#історія #постаті Жозеф Нісефор Ньєпс: Людина, яка винайшла "вічне дзеркало" 🖼️⚡ 7 березня 1765 року народився Жозеф Нісефор Ньєпс — французький винахідник, який зробив неможливе: зафіксував зображення на твердій поверхні. До нього світ знав лише живопис та графіку, після нього — почалася ера фотографії. 🖋️🌍 8 годин терпіння заради одного кадру ⏳☀️ Ньєпс не був професійним художником, навпаки — він погано малював, що і підштовхнуло його до пошуку способу "автоматичного" копіювання реальності. У 1826 році він створив першу у світі успішну фотографію (геліографію) під назвою «Вид з вікна в Ле-Гра». Технологія: Він використав пластину, покриту шаром бітуму (природного асфальту), який тверднув під дією світла. Експозиція: Кадр витримувався на сонці близько 8 годин! Через це на фото сонце ніби освітлює будівлі з двох сторін одночасно. 🏢☀️🏢 Невизнаний геній та партнерство з Дагером 🤝⚖️ Довгий час Ньєпс залишався в тіні. Він почав співпрацювати з Луї Дагером, але помер у бідності в 1833 році, так і не дочекавшись світового визнання своєї праці. Дагер пізніше вдосконалив метод (дагеротипія), але саме Ньєпс заклав фундамент. Лише через десятиліття історики віддали йому належне як справжньому батькові фотографії. 🕵️‍♂️📜 Чому це змінило все? 🤔 Винахід Ньєпса перетворив суб'єктивне бачення художника на об'єктивний доказ. Фотографія стала інструментом науки, журналістики та криміналістики. Кожен ваш селфі сьогодні — це далекий нащадок тієї бітумної пластини, яку Жозеф виставив на підвіконня свого маєтку. 🤳🏛️ Ньєпс довів: світло може бути не лише джерелом життя, а й пензлем, що пише історію на металі та склі. ✨🖼️

Повага: Київське Динамо підтримало Гераскевича після рішення МОК ⚖️ Міжнародний олімпійський комітет відсторонив українського скелетоніста Владислава Гераскевича від сьогоднішнього старту. 🕯 Причиною стало його бажання виступити у «шоломі пам’яті» – з фотографіями українських атлетів, які загинули через війну росії проти України. 💙 Київське «Динамо» публічно висловило підтримку спортсмену, присвятивши йому окремий допис. 🤍 Уся команда разом із тренером з’явилася з написом: «Пам’ять не є порушенням». #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #sport #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport @Brovarysport #Brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🇺🇦 «Шолом пам'яті» Владислава Гераскевича: на ньому зображені 22 спортсмени, яких вбили росіяни ➡️ Дивіться нашу інфографіку з іменами та фотографіями українців, яких чомусь так злякався МОК 💔 #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian_war #News_Ukraine #спорт #Український_спорт #Ukrainian_sport #Brovarysport #янголи_спорту @Brovarysport🇺🇦🇺🇦🇺🇦 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

#історія #факт НІКОЛАС ВІНТОН: ТИХА ОПЕРАЦІЯ «КІНДЕРТРАНСПОРТ» Прага, весна 1939 року. На пероні вокзалу панує задушлива суміш відчаю та надії. Молодий британський фінансовий маклер Ніколас Вінтон, замість запланованої відпустки на гірськолижному курорті, стоїть посеред натовпу, стискаючи в руках списки з іменами дітей. Він розуміє те, чого багато хто ще боїться визнати: тінь свастики вже накрила Європу, і часу на порятунок майже не залишилося. Вінтон не був дипломатом чи політиком. Він був людиною, яка просто не змогла відвести погляд. Протягом кількох місяців він розгорнув масштабну, але майже непомітну операцію прямо зі свого готельного номера в Празі. Його «офісом» став стіл, завалений фотокартками дітей та проханнями батьків. Ніколас підробляв дозволи на в’їзд, переконував британське МВС, шукав прийомні родини та збирав кошти на заставу за кожну дитину. 🚂 Вісім потягів встигли залишити вокзал, вивозячи 669 дітей у безпеку. Дев’ятий потяг — найбільший — мав вирушити 1 вересня 1939 року. Він не поїхав нікуди. Почалася війна, і майже всі діти з того списку згодом загинули в таборах. Це стало особистою раною Вінтона, про яку він мовчав пів століття. Після війни Ніколас повернувся до звичайного життя, заховавши старий альбом із фотографіями врятованих дітей та адресами їхніх нових сімей на горищі. Навіть його дружина Гретта не знала про цей подвиг, поки випадково не знайшла документи через п'ятдесят років. Він не вважав себе героєм; він просто зробив те, що вважав за потрібне, коли світ навколо божеволів. Ця тиха відвага звичайної людини стала доказом того, що навіть одна воля здатна протистояти механізму знищення, даруючи майбутнє цілим поколінням. 🕯️📜

⚠️ Олександр Смакула. Українець, без якого не було б сучасної оптики. Іноді світ користується чиїмось відкриттями щодня, але майже ніхто не знає імені цієї людини. Олександр Смакула є саме таким випадком. ✅️ Хто він був. Олександр Смакула народився на Тернопільщині. Він був фізиком і оптиком. Спокійним ученим, а не публічною фігурою. Його не цікавила слава. Його цікавило, чому світло поводиться саме так. ✅️ Просте відкриття з великим ефектом. У 1930-х роках Смакула працював у Німеччині, в компанії Carl Zeiss. Саме там він зробив відкриття, яке сьогодні здається буденним. Він придумав антиблікове покриття для лінз. Якщо просто, це спеціальний шар, який зменшує відбивання світла від скла. До цього зображення були тьмяні, багато світла губилося та оптика працювала гірше, ніж могла. Після цього все змінилося. ✅️ Чому це важливо насправді? Завдяки відкриттю Смакули об’єктиви стали чіткішими, камери почали давати кращу картинку, телескопи побачили далі, а прилади стали точнішими. Без цього не працювала б сучасна фотографія, кінокамери, наукова оптика, а згодом і супутники. Це не гучна фраза, а технічний факт. ✅️ Чому про нього мало говорять? Після війни Смакула емігрував до США. Там він працював у науці, викладав, досліджував. Але не займався самопросуванням, не писав мемуарів та не був публічною людиною. Його відкриття стали частиною технологій. І ім’я поступово відійшло на другий план. ✅️ Коли винахід стає невидимим. Сьогодні антиблікове покриття є всюди. У камерах, телефонах, супутниках та наукових приладах. Ми його не помічаємо. Бо воно просто працює. Але за цим "просто" стоїть конкретна людина. Українець. Учений. Без гучних слів. І це мабуть, найчесніша форма спадщини.

☕️ Добрий ранок! Сьогодні 7 січня, саме цього дня у 1839 році офіційно оголосили про відкриття фотографії ➡️ Перша фотографія у світі створювалась понад 8 годин. ➡️ Слово «фотографія» означає «малювання світлом». ➡️ Найстаріше збережене фото — «Вид з вікна в Ле Гра» (1826). ➡️ Перші камери були розміром із шафу. ➡️ Кольорова фотографія існує з XIX століття, але стала масовою для споживачів у всьому світі лише у XX. ➡️ Перші фото не мали негативів. ➡️ Раніше люди на фото майже не усміхались через довгу витримку. Неможливо було тримати посмішку годинами. ➡️ Найпопулярніший фотоапарат у світі сьогодні — смартфон. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world

#дати #свята 🌸 Об'єднуючий символ: Всесвітній день української хустки. Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки — неофіційне, але дуже яскраве та важливе для збереження національної ідентичності свято. Започатковане у 2019 році, воно швидко набуло популярності і стало справжнім флешмобом в Україні та серед діаспори. Чому це важливо? Українська хустка — це набагато більше, ніж просто елемент одягу. Вона є глибоким і багатогранним символом української культури, традицій та сімейних цінностей: Оберіг: Вважалося, що хустка захищає жінку від злих сил, а її кольори та візерунки мають сакральне значення. Соціальний маркер: Колір, спосіб зав'язування та орнамент хустки могли розповісти про соціальний статус, вік, регіон походження та навіть про сімейний стан жінки (одружена, вдова). Наприклад, молоді дівчата носили хустки яскравих кольорів, а старші жінки обирали більш стримані. Традиційний подарунок: Хустка була важливим елементом весільних обрядів та частиною посагу. Естетика: Українські хустки відомі своєю красою, різноманітністю кольорів та складністю квіткових, рослинних або геометричних орнаментів. Мета Свята та Флешмоб 📸 Головна мета Всесвітнього дня української хустки — це збереження та популяризація українських традицій. Це свято сприяє об'єднанню жінок різних професій, віку та національності, які прагнуть підтримати та продемонструвати красу українського національного вбрання. Щороку цього дня проходить масштабний інтернет-флешмоб. Жінки по всьому світу одягають українські хустки та діляться своїми фотографіями у соціальних мережах, додаючи відповідні хештеги. Це допомагає не лише підвищити обізнаність про цей елемент культури, а й підкреслити стійкість та красу української національної ідентичності. Таким чином, 7 грудня стало днем, коли українська хустка гордо майорить у реальному та віртуальному просторах, нагадуючи про багату спадщину та незламний дух нації.

#історія #події 🚀 Місія «Аполлон-17» та народження «Блакитного Мармуру». Сьогодні, 7 грудня, минає чергова річниця старту місії, яка стала величним завершенням однієї з найамбітніших космічних програм в історії людства. 7 грудня 1972 року з космодрому на мисі Канаверал стартував космічний корабель «Аполлон-17» — остання пілотована місія NASA на Місяць. Чому ця місія була особливою? «Аполлон-17» мав низку унікальних особливостей, які відрізняли його від попередників: Науковець на борту: У складі екіпажу вперше був не лише пілот, а й професійний геолог — Гаррісон Шмітт. Це підкреслювало наукову спрямованість фінальної місії. Двоє інших членів екіпажу — командир Юджин Сернан (який став останньою людиною, що ступила на Місяць) та пілот командного модуля Рональд Еванс. Довготривале дослідження: Екіпаж провів на Місяці рекордні 75 годин і здійснив три виходи на поверхню, загальною тривалістю понад 22 години. Дослідники працювали у долині Таурус-Літтров, зібравши рекордну кількість місячних порід та ґрунту — 110,5 кг. ⛏️ Перший нічний старт: Запуск ракети-носія «Сатурн V» відбувся о 00:33 за східним часом, що зробило його єдиним нічним запуском у всій програмі «Аполлон». Грандіозне видовище, коли полум'я мільйонів кінських сил освітлює нічне небо, стало одним із найвідоміших кадрів епохи. Фотографія, що змінила світ За кілька годин після старту, на шляху до Місяця, екіпаж зробив одну з найвідоміших фотографій в історії — «The Blue Marble» (Блакитний Мармур). На цьому знімку Земля повністю освітлена Сонцем, і він став першим чітким повнокадровим зображенням нашої планети, яке бачив світ. 🌎 Фотографія миттєво перетворилася на ікону екологічного руху та символ єдності, підкреслюючи крихкість і самотність нашого дому у безмежному просторі. Завершення місії «Аполлон-17» 19 грудня 1972 року ознаменувало кінець золотої доби пілотованих польотів на Місяць. Це був грандіозний фінал, що назавжди зафіксував місце людини у міжпланетній історії.

Знаменита фотографія Гарольда Едгеттона "Bullet through Playing Card" (Куля, що пробиває гральну карту) була зроблена в 1964 році і стала одним з найвідоміших прикладів високошвидкісної зйомки XX століття. Для створення кадру Едгертон використав стробоскопічний спалах із експозицією близько однієї мільйонної частки секунди. Це дозволило «заморозити» момент, коли куля прорізає карту, не встигнувши її зім'яти. На знімку видно найдрібніші деталі: уламки паперу, чіткий силует кулі та рівний зріз гральної карти. Фотографія швидко набула статусу символу «зупиненої миті» і стала класикою наукової та художньої фотографії, показавши, що камера здатна фіксувати те, що людське око не встигає вловити.

Стартап MyHair AI використовує спеціалізовану нейромережу для аналізу густоти волосся за фотографіями користувача. Модель навчена на базі з понад 300 000 знімків шкіри голови, що відрізняє її від звичайних GPT-рішень. https://channeltech.space/ai/myhair-ai-app-detects-balding-photos/