🤪 Лавров скаржиться, що Великобританія нібито необґрунтовано називає "великою", а слід називати її просто Британією У МЗС Росії за традицією історію не вчать, бо тоді знали б, що слово "велика" не пов'язана з жодною "величчю", а використовується в значенні "велика".✨🤣✨ https://t.me/Ukraineaboveallelse

#сторія #події Смерть королеви Вікторії: Кінець епохи. 22 січня 1901 року в Осборн-гаусі на острові Вайт обірвалося життя жінки, чиє ім'я стало синонімом цілого століття. Королева Вікторія пішла з життя у віці 81 року, залишивши по собі Британську імперію на піку її могутності та світ, який уже не знав, як жити без її суворого погляду. 👑🇬🇧 Бабуся Європи та архітекторка глобального хаосу Вікторія правила 63 роки, сім місяців і два дні — термін, за який Британія встигла пересісти з поштових карет на потяги та автомобілі, а також колонізувати добру чверть планети. Її називали «бабусею Європи», і це не було перебільшенням: вона майстерно розставила своїх дев'ятьох дітей та численних онуків на всі значущі престоли континенту. Щоправда, сімейна терапія не спрацювала: вже за 13 років після її смерті ці самі онуки — британський король Георг V, німецький кайзер Вільгельм II та російський микола II — влаштують Першу світову війну, остаточно поховавши вікторіанський спокій. 🌍💥 Траур як стиль життя Після смерті свого чоловіка, принца Альберта, у 1861 році, Вікторія занурила себе і двір у стан хронічної жалоби, який тривав 40 років. Вона зробила чорний колір головним трендом епохи, а моралізаторство — національним видом спорту. Вікторіанська етика вимагала бездоганного фасаду: поки в лондонських салонах обговорювали доброчесність, у нетрях того ж Лондона розквітали дитяча праця та опіумні кубла. Ця дивовижна здатність ігнорувати незручну реальність і стала головним символом її правління. 🖤 Білий похорон для «чорної королеви» Всупереч очікуванням, Вікторія залишила чіткі інструкції щодо свого похорону: він мав бути військовим (як доньки офіцера) і... білим. Жодних традиційних чорних драпірувань. Лондон був прикрашений біло-пурпуровими стягами. Її труну несли на руках, а за нею йшла процесія монархів, чиї титули невдовзі стануть лише історичними анекдотами. 🕯️⚪ Об’єктивний підсумок Вікторія не була великим політичним мислителем чи реформаторкою. Її головна заслуга полягала в тому, що вона стала ідеальним символом стабільності в епоху шалених змін. Вона дала британцям відчуття вічності, яке, втім, виявилося ілюзією. З її смертю Британія почала повільно втрачати статус «володарки морів», поступаючись місцем молодим і значно агресивнішим хижакам. 📉🦢

Багато європейських чиновників вважають, що справжньою метою Трампа із захоплення Гренландії, є саме розширення території США, а не питання безпеки, адже в Гренландії вже існує американська космічна база Пітуффік і діє угода 1951 року, яка дозволяє США без обмежень розгортати там війська, — Reuters. Великобританія «повинна викупити сша», — британський ведучий Пірс Морган. Зрештою, це колись було нашим, і це зміцнило б нашу безпеку в Північній Атлантиці — додав він. https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️Починаючи з 1 лютого 2026 Трамп обкладає 10% митами Данію, Норвегію, Швецію, Францію, Німеччину, Великобританію, Нідерланди та Фінляндію за те, що вони роблять кроки проти окупації Гренландії — Трамп в своїй соцмережі. 1 червня поточного року мита зростуть до 25%, — додав друг путіна. «Ми протягом багатьох років субсидували Данію, всі країни Європейського Союзу та інші країни, не стягуючи з них мита або будь-яких інших форм винагороди. Тепер, після століть, настав час Данії віддячити - на кону стоїть мир у світі! Китай і росія хочуть Гренландію, і Данія нічого не може з цим вдіяти. Наразі вони мають дві собачі упряжки для захисту, одну з яких додали нещодавно. Тільки Сполучені Штати Америки під керівництвом ПРЕЗИДЕНТА ДОНАЛЬДА ТРАМПА можуть брати участь у цій грі, і дуже успішно! Ніхто не чіпатиме цю священну землю, тим більше, що на кону стоїть національна безпека Сполучених Штатів і всього світу. На додачу до всього іншого, Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія вирушили до Гренландії з невідомими цілями. Це дуже небезпечна ситуація для безпеки та виживання нашої планети. Ці країни, які грають у цю дуже небезпечну гру, створили рівень ризику, який є неприйнятним і нестійким. Тому для захисту глобального миру та безпеки необхідно вжити рішучих заходів, щоб ця потенційно небезпечна ситуація ш видко і безсумнівно закінчилася. Починаючи з 1 лютого 2026 року, всі вищезазначені країни (Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Велика Британія, Нідерланди та Фінляндія) будуть обкладатися 10% митом на всі товари, що надсилаються до Сполучених Штатів Америки. 1 червня 2026 року мито буде збільшено до 25%. Цей тариф буде стягуватися до моменту укладення угоди про повну і тотальну купівлю Гренландії. Сполучені Штати намагаються здійснити цю операцію вже понад 150 років. Багато президентів намагалися це зробити, і не без підстав, але Данія завжди відмовлялася. Зараз, через «Золотий купол» і сучасні системи озброєння, як наступальні, так і оборонні, необхідність ПРИДБАТИ Гренландію є особливо важливою. На програми безпеки, пов'язані з «Куполом», включаючи можливий захист Канади, зараз витрачаються сотні мільярдів доларів, і ця дуже геніальна, але надзвичайно складна система може працювати з максимальною потужністю та ефективністю, з огляду на кути, межі та кордони, лише за умови включення цієї території до її складу. Сполучені Штати Америки готові негайно розпочати переговори з Данією та/або будь-якою з цих країн, які так багато ризикують, незважаючи на все, що ми зробили для них, включаючи максимальний захист, протягом багатьох десятиліть. Дякуємо за увагу до цього питання!» «Цей тариф буде стягуватися до моменту укладення угоди про повну і тотальну купівлю Гренландії.» — Трамп. https://t.me/Ukraineaboveallelse

Український танцювальний дует Зої Ларсон та Андрій Капран подолав кваліфікаційний поріг на чемпіонаті Європи з фігурного катання, який триває в Шеффілді (Велика Британія). За прокат ритмічного танцю наші фігуристи отримали 59.24 балів і посіли 20-е місце. Учні Марини Зуєвої, які тренуються у США, показали не краще виконання ритм-танцю. Елементи програми, зокрема, серію твізлів судді оцінили невисокими рівнями, відповідно технічна оцінка була низькою. Також Зої та Андрій не добрали балів за компоненти. Лідирують Лоранс Фурньє-Бодрі та Гійом Сізерон (Франція) – 86.93. Другими йдуть Лайла Фір та Льюїс Гібсон (Велика Британія) – 85.47, третіми - Шарлен Гіньяр та Марко Фаббрі (Італія) – 84.48. З довільним танцем дуети виступлять 17 січня. ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

#історія #події Остання крапка у війні: Ратифікація Паризької угоди 🇺🇸📜 14 січня 1784 року в Аннаполісі, штат Меріленд, сталася подія, яка юридично перетворила тринадцять бунтівних колоній на повноправну державу. Того дня Континентальний конгрес ратифікував Паризьку мирну угоду, фактично поставивши фінальну печатку під Війною за незалежність США. Хоча саму угоду підписали в Парижі ще у вересні 1783-го, за законами того часу вона не мала сили без офіційного схвалення Конгресом. І тут почалися справжні «американські гірки» дипломатії та логістики. 🏛️ Битва з часом та порожніми кріслами Згідно з умовами договору, ратифіковані документи мали бути доставлені назад до Франції протягом шести місяців. Але була проблема: зима 1783–1784 років видалася надзвичайно суворою. Делегати Конгресу просто не могли доїхати до Аннаполіса через занесені снігом дороги та кригу на річках. ❄️🐎 Лише за кілька тижнів до дедлайну в залі зібралося рівно дев'ять штатів — мінімально необхідний кворум. Якби хоч один делегат захворів або затримався в заїжджому дворі, юридичне визнання США могло б відкластися на невизначений термін, а Британія отримала б привід переглянути умови. Що це дало Америці (окрім гордості)? Визнання суверенітету: Британія офіційно визнала США «вільними, суверенними та незалежними штатами». 🗽 Гігантські території: Межі нової країни простяглися аж до річки Міссісіпі, фактично подвоївши розмір початкових колоній. Право на рибу: Американці відстояли право ловити рибу біля берегів Ньюфаундленду — стратегічно важливий ресурс для тодішньої економіки. 🐟⚓ Трохи політичної іронії: Саме через те, що Конгрес ратифікував угоду в Аннаполісі, це місто технічно вважається однією з історичних столиць США. Щоправда, лише на кілька місяців, поки політики знову не зібрали валізи. 💼🏛️ Ратифікація 14 січня стала моментом, коли зброя остаточно поступилася місцем праву. Це був день, коли американська мрія отримала свою першу офіційну печатку на державному рівні.

#історія #події ​Після розпаду Радянського Союзу у 1991 році Україна успадкувала значну частину радянського ядерного арсеналу, що включав близько 176 міжконтинентальних балістичних ракет та майже 2000 тактичних ядерних боєголовок. Це робило Україну третьою ядерною державою світу після США та росії. Однак молода незалежна держава зіткнулася з дилемою: чи зберігати цей смертоносний спадок, чи відмовитися від нього заради безпеки та міжнародної інтеграції? ​Аргументи на користь збереження були значними: ядерний щит міг би стати потужним стримуючим фактором проти будь-яких зовнішніх загроз, особливо з боку осії. Проте були й вагомі причини для відмови: ​Економічний тягар: Утримання та модернізація ядерного арсеналу вимагали колосальних коштів, яких молода українська економіка не мала. ​Технічні складності: Контроль та обслуговування боєголовок були прерогативою москви, і Україна не мала повного технічного суверенітету над ними. ​Міжнародний тиск: Світова спільнота, на чолі зі США, активно закликала Україну, Казахстан та Білорусь до ядерного роззброєння, вбачаючи в поширенні ядерної зброї загрозу глобальній безпеці. ​Шлях до Тристоронньої заяви ​Переговори були тривалими та складними. Україна вимагала надійних гарантій безпеки, фінансової компенсації за ядерні матеріали та допомоги у демонтажі ракетних шахт. росія, у свою чергу, бажала якнайшвидшого вивезення ядерних боєголовок на свою територію, побоюючись неконтрольованого поширення. США виступали посередником та гарантом, прагнучи зменшити ядерні ризики. ​Тристороння заява стала компромісом, що враховував інтереси всіх сторін. Її ключові положення включали: ​Повне ядерне роззброєння України: Україна підтверджувала свій намір стати без'ядерною державою та приєднатися до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як неядерна держава. ​Передача ядерних боєголовок росії: Всі боєголовки мали бути вивезені до росії для демонтажу, а Україна отримувала паливо для своїх атомних електростанцій як компенсацію. ​Гарантії безпеки: США, росія та Велика Британія зобов'язувалися поважати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, утримуватися від будь-якої агресії або тиску, а також надавати допомогу Україні у випадку загрози її безпеці. Ці гарантії пізніше були закріплені в Будапештському меморандумі (грудень 1994 року). ​Наслідки та уроки ​Підписання Тристоронньої заяви та подальше ядерне роззброєння України мали значні наслідки: ​Зміцнення міжнародної безпеки: Україна зробила величезний внесок у нерозповсюдження ядерної зброї, що було позитивно оцінено світовою спільнотою. ​Покращення відносин із Заходом: Відмова від ядерної зброї відкрила Україні шлях до тіснішої співпраці зі США та європейськими країнами. ​Суперечливі гарантії: Подальші події, особливо російська агресія проти України у 2014 та 2022 роках, поставили під сумнів ефективність та юридичну обов'язковість гарантій, наданих Будапештським меморандумом. Це викликало гострі дискусії про довіру до міжнародних договорів та роль ядерної зброї як стримуючого фактора. ​Тристороння заява 1994 року залишається яскравим прикладом складних геополітичних рішень та їхніх довгострокових наслідків. Вона підкреслює важливість надійних міжнародних гарантій та необхідність дотримання зобов'язань для підтримки миру та безпеки у світі.

Британія запровадила санкції проти Ірану через придушення протестів: що відомо Велика Британія оголосила про запровадження нових масштабних санкцій проти Ірану на тлі масових протестів, які призвели до арештів та загибелі сотень людей. Обмеження будуть спрямовані на фінансову, енергетичну, транспортну, програмну та інші важливі галузі. Про це депутатам повідомила міністерка закордонних справ Іветт Купер, передає The Guardian. Вона також сказала, що МЗС Британії викликало іранського посла у зв'язку з повідомленнями про жорстоку реакцію влади країни на протести проти режиму. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

Я так розумію, у Дональда Фредовича та його трампістів настільки бракує проблем у світі, що саме стратегічне розташування й рідкоземельні метали Гренландії раптом стали надзвичайно цікавими для «американського короля». Аргумент "потужний" — захистити острів від можливого вторгнення Китаю та росії. Десь ми це вже чули. Причому від тих самих "рускіх", які у 2014 році так само виправдовували захоплення Криму. Але хотілося б, щоб в Адміністрації Трампа вистачило розуму не робити кроків, згубних безпосередньо для самих США та для всього Північноатлантичного альянсу. Бо ці дешеві понти у стилі «США не потребують НАТО» або «ми врятували НАТО» можуть дуже дорого коштувати. Так, Сполучені Штати відіграють ключову роль у безпеці та обороні Альянсу — це беззаперечно. Але є великі сумніви, що без НАТО США здатні самостійно протистояти Китаю, КНДР і росії одночасно. Ядерний потенціал і військові можливості таких країн, як Франція та Велика Британія,  не варто недооцінювати, навіть якщо вони не претендують на статус "імперій". Спроба силового захоплення або анексії Гренландії могла б, за цілком реалістичним сценарієм, призвести до: розриву дипломатичних відносин з низкою європейських держав; масової висилки американських дипломатів з посольств у Європі; фактичного замороження спільних економічних і фінансових проєктів. Про спільні навчання, саміти й стратегічну координацію взагалі довелося б забути. Та схоже, що американців це абсолютно не цікавить. А навіщо? Напевно ж повернутися у XIX століття набагато краще — в епоху рабства та громадянських війн, коли й мови про індустріалізацію та технологічний прогрес десь на Дикому Заході й гадки не було. Хочеться вірити, що у Білому домі здоровий глузд усе ж переможе🤞 https://t.me/Ukraineaboveallelse

🇬🇱🇺🇸 "Якщо ми не захопимо Гренландію, це зроблять росія або Китай, а я не дозволю цього", — Трамп. Глава Білого дому вкотре заявив, що США отримають Гренландію тим чи іншим способом.  А охорону острова назвав "двома собачими упряжками". "Якщо ми не захопимо Гренландію, це зроблять росія або Китай, а я не дозволю цього. Чи є якась угода, яку вони можуть мені запропонувати? Так, звичайно. Я б охоче уклав угоду з ними, це простіше. Так чи інакше, ми отримаємо Гренландію. Гренландія повинна укласти угоду, бо не хоче, щоб росія чи Китай її захопили. Вони туди не ходять, це дуже далеко від Гренландії. А Гренландія головно захищається двома собачими упряжками, ви знаєте про це? Ви знаєте, чим вони захищаються? Двома собачими упряжками. А там поруч - російські есмінці та підводні човни, а у Китаю — есмінці та підводні човни по всьому світу. Ми не дозволимо цього. І якщо це вплине на НАТО, то вплине на НАТО. Але, знаєте, НАТО потребує нас набагато більше, ніж ми його". 🇺🇳 Реакція союзників: 🇩🇪🇬🇱 Німеччина запропонує НАТО створити нову місію для захисту Гренландії, пише Bloomberg. Її називають «Арктичний вартовий», за форматом вона може бути схожа на місію «Балтійський вартовий», яку Альянс запустив у січні 2025 року. 🇬🇧 Велика Британія обговорює із союзниками по НАТО можливість направити війська до Гренландії, - Telegraph. 💬 Європейці сподіваються, що активне посилення присутності НАТО в Арктиці переконає Трампа відмовитися від своїх амбіцій анексувати острів. https://t.me/Ukraineaboveallelse