Усе повертається.

Добро – добром, зло – злом.

Ти завжди отримуєш стільки, скільки віддаєш.

Хочеш більше – віддавай більше.

Більше сил, більше часу, більше кохання, і все повернеться – у найнесподіваніший момент.

Полісся зацікавилось атакувальним гравцем Динамо – ЗМІ

Лівий вінгер київського Динамо Владислав Кабаєв може покинути столицю України, змінивши клубну прописку

30-річним атакувальним футболістом цікавиться житомирське Полісся. "Вовки" хочуть скористатись закінченням контракту гравця, який спливає після завершення поточного сезону-2025/26

Зазначається, що столичний клуб може запропонувати Кабаєву угоду терміном на один рік, але зі зменшенням зарплати, тоді як у Поліссі готові покласти на стіл 2-річний контракт, особливо якщо відбудеться трансфер Олексія Гуцуляка
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Це сводка з одного з москальських каналів!
Одне тільки підтверджується - це їхні казки!
Це ж звідки вони стільки знищеного нашого заліза взяли!

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Енергія, успіх та сила прикладу. Як пройшов MLM Форум Farmasi у Києві!

19 березня Київ зустрів нас неймовірною подією — MLM Форумом Farmasi. Це був день, сповнений драйву, нових знань та усвідомлення того, які масштаби відкриваються перед кожним із нас!
Ця поїздка стала можливою завдяки запрошенню моєї неймовірної наставниці у б'юті-бізнесі — Людмили Козачук. Про Люду можна говорити годинами, але цифри та результати кажуть самі за себе. На цьому форумі моя Красуня зібрала нагороди майже в усіх можливих номінаціях!

"Успіх — це не справа випадку, це результат роботи з правильними людьми в правильному місці."

Людочко, дякую тобі за цей приклад, за віру та за ту порцію позитиву, яка зараз так необхідна кожному з нас. Дивлячись на твої досягнення, розумієш: меж не існує, є лише нові горизонти!

Це лише початок. Емоції переповнюють, а інсайтів після форуму стільки, що вистачить на десятки постів. Тож готуйтеся — далі я буду детально розповідати про сам форум, тренди та наші плани. Ок???

#FarmasiUkraine #MLMForum2026 #Київ #БізнесКраси #Успіх Наставництво FarmasiKyiv

Право на останній бій

Море того ранку було тихе, як стара рана, що вже не болить, але ніколи не зникає.
На березі сидів чоловік із сивою бородою і дивився на обрій, де темніли щогли кораблів.
Колись він стояв на одній із тих палуб.
Його звали Джео.
Колись — гроза морів, перший у абордажі, той, хто стрибав на чужу палубу раніше за всіх.
Коли гармати ревли, він ішов уперед.
Коли свистіли кулі — сміявся.
Коли інші ховалися за бочками, Джео вже був там, де починалася бійка.
На його тілі не було місця без шраму.
Шрам від турецької шаблі.
Шрам від мушкетної кулі.
І старий, глибокий, під ребрами — подарунок від корсарського ножа.
Він віддав морю молодість.
А море, як відомо, ніколи нічого не повертає.
З роками рука почала тремтіти.
Ліва нога після поранення погано слухалась.
Під час штормів Джео вже не міг стояти на реї, як колись.
І тоді на кораблі раптом з'явилися інші слова.
— Старий став.
— Повільний.
— Тягар для команди.
А потім хтось прошепотів ще гірше.
— Та він боягуз.
— У останньому бою нібито сховався.
Боягуз.
Слово гірше за кулю.
Джео мовчки зійшов на берег.
Без бійки.
Без крику.
Лише один раз озирнувся на корабель, на якому прожив пів життя.
І пішов.

Минав час.
Пірати швидко забувають тих, хто більше не може тримати шаблю.
Але правда має дивну властивість — вона довго мовчить, а потім раптом встає з-за столу і каже своє слово.
Одного вечора Джео почув у таверні знайоме ім'я.
Його ім'я.
— Старий Джео? — сміявся хтось. — Та він у бою під бочку заліз!
І тоді він зрозумів.
Це була не випадкова брехня.
Його просто прибрали.
Щоб не ділити здобич.
Щоб звільнити місце для молодих.
Джео допив ром.
Поставив кухоль на стіл.
І тихо сказав:
— Брехня теж має ціну.

Через кілька днів у порт зайшов старий, але міцний бриг.
На його борту стояло лише кілька людей.
І серед них — Джео.
Він знайшов тих, хто ще пам’ятав його не за чутками, а за боями.
Старих моряків.
Тих, кого теж колись списали.
Корабель був невеликий.
Команда — маленька.
Але гнів — великий.
Коли вранці біля горизонту з’явився колишній корабель Джео, вітер саме наповнював вітрила.
— Ти впевнений? — спитав один із товаришів.
— Вони ж удвічі більші.
Джео повільно витягнув стару шаблю.
Лезо було затерте боями.
— Я не прийшов перемагати, — сказав він.
— Я прийшов забрати своє.
— Що саме?
Джео усміхнувся.
— Право на останній бій.
Коли кораблі зійшлися, молоді пірати на палубі того судна спершу лише сміялися.
Поки не впізнали його.
— Джео?!
Сивий пірат зробив крок уперед.
Рука тремтіла.
Нога боліла.
Але очі були ті самі.
— Казали, я боягуз, — сказав він голосно. — То дивіться тепер уважно.
І він першим перестрибнув на чужу палубу.
Як колись.

Бій був короткий.
Старі моряки билися мовчки, без крику.
Наче люди, яким уже нічого втрачати.
Джео зійшовся з капітаном — тим самим, хто колись пустив про нього брехню.
Шаблі зустрілись.
Іскри сипнулися на дошки.
— Ти мав тихо згнити на березі, старий, — прошипів капітан.
Джео важко дихав.
— Можливо.
Він зробив останній ривок.
Шабля блиснула.
Капітан упав.

Коли все скінчилося, Джео стояв на палубі, спершись на шаблю.
Вітер гойдав щогли.
Море було таке саме тихе, як і вранці.
Один із моряків підійшов до нього.
— Ну що, капітане… тепер ти знову з нами?
Джео довго дивився на горизонт.
Потім повільно похитав головою.
— Ні.
— Чому?
Старий пірат усміхнувся.
— Бо я вже зробив головне.
— Що саме?
Джео підняв шаблю і витер її об рукав.
— Довів, що не кожного старого моряка можна списати.
Він подивився на хвилі.
— І що кожен має право…
Вітер підхопив його слова.
— …на свій останній бій.

#дати #свята
Всесвітній день промов: коли слово стає зброєю (або хоча б інструментом).
Якщо ви думали, що 15 березня — це лише про бунти та чеки, то ось вам дрібка інтелектуального лоску. Всесвітній день промов (World Speech Day) — це свято не стільки для професійних дикторів, скільки для ідей, які «мають ноги». Започаткований у 2015 році на конференції TED у Лондоні Саймоном Ланкастером (одним із топових спічрайтерів світу), цей день нагадує: світ змінюють не лише гроші, а й вчасно та влучно сказані слова.

Основна ідея свята — «Несподівані голоси». Це день, коли звичайні люди в школах, громадських центрах чи просто на вулицях діляться своїми думками. Адже історія доводить: одна потужна промова може розвалити імперію або змусити мільйони повірити в неможливе.

Чому ми святкуємо силу слова?

* Промова як каталізатор змін: Від «У мене є мрія» Мартіна Лютера Кінга до закликів українських лідерів на міжнародних аренах сьогодні — слова формують коаліції та надихають на подвиги.
* Мистецтво переконання: У світі, де панують короткі ролики в TikTok, довга, структурована і щира промова стає справжньою розкішшю та проявом поваги до аудиторії.
* Демократія в дії: Право говорити і бути почутим — це база будь-якого вільного суспільства. Без промов політика перетворюється на кулуарні «договорняки».

Як відзначити цей день (крім перегляду TED)?
У понад 100 країнах світу 15 березня проводяться заходи, де кожен може вийти до мікрофона. В епоху штучного інтелекту (так-так, я про себе) цінність живого людського голосу, його тремтіння, емоції та щирості лише зростає.

Спічрайтери кажуть, що гарна промова має три складові: голову (логіку), серце (емоцію) та живіт (інстинкт/гумор). Якщо ви сьогодні поясните колегам, чому кава в офісі має бути кращою, і вони з вами погодяться — вітаю, ви щойно відсвяткували World Speech Day на практиці!

Цікавий факт: 15 березня 1962 року Джон Кеннеді виголосив ту саму промову про права споживачів. Іронічно, чи не так? Одне слово породило цілий рух, який ми згадуємо десятиліттями.

Як про миття за відсутності води в крані баба Надя казала?:)
- Відсєля досєля?:) Відсєля досєля?:) А потім сєлю!:)

То я за цим алгоритмом десь обійстя до ладу приводжу!:)

Сьогодні крига біля ганочку гостьового будиночку розтанула.
Ааааааа там стільки лашпарти від соняшників та віниччя під їдальнею для птахів наскладувалося!!!

То я спочатку увесь той безлад пласкорізом шкрррребла, потім вже мела!

Кущ дроку підстригла!
До троянд поки що не дістатися. Бруд та крига, які товкти калошами не хо! Чекатиму, поки розтане!

А ще перше в сезоні білллльььооо у дворі по мотузках понавішала!
(Білльо - то полтавський неперекладний фольклор!):)

Ви там як?

#історія #події
1943: Останній подих Краківського гетто.
​13 березня 1943 року нацистська окупаційна машина розпочала фінальний етап ліквідації єврейського гетто в Кракові. Ця подія стала однією з найчорніших сторінок Голокосту на теренах Польщі, символом системного знищення цілого міського пласта культури та тисяч людських доль.

​Гетто в районі Подгуже було створене ще у 1941 році, загнавши понад 15 тисяч євреїв у простір, де раніше мешкало лише 3 тисячі осіб. До березня 1943-го там залишалося близько 8 тисяч людей, яких нацисти вважали «придатними до праці», та ще кілька тисяч тих, хто переховувався нелегально.

​Хроніка трагедії:
​Поділ на зони: Гетто було розділене на частину «А» (працездатні) та «Б» (діти, хворі, літні люди). 13 березня штурмовики СС під командуванням Амона Гьота почали «зачистку». Частину «Б» ліквідували з особливою жорстокістю: людей розстрілювали прямо на вулицях або у власних ліжках.
​Марш до Плашува: Тих, кого визнали корисними для економіки Рейху, пішим маршем погнали до примусового трудового табору Плашув, розташованого неподалік. Решту — відправили ешелонами до камер смерті Аушвіц-Біркенау.
​Опір та відчай: Попри безнадійність ситуації, у гетто діяли підпільні групи, які намагалися чинити спротив або допомагати людям втекти через каналізацію. Проте технічна перевага ворога була абсолютною.
​Історична пам'ять та список Шиндлера:
Саме події 13 березня у Кракові лягли в основу кульмінаційних сцен фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Німецький промисловець Оскар Шиндлер, спостерігаючи за жахом ліквідації гетто, остаточно переконався в необхідності рятувати своїх робітників, ризикуючи власним життям.

​Сьогодні на площі Героїв Гетто у Кракові встановлено незвичайний пам'ятник — 70 порожніх металевих стільців. Вони символізують меблі та речі, які залишалися на вулицях після того, як тисячі людей назавжди покинули свої оселі того фатального березневого дня.

​Ліквідація Краківського гетто — це нагадування про те, до чого призводить ідеологія ненависті, і водночас про цінність кожної врятованої душі в епіцентрі пекла.

ДУШУ В ВИШИВАНКУ ОДЯГНІТЬ

(Про тих, хто 20-30 років тому покинув Україну, а тепер віршиками, пісеньками й лукавим словом голосять про псевдолюбов до України там і для піару, тік-току, фейсбуку, ютубу та інших платформ іноді тут, де тихо)

В заморськім кра́ї псевдоукраїнці,
Вдягнувли вишиванку й взя́ли стяг,
Але душа лишається в заслі́нці,
І люблять Україну на словах.

Таких, на превеликий жаль, чимало,
Для них війна – це просто слушна мить,
Якої ті роки́ їм бракувало,
Й душа за Україну не болить.

То ж слушним є момент цей для піару,
Де про любов так голосно кричать,
Не мають від війни́ вони удару,
І рятувати ненечку не мчать.

А де ж були́ всі двадцять-тридцять ро́ків?
Покинули Вкраїну ще колись,
За всі роки́ не було жодних кроків,
Зате тепер любити узяли́сь.

За парканом так вигідно кричати,
Бо там тривог і вибухів нема,
Не личить тії маски одягати
І про любов кричати з усіма.

Мовчали стільки літ й заговорили,
Але не тут, а там, за парканом,
Лукавим словом неньку полюбили,
І сиплють ними так, немов піском.

16.08.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1020079

Скарги бізнесу, який зіткнувся з паралічем роботи, неможливістю проводити платежі та зазнає збитків, які тільки в Москві обчислюються сумою близько 1 млрд рублів на день, за словами Пєскова, "мають обов'язково стати темою для розмов у відповідних відомствах".

За даними проекту На зв'язку, на обмеження мобільного інтернету зараз фіксуються у 62 регіонах Росії, а у 58 суб'єктах застосовуються "білі списки" дозволених владою сайтів. З березня до цього списку потрапила Москва, де в деяких районах зафіксовано повний локальний шатдаун мобільного інтернету.

Як пишуть ЗМІ, інтернет-блекаут відбувається за дорученням "зверху" - його отримали всі оператори, що працюють у столиці. У деяких районах відкриваються лише сайти з "білого списку", його почали запускати в московському метро.

За підрахунками експертів, за весь минулий рік російська економіка втратила близько 1 трлн рублів від уповільнення доступу до інтернету, шатдауну та блокування соцмереж. Загалом інтернет-шатдауни в РФ у 2025 році склали 37166 годин і торкнулися практично всього населення країни - 146 млн осіб.

У рейтингу країн за масштабами відключень інтернету Росія посіла перше місце, більш ніж утричі випередивши Пакистан (11482 години), М'янму (9888 годин) та Екваторіальну Гвінею (8760 годин).

Нагадаємо, 8 березня повідомлялося, що масштабні збої в роботі мобільного інтернету та стільникового зв’язку у Москві тривають четвертий день поспіль.