• Чому закон про про корінні народи не сподобався багатьом Українцям ,по при те що юридично він відповідає міжнародному праву :

    1. ЛОГІКА !... Слово КОРІННІ для адекватної людини означає ті народи які формувалися і розвивалися на певній території з давніх часів . АЛЕ у юристів всього світу чомусь своє визначеня 🤦(Корінним народом у них вважається етнічна спільнота, яка складає меншість у структурі населення країни, тісно пов'язана своїм походженням з певною територією і головне — на відміну від національної меншини не має етнічно спорідненого державного утворення, тобто немає власної держави.) Тобто по їх логіці якщо етнос має свою країну і складає в ній більшість то вони десь з місяця прилетіли бо слово КОРІННИЙ УЖЕ ЗАЙНЯТЕ 🤷 🤷🤷А як тоді юридично описати корінний домінуючий етнос який створив свою державу там де завжди жив 🤷 ???

    2. НАЦІЯ ???
    До прикладу у США виходець з латинської Америки і виходець з Франції які люблять США пожили там певний час ,перейняли цінності і менталіет разом стають представниками їхньої нації. Українська нація — термін на означення спільноти етнічних українців як в Україні та і поза її межами. У політичному сенсі іноді вживається на означення всього населення України, зокрема її національні меншини. (Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.) Також є ще таке поняття як Титульна Нація яке дуже дратувало депутатів з Партії Ригіонов.

    3. ТОБТО термін Корінний Народ є більш чітким ніж Нація, а люди які мають статус коріного народу чи нацменшини мають більш чіткі правила що до власних інтересів, а етнічним Українцям доведеця завжди борсатися в мутній юридичній воді бо термін Нація менш захищений і взагалі я сумніваюсь що ваш позов у суд приймуть що якщо ви звернетеся до суду як представник нації .Ми всі бачимо і відчуваємо як ми роками мусили боротися з власною державою наприклад за свою МОВУ , і мусимо досі терпіти московський патріархат ітд ... Також згадаємо чи був хоч хтось покараний за наругу над нашим прапором в Умані , чи є відповідальність за наругу над вишитою сорочкою чи писанкою ??? А нацменшини без мітингів без трати нервів і часу мають все що їм потрібно. І в них є конкретні механізми захисту і навіть законні експансії . Ащо є у нас ??? Напишіть у коменти .

    4. Якщо підсумувати , я вважаю що основна проблема в тому що термін Корінні Народи є неправильним через свою вузькість бо не включає в себе етнічну спільноту яка і є основою і творцем певної держави і також весь час проживала на конкретній території .. це якийсь нелогічний ідіотизм у міжнародному праві .🤦 А причиною такого ідіотизму скоріш за все є Калька з історичних процесів США на території якої живуть місцеві Корінні Індіанці і Американська нація сформована з приїжжих так сказати . . ... Це не логічно застосовувати цю кальку до всіх країн світу .Тому я розумію і підтримую тих діячів які зараз піднімають тему введення у закон поняття Титульний Корінний Народ , бо тут одне з двох або міжнародне право має змінити трактування терміну корінного народу або ми маємо придумати нові визначеня , щоб все будо чітко і справедливо .
    Чому закон про про корінні народи не сподобався багатьом Українцям ,по при те що юридично він відповідає міжнародному праву : 1. ЛОГІКА !... Слово КОРІННІ для адекватної людини означає ті народи які формувалися і розвивалися на певній території з давніх часів . АЛЕ у юристів всього світу чомусь своє визначеня 🤦(Корінним народом у них вважається етнічна спільнота, яка складає меншість у структурі населення країни, тісно пов'язана своїм походженням з певною територією і головне — на відміну від національної меншини не має етнічно спорідненого державного утворення, тобто немає власної держави.) Тобто по їх логіці якщо етнос має свою країну і складає в ній більшість то вони десь з місяця прилетіли бо слово КОРІННИЙ УЖЕ ЗАЙНЯТЕ 🤷 🤷🤷А як тоді юридично описати корінний домінуючий етнос який створив свою державу там де завжди жив 🤷 ??? 2. НАЦІЯ ??? До прикладу у США виходець з латинської Америки і виходець з Франції які люблять США пожили там певний час ,перейняли цінності і менталіет разом стають представниками їхньої нації. Українська нація — термін на означення спільноти етнічних українців як в Україні та і поза її межами. У політичному сенсі іноді вживається на означення всього населення України, зокрема її національні меншини. (Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.) Також є ще таке поняття як Титульна Нація яке дуже дратувало депутатів з Партії Ригіонов. 3. ТОБТО термін Корінний Народ є більш чітким ніж Нація, а люди які мають статус коріного народу чи нацменшини мають більш чіткі правила що до власних інтересів, а етнічним Українцям доведеця завжди борсатися в мутній юридичній воді бо термін Нація менш захищений і взагалі я сумніваюсь що ваш позов у суд приймуть що якщо ви звернетеся до суду як представник нації .Ми всі бачимо і відчуваємо як ми роками мусили боротися з власною державою наприклад за свою МОВУ , і мусимо досі терпіти московський патріархат ітд ... Також згадаємо чи був хоч хтось покараний за наругу над нашим прапором в Умані , чи є відповідальність за наругу над вишитою сорочкою чи писанкою ??? А нацменшини без мітингів без трати нервів і часу мають все що їм потрібно. І в них є конкретні механізми захисту і навіть законні експансії . Ащо є у нас ??? Напишіть у коменти . 4. Якщо підсумувати , я вважаю що основна проблема в тому що термін Корінні Народи є неправильним через свою вузькість бо не включає в себе етнічну спільноту яка і є основою і творцем певної держави і також весь час проживала на конкретній території .. це якийсь нелогічний ідіотизм у міжнародному праві .🤦 А причиною такого ідіотизму скоріш за все є Калька з історичних процесів США на території якої живуть місцеві Корінні Індіанці і Американська нація сформована з приїжжих так сказати . . ... Це не логічно застосовувати цю кальку до всіх країн світу .Тому я розумію і підтримую тих діячів які зараз піднімають тему введення у закон поняття Титульний Корінний Народ , бо тут одне з двох або міжнародне право має змінити трактування терміну корінного народу або ми маємо придумати нові визначеня , щоб все будо чітко і справедливо .
    109views
  • ⚡Контррозвідка СБУ викрила ще одного коригувальника ворожих повітряних атак на Запоріжжя. Ним виявився місцевий мобілізований, який самовільно залишив військову частину та пішов на співпрацю з ФСБ.


    За даними СБУ, чоловіка завербували російські спецслужби через Telegram уже після того, як він пішов у СЗЧ.


    🤬Його завданням було передавати координати місць дислокації Сил оборони. Для цього він робив позначки на Google Maps і надсилав російській спецслужбі відповідні скриншоти.


    ❗Чоловіка затримали за місцем проживання. Йому повідомили про підозру одразу за двома статтями — державна зрада та дезертирство.

    ⚡Контррозвідка СБУ викрила ще одного коригувальника ворожих повітряних атак на Запоріжжя. Ним виявився місцевий мобілізований, який самовільно залишив військову частину та пішов на співпрацю з ФСБ.За даними СБУ, чоловіка завербували російські спецслужби через Telegram уже після того, як він пішов у СЗЧ.🤬Його завданням було передавати координати місць дислокації Сил оборони. Для цього він робив позначки на Google Maps і надсилав російській спецслужбі відповідні скриншоти.❗Чоловіка затримали за місцем проживання. Йому повідомили про підозру одразу за двома статтями — державна зрада та дезертирство.
    130views
  • ⚡Контррозвідка СБУ викрила ще одного коригувальника ворожих повітряних атак на Запоріжжя. Ним виявився місцевий мобілізований, який самовільно залишив військову частину та пішов на співпрацю з ФСБ.


    За даними СБУ, чоловіка завербували російські спецслужби через Telegram уже після того, як він пішов у СЗЧ.


    🤬Його завданням було передавати координати місць дислокації Сил оборони. Для цього він робив позначки на Google Maps і надсилав російській спецслужбі відповідні скриншоти.


    ❗Чоловіка затримали за місцем проживання. Йому повідомили про підозру одразу за двома статтями — державна зрада та дезертирство.

    ⚡Контррозвідка СБУ викрила ще одного коригувальника ворожих повітряних атак на Запоріжжя. Ним виявився місцевий мобілізований, який самовільно залишив військову частину та пішов на співпрацю з ФСБ.За даними СБУ, чоловіка завербували російські спецслужби через Telegram уже після того, як він пішов у СЗЧ.🤬Його завданням було передавати координати місць дислокації Сил оборони. Для цього він робив позначки на Google Maps і надсилав російській спецслужбі відповідні скриншоти.❗Чоловіка затримали за місцем проживання. Йому повідомили про підозру одразу за двома статтями — державна зрада та дезертирство.
    159views
  • 22 червня минає 85 років з дня початку (1941) масових розстрілів у в'язницях Львова в'язнів, причетних до ОУН, санкціоновані прокурором Львівської області Харитоновим. Загальна кількість жертв у Львові за оцінками істориків коливається між 2358 і 2752 душ... Останні дні червня 1941 року називають трагедією на західних теренах України.

    Перші розстріли у тюрмах на західних теренах України, які з вересня 1939 р. перебувала під радянською окупацією, розпочались 23 червня 1941 р., на другий день німецько-радянської війни. На той час політичних в’язнів утримували у 22 тюрмах Львівської, Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, тодішньої Дрогобицької областей. А з 24 червня почались масові вбивства по в’язницях.

    Тюрма №1 на вулиці Лонцького у Львові була найбільшим комплексом НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ). Донині у підвалах збереглися камери, в яких, спершу, вбивали по одному, а потім заганяли групами і через вікно дверей кидали гранати. Виводили в’язнів на тюремне подвір’я і автоматною чергою позбавляли їх життя.

    24 червня 1941 р. начальник тюремного управління НКВС у Львівській області Лерман у звіті начальству написав, що з 1355 людей, вибраних до розстрілу, вирок виконано щодо 924, інформував, що арештованих приймають без належного оформлення, за списками, без статті звинувачення. Вже у цей день німецькі літаки бомбардували Львів. Члени ОУН 26 червня напали на львівську в’язницю «Бригідки» та завдяки переполоху змогли врятувати близько 300 засуджених, які були у черзі на розстріл.

    Жахлива цифра - лише у тюрмі на Лонцького радянські каральні органи з 22 до 28 червня вбили 1680 в’язні«Я сидів уже три місяці у тюрмі на Лонцького, у камері нас було 8. Всі українці (селяни, робітники, інтелігенція). 23 червня біля 6-ї по обіді, приказали нам зійти вниз з речами. У партері було 20 в’язнів. Начальник крикнув: «Ложись» і почав стріляти. На мене навалились тіла розстріляних товаришів. Начальник і три енкаведисти перейшли до інших камер стріляти людей. Я не був поранений, обмазав лице кров’ю. Через кілька хвилин енкаведисти повернулись і зробили кілька пострілів по тілах, які були зверху і рухались. Все затихло. Я обережно піднявся. В коридорі і камерах скрізь лежали помасакровані тіла в’язнів, цілі їх стоси. Нікого не було з енкаведистів. Я спробував сховатись на стриху, але було закрито, вибіг на подвір’я тюрми і сховався у кущах. Не міг втекти на вулицю, бо там була охорона. Вночі я бачив, як енкаведисти закопують тіла у викопану при вході яму. Деякі люди давали ознаки життя. Десь зранку охорона пішла з подвір’я. Я скочив на ринву і спустився по ній, пішов до помешкання свого знайомого, який жив неподалік. Так я урятувався чудом», – розповів дослідникам «Меморіалу» голова читальні «Просвіта» на Жовківщині на початку 90-х рр. минулого століття.

    Вбивства чинили поспіхом. До початку німецько-радянської війни радянські органи провели на заході України чотири масові депортації родин «ворогів народу»: у лютому, квітні, червні 1940 р. і в червні 1941 р. За різними даними дослідників, у далекі краї вивезли майже 1 млн. 200 тис. людей, із них 400 тис. українців. Головною метою сталінського режиму було знищити політичну, військову, суспільну еліти, як українців, так і поляків. Тюрми були переповнені політичними в’язнями, яких утримували у жахливих умовах і жорстоко катували. Про це ще сьогодні нагадують тюремні камери.

    У перший тиждень війни чисельність арештованих зросла майже удвічі. У Львові і невеликих містечках українців хапали просто на вулицях і везли в тюрми, щоб «очистити» регіон від «українських націоналістів». Коли 22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, то відступ червоної армії із заходу України був очевидний і радянські каральні органи вирішили звільнити тюрми від в’язнів.

    23 червня 1941 р. у місцеві відділення НКВС надійшов план евакуації 23236 в’язнів із Галичини та Волині в тюрми росії та Киргизстану. Але наступ німецьких військ спричинив паніку, особливо серед енкаведистів, які почали вбивати в’язнів уже з 22 червня, без вироків і не перевіряючи статтю арешту.

    Начальник тюремного управління НКВС Філіппонов звітував наркому НКВС України Сергієнку, що в перший день нападу німців на срср у тюрмах Львівщини розстріляно 108 людей. Такі ж розстріли почалися в Луцьку, Перемишлі, Добромилі. З москви вже за кілька днів надійшла телеграма з розпорядженням Л.Бєрії, «за списком, затвердженим прокурором, розстріляти всіх осіб, що перебували під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини за статтею 170 Кримінального кодексу, та осіб, які здійснили розтрати, а підслідних і засуджених, які не проходять за цими статтями Кримінального кодексу, звільнити». У ніч із 23 на 24 червня, як вказано у звіті тюремного управління НКВС, весь особовий склад тюрми покинув Львів, але через 4 години повернувся і вбивства набули масового характеру.

    У Львові політичних в’язнів розстрілювали на Лонцького, у Замарстинівській тюрмі, «Бригідках» (сьогодні тут розташовується СІЗО), а ще у Золочеві, Дрогобичі, Луцьку, Чорткові, Дубно, Самборі, Рівному, Тернополі та інших містах.

    Сортували людей і розстрілювали порціями. Згідно з документами, людей мали сортувати: з важкими вироками – розстріляти, а щодо кого тривало слідство – планували вивезти. Але забракло вагонів для вивезення у тюрми НКВС срср. Бо військова влада гостро потребувала вагонів і не планувала з НКВС ділитися ними.

    На заході України перестріляли практично всіх, лише частково у Львові випустили кримінальників. У ніч із 23 до 24 червня 1941 р. на Лонцького і в «Бригідках» сортували людей і розстрілювали порціями. 22-24 червня стріляли по підвалах, карцерах. 24 червня енкаведисти покинули Львів, а коли повернулись, до 27 червня був повальний розстріл у камерах, кидання гранат. Якщо мали час, то дострілювали, все залежало від наступу нацистів», – каже працівниця Центру досліджень визвольного руху, історик Олеся Ісаюк.

    Протягом тижня від початку війни у тюрмах на заході України НКВС вбив близько 24 тис. людей, віком від 15 до 60 років. Є спогади про розстріли жінок і дітей. Убитих в’язнів кидали в ями, вириті нашвидкоруч, на тюремних подвір’ях, у саду, закидали тілами і тюремні підвали, бо на вивезення тіл не вистачало ані часу, ані транспорту. В останні дні перед втечею радянські органи просто залишили тіла в’язнів у камерах. Більшість убитих – українці, близько 10% – євреї, а також були поляки. Документи та архіви в’язниць енкаведисти палили.

    Масові вбивства у тюрмах у перші тижні війни відбувались не лише на заході Україні, але й у Києві, Вінниці, неподалік Харкова, у Криму.

    До сьогодні знаходяться сліди злочинів комуністичного терору.

    У період з 1939 до 1941 року, за різними дослідженнями, у всіх тюрмах Західної України розстріляно близько 60 тис осіб, сюди входять і жертви кінця червня 1941 р. Останки людей знаходили в ямах на тюремних подвір’ях. Не скрізь родичі могли забрати замордованих чоловіків, дітей, батьків.

    30 червня 1941 р. о 4-й годині ранку український батальйон «Нахтігаль» на чолі з командиром Р.Шухевичем першим зайшов у Львів. Серед замордованих у тюрмах людей він знайшов і свого брата. Німці дозволили відчинити в’язниці і люди кинулись шукати своїх дітей, батьків, сестер, братів. Від побаченого були шоковані, про що є чимало спогадів. Німецька окупаційна влада використала факти масових розстрілів в’язнів, злочини комуністичного терору з метою пропаганди, посиливши не лише антибільшовицькі настрої, але й спровокувавши антисемітські. Місця злочинів фотографували, фільмували, списки розстріляних в’язнів публікувала місцева преса.

    Нова німецька влада залучила до робіт у тюрмах єврейських чоловіків, які витягували трупи, виносили їх на подвір’я і складали чи вантажили. Був шалений запах від розкладених тіл. Був спровокований єврейський погром 1 липня 1941 р. Вже тоді було очевидно, що тоталітарний радянський окупаційний терор змінив інший – гітлерівський, принісши горе і сльози...

    22 червня минає 85 років з дня початку (1941) масових розстрілів у в'язницях Львова в'язнів, причетних до ОУН, санкціоновані прокурором Львівської області Харитоновим. Загальна кількість жертв у Львові за оцінками істориків коливається між 2358 і 2752 душ... Останні дні червня 1941 року називають трагедією на західних теренах України.Перші розстріли у тюрмах на західних теренах України, які з вересня 1939 р. перебувала під радянською окупацією, розпочались 23 червня 1941 р., на другий день німецько-радянської війни. На той час політичних в’язнів утримували у 22 тюрмах Львівської, Тернопільської, Волинської, Івано-Франківської, Рівненської, тодішньої Дрогобицької областей. А з 24 червня почались масові вбивства по в’язницях.Тюрма №1 на вулиці Лонцького у Львові була найбільшим комплексом НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ). Донині у підвалах збереглися камери, в яких, спершу, вбивали по одному, а потім заганяли групами і через вікно дверей кидали гранати. Виводили в’язнів на тюремне подвір’я і автоматною чергою позбавляли їх життя.24 червня 1941 р. начальник тюремного управління НКВС у Львівській області Лерман у звіті начальству написав, що з 1355 людей, вибраних до розстрілу, вирок виконано щодо 924, інформував, що арештованих приймають без належного оформлення, за списками, без статті звинувачення. Вже у цей день німецькі літаки бомбардували Львів. Члени ОУН 26 червня напали на львівську в’язницю «Бригідки» та завдяки переполоху змогли врятувати близько 300 засуджених, які були у черзі на розстріл.Жахлива цифра - лише у тюрмі на Лонцького радянські каральні органи з 22 до 28 червня вбили 1680 в’язні«Я сидів уже три місяці у тюрмі на Лонцького, у камері нас було 8. Всі українці (селяни, робітники, інтелігенція). 23 червня біля 6-ї по обіді, приказали нам зійти вниз з речами. У партері було 20 в’язнів. Начальник крикнув: «Ложись» і почав стріляти. На мене навалились тіла розстріляних товаришів. Начальник і три енкаведисти перейшли до інших камер стріляти людей. Я не був поранений, обмазав лице кров’ю. Через кілька хвилин енкаведисти повернулись і зробили кілька пострілів по тілах, які були зверху і рухались. Все затихло. Я обережно піднявся. В коридорі і камерах скрізь лежали помасакровані тіла в’язнів, цілі їх стоси. Нікого не було з енкаведистів. Я спробував сховатись на стриху, але було закрито, вибіг на подвір’я тюрми і сховався у кущах. Не міг втекти на вулицю, бо там була охорона. Вночі я бачив, як енкаведисти закопують тіла у викопану при вході яму. Деякі люди давали ознаки життя. Десь зранку охорона пішла з подвір’я. Я скочив на ринву і спустився по ній, пішов до помешкання свого знайомого, який жив неподалік. Так я урятувався чудом», – розповів дослідникам «Меморіалу» голова читальні «Просвіта» на Жовківщині на початку 90-х рр. минулого століття.Вбивства чинили поспіхом. До початку німецько-радянської війни радянські органи провели на заході України чотири масові депортації родин «ворогів народу»: у лютому, квітні, червні 1940 р. і в червні 1941 р. За різними даними дослідників, у далекі краї вивезли майже 1 млн. 200 тис. людей, із них 400 тис. українців. Головною метою сталінського режиму було знищити політичну, військову, суспільну еліти, як українців, так і поляків. Тюрми були переповнені політичними в’язнями, яких утримували у жахливих умовах і жорстоко катували. Про це ще сьогодні нагадують тюремні камери.У перший тиждень війни чисельність арештованих зросла майже удвічі. У Львові і невеликих містечках українців хапали просто на вулицях і везли в тюрми, щоб «очистити» регіон від «українських націоналістів». Коли 22 червня 1941 р. розпочалася німецько-радянська війна, то відступ червоної армії із заходу України був очевидний і радянські каральні органи вирішили звільнити тюрми від в’язнів.23 червня 1941 р. у місцеві відділення НКВС надійшов план евакуації 23236 в’язнів із Галичини та Волині в тюрми росії та Киргизстану. Але наступ німецьких військ спричинив паніку, особливо серед енкаведистів, які почали вбивати в’язнів уже з 22 червня, без вироків і не перевіряючи статтю арешту.Начальник тюремного управління НКВС Філіппонов звітував наркому НКВС України Сергієнку, що в перший день нападу німців на срср у тюрмах Львівщини розстріляно 108 людей. Такі ж розстріли почалися в Луцьку, Перемишлі, Добромилі. З москви вже за кілька днів надійшла телеграма з розпорядженням Л.Бєрії, «за списком, затвердженим прокурором, розстріляти всіх осіб, що перебували під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини за статтею 170 Кримінального кодексу, та осіб, які здійснили розтрати, а підслідних і засуджених, які не проходять за цими статтями Кримінального кодексу, звільнити». У ніч із 23 на 24 червня, як вказано у звіті тюремного управління НКВС, весь особовий склад тюрми покинув Львів, але через 4 години повернувся і вбивства набули масового характеру.У Львові політичних в’язнів розстрілювали на Лонцького, у Замарстинівській тюрмі, «Бригідках» (сьогодні тут розташовується СІЗО), а ще у Золочеві, Дрогобичі, Луцьку, Чорткові, Дубно, Самборі, Рівному, Тернополі та інших містах.Сортували людей і розстрілювали порціями. Згідно з документами, людей мали сортувати: з важкими вироками – розстріляти, а щодо кого тривало слідство – планували вивезти. Але забракло вагонів для вивезення у тюрми НКВС срср. Бо військова влада гостро потребувала вагонів і не планувала з НКВС ділитися ними.На заході України перестріляли практично всіх, лише частково у Львові випустили кримінальників. У ніч із 23 до 24 червня 1941 р. на Лонцького і в «Бригідках» сортували людей і розстрілювали порціями. 22-24 червня стріляли по підвалах, карцерах. 24 червня енкаведисти покинули Львів, а коли повернулись, до 27 червня був повальний розстріл у камерах, кидання гранат. Якщо мали час, то дострілювали, все залежало від наступу нацистів», – каже працівниця Центру досліджень визвольного руху, історик Олеся Ісаюк.Протягом тижня від початку війни у тюрмах на заході України НКВС вбив близько 24 тис. людей, віком від 15 до 60 років. Є спогади про розстріли жінок і дітей. Убитих в’язнів кидали в ями, вириті нашвидкоруч, на тюремних подвір’ях, у саду, закидали тілами і тюремні підвали, бо на вивезення тіл не вистачало ані часу, ані транспорту. В останні дні перед втечею радянські органи просто залишили тіла в’язнів у камерах. Більшість убитих – українці, близько 10% – євреї, а також були поляки. Документи та архіви в’язниць енкаведисти палили.Масові вбивства у тюрмах у перші тижні війни відбувались не лише на заході Україні, але й у Києві, Вінниці, неподалік Харкова, у Криму.До сьогодні знаходяться сліди злочинів комуністичного терору.У період з 1939 до 1941 року, за різними дослідженнями, у всіх тюрмах Західної України розстріляно близько 60 тис осіб, сюди входять і жертви кінця червня 1941 р. Останки людей знаходили в ямах на тюремних подвір’ях. Не скрізь родичі могли забрати замордованих чоловіків, дітей, батьків. 30 червня 1941 р. о 4-й годині ранку український батальйон «Нахтігаль» на чолі з командиром Р.Шухевичем першим зайшов у Львів. Серед замордованих у тюрмах людей він знайшов і свого брата. Німці дозволили відчинити в’язниці і люди кинулись шукати своїх дітей, батьків, сестер, братів. Від побаченого були шоковані, про що є чимало спогадів. Німецька окупаційна влада використала факти масових розстрілів в’язнів, злочини комуністичного терору з метою пропаганди, посиливши не лише антибільшовицькі настрої, але й спровокувавши антисемітські. Місця злочинів фотографували, фільмували, списки розстріляних в’язнів публікувала місцева преса.Нова німецька влада залучила до робіт у тюрмах єврейських чоловіків, які витягували трупи, виносили їх на подвір’я і складали чи вантажили. Був шалений запах від розкладених тіл. Був спровокований єврейський погром 1 липня 1941 р. Вже тоді було очевидно, що тоталітарний радянський окупаційний терор змінив інший – гітлерівський, принісши горе і сльози...
    836views
  • Мої враження від міста Монтерей у Мексиці. Вийшла дуже цікава стаття:

    https://drukarnia.com.ua/articles/monterrei-misto-mizh-gorami-ta-poro...

    Мої враження від міста Монтерей у Мексиці. Вийшла дуже цікава стаття:https://drukarnia.com.ua/articles/monterrei-misto-mizh-gorami-ta-porozhnim-ruslom-3lZR5
    DRUKARNIA.COM.UA
    Монтеррей: місто між горами та порожнім руслом
    Є міста, які одразу вражають туриста своєю архітектурою, набережними, центральними площами. А є скромний Монтеррей десь посеред гір у Мексиці. Але не варто недооцінювати це місто...
    172views
  • 😁 Басманний суд Москви заочно заарештував командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді. Це вже третя справа проти нього на росії.


    Також суд окупантів ухвалив заочниц вирок командиру бригади Бровді – Андрію Клименку.


    💥 Обох чоловіків звинувачують за статтями про нібито груповий теракт. Приводом для кримінальної справи називають удар ЗСУ по "коледжу в Старобільську".

    😁 Басманний суд Москви заочно заарештував командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді. Це вже третя справа проти нього на росії.Також суд окупантів ухвалив заочниц вирок командиру бригади Бровді – Андрію Клименку.💥 Обох чоловіків звинувачують за статтями про нібито груповий теракт. Приводом для кримінальної справи називають удар ЗСУ по "коледжу в Старобільську".
    149views
  • 😁 Басманний суд Москви заочно заарештував командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді. Це вже третя справа проти нього на росії.


    Також суд окупантів ухвалив заочниц вирок командиру бригади Бровді – Андрію Клименку.


    💥 Обох чоловіків звинувачують за статтями про нібито груповий теракт. Приводом для кримінальної справи називають удар ЗСУ по "коледжу в Старобільську".

    😁 Басманний суд Москви заочно заарештував командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберта "Мадяра" Бровді. Це вже третя справа проти нього на росії.Також суд окупантів ухвалив заочниц вирок командиру бригади Бровді – Андрію Клименку.💥 Обох чоловіків звинувачують за статтями про нібито груповий теракт. Приводом для кримінальної справи називають удар ЗСУ по "коледжу в Старобільську".
    167views
  • Нові можливості у Fankolo: більше свободи для ваших дописів, статей і спільної творчості.


    Ми продовжуємо розвивати Fankolo та додавати функції, які роблять публікації зручнішими, красивішими й кориснішими для авторів та читачів. 


    Тепер у вас є ще більше інструментів для оформлення текстів, роботи зі статтями та створення контенту разом з іншими користувачами.


    1. Форматування тексту у дописах.

    Тепер у дописах можна форматувати текст. Ви можете виділяти важливі фрагменти, робити акценти, структурувати думки та оформлювати публікації так, щоб їх було легше й приємніше читати.


    Щоб скористатися форматуванням, просто виділіть потрібний фрагмент тексту під час створення допису та оберіть необхідний варіант у меню, яке з’явиться.


    Це особливо зручно для довших дописів, оголошень, історій, корисних порад або публікацій, де важливо підкреслити головну думку.


    2. Посилання на джерела у статтях.

    У статтях з’явилася можливість додавати посилання на джерела. Це допоможе авторам робити матеріали більш інформативними, корисними та надійними.


    Якщо ви пишете аналітичну статтю, огляд, новину, добірку фактів або публікацію з посиланням на зовнішні матеріали, тепер можна зручно вказати джерела, щоб читачі могли перейти до них і дізнатися більше.


    3. Дописи та статті у співавторстві.

    Ще одне важливе оновлення - спільні публікації. 

    Тепер під час створення допису або статті можна обрати функцію «Спільна публікація» та вказати одного або декількох користувачів як співавторів.


    Це чудова можливість для командної роботи, спільних проєктів, творчих колаборацій, партнерських матеріалів, інтерв’ю, оглядів, новин або публікацій від кількох авторів.


    Fankolo стає ще зручнішим простором для самовираження, спілкування та створення якісного контенту 💙💛


    Залишайся із Fankolo. Будь у колі своїх!

    Нові можливості у Fankolo: більше свободи для ваших дописів, статей і спільної творчості.Ми продовжуємо розвивати Fankolo та додавати функції, які роблять публікації зручнішими, красивішими й кориснішими для авторів та читачів. Тепер у вас є ще більше інструментів для оформлення текстів, роботи зі статтями та створення контенту разом з іншими користувачами.1. Форматування тексту у дописах.Тепер у дописах можна форматувати текст. Ви можете виділяти важливі фрагменти, робити акценти, структурувати думки та оформлювати публікації так, щоб їх було легше й приємніше читати.Щоб скористатися форматуванням, просто виділіть потрібний фрагмент тексту під час створення допису та оберіть необхідний варіант у меню, яке з’явиться.Це особливо зручно для довших дописів, оголошень, історій, корисних порад або публікацій, де важливо підкреслити головну думку.2. Посилання на джерела у статтях.У статтях з’явилася можливість додавати посилання на джерела. Це допоможе авторам робити матеріали більш інформативними, корисними та надійними.Якщо ви пишете аналітичну статтю, огляд, новину, добірку фактів або публікацію з посиланням на зовнішні матеріали, тепер можна зручно вказати джерела, щоб читачі могли перейти до них і дізнатися більше.3. Дописи та статті у співавторстві.Ще одне важливе оновлення - спільні публікації. Тепер під час створення допису або статті можна обрати функцію «Спільна публікація» та вказати одного або декількох користувачів як співавторів.Це чудова можливість для командної роботи, спільних проєктів, творчих колаборацій, партнерських матеріалів, інтерв’ю, оглядів, новин або публікацій від кількох авторів.Fankolo стає ще зручнішим простором для самовираження, спілкування та створення якісного контенту 💙💛Залишайся із Fankolo. Будь у колі своїх!
    13
    5comments 1Kviews
  • 🕯️ 18-річну українську журналістку викрали в окупованому Мелітополі. Тепер Росія ховає її за ґратами на 14 років

    Її звати Яна Суворова.

    Коли її викрали в окупованому Мелітополі, їй було лише 18 років.

    Вік, у якому люди зазвичай вступають до університету, мріють про майбутнє, будують перші дорослі плани й вірять, що життя тільки починається.

    Але російська окупаційна система вирішила інакше.

    Після закритого, показового “суду” Яну засудили до 14 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі” та “державній зраді”.

    Її справу засекретили.
    Її ім’я зникло зі списків на обмін.
    Її намагаються стерти з публічного простору.

    Яна описувала умови утримання так:

    “У камері холодно. Бігають щури. Світло не вимикають ніколи.”

    Це не правосуддя.

    Це повільне знищення людини.

    Її хлопець розповідав, що після переведення до Донецька стан Яни різко погіршився. Її тримали разом із дівчатами, які намагалися накласти на себе руки. Психологічний тиск був постійним.

    І Яна — не єдина.

    Росія системно перетворює українських журналістів на “терористів”, щоб не включати їх до обмінів. Так цивільних людей ховають за вигаданими статтями, засекреченими справами й десятками років вироків.

    Це нова форма заручництва.

    Не просто посадити людину.
    А зробити так, ніби її не існує.
    Не підтверджувати утримання.
    Не давати зв’язку.
    Не включати в обміни.
    Не дозволити світу побачити обличчя полоненого.

    До 2025 року російські суди вже сфабрикували справи про “тероризм” проти журналістів RIA-Південь. Вироки — від 14 до 16 років.

    Один із тих, кому вдалося вийти, Марк Калюш, підтвердив: у російських місцях утримання застосовували системні катування.

    Громадянський журналіст Євген Ільченко документував життя під окупацією.

    Його викрали в липні 2022 року. Катували, імітували розстріл, змусили знятися в постановочному “зізнанні” в тероризмі, а потім відправили на примусові роботи — копати окопи біля лінії фронту.

    Його справа стала однією з найжахливіших: журналіста викрали, катували й фактично примусили до рабської праці.

    Зараз Євгена утримують у таганрозькому СІЗО — під постійним світлом і в нелюдських умовах.

    Владислав Гершон — 15 років.
    Георгій Левченко — 16 років.
    Звинувачення: “участь у терористичній організації”.
    “Докази”: активність у Telegram.

    Журналістку Анастасію Глухівську тримають без зв’язку із зовнішнім світом. Росія відмовляється навіть підтверджувати факт її утримання.

    А українську журналістку Вікторію Рощину закатували до смерті в кізелівському СІЗО.

    Це не окремі випадки.

    Це система.

    Росія сьогодні утримує у в’язницях десятки журналістів. Серед них — багато українців. Їх карають не за злочини, а за професію. За слово. За фото. За повідомлення. За Telegram-дописи. За спробу показати правду про окупацію.

    Російські “антитерористичні” закони стали зброєю проти цивільних.

    Вони позбавляють людей правового захисту.
    Блокують обміни.
    Дають можливість ховати журналістів у тюрмах на десятиліття.

    А без окремого механізму повернення цивільних ці вироки можуть фактично стати довічним ув’язненням.

    Ми маємо називати їхні імена.

    Яна Суворова.
    Євген Ільченко.
    Владислав Гершон.
    Георгій Левченко.
    Анастасія Глухівська.
    Вікторія Рощина.
    І всі українські журналісти, яких Росія намагається сховати від світу.

    Бо мовчання — саме те, на що розраховує окупант.

    Коли журналіста називають “терористом” за правду, це означає лише одне: правда для диктатури небезпечніша за зброю.

    І поки вони в неволі, ми не маємо права звикати.

    Не маємо права мовчати.
    Не маємо права забувати.

    Свободу українським журналістам.
    Свободу всім цивільним заручникам Росії.
    Свободу Україні. 🇺🇦

    #ЯнаСуворова #СвободуЖурналістам #УкраїнськіЖурналісти #ПолоненіЦивільні #РосіяТерорист #FreeUkrainianJournalists #StandWithUkraine #СвободуУкраїнцям
    🕯️ 18-річну українську журналістку викрали в окупованому Мелітополі. Тепер Росія ховає її за ґратами на 14 років Її звати Яна Суворова. Коли її викрали в окупованому Мелітополі, їй було лише 18 років. Вік, у якому люди зазвичай вступають до університету, мріють про майбутнє, будують перші дорослі плани й вірять, що життя тільки починається. Але російська окупаційна система вирішила інакше. Після закритого, показового “суду” Яну засудили до 14 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі” та “державній зраді”. Її справу засекретили. Її ім’я зникло зі списків на обмін. Її намагаються стерти з публічного простору. Яна описувала умови утримання так: “У камері холодно. Бігають щури. Світло не вимикають ніколи.” Це не правосуддя. Це повільне знищення людини. Її хлопець розповідав, що після переведення до Донецька стан Яни різко погіршився. Її тримали разом із дівчатами, які намагалися накласти на себе руки. Психологічний тиск був постійним. І Яна — не єдина. Росія системно перетворює українських журналістів на “терористів”, щоб не включати їх до обмінів. Так цивільних людей ховають за вигаданими статтями, засекреченими справами й десятками років вироків. Це нова форма заручництва. Не просто посадити людину. А зробити так, ніби її не існує. Не підтверджувати утримання. Не давати зв’язку. Не включати в обміни. Не дозволити світу побачити обличчя полоненого. До 2025 року російські суди вже сфабрикували справи про “тероризм” проти журналістів RIA-Південь. Вироки — від 14 до 16 років. Один із тих, кому вдалося вийти, Марк Калюш, підтвердив: у російських місцях утримання застосовували системні катування. Громадянський журналіст Євген Ільченко документував життя під окупацією. Його викрали в липні 2022 року. Катували, імітували розстріл, змусили знятися в постановочному “зізнанні” в тероризмі, а потім відправили на примусові роботи — копати окопи біля лінії фронту. Його справа стала однією з найжахливіших: журналіста викрали, катували й фактично примусили до рабської праці. Зараз Євгена утримують у таганрозькому СІЗО — під постійним світлом і в нелюдських умовах. Владислав Гершон — 15 років. Георгій Левченко — 16 років. Звинувачення: “участь у терористичній організації”. “Докази”: активність у Telegram. Журналістку Анастасію Глухівську тримають без зв’язку із зовнішнім світом. Росія відмовляється навіть підтверджувати факт її утримання. А українську журналістку Вікторію Рощину закатували до смерті в кізелівському СІЗО. Це не окремі випадки. Це система. Росія сьогодні утримує у в’язницях десятки журналістів. Серед них — багато українців. Їх карають не за злочини, а за професію. За слово. За фото. За повідомлення. За Telegram-дописи. За спробу показати правду про окупацію. Російські “антитерористичні” закони стали зброєю проти цивільних. Вони позбавляють людей правового захисту. Блокують обміни. Дають можливість ховати журналістів у тюрмах на десятиліття. А без окремого механізму повернення цивільних ці вироки можуть фактично стати довічним ув’язненням. Ми маємо називати їхні імена. Яна Суворова. Євген Ільченко. Владислав Гершон. Георгій Левченко. Анастасія Глухівська. Вікторія Рощина. І всі українські журналісти, яких Росія намагається сховати від світу. Бо мовчання — саме те, на що розраховує окупант. Коли журналіста називають “терористом” за правду, це означає лише одне: правда для диктатури небезпечніша за зброю. І поки вони в неволі, ми не маємо права звикати. Не маємо права мовчати. Не маємо права забувати. Свободу українським журналістам. Свободу всім цивільним заручникам Росії. Свободу Україні. 🇺🇦 #ЯнаСуворова #СвободуЖурналістам #УкраїнськіЖурналісти #ПолоненіЦивільні #РосіяТерорист #FreeUkrainianJournalists #StandWithUkraine #СвободуУкраїнцям
    1Kviews
  • 😱На Миколаївщині позашляховик із п’ятьма дітьми у салоні впав з моста у річку

    Як повідомили в поліції, 19-річний водій автомобіля Mitsubishi Pajero Sport не впорався з керуванням.

    Постраждали усі пасажири - “п’ятеро дітей 9, 11, 12 та 15 років 40 річний чоловік та ймовірний керманич із тілесними ушкодженнями різних ступенів тяжкості були доставлені до медичного закладу".

    Подію попередньо кваліфікували за частиною першою статті 286 ККУ.

    Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху.

    Стаття передбачає до трьох років обмеження волі.

    Правоохоронці шукають свідків дтп.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    😱На Миколаївщині позашляховик із п’ятьма дітьми у салоні впав з моста у річку Як повідомили в поліції, 19-річний водій автомобіля Mitsubishi Pajero Sport не впорався з керуванням. Постраждали усі пасажири - “п’ятеро дітей 9, 11, 12 та 15 років 40 річний чоловік та ймовірний керманич із тілесними ушкодженнями різних ступенів тяжкості були доставлені до медичного закладу". Подію попередньо кваліфікували за частиною першою статті 286 ККУ. Йдеться про порушення правил безпеки дорожнього руху. Стаття передбачає до трьох років обмеження волі. Правоохоронці шукають свідків дтп. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини #кримінал
    172views
More Results