• День дурнуватих іграшок

    День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях.

    Суть Дня дурнуватих іграшок
    Історія та походження
    Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз.


    Святкуємо дитячі спогади
    Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною.

    Як святкувати День дурнуватих іграшок
    Згадуємо іграшки дитинства

    Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле.
    Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту.
    Ділитися та дарувати

    Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була.
    Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства.
    Роздуми про минуле

    Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства.
    День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє.
    Чому ми любимо День безглуздих іграшок
    Подорож стежками пам’яті
    День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії.
    Святкування безглуздого боку життя
    Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях.
    Профілактика категоричності
    Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому.
    Вчимося з минулого
    Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє.
    День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.
    День дурнуватих іграшок День дурнуватих іграшок або День безглуздих іграшок (Stupid Toy Day), що відзначається 16 грудня — ностальгічне свято безглуздих скарбів дитинства та дитячих спогадів, це дивне свято, яке запрошує нас згадати химерні та, здавалося б, безглузді іграшки нашого дитинства. В кожного з нас є згадка про дивну або безглузду іграшку з дитинства. Від культового містера Картопляна голова до цифрового улюбленця Тамагочі — цей день є одою примхам нашої юності та іграшкам, які, озираючись назад, можуть здатися безглуздими, але колись займали особливе місце в дитячих серцях. Суть Дня дурнуватих іграшок Історія та походження Вперше відзначений у 2017 році, День безглуздих іграшок є дотиком до ностальгії та гумору дорослих, особливо напередодні Різдва, коли купівля іграшок для дітей у розпалі. Це день, коли можна згадати іграшки, які визначали наше дитинство, незалежно від того, наскільки смішними вони можуть здаватися зараз. Святкуємо дитячі спогади Цей день — не лише про іграшки, а й про спогади та переживання, пов’язані з ними. Це час подумати про невинність і простоту дитинства, коли навіть найбезглуздіша іграшка могла приносити величезну радість і розваги, а часто на вигляд безглузда — була навчальною або терапевтичною. Як святкувати День дурнуватих іграшок Згадуємо іграшки дитинства Відкопайте старі іграшки. Покопайтеся у своїй старій колекції іграшок і переживіть магію дитинства. Зламана фігурка чи настільна гра, в якій не вистачає частин, — ці іграшки є порталом у минуле. Грайте з класичними іграшками — ці іграшки, які зараз здаються безглуздими, колись були центром нашого всесвіту. Ділитися та дарувати Пожертвуйте іграшки. Нехай це будуть не “дурні” іграшки, але подумайте про те, щоб пожертвувати нові іграшки в місцеві центри опіки або сиротинці. Кожна дитина заслуговує на радість від гри з іграшкою, якою б дивною чи безглуздою вона не була. Даруйте безглузді іграшки. Підхопіть дух дня, подарувавши безглузді або ностальгічні іграшки родині та друзям, або навіть передайте свої найцінніші іграшки з дитинства. Роздуми про минуле Згадуйте та діліться історіями. Поділіться історіями про свої улюблені безглузді іграшки з друзями та родиною. Це чудовий спосіб налагодити зв’язок і посміятися над спільними теплими спогадами з дитинства. День дурних іграшок як нагадування — цей день нагадує про те, що те, чим ми колись дорожили, в ретроспективі може здаватися безглуздим. Це навчає нас відпускати минуле і цінувати теперішнє. Чому ми любимо День безглуздих іграшок Подорож стежками пам’яті День безглуздих іграшок дозволяє нам повернутися в дитинство і згадати прості радощі, які з ним пов’язані. Це день, сповнений ностальгії, сміху і трохи саморефлексії. Святкування безглуздого боку життя Цей день визнає, що це нормально — бути дурним і цінувати ці безглузді моменти. Це свято світлого боку життя і радості, яку можна знайти в найнесподіваніших місцях. Профілактика категоричності Наші дурнуваті іграшки нагадують нам, що не завжди прагматизм, раціональність і практичність єдині критерії “правильності”. Не все у світі логічне і має відповідати стандартам. Так ми навчилися гнучкості та адаптивності, вмінню чути свої почуття та приймати різномаїття у всьому. Вчимося з минулого Озираючись на свої “дурні” іграшки, ми вчимося цінувати зростання і зміни в нашому житті. Це день, коли ми можемо пробачити собі наші минулі “дурниці” і з нетерпінням чекати на світле майбутнє. День дурнуватих іграшок — це унікальне свято, яке викликає посмішку на наших обличчях, коли ми згадуємо іграшки, які колись означали для нас цілий світ. Це день, щоб відсвяткувати радість, невинність і простоту дитинства і визнати, як цей досвід сформував нас. Тож 16 грудня знайдімо хвилинку, щоб оцінити наші безглузді іграшки та неоціненні спогади, які вони уособлюють.
    46views
  • #історія #події
    🇩🇪 🇺🇸 Початок Арденнської операції (1944): Останній відчайдушний кидок Гітлера.
    16 грудня 1944 року німецький Вермахт розпочав свій останній великий контрнаступ на Західному фронті Другої світової війни. Операція, відома як Арденнська операція (або Битва за Виступ, Battle of the Bulge), відбулася у важкопрохідних лісах Арденн, що охоплюють територію Бельгії та Люксембургу.
    Ця битва стала однією з найбільш кровопролитних для американської армії у війні.

    📜 Передумови: Західний фронт наприкінці 1944 року

    До кінця 1944 року війська союзників (США, Велика Британія та Канада) успішно висадилися в Нормандії, звільнили Францію та Бельгію і підійшли безпосередньо до кордонів Німеччини. Союзники вважали, що Вермахт повністю виснажений, а бойові дії активізуються лише навесні 1945 року.
    Адольф Гітлер, однак, виношував план, який, на його думку, міг переломити хід війни:
    Мета операції: Завдати потужного, несподіваного удару через слабко захищений сектор Арденн. Прорватися до річки Маас і захопити стратегічно важливий порт Антверпен (Бельгія).
    Стратегічний розрахунок: Оточити та знищити чотири армії союзників, розділивши британські та американські війська, що змусило б їх вимагати сепаратного миру.

    ⚔️ Хід операції: Фактор несподіванки

    Німецькі війська, накопичивши значні сили танків (зокрема, новітні «Тигри» та «Пантери») і піхоти, скористалися:
    Погодними умовами: Потужний туман і низька хмарність не давали союзній авіації (яка мала перевагу в повітрі) проводити розвідку та надавати підтримку.
    Слабка оборона: Арденнський сектор утримували переважно недосвідчені або відпочиваючі американські підрозділи.
    Вранці 16 грудня 1944 року німецька артилерія розпочала масований обстріл позицій союзників. Наступ був несподіваним і стрімким.
    Німецькі війська пробили оборону, створивши виступ завдовжки близько 100 км у лінії фронту (звідки і пішла назва «Битва за Виступ»).
    Ключові американські частини опинилися в оточенні або були змушені поспішно відступати.

    🛡️ Героїчний опір та перелом

    Незважаючи на початковий успіх Вермахту, німці не змогли досягти своїх головних цілей:
    Бастонський вузол: Ключовим моментом стала облога бельгійського міста Бастонь, важливого транспортного вузла. Його мужньо обороняла 101-а повітряно-десантна дивізія США. Їхня відмова здатися ("Nuts!") деморалізувала німців і затримала їхнє просування.
    Погода: До 23–24 грудня погода поліпшилася, і союзницька авіація змогла вступити в бій, завдаючи нищівних ударів по німецьких танкових колонах і логістиці.
    Підкріплення: Американські підрозділи генерала Джорджа Паттона були перекинуті з півдня на північ у надзвичайно швидкі терміни, стабілізувавши південний фланг Виступу.
    До середини січня 1945 року союзники ліквідували німецький виступ, відновивши початкову лінію фронту.

    📈 Наслідки

    Жертви: Це була найбільша та найкровопролитніша битва на Західному фронті. Американські втрати (убиті, поранені, зниклі безвісти) склали близько 89 тисяч осіб. Втрати Німеччини — близько 100 тисяч осіб.

    Вирок Вермахту: Арденнська операція виснажила останні оперативні резерви Вермахту, які могли б бути використані для захисту кордонів Німеччини. Це фактично позбавило Німеччину здатності до великих наступальних дій на будь-якому фронті, прискоривши остаточну перемогу союзників.
    #історія #події 🇩🇪 🇺🇸 Початок Арденнської операції (1944): Останній відчайдушний кидок Гітлера. 16 грудня 1944 року німецький Вермахт розпочав свій останній великий контрнаступ на Західному фронті Другої світової війни. Операція, відома як Арденнська операція (або Битва за Виступ, Battle of the Bulge), відбулася у важкопрохідних лісах Арденн, що охоплюють територію Бельгії та Люксембургу. Ця битва стала однією з найбільш кровопролитних для американської армії у війні. 📜 Передумови: Західний фронт наприкінці 1944 року До кінця 1944 року війська союзників (США, Велика Британія та Канада) успішно висадилися в Нормандії, звільнили Францію та Бельгію і підійшли безпосередньо до кордонів Німеччини. Союзники вважали, що Вермахт повністю виснажений, а бойові дії активізуються лише навесні 1945 року. Адольф Гітлер, однак, виношував план, який, на його думку, міг переломити хід війни: Мета операції: Завдати потужного, несподіваного удару через слабко захищений сектор Арденн. Прорватися до річки Маас і захопити стратегічно важливий порт Антверпен (Бельгія). Стратегічний розрахунок: Оточити та знищити чотири армії союзників, розділивши британські та американські війська, що змусило б їх вимагати сепаратного миру. ⚔️ Хід операції: Фактор несподіванки Німецькі війська, накопичивши значні сили танків (зокрема, новітні «Тигри» та «Пантери») і піхоти, скористалися: Погодними умовами: Потужний туман і низька хмарність не давали союзній авіації (яка мала перевагу в повітрі) проводити розвідку та надавати підтримку. Слабка оборона: Арденнський сектор утримували переважно недосвідчені або відпочиваючі американські підрозділи. Вранці 16 грудня 1944 року німецька артилерія розпочала масований обстріл позицій союзників. Наступ був несподіваним і стрімким. Німецькі війська пробили оборону, створивши виступ завдовжки близько 100 км у лінії фронту (звідки і пішла назва «Битва за Виступ»). Ключові американські частини опинилися в оточенні або були змушені поспішно відступати. 🛡️ Героїчний опір та перелом Незважаючи на початковий успіх Вермахту, німці не змогли досягти своїх головних цілей: Бастонський вузол: Ключовим моментом стала облога бельгійського міста Бастонь, важливого транспортного вузла. Його мужньо обороняла 101-а повітряно-десантна дивізія США. Їхня відмова здатися ("Nuts!") деморалізувала німців і затримала їхнє просування. Погода: До 23–24 грудня погода поліпшилася, і союзницька авіація змогла вступити в бій, завдаючи нищівних ударів по німецьких танкових колонах і логістиці. Підкріплення: Американські підрозділи генерала Джорджа Паттона були перекинуті з півдня на північ у надзвичайно швидкі терміни, стабілізувавши південний фланг Виступу. До середини січня 1945 року союзники ліквідували німецький виступ, відновивши початкову лінію фронту. 📈 Наслідки Жертви: Це була найбільша та найкровопролитніша битва на Західному фронті. Американські втрати (убиті, поранені, зниклі безвісти) склали близько 89 тисяч осіб. Втрати Німеччини — близько 100 тисяч осіб. Вирок Вермахту: Арденнська операція виснажила останні оперативні резерви Вермахту, які могли б бути використані для захисту кордонів Німеччини. Це фактично позбавило Німеччину здатності до великих наступальних дій на будь-якому фронті, прискоривши остаточну перемогу союзників.
    73views
  • #історія #події
    🧊 14 грудня 1911: Тріумф Амундсена — Перший на Південному полюсі.
    Рівно 114 років тому відбулася одна з найвеличніших подій в історії світових досліджень — людина вперше ступила на Південний полюс Землі. Цей тріумф належав норвезькому полярному досліднику Руалю Амундсену та його команді.

    🏁 Гонка до "Ніде"

    Початок XX століття був «Героїчною добою» полярних досліджень. Підкорення Південного полюса стало питанням національної честі та наукового престижу. У той час розгорнулася знаменита «Полярна гонка» між норвезькою експедицією Амундсена та британською експедицією під керівництвом Роберта Фалкона Скотта.

    🇳🇴 Майстерність та Підготовка

    Руаль Амундсен підійшов до експедиції з прагматичною та скандинавською ретельністю. Він мав багатий досвід полярних подорожей (був першим, хто пройшов Північно-Західним проходом) і зробив ставку на традиційні ескімоські методи:
    Лижі та Нарти: Пересування на лижах і використання нарт, запряжених витривалими гренландськими лайками.
    Одяг: Використання теплого хутряного одягу замість тодішніх шерстяних костюмів.
    Логістика: Заздалегідь обладнані склади з продовольством і пальним на маршруті.

    🗓️ Досягнення мети

    Після старту з бази «Фрамхейм» у жовтні 1911 року, норвежці подолали шельфовий льодовик Росса та піднялися на Полярне плато, використовуючи спеціально розроблену тактику.
    14 грудня 1911 року о п'ятій годині дня четверо норвежців (Руаль Амундсен, Олаф Бьоланд, Гельмер Гансен та Сверре Гассель) встановили свій прапор на географічному Південному полюсі. На місці вони залишили намет, норвезький прапор і лист для Роберта Скотта.

    💔 Трагічна розв'язка для конкурента

    Експедиція Роберта Скотта дісталася полюса лише через 34 дні — 17 січня 1912 року — і з жахом виявила там норвезький прапор. Виснажена й деморалізована, британська команда загинула на зворотному шляху, не діставшись останнього складу.

    Тріумф Амундсена став не лише перемогою в гонці, а й уроком виживання: полярні дослідження вимагають не лише мужності, а й ідеальної підготовки та використання методів, адаптованих до суворого середовища. 🌍🧭
    #історія #події 🧊 14 грудня 1911: Тріумф Амундсена — Перший на Південному полюсі. Рівно 114 років тому відбулася одна з найвеличніших подій в історії світових досліджень — людина вперше ступила на Південний полюс Землі. Цей тріумф належав норвезькому полярному досліднику Руалю Амундсену та його команді. 🏁 Гонка до "Ніде" Початок XX століття був «Героїчною добою» полярних досліджень. Підкорення Південного полюса стало питанням національної честі та наукового престижу. У той час розгорнулася знаменита «Полярна гонка» між норвезькою експедицією Амундсена та британською експедицією під керівництвом Роберта Фалкона Скотта. 🇳🇴 Майстерність та Підготовка Руаль Амундсен підійшов до експедиції з прагматичною та скандинавською ретельністю. Він мав багатий досвід полярних подорожей (був першим, хто пройшов Північно-Західним проходом) і зробив ставку на традиційні ескімоські методи: Лижі та Нарти: Пересування на лижах і використання нарт, запряжених витривалими гренландськими лайками. Одяг: Використання теплого хутряного одягу замість тодішніх шерстяних костюмів. Логістика: Заздалегідь обладнані склади з продовольством і пальним на маршруті. 🗓️ Досягнення мети Після старту з бази «Фрамхейм» у жовтні 1911 року, норвежці подолали шельфовий льодовик Росса та піднялися на Полярне плато, використовуючи спеціально розроблену тактику. 14 грудня 1911 року о п'ятій годині дня четверо норвежців (Руаль Амундсен, Олаф Бьоланд, Гельмер Гансен та Сверре Гассель) встановили свій прапор на географічному Південному полюсі. На місці вони залишили намет, норвезький прапор і лист для Роберта Скотта. 💔 Трагічна розв'язка для конкурента Експедиція Роберта Скотта дісталася полюса лише через 34 дні — 17 січня 1912 року — і з жахом виявила там норвезький прапор. Виснажена й деморалізована, британська команда загинула на зворотному шляху, не діставшись останнього складу. Тріумф Амундсена став не лише перемогою в гонці, а й уроком виживання: полярні дослідження вимагають не лише мужності, а й ідеальної підготовки та використання методів, адаптованих до суворого середовища. 🌍🧭
    Like
    2
    276views
  • Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу.
    Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот.

    Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався.

    Жодних травм. Жодної хвороби.
    Лише голод.
    Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди.

    Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає.

    Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися.

    Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося…
    доки величезні груди остаточно не завмерли.

    Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу.
    Жодного шматочка їжі.
    Лише солона вода і трохи водоростей.

    В експедиційному журналі з’явився запис:
    «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує».

    Цей ведмідь не мав імені.
    Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням».

    Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного.

    Зі сторінки Леся Паладич
    Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич
    176views
  • Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу.
    Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот.

    Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався.

    Жодних травм. Жодної хвороби.
    Лише голод.
    Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди.

    Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає.

    Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися.

    Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося…
    доки величезні груди остаточно не завмерли.

    Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу.
    Жодного шматочка їжі.
    Лише солона вода і трохи водоростей.

    В експедиційному журналі з’явився запис:
    «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує».

    Цей ведмідь не мав імені.
    Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням».

    Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного.

    Зі сторінки Леся Паладич
    Вони знайшли його на уламку льоду, що ледь дорівнював розміром кухонному столу. Дорослий самець білого ведмедя — звір, що мав би важити під 500 фунтів міцних м’язів — важив менше двохсот. Команда норвезьких дослідників застигла мов укопана. Ніхто не міг вимовити й слова. Один з науковців, ветеран із тридцятирічним досвідом знімання полярних ведмедів, опустив камеру… і розплакався. Жодних травм. Жодної хвороби. Лише голод. Такий глибокий, що він висмоктав із тіла останні сили: шия стала тонкою, як дріт, ребра виступали одне за одним, а погляд був спрямований у нікуди. Ведмідь долав сотні кілометрів, прямував туди, де колись лежав товстий шар багаторічного льоду. Тепер там — самі хвилі. Він шукав тюленів, але ті вже не полюють у місцях, де лід зникає ще на початку літа. Шукав відпочинку, але суцільних плит, на яких можна було би спати, більше просто немає. Коли він виліз на цей крихітний уламок, то просто ліг… і перестав боротися. Дослідники нічим не могли йому допомогти. Вони залишалися поруч, поки його дихання сповільнювалося… сповільнювалося… доки величезні груди остаточно не завмерли. Під час розтину вони знайшли в його шлунку порожнечу. Жодного шматочка їжі. Лише солона вода і трохи водоростей. В експедиційному журналі з’явився запис: «Сьогодні ми побачили майбутнє. І це майбутнє — ведмідь, що вмирає з голоду на крижині, якої більше не існує». Цей ведмідь не мав імені. Тепер серед вчених його називають «останнім попередженням». Бо якщо ми не змінимо свій шлях — незабаром не лишиться жодної крижини, здатної втримати наступного. Зі сторінки Леся Паладич
    162views
  • День працівників роздрібної торгівлі
    День працівників роздрібної торгівлі (Retail Employees Day), що відзначається щорічно 12 грудня, — це день, присвячений визнанню та оцінці важкої праці та відданості працівників роздрібної торгівлі в усьому світі. Цей день нагадує про важливу роль, яку ці люди відіграють у роздрібній торгівлі, часто стають обличчям бренду і першою точкою контакту для клієнтів.

    Зародження Дня працівників роздрібної торгівлі
    День працівників роздрібної торгівлі був започаткований організацією Trust for Retailers & Retail Associates of India (TRRAIN) у 2011 році.

    Він розпочався як невеликий рух в Індії з 20 000 учасників і з тих пір переріс у глобальне явище, яке відзначають понад 800 брендів і 6 мільйонів працівників у таких країнах, як Індія, Туреччина, Філіппіни та ОАЕ. 1


    Важливість працівників роздрібної торгівлі
    Працівники роздрібної торгівлі часто лишаються за кулісами індустрії роздрібної торгівлі. Вони працюють не покладаючи рук, особливо в пікові сезони, такі як фестивалі та свята, часто ціною свого особистого часу. День працівників роздрібної торгівлі — це день визнання їхніх зусиль і важливої ролі, яку вони відіграють у просуванні роздрібної торгівлі вперед. 2

    Роль працівників роздрібної торгівлі
    Взаємодія з клієнтами. Вони є основною сполучною ланкою між продуктом і покупцем, формуючи досвід здійснення покупок.
    Представлення бренду. Працівники роздрібної торгівлі представляють ідеали та цінності бренду, відіграючи вирішальну роль в утриманні та лояльності клієнтів.
    Святкування Дня працівників роздрібної торгівлі
    Великі бренди та торгові центри беруть участь у святкуванні Дня працівників роздрібної торгівлі, проводячи такі заходи, як розрізання тортів, ігри та роздача символів вдячності.
    Визнання з боку топменеджменту. Лідери та генеральні директори використовують цей день, щоб висловити вдячність та поділитися повідомленнями про подяку.
    Кампанії в соціальних мережах. Ритейлери заохочуються ділитися історіями своїх працівників у соціальних мережах, використовуючи хештег та #RED2023.
    Глобальні святкування. Участь Міжконтинентальної групи універмагів (IGDS): Члени IGDS з різних країн приєднуються до святкувань, пропонуючи спеціальні частування та визнання для працівників роздрібної торгівлі.
    Вплив Дня працівників роздрібної торгівлі
    День працівників роздрібної торгівлі суттєво вплинув на спільноту ритейлерів завдяки наступним факторам:

    Підвищення морального духу. Визнання зусиль працівників роздрібної торгівлі підвищує їхній моральний дух і задоволеність роботою.
    Покращення клієнтського досвіду. Мотивовані працівники роздрібної торгівлі покращують загальний рівень обслуговування клієнтів.
    Підвищення обізнаності. День працівників роздрібної торгівлі підвищує обізнаність покупців про вирішальну роль працівників роздрібної торгівлі в їхньому купівельному досвіді.
    День працівників роздрібної торгівлі — це більше, ніж просто день професійного свята, це рух, який привертає увагу до неоціненного внеску працівників роздрібної торгівлі. Це день, коли бізнес, клієнти та громади обʼєднуються, щоб висловити свою вдячність людям, які є основою індустрії роздрібної торгівлі. Відзначаючи День працівників роздрібної торгівлі, не забуваймо подякувати працівникам роздрібної торгівлі, яких ми зустрічаємо не лише в цей день, а й щодня, за їхню непохитну відданість та службу.
    День працівників роздрібної торгівлі День працівників роздрібної торгівлі (Retail Employees Day), що відзначається щорічно 12 грудня, — це день, присвячений визнанню та оцінці важкої праці та відданості працівників роздрібної торгівлі в усьому світі. Цей день нагадує про важливу роль, яку ці люди відіграють у роздрібній торгівлі, часто стають обличчям бренду і першою точкою контакту для клієнтів. Зародження Дня працівників роздрібної торгівлі День працівників роздрібної торгівлі був започаткований організацією Trust for Retailers & Retail Associates of India (TRRAIN) у 2011 році. Він розпочався як невеликий рух в Індії з 20 000 учасників і з тих пір переріс у глобальне явище, яке відзначають понад 800 брендів і 6 мільйонів працівників у таких країнах, як Індія, Туреччина, Філіппіни та ОАЕ. 1 Важливість працівників роздрібної торгівлі Працівники роздрібної торгівлі часто лишаються за кулісами індустрії роздрібної торгівлі. Вони працюють не покладаючи рук, особливо в пікові сезони, такі як фестивалі та свята, часто ціною свого особистого часу. День працівників роздрібної торгівлі — це день визнання їхніх зусиль і важливої ролі, яку вони відіграють у просуванні роздрібної торгівлі вперед. 2 Роль працівників роздрібної торгівлі Взаємодія з клієнтами. Вони є основною сполучною ланкою між продуктом і покупцем, формуючи досвід здійснення покупок. Представлення бренду. Працівники роздрібної торгівлі представляють ідеали та цінності бренду, відіграючи вирішальну роль в утриманні та лояльності клієнтів. Святкування Дня працівників роздрібної торгівлі Великі бренди та торгові центри беруть участь у святкуванні Дня працівників роздрібної торгівлі, проводячи такі заходи, як розрізання тортів, ігри та роздача символів вдячності. Визнання з боку топменеджменту. Лідери та генеральні директори використовують цей день, щоб висловити вдячність та поділитися повідомленнями про подяку. Кампанії в соціальних мережах. Ритейлери заохочуються ділитися історіями своїх працівників у соціальних мережах, використовуючи хештег та #RED2023. Глобальні святкування. Участь Міжконтинентальної групи універмагів (IGDS): Члени IGDS з різних країн приєднуються до святкувань, пропонуючи спеціальні частування та визнання для працівників роздрібної торгівлі. Вплив Дня працівників роздрібної торгівлі День працівників роздрібної торгівлі суттєво вплинув на спільноту ритейлерів завдяки наступним факторам: Підвищення морального духу. Визнання зусиль працівників роздрібної торгівлі підвищує їхній моральний дух і задоволеність роботою. Покращення клієнтського досвіду. Мотивовані працівники роздрібної торгівлі покращують загальний рівень обслуговування клієнтів. Підвищення обізнаності. День працівників роздрібної торгівлі підвищує обізнаність покупців про вирішальну роль працівників роздрібної торгівлі в їхньому купівельному досвіді. День працівників роздрібної торгівлі — це більше, ніж просто день професійного свята, це рух, який привертає увагу до неоціненного внеску працівників роздрібної торгівлі. Це день, коли бізнес, клієнти та громади обʼєднуються, щоб висловити свою вдячність людям, які є основою індустрії роздрібної торгівлі. Відзначаючи День працівників роздрібної торгівлі, не забуваймо подякувати працівникам роздрібної торгівлі, яких ми зустрічаємо не лише в цей день, а й щодня, за їхню непохитну відданість та службу.
    340views
  • Міжнародний день перевірки звуку
    Міжнародний день перевірки звуку (International Sound Check Day) або Міжнародний день саундчека, що відзначається 12 грудня, є унікальним святом, яке вшановує важливу роль саундчеків в аудіо- та музичній індустрії. Цей день повʼязаний із фразою “перевірити раз-два, раз-два”, яка часто використовується під час перевірки звуку, і збігається з датою 12/12, що символізує цифри один і два. 1

    Святкування Міжнародного дня перевірки звуку
    Гурти та музиканти заохочуються до перевірки звуку, навіть якщо у них немає концерту, щоб відзначити цей день.
    Люди можуть взяти участь у святкуванні, сказавши “один два, один два” у мікрофон або привітавши інших цією фразою.
    День набув популярності в Інтернеті, де обговорюють важливість саундчеків та діляться досвідом, пов’язаним зі звукорежисурою.
    Еволюція саундчеків
    1920 – Виникнення аудіоінженерії з розвитком аудіотехнологій та радіомовлення.
    1962 – Офіційне запровадження терміну “саундчек” у музичній індустрії.
    1970 – Впровадження передових технологій звукопідсилення, що підвищує значення саундчеків.
    1990 – Розширення саундчеків на сценічний моніторинг і розробка внутрішньоканальних моніторів.
    1963 – Проблеми під час світового турне The Beatles з якістю звуку призвели до практики спеціальних саундчеків перед концертами, що створило прецедент для майбутніх виступів.
    Міжнародного дня перевірки звуку — це більше, ніж просто химерне свято; це визнання кропіткої роботи, яка стоїть за кожним успішним аудіовиступом. Це свято неоспіваних героїв світу звуку — звукорежисерів, техніків і музикантів, які гарантують, що кожна нота і кожне слово будуть почуті чітко і ясно. Це свято мистецтва і науки перевірки звуку та людей, які присвячують свої навички вдосконаленню наших слухових вражень.
    Міжнародний день перевірки звуку Міжнародний день перевірки звуку (International Sound Check Day) або Міжнародний день саундчека, що відзначається 12 грудня, є унікальним святом, яке вшановує важливу роль саундчеків в аудіо- та музичній індустрії. Цей день повʼязаний із фразою “перевірити раз-два, раз-два”, яка часто використовується під час перевірки звуку, і збігається з датою 12/12, що символізує цифри один і два. 1 Святкування Міжнародного дня перевірки звуку Гурти та музиканти заохочуються до перевірки звуку, навіть якщо у них немає концерту, щоб відзначити цей день. Люди можуть взяти участь у святкуванні, сказавши “один два, один два” у мікрофон або привітавши інших цією фразою. День набув популярності в Інтернеті, де обговорюють важливість саундчеків та діляться досвідом, пов’язаним зі звукорежисурою. Еволюція саундчеків 1920 – Виникнення аудіоінженерії з розвитком аудіотехнологій та радіомовлення. 1962 – Офіційне запровадження терміну “саундчек” у музичній індустрії. 1970 – Впровадження передових технологій звукопідсилення, що підвищує значення саундчеків. 1990 – Розширення саундчеків на сценічний моніторинг і розробка внутрішньоканальних моніторів. 1963 – Проблеми під час світового турне The Beatles з якістю звуку призвели до практики спеціальних саундчеків перед концертами, що створило прецедент для майбутніх виступів. Міжнародного дня перевірки звуку — це більше, ніж просто химерне свято; це визнання кропіткої роботи, яка стоїть за кожним успішним аудіовиступом. Це свято неоспіваних героїв світу звуку — звукорежисерів, техніків і музикантів, які гарантують, що кожна нота і кожне слово будуть почуті чітко і ясно. Це свято мистецтва і науки перевірки звуку та людей, які присвячують свої навички вдосконаленню наших слухових вражень.
    255views
  • Свято невисловлених думок
    Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду.

    Суть думок, про які не можна говорити
    Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння.

    Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки.


    Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому.

    Відзначення Свята невисловлених думок
    Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше.
    Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі.
    Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким.
    Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом.
    Значення Свята невисловлених думок
    Особистісний ріст і свобода.
    Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок.
    Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню).
    Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права.
    Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими.
    Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами.
    Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.

    Свято невисловлених думок Свято невисловлених думок (Festival of Unmentionable Thoughts), який відзначається щороку 12 грудня, — це унікальна подія, яка заохочує людей визнати та поділитися своїми найпотаємнішими думками. Цей свято є нагадуванням про те, що у кожного є думки, які він може вважати занадто ризикованими або недоречними, щоб висловити їх відкрито, але ці думки є природною частиною людського досвіду. Суть думок, про які не можна говорити Небажані думки можуть варіюватися від цікавих роздумів, наприклад, як виглядає людина оголеною, до темних, зловісних ідей або бажання помститися. Вони можуть бути сором’язливими, наповненими ненормативною лексикою або просто занадто особистими, щоб ними ділитися. Ці думки часто тримаються в таємниці через страх осуду чи нерозуміння. Такі думки виникають у кожної людини, що робить їх універсальним аспектом людської психіки. Визнання цих думок може бути важливим для психічного здоров’я, оскільки дозволяє зрозуміти й прийняти свій внутрішній світ без почуття провини чи сорому. Відзначення Свята невисловлених думок Пропонується записати свої думки, які не хотілось озвучувати, і поміркувати над ними пізніше. Можна анонімно писати свої думки на аркушах паперу і ділитися ними з друзями або в групі. Читання творів мислителів та авторів, які заглиблюються у сферу невисловлених думок, може бути просвітницьким. Поширення невисловлених думок у соціальних мережах з хештегом #FestivalOfUnmentionableThoughts може стати визвольним досвідом. Значення Свята невисловлених думок Особистісний ріст і свобода. Самоприйняття — подія сприяє самоприйняттю, нормалізуючи всі типи думок. Підтримка ментального здоровʼя — висловлення своїх думок, сприяє вираженню та вербалізації почуттів (як допомога їх безпечному проживанню). Демократичні права — підкреслює важливість свободи думки як демократичного права. Обмін досвідом — усвідомлюючи, що інші мають схожі думки, люди можуть відчувати себе менш ізольованими та більш пов’язаними з іншими. Заохочення відкритості — свято сприяє формуванню почуття спільноти, де люди можуть об’єднуватися, обмінюючись думками та поглядами. Свято невисловлених думок нагадує про те, що наші найпотаємніші думки, навіть якщо вони не підлягають обговоренню, є частиною того, ким ми є. Ця подія заохочує до здорового сприйняття наших ментальних процесів і сприяє відчуттю єдності у спільному людському досвіді. Відзначаючи це свято, ми приймаємо наші думки з відкритістю і цікавістю, розуміючи, що вони є природною і невіддільною частиною нашого буття.
    407views
  • Вітаємо вихованця СК "Патріот" Приходько Давіда із села Зазим'я @login_david з першим досвідом на професійниму ринзі, у благодійному вечорі профеійного боксу в м.Одеса, організаторам якого стала промоутерська компанія @12_promotion_ засновником якої є професіонал своєї справи, тренер з боксу Михайло Чобану
    Давіду протистояв Одесит Тимур Карайван, досвідчений спортсмен в аматорському боксі, чемпіон України, майстер спорту України з боксу, який також робе перші кроки в профі боксі.
    Хлопці провели хороший чотири раундовий двобій, в якому показали техніку, силу волі та характер, перемогу в якому одержав Тимур Карайван.
    Дякуємо за отриманий досвід, теплий прийом та дружню атмосферу!
    🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    Вітаємо вихованця СК "Патріот" Приходько Давіда із села Зазим'я @login_david з першим досвідом на професійниму ринзі, у благодійному вечорі профеійного боксу в м.Одеса, організаторам якого стала промоутерська компанія @12_promotion_ засновником якої є професіонал своєї справи, тренер з боксу Михайло Чобану Давіду протистояв Одесит Тимур Карайван, досвідчений спортсмен в аматорському боксі, чемпіон України, майстер спорту України з боксу, який також робе перші кроки в профі боксі. Хлопці провели хороший чотири раундовий двобій, в якому показали техніку, силу волі та характер, перемогу в якому одержав Тимур Карайван. Дякуємо за отриманий досвід, теплий прийом та дружню атмосферу! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #World_box @brovarysport #boxing #boxers #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovary_boxing #Brovarysport
    244views
  • День святкової їжі для нужденних тварин
    День святкової їжі для нужденних тварин (Holiday Food Drive for the Needy Animals Day) відзначають 11 грудня та присвячений Дню захисту тварин. Ця подія започаткована у США та актуальна у всьому світі.

    День збору їжі для нужденних тварин — це свято милосердя та день, присвячений підтримці вразливих тварин у всьому світі. Цей день заохочує людей з різних верств суспільства жертвувати їжу місцевим притулкам для тварин і долучатися до волонтерської діяльності, привертаючи увагу до долі мільйонів бездомних, голодуючих або нелікованих тварин-компаньйонів.

    Значення Дня святкової їжі для нужденних тварин
    Цей день має на меті не лише забезпечити тварин їжею, але й визнати важливу роль, яку тварини відіграють у нашому житті та навколишньому середовищі. Це заклик до дій для любителів тварин і суспільства об’єднатися на підтримку цих істот, яким часто не вистачає любові та уваги, які отримують наші домашні улюбленці.

    Історичний контекст
    1824 – Заснування R.S.P.C.A. у Великій Британії.
    1869 – Заснування першого притулку для тварин у США
    1975 – Публікація книги Пітера Сінгера “Визволення тварин”, що започаткувала рух за права тварин.
    1980 – Створення організації “Люди за етичне поводження з тваринами” (People for the Ethical Treatment of Animals, PETA).
    Як взяти участь
    Організація збору продуктів харчування. Подумайте про організацію збору їжі або іграшок для домашніх тварин, попросивши учасників принести речі для місцевих притулків.
    Залучайте місцеві продуктові комори та організації на кшталт “Їжа на колесах”, щоб вони включали корм для домашніх улюбленців у свої роздачі.
    Проводьте час як волонтери в місцевих притулках для тварин.
    Донати. Пожертвуйте притулкам їжу, ковдри, ліжка та іграшки. Грошові пожертви також мають вирішальне значення для їхньої діяльності.
    Поділіться своєю діяльністю та досвідом у соціальних мережах, використовуючи хештег #HolidayFoodDriveForNeedyAnimalsDay.
    Інформуйте інших про важливість захисту тварин і про те, як вони можуть зробити свій внесок.
    Чому це важливо
    Ваші внески допомагають полегшити страждання тварин у притулках і на вулицях.
    Пожертви полегшують фінансовий тягар притулків, дозволяючи їм спрямовувати ресурси на інші нагальні потреби.
    Участь у таких заходах сприяє формуванню почуття спільноти та спільної мети.
    Допомога тваринам, які її потребують, дає відчуття власної значущості та сприяє особистому добробуту.
    День святкової їжі для нужденних тварин – це більше, ніж просто день пожертвувань, це рух до більш співчутливого світу. Беручи участь в акції, ми не тільки допомагаємо нужденним тваринам, а й долучаємося до більш широкої бесіди про добробут і права тварин. Давайте використаємо цей день, щоб змінити життя тварин на краще і надихнути інших зробити те ж саме.
    День святкової їжі для нужденних тварин День святкової їжі для нужденних тварин (Holiday Food Drive for the Needy Animals Day) відзначають 11 грудня та присвячений Дню захисту тварин. Ця подія започаткована у США та актуальна у всьому світі. День збору їжі для нужденних тварин — це свято милосердя та день, присвячений підтримці вразливих тварин у всьому світі. Цей день заохочує людей з різних верств суспільства жертвувати їжу місцевим притулкам для тварин і долучатися до волонтерської діяльності, привертаючи увагу до долі мільйонів бездомних, голодуючих або нелікованих тварин-компаньйонів. Значення Дня святкової їжі для нужденних тварин Цей день має на меті не лише забезпечити тварин їжею, але й визнати важливу роль, яку тварини відіграють у нашому житті та навколишньому середовищі. Це заклик до дій для любителів тварин і суспільства об’єднатися на підтримку цих істот, яким часто не вистачає любові та уваги, які отримують наші домашні улюбленці. Історичний контекст 1824 – Заснування R.S.P.C.A. у Великій Британії. 1869 – Заснування першого притулку для тварин у США 1975 – Публікація книги Пітера Сінгера “Визволення тварин”, що започаткувала рух за права тварин. 1980 – Створення організації “Люди за етичне поводження з тваринами” (People for the Ethical Treatment of Animals, PETA). Як взяти участь Організація збору продуктів харчування. Подумайте про організацію збору їжі або іграшок для домашніх тварин, попросивши учасників принести речі для місцевих притулків. Залучайте місцеві продуктові комори та організації на кшталт “Їжа на колесах”, щоб вони включали корм для домашніх улюбленців у свої роздачі. Проводьте час як волонтери в місцевих притулках для тварин. Донати. Пожертвуйте притулкам їжу, ковдри, ліжка та іграшки. Грошові пожертви також мають вирішальне значення для їхньої діяльності. Поділіться своєю діяльністю та досвідом у соціальних мережах, використовуючи хештег #HolidayFoodDriveForNeedyAnimalsDay. Інформуйте інших про важливість захисту тварин і про те, як вони можуть зробити свій внесок. Чому це важливо Ваші внески допомагають полегшити страждання тварин у притулках і на вулицях. Пожертви полегшують фінансовий тягар притулків, дозволяючи їм спрямовувати ресурси на інші нагальні потреби. Участь у таких заходах сприяє формуванню почуття спільноти та спільної мети. Допомога тваринам, які її потребують, дає відчуття власної значущості та сприяє особистому добробуту. День святкової їжі для нужденних тварин – це більше, ніж просто день пожертвувань, це рух до більш співчутливого світу. Беручи участь в акції, ми не тільки допомагаємо нужденним тваринам, а й долучаємося до більш широкої бесіди про добробут і права тварин. Давайте використаємо цей день, щоб змінити життя тварин на краще і надихнути інших зробити те ж саме.
    Love
    1
    559views
More Results