БОЛЮЧИЙ ФРАГМЕНТ

Зруйновані ущент наші міста́
І спа́лені до крихти наші се́ла,
Домівка, що вціліла – та пуста,
З лиця землі страшна війна все зме́ла.

Все знищено, зостався тільки прах,
Давно вже там ні люду, ні тварини,
Таке колись не йшло до нас і в снах –
Тепер від цьо́го кров у жилах стине.

Стікає кров'ю зранена земля,
Немає більше затишку, споко́ю,
Чорніють всюди спалені поля́…
Ми платимо ціною дорого́ю.

Здригається від вибухів земля,
І кров'ю напувається землиця,
Там затишку і радості нема.
Це в дійсності. Усе це нам не сниться.

Ридає кожна стежка і поріг,
Щоразу все навколо попеліє,
Земля не чує більше рідних ніг,
Щоразу ворог зброю в землю сіє.

Війна вкрива землицю чорним тлом,
Яка колись і квітла, й зеленіла,
Бо ворог далі суне напролом…
І чорна птаха нам на плечі сіла.

Де сад шумів – там згарища й зола,
Неначе в са́ван все це одягнули,
Та лиш у чорний, бо прийшов від зла,
Бо вороги туди уже сягнули.

Немає більше цвіту на гіллі́,
Та і дерев уже й не залиши́лось,
Вогнем писались всюди скрижалі́
І кров, немов вода, на землю ли́лась.

Ридають стіни, випалені вщент,
А доля там колись родила рясно,
Від затишку лишився лиш фрагмент,
Як спогад про життя колись тут щасне.

Пороги, що стріча колись гостей,
Від болю стогнуть, жить не мають сили,
На жаль, не чуєм добрих ми вістей,
Лиш вітер б'ється в розпачі об схили.

Там, де дитинство бігало малим –
Скелети стін під небом заніміли,
Розвіяв вітер долі, наче дим,
І спогади, що в серці там леліли.

Лиш чути стогін рідної землі
Від ран глибоких, які їй завда́ли,
Не схо́дить уже хліб у тій ріллі…
Такого ми ніко́ли не чекали.

23.03.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1059590

Що це: експлуатація тварини чи звичайна людська дурість? Що б там не було, але єноти-полоскуни погано полощуть одяг...

Цікавий діалог між американським репортером та президентом США.
Репортер: «Чому ви кажете, що знищення іранських мостів та електростанцій не є військовим злочином?».
Трамп: «Бо вони – тварини».

https://t.me/Ukraineaboveallelse

У Чабанах біля ветеринарної клініки є влучання

попередньо є загиблі тварини

Дитині ампутували ногу через напад собаки: власниці тварини повідомили про підозру, — прокуратура.
Інцидент стався у Дніпрі. 13-річна дівчинка поверталася зі школи, коли на неї напала собака. Як з’ясували правоохоронці, тварина й раніше неодноразово залишала подвір’я, що створювало загрозу для оточуючих.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

БОЛЮЧИЙ ФРАГМЕНТ

Зруйновані ущент наші міста́
І спа́лені до крихти наші се́ла,
Домівка, що вціліла – та пуста,
З лиця землі страшна війна все зме́ла.

Все знищено, зостався тільки прах,
Давно вже там ні люду, ні тварини,
Таке колись не йшло до нас і в снах –
Тепер від цьо́го кров у жилах стине.

Стікає кров’ю зранена земля,
Немає більше затишку, споко́ю,
Чорніють всюди спалені поля́…
Ми платимо ціною дорого́ю.

Здригається від вибухів земля,
І кров’ю напувається землиця,
Там затишку і радості нема.
Це в дійсності. Усе це нам не сниться.

Ридає кожна стежка і поріг,
Щоразу все навколо попеліє,
Земля не чує більше рідних ніг,
Щоразу ворог зброю в землю сіє.

Війна вкрива землицю чорним тлом,
Яка колись і квітла, й зеленіла,
Бо ворог далі суне напролом…
І чорна птаха нам на плечі сіла.

Де сад шумів – там згарища й зола,
Неначе в са́ван все це одягнули,
Та лиш у чорний, бо прийшов від зла,
Бо вороги туди уже сягнули.

Немає більше цвіту на гіллі́,
Та і дерев уже й не залиши́лось,
Вогнем писались всюди скрижалі́
І кров, немов вода, на землю ли́лась.

Ридають стіни, випалені вщент,
А доля там колись родила рясно,
Від затишку лишився лиш фрагмент,
Як спогад про життя колись тут щасне.

Пороги, що стріча колись гостей,
Від болю стогнуть, жить не мають сили,
На жаль, не чуєм добрих ми вістей,
Лиш вітер б’ється в розпачі об схили.

Там, де дитинство бігало малим –
Скелети стін під небом заніміли,
Розвіяв вітер долі, наче дим,
І спогади, що в серці там леліли.

Лиш чути стогін рідної землі
Від ран глибоких, які їй завда́ли,
Не схо́дить уже хліб у тій ріллі…
Такого ми ніко́ли не чекали.

23.03.2026 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
ID: 1059590

Понад 900 кажанів кілька років зимували ) в обшивці балкона квартири у Харкові – «Український центр реабілітації рукокрилих».

Виявилося, це руді вечірниці, які занесені до Червоної книги України. Кажани не заважали власниці квартири, хоч вона їх і чула. Поки тварини не почали вилазити в середину балкона, а обшивка не почала руйнуватися.

Колонію кажанів врятували від сильних морозів в Ірпені, — Український центр реабілітації рукокрилих

Тварини намагалися перезимувати у дуплі вікового дуба. Під час тривалих морозів вони прокинулись і почали вилітати у пошуках більш комфортного сховища.

Загалом вдалося врятувати трохи більше сотні рудих вечірниць. Деякі з них мали травми, усі були зневоднені та виснажені.

Бобри «господарюють» на Позняках: комунальники ставлять металеві сітки

На озерах Позняки та Лебедине тварини будують загати й підгризають дерева.

Частину дерев навмисно залишають без захисту — для потреб бобрової родини.
#Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news

Зпер у Гриши Московського!!!
Слабонервним і гидливим не дивитися!
Хочу показати яким супом і кашкою годують своїх чоловіків та синів у путінстані!
Мужики не заздріть, просто хочу зрозуміти якої породи її чоловік і син, зрозуміло одне, що вони тварини, там їх відсотків 80, але якої саме породи, думаю шакалля та ішаки!

https://t.me/Ukraineaboveallelse