• 22 червня минає 85 років з дня початку (1941) масових розстрілів у в'язницях Львова в'язнів, причетних до ОУН, санкціоновані прокурором Львівської області Харитоновим. Загальна кількість жертв у Львові за оцінками істориків коливається між 2358 і 2752 душ... Останні дні червня 1941 року називають трагедією на західних теренах України.

    Перші розстріли у тюрмах на західних теренах України, які з вересня 1939 р. перебувала під радянською окупацією, розпочались 23 червня 1941 р., на другий день німецько-радянської війни. На той час політичних в’язнів утримували у 22 тюрмах Львівської, Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, тодішньої Дрогобицької областей. А з 24 червня почались масові вбивства по в’язницях.

    Тюрма №1 на вулиці Лонцького у Львові була найбільшим комплексом НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ). Донині у підвалах збереглися камери, в яких, спершу, вбивали по одному, а потім заганяли групами і через вікно дверей кидали гранати. Виводили в’язнів на тюремне подвір’я і автоматною чергою позбавляли їх життя.

    24 червня 1941 р. начальник тюремного управління НКВС у Львівській області Лерман у звіті начальству написав, що з 1355 людей, вибраних до розстрілу, вирок виконано щодо 924, інформував, що арештованих приймають без належного оформлення, за списками, без статті звинувачення. Вже у цей день німецькі літаки бомбардували Львів. Члени ОУН 26 червня напали на львівську в’язницю «Бригідки» та завдяки переполоху змогли врятувати близько 300 засуджених, які були у черзі на розстріл.

    Жахлива цифра - лише у тюрмі на Лонцького радянські каральні органи з 22 до 28 червня вбили 1680 в’язні«Я сидів уже три місяці у тюрмі на Лонцького, у камері нас було 8. Всі українці (селяни, робітники, інтелігенція). 23 червня біля 6-ї по обіді, приказали нам зійти вниз з речами. У партері було 20 в’язнів. Начальник крикнув: «Ложись» і почав стріляти. На мене навалились тіла розстріляних товаришів. Начальник і три енкаведисти перейшли до інших камер стріляти людей. Я не був поранений, обмазав лице кров’ю. Через кілька хвилин енкаведисти повернулись і зробили кілька пострілів по тілах, які були зверху і рухались. Все затихло. Я обережно піднявся. В коридорі і камерах скрізь лежали помасакровані тіла в’язнів, цілі їх стоси. Нікого не було з енкаведистів. Я спробував сховатись на стриху, але було закрито, вибіг на подвір’я тюрми і сховався у кущах. Не міг втекти на вулицю, бо там була охорона. Вночі я бачив, як енкаведисти закопують тіла у викопану при вході яму. Деякі люди давали ознаки життя. Десь зранку охорона пішла з подвір’я. Я скочив на ринву і спустився по ній, пішов до помешкання свого знайомого, який жив неподалік. Так я урятувався чудом», – розповів дослідникам «Меморіалу» голова читальні «Просвіта» на Жовківщині на початку 90-х рр. минулого століття.

    Вбивства чинили поспіхом. До початку німецько-радянської війни радянські органи провели на заході України чотири масові депортації родин «ворогів народу»: у лютому, квітні, червні 1940 р. і в червні 1941 р. За різними даними дослідників, у далекі краї вивезли майже 1 млн. 200 тис. людей, із них 400 тис. українців. Головною метою сталінського режиму було знищити політичну, військову, суспільну еліти, як українців, так і поляків. Тюрми були переповнені політичними в’язнями, яких утримували у жахливих умовах і жорстоко катували. Про це ще сьогодні нагадують тюремні камери.

    У перший тиждень війни чисельність арештованих зросла майже удвічі. У Львові і невеликих містечках українців хапали просто на вулицях і везли в тюрми, щоб «очистити» регіон від «українських націоналістів». Коли 22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, то відступ червоної армії із заходу України був очевидний і радянські каральні органи вирішили звільнити тюрми від в’язнів.

    23 червня 1941 р. у місцеві відділення НКВС надійшов план евакуації 23236 в’язнів із Галичини та Волині в тюрми росії та Киргизстану. Але наступ німецьких військ спричинив паніку, особливо серед енкаведистів, які почали вбивати в’язнів уже з 22 червня, без вироків і не перевіряючи статтю арешту.

    Начальник тюремного управління НКВС Філіппонов звітував наркому НКВС України Сергієнку, що в перший день нападу німців на срср у тюрмах Львівщини розстріляно 108 людей. Такі ж розстріли почалися в Луцьку, Перемишлі, Добромилі. З москви вже за кілька днів надійшла телеграма з розпорядженням Л.Бєрії, «за списком, затвердженим прокурором, розстріляти всіх осіб, що перебували під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини за статтею 170 Кримінального кодексу, та осіб, які здійснили розтрати, а підслідних і засуджених, які не проходять за цими статтями Кримінального кодексу, звільнити». У ніч із 23 на 24 червня, як вказано у звіті тюремного управління НКВС, весь особовий склад тюрми покинув Львів, але через 4 години повернувся і вбивства набули масового характеру.

    У Львові політичних в’язнів розстрілювали на Лонцького, у Замарстинівській тюрмі, «Бригідках» (сьогодні тут розташовується СІЗО), а ще у Золочеві, Дрогобичі, Луцьку, Чорткові, Дубно, Самборі, Рівному, Тернополі та інших містах.

    Сортували людей і розстрілювали порціями. Згідно з документами, людей мали сортувати: з важкими вироками – розстріляти, а щодо кого тривало слідство – планували вивезти. Але забракло вагонів для вивезення у тюрми НКВС срср. Бо військова влада гостро потребувала вагонів і не планувала з НКВС ділитися ними.

    На заході України перестріляли практично всіх, лише частково у Львові випустили кримінальників. У ніч із 23 до 24 червня 1941 р. на Лонцького і в «Бригідках» сортували людей і розстрілювали порціями. 22-24 червня стріляли по підвалах, карцерах. 24 червня енкаведисти покинули Львів, а коли повернулись, до 27 червня був повальний розстріл у камерах, кидання гранат. Якщо мали час, то дострілювали, все залежало від наступу нацистів», – каже працівниця Центру досліджень визвольного руху, історик Олеся Ісаюк.

    Протягом тижня від початку війни у тюрмах на заході України НКВС вбив близько 24 тис. людей, віком від 15 до 60 років. Є спогади про розстріли жінок і дітей. Убитих в’язнів кидали в ями, вириті нашвидкоруч, на тюремних подвір’ях, у саду, закидали тілами і тюремні підвали, бо на вивезення тіл не вистачало ані часу, ані транспорту. В останні дні перед втечею радянські органи просто залишили тіла в’язнів у камерах. Більшість убитих – українці, близько 10% – євреї, а також були поляки. Документи та архіви в’язниць енкаведисти палили.

    Масові вбивства у тюрмах у перші тижні війни відбувались не лише на заході Україні, але й у Києві, Вінниці, неподалік Харкова, у Криму.

    До сьогодні знаходяться сліди злочинів комуністичного терору.

    У період з 1939 до 1941 року, за різними дослідженнями, у всіх тюрмах Західної України розстріляно близько 60 тис осіб, сюди входять і жертви кінця червня 1941 р. Останки людей знаходили в ямах на тюремних подвір’ях. Не скрізь родичі могли забрати замордованих чоловіків, дітей, батьків.

    30 червня 1941 р. о 4-й годині ранку український батальйон «Нахтігаль» на чолі з командиром Р.Шухевичем першим зайшов у Львів. Серед замордованих у тюрмах людей він знайшов і свого брата. Німці дозволили відчинити в’язниці і люди кинулись шукати своїх дітей, батьків, сестер, братів. Від побаченого були шоковані, про що є чимало спогадів. Німецька окупаційна влада використала факти масових розстрілів в’язнів, злочини комуністичного терору з метою пропаганди, посиливши не лише антибільшовицькі настрої, але й спровокувавши антисемітські. Місця злочинів фотографували, фільмували, списки розстріляних в’язнів публікувала місцева преса.

    Нова німецька влада залучила до робіт у тюрмах єврейських чоловіків, які витягували трупи, виносили їх на подвір’я і складали чи вантажили. Був шалений запах від розкладених тіл. Був спровокований єврейський погром 1 липня 1941 р. Вже тоді було очевидно, що тоталітарний радянський окупаційний терор змінив інший – гітлерівський, принісши горе і сльози...

    22 червня минає 85 років з дня початку (1941) масових розстрілів у в'язницях Львова в'язнів, причетних до ОУН, санкціоновані прокурором Львівської області Харитоновим. Загальна кількість жертв у Львові за оцінками істориків коливається між 2358 і 2752 душ... Останні дні червня 1941 року називають трагедією на західних теренах України.Перші розстріли у тюрмах на західних теренах України, які з вересня 1939 р. перебувала під радянською окупацією, розпочались 23 червня 1941 р., на другий день німецько-радянської війни. На той час політичних в’язнів утримували у 22 тюрмах Львівської, Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, тодішньої Дрогобицької областей. А з 24 червня почались масові вбивства по в’язницях.Тюрма №1 на вулиці Лонцького у Львові була найбільшим комплексом НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ). Донині у підвалах збереглися камери, в яких, спершу, вбивали по одному, а потім заганяли групами і через вікно дверей кидали гранати. Виводили в’язнів на тюремне подвір’я і автоматною чергою позбавляли їх життя.24 червня 1941 р. начальник тюремного управління НКВС у Львівській області Лерман у звіті начальству написав, що з 1355 людей, вибраних до розстрілу, вирок виконано щодо 924, інформував, що арештованих приймають без належного оформлення, за списками, без статті звинувачення. Вже у цей день німецькі літаки бомбардували Львів. Члени ОУН 26 червня напали на львівську в’язницю «Бригідки» та завдяки переполоху змогли врятувати близько 300 засуджених, які були у черзі на розстріл.Жахлива цифра - лише у тюрмі на Лонцького радянські каральні органи з 22 до 28 червня вбили 1680 в’язні«Я сидів уже три місяці у тюрмі на Лонцького, у камері нас було 8. Всі українці (селяни, робітники, інтелігенція). 23 червня біля 6-ї по обіді, приказали нам зійти вниз з речами. У партері було 20 в’язнів. Начальник крикнув: «Ложись» і почав стріляти. На мене навалились тіла розстріляних товаришів. Начальник і три енкаведисти перейшли до інших камер стріляти людей. Я не був поранений, обмазав лице кров’ю. Через кілька хвилин енкаведисти повернулись і зробили кілька пострілів по тілах, які були зверху і рухались. Все затихло. Я обережно піднявся. В коридорі і камерах скрізь лежали помасакровані тіла в’язнів, цілі їх стоси. Нікого не було з енкаведистів. Я спробував сховатись на стриху, але було закрито, вибіг на подвір’я тюрми і сховався у кущах. Не міг втекти на вулицю, бо там була охорона. Вночі я бачив, як енкаведисти закопують тіла у викопану при вході яму. Деякі люди давали ознаки життя. Десь зранку охорона пішла з подвір’я. Я скочив на ринву і спустився по ній, пішов до помешкання свого знайомого, який жив неподалік. Так я урятувався чудом», – розповів дослідникам «Меморіалу» голова читальні «Просвіта» на Жовківщині на початку 90-х рр. минулого століття.Вбивства чинили поспіхом. До початку німецько-радянської війни радянські органи провели на заході України чотири масові депортації родин «ворогів народу»: у лютому, квітні, червні 1940 р. і в червні 1941 р. За різними даними дослідників, у далекі краї вивезли майже 1 млн. 200 тис. людей, із них 400 тис. українців. Головною метою сталінського режиму було знищити політичну, військову, суспільну еліти, як українців, так і поляків. Тюрми були переповнені політичними в’язнями, яких утримували у жахливих умовах і жорстоко катували. Про це ще сьогодні нагадують тюремні камери.У перший тиждень війни чисельність арештованих зросла майже удвічі. У Львові і невеликих містечках українців хапали просто на вулицях і везли в тюрми, щоб «очистити» регіон від «українських націоналістів». Коли 22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, то відступ червоної армії із заходу України був очевидний і радянські каральні органи вирішили звільнити тюрми від в’язнів.23 червня 1941 р. у місцеві відділення НКВС надійшов план евакуації 23236 в’язнів із Галичини та Волині в тюрми росії та Киргизстану. Але наступ німецьких військ спричинив паніку, особливо серед енкаведистів, які почали вбивати в’язнів уже з 22 червня, без вироків і не перевіряючи статтю арешту.Начальник тюремного управління НКВС Філіппонов звітував наркому НКВС України Сергієнку, що в перший день нападу німців на срср у тюрмах Львівщини розстріляно 108 людей. Такі ж розстріли почалися в Луцьку, Перемишлі, Добромилі. З москви вже за кілька днів надійшла телеграма з розпорядженням Л.Бєрії, «за списком, затвердженим прокурором, розстріляти всіх осіб, що перебували під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини за статтею 170 Кримінального кодексу, та осіб, які здійснили розтрати, а підслідних і засуджених, які не проходять за цими статтями Кримінального кодексу, звільнити». У ніч із 23 на 24 червня, як вказано у звіті тюремного управління НКВС, весь особовий склад тюрми покинув Львів, але через 4 години повернувся і вбивства набули масового характеру.У Львові політичних в’язнів розстрілювали на Лонцького, у Замарстинівській тюрмі, «Бригідках» (сьогодні тут розташовується СІЗО), а ще у Золочеві, Дрогобичі, Луцьку, Чорткові, Дубно, Самборі, Рівному, Тернополі та інших містах.Сортували людей і розстрілювали порціями. Згідно з документами, людей мали сортувати: з важкими вироками – розстріляти, а щодо кого тривало слідство – планували вивезти. Але забракло вагонів для вивезення у тюрми НКВС срср. Бо військова влада гостро потребувала вагонів і не планувала з НКВС ділитися ними.На заході України перестріляли практично всіх, лише частково у Львові випустили кримінальників. У ніч із 23 до 24 червня 1941 р. на Лонцького і в «Бригідках» сортували людей і розстрілювали порціями. 22-24 червня стріляли по підвалах, карцерах. 24 червня енкаведисти покинули Львів, а коли повернулись, до 27 червня був повальний розстріл у камерах, кидання гранат. Якщо мали час, то дострілювали, все залежало від наступу нацистів», – каже працівниця Центру досліджень визвольного руху, історик Олеся Ісаюк.Протягом тижня від початку війни у тюрмах на заході України НКВС вбив близько 24 тис. людей, віком від 15 до 60 років. Є спогади про розстріли жінок і дітей. Убитих в’язнів кидали в ями, вириті нашвидкоруч, на тюремних подвір’ях, у саду, закидали тілами і тюремні підвали, бо на вивезення тіл не вистачало ані часу, ані транспорту. В останні дні перед втечею радянські органи просто залишили тіла в’язнів у камерах. Більшість убитих – українці, близько 10% – євреї, а також були поляки. Документи та архіви в’язниць енкаведисти палили.Масові вбивства у тюрмах у перші тижні війни відбувались не лише на заході Україні, але й у Києві, Вінниці, неподалік Харкова, у Криму.До сьогодні знаходяться сліди злочинів комуністичного терору.У період з 1939 до 1941 року, за різними дослідженнями, у всіх тюрмах Західної України розстріляно близько 60 тис осіб, сюди входять і жертви кінця червня 1941 р. Останки людей знаходили в ямах на тюремних подвір’ях. Не скрізь родичі могли забрати замордованих чоловіків, дітей, батьків. 30 червня 1941 р. о 4-й годині ранку український батальйон «Нахтігаль» на чолі з командиром Р.Шухевичем першим зайшов у Львів. Серед замордованих у тюрмах людей він знайшов і свого брата. Німці дозволили відчинити в’язниці і люди кинулись шукати своїх дітей, батьків, сестер, братів. Від побаченого були шоковані, про що є чимало спогадів. Німецька окупаційна влада використала факти масових розстрілів в’язнів, злочини комуністичного терору з метою пропаганди, посиливши не лише антибільшовицькі настрої, але й спровокувавши антисемітські. Місця злочинів фотографували, фільмували, списки розстріляних в’язнів публікувала місцева преса.Нова німецька влада залучила до робіт у тюрмах єврейських чоловіків, які витягували трупи, виносили їх на подвір’я і складали чи вантажили. Був шалений запах від розкладених тіл. Був спровокований єврейський погром 1 липня 1941 р. Вже тоді було очевидно, що тоталітарний радянський окупаційний терор змінив інший – гітлерівський, принісши горе і сльози...
    2Kпереглядів
  • Легенда японського боксу помер від пневмоніїКолишній чемпіон світу за версією WBC у легкій вазі Гатс Ішимацу (31-14-6, 17 KO) пішов з життя у віці 76 років.Про це повідомляє The Ring.Причино смерті боксера стала пневмонія. Він помер у лікарні Токіо.Ішимацу свою професійну кар'єру він розпочав у 1966 році, а вже у 1974-му виборов титул чемпіона світу в легкій вазі. Після завершення боксерської кар'єри у 1978 році, він присвятив себе кінематографу й знявся у багатьох японських фільмах.ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: #Бокс_boxing  #boxing  #boxers  #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport  #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники">https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦#World_box&nbs...
    Легенда японського боксу помер від пневмоніїКолишній чемпіон світу за версією WBC у легкій вазі Гатс Ішимацу (31-14-6, 17 KO) пішов з життя у віці 76 років.Про це повідомляє The Ring.Причино смерті боксера стала пневмонія. Він помер у лікарні Токіо.Ішимацу свою професійну кар'єру він розпочав у 1966 році, а вже у 1974-му виборов титул чемпіона світу в легкій вазі. Після завершення боксерської кар'єри у 1978 році, він присвятив себе кінематографу й знявся у багатьох японських фільмах.ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport 🇺🇦🇺🇦🇺🇦#World_box #Бокс_boxing  #boxing  #boxers  #Український_бокс #Ukrainian_boxing #Броварський_бокс #Brovarysport  #Brovary_boxing @Brovarysport @читачі @топові_прихильники
    814переглядів
  • The Social Reckoning продовжує «Соціальну мережу», переносячи історію Facebook/Meta у 2020-ті та зосереджуючись на наслідках викриттів компанії. Фільм базується на реальній історії викривачки Френсіс Гауген та її документів про дезінформацію, штурм Капітолія й вплив Instagram на підлітків. Мікі Медісон грає Гауген, Джеремі Аллен Вайт — журналіста WSJ, а Джеремі Стронг втілює старшого Цукерберга. https://channeltech.space/media/the-social-reckoning-trailer-meta-fra...
    The Social Reckoning продовжує «Соціальну мережу», переносячи історію Facebook/Meta у 2020-ті та зосереджуючись на наслідках викриттів компанії. Фільм базується на реальній історії викривачки Френсіс Гауген та її документів про дезінформацію, штурм Капітолія й вплив Instagram на підлітків. Мікі Медісон грає Гауген, Джеремі Аллен Вайт — журналіста WSJ, а Джеремі Стронг втілює старшого Цукерберга. https://channeltech.space/media/the-social-reckoning-trailer-meta-frances-haugen/
    CHANNELTECH.SPACE
    Вийшов трейлер The Social Reckoning — продовження «Соціальної мережі» – Channel Tech
    Sony показала перший трейлер The Social Reckoning: фільм Аарона Соркіна про викривачку Френсіс Гауген, наслідки витоків про Meta й жорсткого Марка Цукерберга.
    1
    317переглядів 1 Поширень
  • 🎥 Це не кадри з апокаліптичного фільму — так виглядала масована російська атака на Київ цієї ночі


    Містяни зафіксували численні прильоти один за одним.

    🎥 Це не кадри з апокаліптичного фільму — так виглядала масована російська атака на Київ цієї ночіМістяни зафіксували численні прильоти один за одним.
    1
    213переглядів 4Відтворень 1 Поширень
  • 📄 Депутати Полтавської міської ради ухвалили рішення щодо заборони російськомовного культурного продукту, — Уповноважений із захисту державної мови.

    🛡️ Згідно з документом, рішення розробили, щоб захистити український інформаційний простір від гібридних впливів росії.

    🚫 Обмеження діятимуть у транспорті, закладах громадського харчування та культури, на торговельних майданчиках та в інших публічних просторах.

    📚 Зокрема, йдеться про заборону публічного використання російськомовних книг, музичних творів, фільмів, театральних постановок, концертних програм, культурно-освітніх заходів тощо.
    📄 Депутати Полтавської міської ради ухвалили рішення щодо заборони російськомовного культурного продукту, — Уповноважений із захисту державної мови. 🛡️ Згідно з документом, рішення розробили, щоб захистити український інформаційний простір від гібридних впливів росії. 🚫 Обмеження діятимуть у транспорті, закладах громадського харчування та культури, на торговельних майданчиках та в інших публічних просторах. 📚 Зокрема, йдеться про заборону публічного використання російськомовних книг, музичних творів, фільмів, театральних постановок, концертних програм, культурно-освітніх заходів тощо.
    272переглядів
  • Повністю заборонили російськомовний контент у Полтаві, навіть український контент російською мовою, —мовний омбудсмен

    Російськомовні культурні продукти заборонено у транспорті, закладах громадського харчування, культури та інших публічних місцях.

    ☝️Обмеження стосується книг, музики, фільмів, театральних постановок, концертів та культурно-освітніх заходів російською мовою.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Повністю заборонили російськомовний контент у Полтаві, навіть український контент російською мовою, —мовний омбудсмен Російськомовні культурні продукти заборонено у транспорті, закладах громадського харчування, культури та інших публічних місцях. ☝️Обмеження стосується книг, музики, фільмів, театральних постановок, концертів та культурно-освітніх заходів російською мовою. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    292переглядів
  • Прекрасний чарівний фільм ❤️❤️❤️❤️❤️
    Прекрасний чарівний фільм ❤️❤️❤️❤️❤️
    193переглядів 5Відтворень
  • Оскільки літом сонце після обіду виходить на мою сторону у моїй кімнаті, і тоді, коли я сиджу біля вікна, то мені стає дуже спекотно, надто світло, щоби читати книги, а також, не маю можливості через світла від сонця, читати паперові, електронні книги і дивитися відео в планшеті.🌇 А ввечері, хоч штори закрити, але крізь нього все-таки світиться ліхтар з двору, тож через це я не одразу засинала,🌃 тому вирішили купити ось такі ролети на вікна. І після цього, мені вже стало зручно читати книги, дивитися фільми і серіали, не так сильно спекотно стало, як це було, навіть коли закривали штори, і найголовніше, що з такими ролетами на вікні, я вже третій день дуже добре сплю. 🛏🪟🌜🌠
    Оскільки літом сонце після обіду виходить на мою сторону у моїй кімнаті, і тоді, коли я сиджу біля вікна, то мені стає дуже спекотно, надто світло, щоби читати книги, а також, не маю можливості через світла від сонця, читати паперові, електронні книги і дивитися відео в планшеті.🌇 А ввечері, хоч штори закрити, але крізь нього все-таки світиться ліхтар з двору, тож через це я не одразу засинала,🌃 тому вирішили купити ось такі ролети на вікна. І після цього, мені вже стало зручно читати книги, дивитися фільми і серіали, не так сильно спекотно стало, як це було, навіть коли закривали штори, і найголовніше, що з такими ролетами на вікні, я вже третій день дуже добре сплю. 🛏🪟🌜🌠
    685переглядів
  • ‼️ Український документальний фільм «2000 метрів до Андріївки» здобув престижну премію «Еммі».

    Стрічка режисерів Мстислава Чернова та Алекса Бабенка перемогла в номінації «Найкраща режисерська робота». Загалом картина претендувала на перемогу у шести категоріях, серед яких найкращий документальний фільм, сценарій, монтаж та операторська робота.

    🔥 Статуетку на урочистій церемонії вручили оператору Алексу Бабенку та продюсерці Мішель Мізнер. Режисер Мстислав Чернов уже привітав колег із тріумфом та подякував команді за неймовірну роботу над цим важливим проєктом.
    ‼️ Український документальний фільм «2000 метрів до Андріївки» здобув престижну премію «Еммі». Стрічка режисерів Мстислава Чернова та Алекса Бабенка перемогла в номінації «Найкраща режисерська робота». Загалом картина претендувала на перемогу у шести категоріях, серед яких найкращий документальний фільм, сценарій, монтаж та операторська робота. 🔥 Статуетку на урочистій церемонії вручили оператору Алексу Бабенку та продюсерці Мішель Мізнер. Режисер Мстислав Чернов уже привітав колег із тріумфом та подякував команді за неймовірну роботу над цим важливим проєктом.
    322переглядів
  • 🏆🥹Документальний фільм 2000 метрів до Андріївки здобув премію Еммі, перемігши в номінації за найкращу режисуру документального кіно

    Про це йшлося в трансляції на ютуб-каналі Emmy Award.

    Стрічка режисера Мстислава Чернова була представлена одразу у шести категоріях, що підкреслює її міжнародне визнання.

    Через сімейні обставини автор не був присутній на церемонії — нагороду на сцені отримували члени знімальної команди.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🏆🥹Документальний фільм 2000 метрів до Андріївки здобув премію Еммі, перемігши в номінації за найкращу режисуру документального кіно Про це йшлося в трансляції на ютуб-каналі Emmy Award. Стрічка режисера Мстислава Чернова була представлена одразу у шести категоріях, що підкреслює її міжнародне визнання. Через сімейні обставини автор не був присутній на церемонії — нагороду на сцені отримували члени знімальної команди. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    305переглядів
Більше результатів