🤯 Знущання над кіньми на Прикарпатті ▪️Днями там відбувся фестиваль, під час якого тварин змушували тягти величезні колоди. Багатьох обурило таке поводження, зооактивісти звернулися до поліції, триває перевірка. ▪️Водночас деякі місцеві вказують, що це ваговози – породи коней, спеціально виведені для перевезення вантажів і виконання важких сільськогосподарських та господарських робіт, а фестивалі проводяться постійно і знущань там немає.

#дати #свята Тамборрада: день, коли головний біль стає національною гордістю 🥁🇪🇸 20 січня іспанське місто Сан-Себастьян (країна Басків) перетворюється на один суцільний метроном. Тамборрада — це не просто фестиваль, це найгучніше свято Іспанії, де протягом 24 годин барабанний дріб не вщухає ні на хвилину. Якщо ви шукаєте тиші, у цей день Сан-Себастьян — останнє місце на планеті, куди варто їхати. 🔊🚫 Коріння свята сягає початку XIX століття, часів Наполеонівських воєн. Коли французькі війська окупували місто, вони щодня маршували вулицями, вибиваючи ритм на барабанах. Місцеві водоноси та кухарі, щоб поглузувати з окупантів, почали імітувати їхню ходу, стукаючи по своїх бочках та каструлях. Те, що почалося як акт відвертого тролінгу загарбників, згодом перетворилося на головну традицію міста. 🥘🥖 Свято стартує рівно опівночі на площі Конституції, коли мер піднімає прапор міста під звуки маршу Сан-Себастьяна. Учасники діляться на дві основні групи: «барабанщиків» (у військовій формі тих часів) та «кухарів» (у білих ковпаках та фартухах). Останні замість барабанів використовують дерев'яні діжки, створюючи неповторний контраст звуків. 👨‍🍳💂 Тамборрада — це ідеальний приклад того, як народний гумор і зневага до ворога можуть трансформуватися у велику культурну подію. Навіть під час найважчих диктатур і заборон баски зберігали цей ритм як символ своєї ідентичності. Сьогодні це свято чистої енергії, де єдине правило — бити в барабан так гучно, щоб вас почули навіть на іншому березі Біскайської затоки. 🌊📣

#дати #свята Мистецтво встигнути все: Фестиваль величезних змін в останню хвилину ⏳ 30 грудня світ відзначає одне з найкумедніших та водночас найбільш життєвих свят — Фестиваль величезних змін в останню хвилину (Festival of Enormous Changes at the Last Minute). Це день, присвячений усім «прокрастинаторам», які згадали про свої новорічні обіцянки за 48 годин до бою курантів, та відчайдухам, що здатні змінити життя одним вольовим рішенням наприкінці року ✍️ Філософія цього свята полягає в тому, що для важливого кроку не обов'язково чекати «того самого» понеділка чи першого числа. Якщо ви весь рік збиралися змінити зачіску, записатися на курси іноземної мови, зізнатися комусь у почуттях або нарешті викинути старий хлам з балкона — 30 грудня є ідеальним моментом для рішучої дії. Це день, коли адреналін від дедлайну стає кращим паливом для змін 🚀 Психологи зазначають, що такі «фінальні ривки» мають особливу магію. Завершення справ у передостанній день року дарує відчуття полегшення та неймовірний енергетичний підйом, що дозволяє увійти в новий рік не з тягарем боргів, а з перемогою над собою. Це свято вчить нас, що навіть за одну добу можна зробити більше, ніж за попередні місяці роздумів 🎭 У світі цей день відзначають по-різному: хтось робить генеральне прибирання, хтось купує квитки в омріяну подорож, а хтось просто вирішує змінити ставлення до проблем. Головне правило фестивалю — діяти швидко і без вагань. Це чудовий привід для імпровізації та спонтанності, які роблять наше життя яскравим і непередбачуваним 🌍 Фестиваль величезних змін в останню хвилину — це нагадування про те, що час — ресурс відносний. Поки годинник ще не пробив дванадцять 31-го числа, у вас є шанс стати тією версією себе, про яку ви мріяли весь рік. Тож не відкладайте на наступний рік те, що можна радикально змінити вже сьогодні! 🏛️

#дати #свята Фестиваль семи риб: Смачна Італійська Традиція на Святвечір 🍤🍷 Поки в Україні готують 12 пісних страв, в італо-американських родинах панує аромат морепродуктів. Фестиваль семи риб (італійською Festa dei Sette Pesci або просто La Vigilia) — це грандіозна вечеря на Святвечір, яка поєднує релігійне утримання від м'яса з італійською любов'ю до розкішних застіль. 🇮🇹🇺🇸 Традиція походить з Південної Італії, де "La Vigilia" (Очікування) означала пісну вечерю в очікуванні народження Христа. Оскільки католицька церква забороняла вживати м'ясо напередодні великих свят, італійці звернулися до того, чим багате їхнє море. Коли наприкінці XIX століття мільйони італійців емігрували до США, вони привезли цей звичай із собою, перетворивши його на справжній культурний феномен. 🌊🚢 Чому саме сім риб? Історики та богослови пропонують кілька версій: Сім таїнств католицької церкви. ⛪ Сім днів творіння світу. 🌍 Сім смертних гріхів (як нагадування про необхідність очищення). 📜 Хоча назва говорить про "сім", насправді страв може бути й більше (дехто готує 10 — на честь десяти заповідей, або 13 — за кількістю апостолів та Ісуса). На столі можна побачити все: від класичної баккали (солоної тріски) та смажених кальмарів до пасти з молюсками (linguine alle vongole), креветок, восьминогів та запеченого вугра. 🐙🍝 Це свято — не лише про їжу. Це багатогодинний марафон спілкування, спогадів та радості в колі найближчих. Завершується вечеря зазвичай традиційною італійською випічкою та походом на нічну Різдвяну месу. Це чудове нагадування про те, як релігійні канони та культурна спадщина переплітаються, створюючи унікальні та затишні традиції. 🥂🥧

В Иерусалиме — «Зоопарк КПП»: война в Украине глазами тех, кто не умеет говорить. Jerusalem Jewish Film Festival 2025 — 17 и 18 декабря «Шесть человек погибли во время попыток спасти животных экопарка. Двое, пытавшиеся принести животным еду, были убиты русскими, а их тела были найдены примерно через полтора месяца. Еще одного дрессировщика заставили войти в клетку со львами после того, как снаряд разбил клетку, и его тут же растерзали». «Было убито более 1500 животных». «Крупные хищники убили своих детёнышей из-за стресса. Обезьяны убежали в окружающие леса — представьте, как они страдали на морозе украинской зимы». — из рассказа основателя зоопарка под Харьковом Александра Фельдмана в интервью Israel Hayom. Эта история легла в основу документального фильма «Зоопарк КПП» (Checkpoint Zoo) — одного из самых тяжёлых и честных фильмов о войне в Украине. Без фронтовых карт и лозунгов — через судьбы людей и животных, оказавшихся на линии огня. Сюжет фильма посвящён 71-дневной операции по эвакуации тысяч животных из харьковского Фельдман-Экопарка. Документальные кадры, снятые как самими работниками зоопарка, так и киносъёмочной группой, показывают напряжённую борьбу за выживание животных и беспримерную самоотверженность людей, которые, рискуя жизнью, пытались их спасти. Режиссёр фильма Джошуа Зиман подчёркивает, что его интересовала не только жестокость войны, но и то, как в экстремальных условиях проявляются сострадание, привязанность и солидарность. В его фильме животные становятся немыми свидетелями человеческих решений — а иногда и зеркалом того, кем мы остаёмся в момент катастрофы. Фильм рассказывает о первых днях российского вторжения, когда Экопарк оказался в эпицентре боёв. О сотрудниках и волонтёрах, которые под обстрелами продолжали кормить, поить и вывозить животных. О решениях, которые приходилось принимать, когда не хватало еды, воды и времени. И о цене, которую за это заплатили. Jerusalem Jewish Film Festival 2025 — один из ключевых культурных форумов Израиля, который в этом году проходит уже в 27-й раз. Фестиваль традиционно проводится во время Хануки — с 13 по 18 декабря 2025 года в Иерусалимской синематеке и представляет фильмы из разных стран, посвящённые еврейской культуре, истории, идентичности и актуальным гуманитарным темам. Помимо показов, программа включает встречи с режиссёрами, обсуждения с аудиторией и панельные дискуссии. Показ фильма «Зоопарк КПП» состоится в рамках фестиваля: 📅 17 декабря — 20:00 (показ с обсуждением) 📅 18 декабря — 18:00 📍 Иерусалимская синематека В нашей статье — контекст фестиваля, история создания фильма, жёсткие свидетельства очевидцев и сцены, которые трудно забыть. Это текст не только о войне в Украине, но и о том, где проходит граница человечности, когда рушится привычный мир. НАновости‼️: 🇺🇦🇮🇱 А вы смогли бы остаться и спасать тех, кто не может убежать, если под обстрелами рискуешь собственной жизнью? 👉 https://news.nikk.co.il/zoopark-na-linii-ognya/ #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine

Міжнародний фестиваль светрів Міжнародний фестиваль светрів (International Sweater Vestival), що відзначається в першу п’ятницю після Дня подяки, – це дивне і веселе свято, яке вшановує один з найуніверсальніших і найулюбленіших, зручних та затишних предметів одягу, а саме светру-жилету. Цей день – не лише про моду, а й про прийняття різноманітності, комфорту та творчості. Історія та еволюція светра Походження светра Світшоти з’явилися у 1882 році, спочатку вони були розроблені для спортсменів, щоб сприяти потовиділенню і зниженню ваги під час занять спортом. Він набув популярності в 1900-х роках, особливо серед чоловіків, і незабаром перетнув гендерний бар’єр. Видатні постаті, такі як Елеонора Рузвельт та персонажі, такі як Шер Горовіц з “Невігласів”, носили цей одяг, що зробило його модним висловом. Светр-жилет в сучасному світі Останніми роками светр-жилет знову став популярним завдяки знаменитостям і модним дизайнерам. Він був представлений на подіумних показах, його носили ікони в різних сферах, зміцнюючи своє місце в сучасній моді. Святкування Міжнародного фестивалю светрів Як взяти участь? Вдягніть светра. Найпростіший спосіб відсвяткувати — одягнути светр. Незалежно від того, чи віддаєте ви перевагу класичному або модному стилю, головне — продемонструвати своє особисте відчуття моди. Даруйте светри. Поділіться радістю, пожертвувавши светр тим, хто його потребує, або подарувавши його друзям і родині. Створіть власний “фестиваль” – організуйте зустріч або вечірку, де всі будуть одягнені у светри. Ви навіть можете створити власний показ, щоб продемонструвати різні стилі та дизайни. Персонажі з різних фільмів і серіалів носили светри, зокрема Клінт Іствуд у “Брудному Гаррі”, Чендлер Бінг у “Друзях” і Чак Басс у “Пліткарці”. Ці персонажі демонструють універсальність та позачасовість цього одягу. Чому ми любимо Міжнародний фестиваль светрів Різноманітність у моді. Светр-жилет носять різні групи людей, від хіпстерів до спортивних фанатів, що демонструє його широку привабливість. День заохочує людей експериментувати зі своїм стилем, змішуючи та поєднуючи різні вбрання зі светрами. Сезонна відповідність. Фестиваль припадає на грудень, і це ідеальний час для того, щоб светр зігрівав і надавав стилю протягом холодних місяців. Міжнародний фестиваль светрів – це день вшанування класичного предмета одягу, який витримав випробування часом. Це день, коли можна розважитися з модою, проявити індивідуальність і насолодитися комфортом і стилем, які дарують светри. Тож у першу п’ятницю після Дня Подяки приєднуйтесь до святкування, одягнувши свій улюблений светр!

🥇Українська тату-майстриня Дар’я Намьоткіна здобула приз на міжнародній конвенції в Познані Українська тату-артистка Дар’я Намьоткіна (Dash Tattoo) посіла 3 місце у номінації «Флора та фауна» на Tattoo Konwent Poznań 2025 — одній із найбільших європейських тату-конвенцій. Фестиваль тривав два дні та зібрав учасників з різних країн. Першого дня Дар’я працювала у техніці мікрореалізму, що потребує ювелірної точності та максимальної деталізації. Другий день став найскладнішим: категорія «Флора та фауна» налічувала 45 учасників — найбільше серед усіх номінацій. «Для мене це важливий результат — показати, що українська школа татуювання може конкурувати на найвищому рівні», — зазначає майстриня. Після успіху в Познані Дар’я готується до української тату-конвенції у Львові навесні та до престижної Нью-Йоркської конвенції восени. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

Во Львове проходят «Европейские дни еврейской культуры»: выставки, лекции и экспозиция Национальной библиотеки Израиля «Народ Книги». 📅 8–22 ноября 2025 года В этом году Львов стал одной из центральных площадок общеевропейского проекта «Европейские дни еврейской культуры», проходящего в десятках стран. По информации Львовского городского совета, инициатива проведения фестиваля принадлежит Европейской ассоциации сохранения еврейского наследия (AEPJ), которая координирует этот проект с 1999 года. Город превращается в живую книгу. По узким улочкам старого Львова звучит клезмерская музыка, а в залах музеев открываются страницы общей памяти — украинской и еврейской. Главная тема фестиваля — «Народ Книги». Здесь обсуждают, как слова, тексты и музыка соединяют поколения и страны. Среди участников — исследователи из Израиля, Польши и США, которые говорят о возвращении языка идиш и о новой роли культуры в мире, где память снова под угрозой. Фестиваль проходит в стране, которая каждый день защищает своё право на существование. Когда российские ракеты разрушают украинские города, где жили еврейские общины, память становится актом сопротивления. Хранить её — значит противостоять забвению и восстановить связь времён. Украину и Израиль объединяет одно: осознание, что история народа — это его защита. А вы когда-нибудь задумывались, что будет, если такие истории перестанут рассказывать? Кто тогда напомнит, почему важно помнить? Читайте статью полностью: 👉 https://nikk.agency/vo-lvove/ 📢 Читать и распространять в Facebook: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid0YC5Ci6ad6j5igCkPevtT1np1Y2GG4eybphMPtyXwuos9BFXqAGEpbQrEZQ7iMtP4l #Israel #Ukraine #IsraelUkraine НАновости — Nikk.Agency Israel News

Фильм украинского режиссёра — в программе фестиваля-ретроспективы “Канны в Тель-Авиве”, который пройдёт с 10 по 20 ноября 2025 года. В центре афиши — «Два прокурора» украинского режиссёра Сергея Лозницы, лауреата Приза Франсуа Шале Канн-2025. 19 ноября в кинотеатре Лев Дизенгоф зрители смогут увидеть картину и лично пообщаться с режиссёром и актёром Евгением Терлецким из театра Гешер. Организаторы задумали фестиваль как площадку культурного диалога. На протяжении десяти дней, с 10 по 20 ноября, израильские зрители увидят три картины-участницы Каннского фестиваля 2025 года, каждая из которых по-своему исследует границы человеческого опыта, памяти и идентичности. — 11 ноября — “Мама” режиссёрки Ор Синай с Евгенией Додиной, звёздой театра Гешер; — 19 ноября — “Два прокурора” украинского режиссёра Сергея Лозницы с участием Евгения Терлецкого; — 20 ноября — “Исчезновение Йозефа Менгеле” Кирилла Серебренникова, показ представит кинокритик Алина Ребель, преподаватель Ариэльского университета. Каждый вечер — это встреча с создателями, обсуждение фильмов и открытый разговор о том, что остаётся за пределами экрана. Это редкая возможность увидеть Каннское кино в Израиле и ощутить живую энергию фестиваля. А вы когда в последний раз выходили из зала в тишине — потому что фильм сказал всё сам? 🎬🇮🇱🇺🇦 Читайте подробнее: https://nikk.agency/film-ukrainskogo/ Проект НАновости — Nikk.Agency Israel News рассказывает о культурных связях между Израилем и Украиной, о людях, фильмах и идеях, которые соединяют две страны. Читайте и поддержите публикацию в Facebook: 👉 https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid02ZXcR2mYSouWgY5U4R2pCxFDfkcrMd8BjUZDyH2NpF8nZRpEdsZFMjz6k8f7bQGhkl #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #Cinema #TelAviv #Лозница #Канны #PlayhouseTLV

В то время как Россия бомбит украинские синагоги, Израиль открывает фестиваль своего кино в Москве — с 6 по 9 ноября 2025 года. Это 22-й Фестиваль израильского кино, и в этом году его показы проходят сразу в трёх российских городах — Москве, Санкт-Петербурге и Нижнем Новгороде. Израильский Институт национальной безопасности (INSS) заявил, что серия российских ударов по украинским синагогам не выглядит случайной. По их оценке, это часть глобального антисемитского тренда, усилившегося после 7 октября и нападения ХАМАС на Израиль. В Херсоне, Днепре и Киевской области под обстрелами рушатся дома молитвы, где ещё вчера звучали молитвы за мир. Еврейские общины вместе со всей страной героически обороняются. Главный раввин Украины Моше Асман и раввин Шмуэль Каминецкий превращают синагоги в центры спасения, помощи и веры. На фронте рядом с побратимами сражаются еврейские воины ВСУ, защищая Украину и гибнут за неё. Тем временем в Москве — аплодисменты, премьеры и слова о «культурных мостах». Посол Израиля в России Одед Йосеф, только прибывший в Москву, произнёс торжественную речь: “Для меня большая честь приветствовать вас на церемонии открытия фестиваля. Сегодня моё первое мероприятие в Москве. Кино — это живой мост между людьми и культурами. Я искренне надеюсь, что программа фестиваля послужит укреплению культурного диалога и дружбы между нашими народами.” Слова звучат красиво. Но за ними — тишина по поводу войны, ракет, разрушенных украинских синагог. Только вот где-то между залами московских кинотеатров теряется правда о том, что именно российские ракеты уничтожают дома молитвы евреев в Украине. На военных кладбищах Украины сегодня стоят могилы с Звёздами Давида рядом с украинскими крестами и тризубами. Эти символы стали единым знаком — единства, мужества и памяти. Можно ли приветствовать зрителей в Москве, когда в Херсоне и Днепре раввины откапывают из-под завалов свитки Торы? ❓ Вопрос, на который Израиль должен ответить сам: Можно ли молчать, когда рушатся дома молитвы? Можно ли проводить фестиваль в стране, которая поставляет оружие тем, кто убивает твоих граждан и союзников? И если кино — это язык человечности, то где граница между культурой и соучастием? 🇮🇱 Израиль не может позволить себе роскошь моральной слепоты. Синагоги, разрушенные российскими бомбами, — это тоже часть израильской истории. И пока над Украиной падают ракеты, любые аплодисменты в Москве звучат слишком громко. 📎 Полная статья: https://nikk.agency/v-to-vremya-kak-rossiya/ 📣 Распространяйте в Facebook: https://www.facebook.com/nanews.nikk.agency/posts/pfbid02ref9SPi2dpcbm1YH54WgzYdD32JWk2SrHXffWsSzugp6SDQKbtsgMmz1YB711QASl #НАновости #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine