріє, а хто просто не вмикає світло, бо економить. Люди в цей час теж стають трохи поетами: хтось зітхає біля вікна, хтось постить фото з підписом “осінній вайб”, а хтось просто дивиться, чи встигне купити хліба до повної темряви. Хтось раптом вирішує стати філософом — сідає на лавку й задумливо дивиться вдалечінь. Хтось обіймає кохану людину, хтось просто ковтає чай на балконі й думає: “А може, й не так уже й погано, що день скінчився”. Сутінки — це не просто перехід між світлом і темрявою. Це коротка сцена, де всі — актори: сонце театрально кланяється, небо міняє костюми, а ми сидимо в залі й аплодуємо, бо знову вдалося — день прожито, ніч прийшла, а життя, як завжди, триває. У такі хвилини душа теж стишується. Усі турботи дня здаються далекими, неважливими. Залишається лише спокій і відчуття якоїсь глибокої гармонії зі світом. Бо сутінки — це не кінець. Це лише м’який перехід, подих перед ніччю, нагадування, що все у житті має свій час: і світло, і темрява, і тиша, що з’єднує їх у щось єдине. Сутінки ніби обіймають усе живе. Дерева втрачають чіткі контури, стають темними силуетами. Небо розчиняється у самому собі, і на ньому з’являються перші зірки — сором’язливі, наче ще не впевнені, що настав їхній час. Маленькі, як крапки на чистому полотні. Я посміхаюся — ось і фінальний акцент. Природа поставила його сама. Я знімаю капелюха, вдихаю повітря, ще раз оглядаю небо і думаю: “Досить на сьогодні.” Складаю речі, закидаю етюдник на плече й повільно йду стежкою додому. В кишені брязкають ключі, а в голові вже крутиться думка: завтра, може, намалюю світанок. Але то — завтра. А сьогодні… сьогодні — час вечеряти і дозволити сутінкам завершити те, що я тільки почав.

Перші осінні фотозвіти - фотозвіт від підрозділу 42 бригади. Наші захисники із зв'язком, генератором, турнікетами, маскувальними костюмами завдяки вашій підтримці, допомозі і звісно донатам. Є ще запити на старлінки прошу підтримати збір репостом і донатом. Приватбанк: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg monobank: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg ДРУЖНЯ БАНКА ГАЛИНИ https://send.monobank.ua/jar/9PHLLnP4zX

#поезія Жінка, що вижила в лютому, знову збирає валізу. Складає туди шампунь, помаду, білизну і тепловізор, Загорнуту в жовту газету фамільну бабусину чашку, Сукню молодшої доньки, в якій та ішла до причастя, Спортивний костюм, ліхтарик, рацію, сірники, Нанизані на мотузочку сином засушені ягідки, Кросівки, гумові капці, карту місцевості, дощовик, В шовкову сукню замотаний батьків старий дробовик, Прапор, прошитий осколками піксель, весільне фото, Парфуми, блузку, в якій ходила колись на роботу, Турнікет, бандаж, кровоспинне, ароматичні свічки, Старшою донькою вишиті хрестиком сорочки, Спідницю, сухі галети, шеврони, компактний фен, Від шлунку, від кашлю, від горла, ібупрофен, Книжку, лептоп та мишку, сухі трояндові пелюстки, Курячого бога із дна швидкої гірської ріки, Переноску із кішкою, квітчасту мамину хустку, Капелюшок, в якому літала в Італію у відпустку, Крем від зморшок, баночку з чорним перцем... Останнім жінка зверху кладе своє пульсуюче серце. Жінка, що вижила в лютому, вириває себе з корінням. Історія знову пишеться втраченим поколінням. Юлія Ілюха

«Хеловін для собак» влаштували у столичному парку Наталка ⭕️Свято організували, щоб зібрати кошти на відновлення притулку для тварин із Донеччини. ⭕️Для учасників підготували фотозони, частування й конкурс на найстрашніший парний костюм — господар і пес #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

#світ #архітектура Замок Во-ле-Віконт, розташований за 50 км від Парижа, є однією з перлин регіону О-де-Франс: його краса надихнула навіть Версальський замок. Замок Во-ле-Віконт, розташований у Сені і Марні, за 50 км від Парижа, є архітектурним шедевром та історичною пам'яткою 17 століття, збудованим для Ніколя Фуке архітектором Луї Ле Во, першим архітектором короля, художником Шарлем Ле Брюном, засновником Академії живопису, та ландшафтним архітектором Андре Ле Нотром. Ця перлина французької спадщини відкрита для відвідування: замок і його сади - чудовий вихідний день для ентузіастів історії та спадщини. Для дітей візит буде ще цікавішим: тут можна взяти напрокат костюми принцеси та мушкетерів.

62-річний Микола Петрович із Вінниччини об’єднав чотири села, щоб допомагати фронту. Разом із сотнями людей він готує маскувальні костюми, пончо, накидки на зброю, сушить джерки, пече домашні смаколики для військових. Навіть якщо вам здається, що в цій боротьбі за свободу від вас нічого не залежить — дійте. Долучайтесь донатами до створення маскувального спорядження для розвідників, піхотинців та снайперів. Джерело - https://www.threads.com/ #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news #герої_війни

#вистави 🎭 Чи одружиться нарешті Фігаро? Класика? Майже 😉 бо цього разу — це справжній театральний карнавал, де все летить шкереберть! Режисер Григор Мане узяв сюжет Бомарше і створив із нього іронічний фарс-мажор з гумором, інтригами та добрячим театральним драйвом. Фігаро крутиться між Сюзанною, Фаншеттою, Марселіною та вибуховим графом — і все це у сценічному лабіринті, де кожен поворот веде до нової пригоди. 💫 Барокові костюми, блискучі репліки, дотепність і атмосфера свята — все це чекає саме на вас! 🎟 Не пропустіть комедійну прем’єру сезону — “Чи одружиться нарешті Фігаро?” КВИТКИ НА ВИСТАВУ Коли: 14 та 15 жовтня (вівторок та середа) 18:00 Де: Київ, Молодий театр, вул. Прорізна, 17 https://molodyytheatre.com/repertoire/chy-odruzhytsya-nareshti-figaro

Міжнародний день костюма Друзі, «привдягніться»! 13 жовтня чоловіки та жінки усього світу мають носити костюми – Міжнародний день костюма (International Suit Up Day). Звісно, якщо вони є прихильниками свята костюма, який відзначається в цей день. Водночас, гарно випрасувані штани, білу сорочку, краватку та піджак треба носити незалежно від того, чим ви зараз займаєтеся: працюєте в офісі, знаходитеся дома чи займаєтеся спортом. Це свято для людей з гарним почуттям гумору, а також для тих, хто полюбляє завжди бути вдягненим «ніби щойно від кравця». Тому святкуйте, веселіться, насолоджуйтеся. Як виникла ідея відзначати Міжнародний день костюма? Вперше Міжнародний день костюма відсвяткували в знаменитому американському телесеріалі під назвою «Як я зустрів вашу маму», котрий виходив на телеканалі CBS з 2005 по 2014 рік. Головний персонаж – холостяк та бабій Барні Стінсон, якого зіграв Ніл Патрік Гарріс, просто обожнює гарно вдягатися. Він завжди має елегантний вигляд, а костюм на ньому «сидить» наче влитий! Стінсон завжди носив тільки костюм, а «Привдягнися» – його крилата фраза. Прихильники телесеріалу запозичили лозунг Барні Стінсона та оголосили 13 жовтня Міжнародним днем костюма. На честь Стінсона 13 жовтня всі носять костюми, куди б вони не пішли: в школу, на роботу чи на вечірку. Окремо слід відзначити оду костюму, яку виконав улюблений персонаж в одному з епізодів. Пісня називається: «Ніщо не пасує мені так, як костюм!». Все почалося з серіалу Вперше серіал «Як я зустрів вашу маму» вийшов в ефір 19 вересня 2005 року і налічує дев’ять сезонів. Режисерами цього популярного ситкому стали досвідчені в плані створення телевізійних серіалів Роб Грінберг і Памела Фрайман, яка працювала також над такими великими проектами як «Друзі» і «Санта-Барбара». Ідея серіалу належить Томасу Крейгу і Картеру Бейзу, які стали сценаристами і продюсерами серіалу. Головна дія розгортається в 2030 році, коли головний герой Тед Мосбі (Джош Реднор) розповідає своїм дітям-підліткам про своє минуле, початок взаємин з їх мамою і історії, які траплялися з ним і його друзями в молодості, в 2005 році. Тед розповідає, що він почав активні пошуки своєї другої половинки, оскільки кращий друг Маршалл повідомив йому, що планує зробити пропозицію своїй дівчині Лілі. Переконаний ловелас і холостяк, Барні Стінсон вважає себе найкращим другом Теда. Спеціаліст зі взаємин, фахівець з носіння костюмів та вигадування правил, він створює «Братанський Кодекс» або по-інакшому «Код Бро». У 2008 році видавництво «Simon & Schuster» випустило «Братанський кодекс» в друкованому вигляді.