• Нещодавно розповідала про початок свого шляху в йозі (за хештегом #шляхйоги), зараз я вже чекаю на сертифікат, який дає право викладати в будь-якій країні світу. Моя мета не була пов’язана з викладанням йоги, але я вже мала ідею простору VSENSI. Я бачила свій підхід комплексним, з інструментами для роботи на всіх рівнях: фізичному, психоемоційному, ментальному та духовному.

    Я вирішила додати йогу у свій арсенал, щоб навчитися будувати грамотні послідовності для себе та для проведення ретритів. Шукала курси, що відповідали б моїм критеріям якості й міжнародного рівня. Так я натрапила на Yoga Alliance і дізналася про сертифікацію RYT. Центр йоги та йогатерапії Sense відгукнувся моєму серцю.
    Я розуміла, що це серйозне навчання, яке потребує різних ресурсів. Я не могла відповісти на питання: “Навіщо це тобі?”, але прийняте рішення викликало дурнувату посмішку та відчуття щастя (а це головний маячок контакту з собою та душею).

    Коли я побачила результати йогатерапії (про яку раніше й не чула) в роботі зі сколіозом, болями в шиї, колінах, мігренями, я була в захваті. Але це все далі, поки я поїхала до Львова, щоб пройти перший ступінь навчання. І він був справжнім випробуванням, адже кожен день приносив масу інформації з анатомії, біомеханіки, етики, й, звісно, багато практики асан. За цей місяць навчання та підготовки до іспиту я прожила ціле нове життя.

    У рамках сертифікації ми мали провести 10 різних занять. І це був мій перший досвід викладання. Спочатку було складно, але після кожного заняття я виходила з приливом енергії та величезною посмішкою (ще один маячок, що це істинно “твоє”). Я отримувала вдячність, позитивні відгуки та коментарі щодо збалансованого стану й відчуття легкості в тілі й спині, незважаючи на відчутне фізичне навантаження. І тоді я згадала слова Олени Бакай, мого вчителя: “Викладати треба тоді, коли не можеш не викладати”. Й зараз я не можу не викладати, тому що хочу ділитися, хочу бачити, як після наших занять ви виходите з рівною спиною й розправленими плечима, з посмішкою та якимось іншим поглядом.

    Далі буде 💚🪷

    #всенсі
    Нещодавно розповідала про початок свого шляху в йозі (за хештегом #шляхйоги), зараз я вже чекаю на сертифікат, який дає право викладати в будь-якій країні світу. Моя мета не була пов’язана з викладанням йоги, але я вже мала ідею простору VSENSI. Я бачила свій підхід комплексним, з інструментами для роботи на всіх рівнях: фізичному, психоемоційному, ментальному та духовному. Я вирішила додати йогу у свій арсенал, щоб навчитися будувати грамотні послідовності для себе та для проведення ретритів. Шукала курси, що відповідали б моїм критеріям якості й міжнародного рівня. Так я натрапила на Yoga Alliance і дізналася про сертифікацію RYT. Центр йоги та йогатерапії Sense відгукнувся моєму серцю. Я розуміла, що це серйозне навчання, яке потребує різних ресурсів. Я не могла відповісти на питання: “Навіщо це тобі?”, але прийняте рішення викликало дурнувату посмішку та відчуття щастя (а це головний маячок контакту з собою та душею). Коли я побачила результати йогатерапії (про яку раніше й не чула) в роботі зі сколіозом, болями в шиї, колінах, мігренями, я була в захваті. Але це все далі, поки я поїхала до Львова, щоб пройти перший ступінь навчання. І він був справжнім випробуванням, адже кожен день приносив масу інформації з анатомії, біомеханіки, етики, й, звісно, багато практики асан. За цей місяць навчання та підготовки до іспиту я прожила ціле нове життя. У рамках сертифікації ми мали провести 10 різних занять. І це був мій перший досвід викладання. Спочатку було складно, але після кожного заняття я виходила з приливом енергії та величезною посмішкою (ще один маячок, що це істинно “твоє”). Я отримувала вдячність, позитивні відгуки та коментарі щодо збалансованого стану й відчуття легкості в тілі й спині, незважаючи на відчутне фізичне навантаження. І тоді я згадала слова Олени Бакай, мого вчителя: “Викладати треба тоді, коли не можеш не викладати”. Й зараз я не можу не викладати, тому що хочу ділитися, хочу бачити, як після наших занять ви виходите з рівною спиною й розправленими плечима, з посмішкою та якимось іншим поглядом. Далі буде 💚🪷 #всенсі
    Love
    Like
    6
    2коментарів 2Kпереглядів
  • ЧОМУ ЙОГА. МОЯ ІСТОРІЯ

    Я досі пам’ятаю своє перше заняття з йоги, хоча це було 13 років тому. Довго наважувалась, обирала, куди піти… І ось я в групі, а навколо всі щось роблять, рухи незнайомі, тренер добре пояснює, іноді мене поправляє, але я все одно роблю багато поз неправильно. Наступного дня — аццька крепатура, але через день я приходжу знов.

    Мені дуже сподобався тренер. Це було щось нетривіальне, незвичне. Хотілось розібратись, побачити, що буде далі. Практики були різні, здебільшого силові, цікаві й важкі. Найбільше запам’ятала відчуття абсолютної пустоти в голові після інтенсивної практики. І як одного разу хропнула в шавасані, а тренер жартома сказав: "Оце досягла нірвани". А ще, коли, відчувши впевненість у бакасані, вдарила підборіддям об ковролін. Боляче не було, але тиждень ходила з кровопідтіком, ніби мене хтось смачно зацілував у підборіддя.

    Часто уявляла себе на місці тренера. Але на це пішло 13 років. Чому я ускладнюю життя? Не знаю. Я завжди була занадто серйозною, а йога — ні. Вона давала відчуття легкості, після неї хребет ніби ставав довшим, а груди — ширшими. Але треба було заробляти гроші, кудись бігти. Тож незабаром стало не до групових занять, наших затишних походів в Крим, ліс, чаювань.

    Той період, коли було все це — йога, класні люди поруч, легкість і цікавість до життя — зараз здається одним із найщасливіших у моєму житті. Згодом я стала більше займатись онлайн, по YouTube, іноді ходила на групові заняття. І жодне з них не розчарувало мене. Проте час від часу я вирішувала, що йога "недостатньо серйозна", і йшла в зал — на фітнес, бодібілдінг. Бо треба було схуднути, зробити рельєф м'язів, "гарні фоточки". Але це все не приносило того, що давала йога. Ніщо інше не дарувало таких класних відчуттів у тілі, не знімало дискомфорту у спині так ефективно. Після інтенсивних тренувань хотілося просто лягти й страждати, а йога знову повертала мене до гармонії.

    У липні цього року все змінилося в один день: я придбала тренерський курс з міжнародної сертифікації. Але про це — в наступному пості.
    #всенсі #шляхйоги
    ЧОМУ ЙОГА. МОЯ ІСТОРІЯ Я досі пам’ятаю своє перше заняття з йоги, хоча це було 13 років тому. Довго наважувалась, обирала, куди піти… І ось я в групі, а навколо всі щось роблять, рухи незнайомі, тренер добре пояснює, іноді мене поправляє, але я все одно роблю багато поз неправильно. Наступного дня — аццька крепатура, але через день я приходжу знов. Мені дуже сподобався тренер. Це було щось нетривіальне, незвичне. Хотілось розібратись, побачити, що буде далі. Практики були різні, здебільшого силові, цікаві й важкі. Найбільше запам’ятала відчуття абсолютної пустоти в голові після інтенсивної практики. І як одного разу хропнула в шавасані, а тренер жартома сказав: "Оце досягла нірвани". А ще, коли, відчувши впевненість у бакасані, вдарила підборіддям об ковролін. Боляче не було, але тиждень ходила з кровопідтіком, ніби мене хтось смачно зацілував у підборіддя. Часто уявляла себе на місці тренера. Але на це пішло 13 років. Чому я ускладнюю життя? Не знаю. Я завжди була занадто серйозною, а йога — ні. Вона давала відчуття легкості, після неї хребет ніби ставав довшим, а груди — ширшими. Але треба було заробляти гроші, кудись бігти. Тож незабаром стало не до групових занять, наших затишних походів в Крим, ліс, чаювань. Той період, коли було все це — йога, класні люди поруч, легкість і цікавість до життя — зараз здається одним із найщасливіших у моєму житті. Згодом я стала більше займатись онлайн, по YouTube, іноді ходила на групові заняття. І жодне з них не розчарувало мене. Проте час від часу я вирішувала, що йога "недостатньо серйозна", і йшла в зал — на фітнес, бодібілдінг. Бо треба було схуднути, зробити рельєф м'язів, "гарні фоточки". Але це все не приносило того, що давала йога. Ніщо інше не дарувало таких класних відчуттів у тілі, не знімало дискомфорту у спині так ефективно. Після інтенсивних тренувань хотілося просто лягти й страждати, а йога знову повертала мене до гармонії. У липні цього року все змінилося в один день: я придбала тренерський курс з міжнародної сертифікації. Але про це — в наступному пості. #всенсі #шляхйоги
    Love
    Like
    7
    3Kпереглядів 1 Поширень