#історія #особистості
🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника
Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність.
Ключові факти з біографії:
1. Військовий Шлях:
Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️
2. Близькість до Коновальця:
Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО).
3. Лідерство в ОУН:
Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник».
4. Розкол Руху:
Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці.
Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році.
Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.
#історія #особистості
🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника
Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність.
Ключові факти з біографії:
1. Військовий Шлях:
Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️
2. Близькість до Коновальця:
Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО).
3. Лідерство в ОУН:
Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник».
4. Розкол Руху:
Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці.
Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році.
Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.
Українська
English
