• #історія #події
    ⚖️ Правосуддя за Голокост: Смертний Вирок Адольфу Ейхману.
    15 грудня 1961 року в Єрусалимі ізраїльський окружний суд виніс свій вердикт у справі, яка привернула увагу всього світу: нацистський злочинець Адольф Ейхман був визнаний винним за всіма пунктами обвинувачення та засуджений до смертної кари через повішення.

    «Архітектор» Голокосту

    Адольф Ейхман, оберштурмбанфюрер СС, обіймав посаду голови відділу IV-B-4 (у справах євреїв) у Головному управлінні імперської безпеки. Його головна роль полягала в організації та логістиці «остаточного вирішення єврейського питання» — масового знищення європейських євреїв під час Другої світової війни (Голокосту). Ейхман керував створенням гетто, розробляв графіки транспортування мільйонів людей до таборів смерті та був безпосереднім учасником Ванзейської конференції 1942 року, де було фіналізовано план геноциду.

    Захоплення та Суд

    Після війни Ейхману вдалося втекти від правосуддя. За допомогою мережі колишніх нацистів він дістався Аргентини, де жив під ім'ям Рікардо Клемент. У травні 1960 року агенти ізраїльської розвідки «Моссад» провели зухвалу операцію, викрали його та таємно доставили до Ізраїлю.
    Судовий процес над Ейхманом розпочався у квітні 1961 року в Єрусалимі.
    Унікальність: Це був перший випадок, коли Ізраїль, як держава, створена після Голокосту, судив одного з його головних архітекторів.
    Свідчення: Процес став поворотним моментом, оскільки вперше на ньому виступили численні свідки, які пережили Голокост, і які публічно розповіли про жахи, що сталися, надаючи трагедії людського обличчя.

    Вирок 15 Грудня

    Суд визнав Ейхмана винним у злочинах проти єврейського народу, злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Його захист базувався на аргументі «просто виконував накази», стверджуючи, що він був лише чиновником у бюрократичній машині. Однак суд відкинув цей аргумент, підкреслюючи його ключову, активну та ініціативну роль у масових вбивствах.
    15 грудня 1961 року суд оголосив смертний вирок. Згодом усі апеляції були відхилені, і 31 травня 1962 року Ейхмана було повішено — це єдиний випадок виконання смертного вироку в історії Ізраїлю за вироком цивільного суду.

    Суд над Ейхманом став не лише актом правосуддя, але й важливим уроком історії, що підкреслив індивідуальну відповідальність за злочини, навіть якщо вони скоєні в рамках державної системи. 💔🕊️
    #історія #події ⚖️ Правосуддя за Голокост: Смертний Вирок Адольфу Ейхману. 15 грудня 1961 року в Єрусалимі ізраїльський окружний суд виніс свій вердикт у справі, яка привернула увагу всього світу: нацистський злочинець Адольф Ейхман був визнаний винним за всіма пунктами обвинувачення та засуджений до смертної кари через повішення. «Архітектор» Голокосту Адольф Ейхман, оберштурмбанфюрер СС, обіймав посаду голови відділу IV-B-4 (у справах євреїв) у Головному управлінні імперської безпеки. Його головна роль полягала в організації та логістиці «остаточного вирішення єврейського питання» — масового знищення європейських євреїв під час Другої світової війни (Голокосту). Ейхман керував створенням гетто, розробляв графіки транспортування мільйонів людей до таборів смерті та був безпосереднім учасником Ванзейської конференції 1942 року, де було фіналізовано план геноциду. Захоплення та Суд Після війни Ейхману вдалося втекти від правосуддя. За допомогою мережі колишніх нацистів він дістався Аргентини, де жив під ім'ям Рікардо Клемент. У травні 1960 року агенти ізраїльської розвідки «Моссад» провели зухвалу операцію, викрали його та таємно доставили до Ізраїлю. Судовий процес над Ейхманом розпочався у квітні 1961 року в Єрусалимі. Унікальність: Це був перший випадок, коли Ізраїль, як держава, створена після Голокосту, судив одного з його головних архітекторів. Свідчення: Процес став поворотним моментом, оскільки вперше на ньому виступили численні свідки, які пережили Голокост, і які публічно розповіли про жахи, що сталися, надаючи трагедії людського обличчя. Вирок 15 Грудня Суд визнав Ейхмана винним у злочинах проти єврейського народу, злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Його захист базувався на аргументі «просто виконував накази», стверджуючи, що він був лише чиновником у бюрократичній машині. Однак суд відкинув цей аргумент, підкреслюючи його ключову, активну та ініціативну роль у масових вбивствах. 15 грудня 1961 року суд оголосив смертний вирок. Згодом усі апеляції були відхилені, і 31 травня 1962 року Ейхмана було повішено — це єдиний випадок виконання смертного вироку в історії Ізраїлю за вироком цивільного суду. Суд над Ейхманом став не лише актом правосуддя, але й важливим уроком історії, що підкреслив індивідуальну відповідальність за злочини, навіть якщо вони скоєні в рамках державної системи. 💔🕊️
    Like
    1
    221views
  • #історія #особистості
    🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника
    ​Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність.

    ​Ключові факти з біографії:

    ​1. Військовий Шлях:
    Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️

    ​2. Близькість до Коновальця:

    Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО).

    ​3. Лідерство в ОУН:

    Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник».

    ​4. Розкол Руху:

    Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці.

    ​Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році.

    ​Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.
    #історія #особистості 🛡️ Полковник Нації: Життя і боротьба Андрія Мельника ​Сьогодні, 12 грудня, ми відзначаємо день народження одного з найбільш впливових і, водночас, суперечливих лідерів українського націоналістичного руху – Андрія Мельника (1890–1964). Полковник Армії УНР, військовий і політичний діяч, він залишив глибокий слід в історії боротьби за українську державність. ​Ключові факти з біографії: ​1. Військовий Шлях: Народився на Галичині. Його військова кар’єра розпочалася ще під час Першої світової війни в лавах австро-угорської армії, де він потрапив у російський полон. Після повернення він активно долучився до українського державотворення. Мельник був одним із засновників та активним учасником Легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Під час Української революції він служив у лавах Армії УНР, де дослужився до звання полковника. 🎖️ ​2. Близькість до Коновальця: Андрій Мельник був близьким соратником та другом Євгена Коновальця. Вони разом стояли біля витоків багатьох ключових українських військових та політичних структур, включаючи Українську Військову Організацію (УВО). ​3. Лідерство в ОУН: Після трагічної загибелі Коновальця у 1938 році, саме Андрій Мельник очолив Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Він став відомий як Голова Проводу Українських Націоналістів (ПН), або просто «Провідник». ​4. Розкол Руху: Його лідерство, однак, призвело до розколу ОУН. У 1940 році від організації відокремилася молодша, більш радикальна група на чолі зі Степаном Бандерою. Відтоді в історії існує поділ на дві фракції: ОУН(м) — мельниківці, і ОУН(б) — бандерівці. ​Андрій Мельник провів роки Другої світової війни, намагаючись зберегти український націоналістичний рух в умовах жорстоких окупаційних режимів. Він пережив ув'язнення в нацистському концтаборі Заксенгаузен (Sachsenhausen), а після війни продовжував боротьбу в еміграції, керуючи ОУН(м) до самої смерті у 1964 році. ​Його життя було повністю присвячене ідеї української державності, хоча методи та політичні стратегії, які він обирав, і досі викликають дискусії серед істориків.
    Like
    1
    179views
  • 🇺🇦🇺🇸 Україна і США провели першу зустріч щодо відбудови після війни

    Як повідомив президент Зеленський, це була перша зустріч групи, яка працюватиме над документом щодо відбудови та економічного відновлення України.

    "Ми обговорили ключові речі для відновлення, різні механізми та бачення відбудови. Є багато напрацювань, які за правильного підходу можуть спрацювати в Україні", - додав він.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🇺🇦🇺🇸 Україна і США провели першу зустріч щодо відбудови після війни Як повідомив президент Зеленський, це була перша зустріч групи, яка працюватиме над документом щодо відбудови та економічного відновлення України. "Ми обговорили ключові речі для відновлення, різні механізми та бачення відбудови. Є багато напрацювань, які за правильного підходу можуть спрацювати в Україні", - додав він. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    70views
  • #історія #події
    ⚖️ День, що змінив світ: 77 років Загальній декларації прав людини.
    Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо дату, що стала справжнім моральним компасом для всього людства. Саме цього дня у 1948 році в Парижі Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини (ЗДПЛ). Цей документ, створений у тіні жахіть Другої світової війни, став універсальним ідеалом, до якого мають прагнути всі народи та держави.

    📜 Відповідь на катастрофу

    Після війни світ зіткнувся з необхідністю створити механізм, який би гарантував, що масові звірства та геноциди більше ніколи не повторяться. ЗДПЛ стала прямою відповіддю на цю потребу. Вона не є юридично обов'язковим договором, але її вплив колосальний: вона слугує спільним стандартом досягнень для всіх країн.
    Головним рушієм ідейної роботи була Елеонора Рузвельт, яку часто називають «матір’ю Декларації». Документ, що складається з 30 статей, проголошує, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану чи будь-яких інших обставин.

    🌐 Наріжний камінь міжнародного права

    З моменту свого ухвалення Декларація була перекладена понад 500 мовами (це світовий рекорд!) і стала основою для десятків міжнародних договорів, конституцій нових демократичних держав та регіональних механізмів захисту прав людини.
    Вона надихнула Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, які разом із ЗДПЛ утворюють так званий «Міжнародний білль про права людини».

    Статті Декларації лягли в основу створення Міжнародного кримінального суду.
    Навіть через десятиліття, коли права людини у різних куточках світу продовжують порушуватися, ЗДПЛ залишається найсильнішим моральним аргументом у руках активістів, дипломатів та юристів. Це нагадування, що свобода та гідність — це не привілей, а невід'ємне право кожного!
    Пам'ятаємо: захищаючи права інших, ми захищаємо і свої власні. 💪
    #історія #події ⚖️ День, що змінив світ: 77 років Загальній декларації прав людини. Сьогодні, 10 грудня, ми вшановуємо дату, що стала справжнім моральним компасом для всього людства. Саме цього дня у 1948 році в Парижі Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила Загальну декларацію прав людини (ЗДПЛ). Цей документ, створений у тіні жахіть Другої світової війни, став універсальним ідеалом, до якого мають прагнути всі народи та держави. 📜 Відповідь на катастрофу Після війни світ зіткнувся з необхідністю створити механізм, який би гарантував, що масові звірства та геноциди більше ніколи не повторяться. ЗДПЛ стала прямою відповіддю на цю потребу. Вона не є юридично обов'язковим договором, але її вплив колосальний: вона слугує спільним стандартом досягнень для всіх країн. Головним рушієм ідейної роботи була Елеонора Рузвельт, яку часто називають «матір’ю Декларації». Документ, що складається з 30 статей, проголошує, що всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану чи будь-яких інших обставин. 🌐 Наріжний камінь міжнародного права З моменту свого ухвалення Декларація була перекладена понад 500 мовами (це світовий рекорд!) і стала основою для десятків міжнародних договорів, конституцій нових демократичних держав та регіональних механізмів захисту прав людини. Вона надихнула Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, які разом із ЗДПЛ утворюють так званий «Міжнародний білль про права людини». Статті Декларації лягли в основу створення Міжнародного кримінального суду. Навіть через десятиліття, коли права людини у різних куточках світу продовжують порушуватися, ЗДПЛ залишається найсильнішим моральним аргументом у руках активістів, дипломатів та юристів. Це нагадування, що свобода та гідність — це не привілей, а невід'ємне право кожного! Пам'ятаємо: захищаючи права інших, ми захищаємо і свої власні. 💪
    Like
    1
    205views
  • День Збройних Сил України
    Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави. В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня.

    Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених.

    Як виникла ідея відзначати День Збройних Сил України?
    Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття.

    Січові стрільці
    Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою.

    І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

    Українська Народна Республіка
    У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

    На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване.

    Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а у квітні відступила на Правобережжя.

    Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування.

    УПА
    За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

    Незалежна Україна. Занепад української армії
    Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився.

    Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

    Відродження збройних сил України
    Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

    Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

    Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО.

    День Збройних сил України в історії
    19916 грудня
    Верховна Рада прийняла Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України». Цим було покладено початок побудови армії з військ, що залишились на території України після розпаду Радянського Союзу.
    1992січень
    Війська почали присягати на вірність українському народові.
    19926 грудня
    Вперше було відзначено День Збройних сил України. Офіційно в наших календарях свято з’явилося з 1993 року.
    2014квітень
    Розпочалися воєнні дії на сході країни.
    2015
    Прийнято нову військову доктрину, згідно з якою Україна відмовилася від позаблокового статусу та поставила за мету членство в НАТО.
    20165 січня
    В українській армії з’явився новий рід військ. Йому дали назву Сили спеціальних операцій.
    Часті Питання та відповіді про День Збройних сил України
    Яка наразі чисельність українських Збройних сил?
    Зараз у ЗСУ — близько 250 тисяч військових, у резерві — 1 мільйон осіб.

    Яке місце займає українська армія у світовому рейтингу?
    Згідно рейтингу Global Firepower українські Збройні сили посідають 25 місце за могутністю у списку зі 138 країн.

    Чи дозволяється військовим ЗСУ бути членами політичних партій?
    Ні, не дозволяється. Але вони можуть бути обрані депутатами місцевих рад або Верховної Ради.

    Яку функцію в ЗСУ виконують капелани?
    Капелани — військові священики, які надають духовну підтримку воїнам. Самим капеланам не дозволяється мати зброю та приймати участь у бойових діях.

    Чи можуть військові ЗСУ займатися бізнесом?
    Займатися бізнесом військовослужбовцям заборонено. Вони мають отримувати заробітну плату лише від держави.

    Як відзначати День Збройних сил України?
    В цей день всі українські військові отримують привітання від Президента — Головнокомандувача ЗСУ, Прем’єр-міністра та Міністра оборони. У військових частинах проходять нагородження державними відзнаками, урочисті збори, відбуваються святкові концерти.

    В школах та інших навчальних закладах організовують спілкування учнів з військовими, проводять так звані уроки мужності, конкурси дитячих малюнків на військову тематику, спортивні змагання та інші святкові заходи. Все це покликано донести дітям у доступній формі інформацію про українську армію та мужність і незламність наших воїнів.

    Також щорічно з нагоди цієї дати за найкращі літературні, мистецькі твори та роботи журналістів, що присвячені військовій тематиці, присуджується Премія імені Богдана Хмельницького.

    В цей святковий день кожен українець має доєднатися до привітань захисникам нашої держави, висловити їм свою вдячність та повагу. В цей день ми також вшановуємо памʼять тих, хто загинув, захищаючи усіх нас та українську державність у війні з росією.

    Чому важливий цей день?
    Існує безліч причин для того, щоб кожен громадянин розумів необхідність та користь армії. Звісно, головна її діяльність — захист країни та громадян від будь-якої зовнішньої агресії. Але трапляються й складні ситуації всередині країни, які не можуть вирішуватися без Військової служби правопорядку ЗСУ.

    Армія поповнює запас іноземної валюти в країні завдяки миротворчій діяльності. Небагато хто знає, що держава отримує певний прибуток від участі воїнів у миротворчих операціях в інших країнах.

    Під час стихійних лих та техногенних катастроф одними з перших на допомогу людям приходять військові, щоб проводити рятувальні операції.

    Збройні сили, що розвиваються, одночасно є стимулом і каталізатором для розвитку економіки України та впровадження сучасних технологій.

    Але важливо знати й про недоліки та проблеми сучасного українського війська. Однією з найголовніших проблем є обмеженість у коштах, які країна надає на утримання та розвиток Збройних сил. До прикладу, бюджет нашої армії приблизно у вісім разів менший, ніж бюджет армії Росії. Цей чинник суттєво гальмує темпи впровадження сучасного озброєння та стандартів НАТО.

    Також у всіх на слуху гучні справи про випадки корупції в керівних структурах армії, незадовільний стан підприємств оборонної промисловості.

    День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська. Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства.

    Слава Збройним Силам України! Героям слава!
    День Збройних Сил України Хочеш миру — готуйся до війни. Ці старі, але мудрі слова залишаються актуальними в умовах сучасного світу. Сильна армія досі залишається найпоказовішим фактором у визначенні могутності нації. Для багатьох країн саме розвиток збройних сил став каталізатором підйому до статусу великої держави. В Україні важливість міцного, добре озброєного війська давно ніхто не піддає сумніву. Обороняють країну, захищають її суверенітет та недоторканність території національні Збройні Сили. Професійне свято всіх військовослужбовців, які служать чи раніше служили в ЗСУ — День Збройних Сил України — ми відзначаємо щорічно 6 грудня. Сьогодні – це свято не лише свято професійних військових, а свято всієї країни, кожного добровольця, кожної сімʼї, чиї члени боронять нашу державу від ворога, усіх, хто допомагає Збройним Силам України, донатить на армію, волонтерить, лікує поранених. Як виникла ідея відзначати День Збройних Сил України? Історію наших Збройних Сил неможливо відокремити від історії України, яка дуже довго та не завжди успішно намагалася вибороти незалежність. Національні збройні сили почали формуватися ще на початку минулого століття. Січові стрільці Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень. Цей легіон, що складався з патріотично налаштованих добровольців, був створений у 1914 році Головною Українською Радою. І хоч стрільці воювали в складі Австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська. Українська Народна Республіка У щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, що раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі. На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочено, в значній частині роззброєне та деморалізоване. Восени 1918 року Армія УНР стала поступатися радянським військам та в лютому 1919 року залишила Київ, а у квітні відступила на Правобережжя. Наприкінці 1919 року армією УНР було здійснено так званий Перший зимовий похід, що по суті був партизанським рейдом в тилу більшовицької армії та армії Денікіна. Зазнаючи поразок в боях з червоноармійцями, армія УНР в кінці осені 1920 року відступила за Збруч, а в 1924 році припинила своє існування. УПА За часів СРСР українці мали за обов’язок служити в радянській армії. Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни. Незалежна Україна. Занепад української армії Після здобуття незалежності в 1991 році Україні дісталася в спадок значна частина від радянської армії, в тому числі ядерне озброєння. Теоретично наша країна могла посісти одне з перших світових місць щодо військової могутності. Спочатку розбудова армії проводилася досить активно, але незабаром цей процес загальмувався або й зовсім зупинився. Під виглядом реформування українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. В результаті наша армія не розвивалася, а занепадала. Відродження збройних сил України Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами відновлювати й кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї. Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі. Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії РФ до реформування відповідно до стандартів НАТО. День Збройних сил України в історії 19916 грудня Верховна Рада прийняла Закони «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України». Цим було покладено початок побудови армії з військ, що залишились на території України після розпаду Радянського Союзу. 1992січень Війська почали присягати на вірність українському народові. 19926 грудня Вперше було відзначено День Збройних сил України. Офіційно в наших календарях свято з’явилося з 1993 року. 2014квітень Розпочалися воєнні дії на сході країни. 2015 Прийнято нову військову доктрину, згідно з якою Україна відмовилася від позаблокового статусу та поставила за мету членство в НАТО. 20165 січня В українській армії з’явився новий рід військ. Йому дали назву Сили спеціальних операцій. Часті Питання та відповіді про День Збройних сил України Яка наразі чисельність українських Збройних сил? Зараз у ЗСУ — близько 250 тисяч військових, у резерві — 1 мільйон осіб. Яке місце займає українська армія у світовому рейтингу? Згідно рейтингу Global Firepower українські Збройні сили посідають 25 місце за могутністю у списку зі 138 країн. Чи дозволяється військовим ЗСУ бути членами політичних партій? Ні, не дозволяється. Але вони можуть бути обрані депутатами місцевих рад або Верховної Ради. Яку функцію в ЗСУ виконують капелани? Капелани — військові священики, які надають духовну підтримку воїнам. Самим капеланам не дозволяється мати зброю та приймати участь у бойових діях. Чи можуть військові ЗСУ займатися бізнесом? Займатися бізнесом військовослужбовцям заборонено. Вони мають отримувати заробітну плату лише від держави. Як відзначати День Збройних сил України? В цей день всі українські військові отримують привітання від Президента — Головнокомандувача ЗСУ, Прем’єр-міністра та Міністра оборони. У військових частинах проходять нагородження державними відзнаками, урочисті збори, відбуваються святкові концерти. В школах та інших навчальних закладах організовують спілкування учнів з військовими, проводять так звані уроки мужності, конкурси дитячих малюнків на військову тематику, спортивні змагання та інші святкові заходи. Все це покликано донести дітям у доступній формі інформацію про українську армію та мужність і незламність наших воїнів. Також щорічно з нагоди цієї дати за найкращі літературні, мистецькі твори та роботи журналістів, що присвячені військовій тематиці, присуджується Премія імені Богдана Хмельницького. В цей святковий день кожен українець має доєднатися до привітань захисникам нашої держави, висловити їм свою вдячність та повагу. В цей день ми також вшановуємо памʼять тих, хто загинув, захищаючи усіх нас та українську державність у війні з росією. Чому важливий цей день? Існує безліч причин для того, щоб кожен громадянин розумів необхідність та користь армії. Звісно, головна її діяльність — захист країни та громадян від будь-якої зовнішньої агресії. Але трапляються й складні ситуації всередині країни, які не можуть вирішуватися без Військової служби правопорядку ЗСУ. Армія поповнює запас іноземної валюти в країні завдяки миротворчій діяльності. Небагато хто знає, що держава отримує певний прибуток від участі воїнів у миротворчих операціях в інших країнах. Під час стихійних лих та техногенних катастроф одними з перших на допомогу людям приходять військові, щоб проводити рятувальні операції. Збройні сили, що розвиваються, одночасно є стимулом і каталізатором для розвитку економіки України та впровадження сучасних технологій. Але важливо знати й про недоліки та проблеми сучасного українського війська. Однією з найголовніших проблем є обмеженість у коштах, які країна надає на утримання та розвиток Збройних сил. До прикладу, бюджет нашої армії приблизно у вісім разів менший, ніж бюджет армії Росії. Цей чинник суттєво гальмує темпи впровадження сучасного озброєння та стандартів НАТО. Також у всіх на слуху гучні справи про випадки корупції в керівних структурах армії, незадовільний стан підприємств оборонної промисловості. День Збройних сил України — не лише професійне свято українського війська. Це ще й потужний інформаційний привід, що привертає увагу суспільства до їхніх досягнень та труднощів, а також до усвідомлення важливої місії, яку виконує армія в житті суспільства. Слава Збройним Силам України! Героям слава!
    Like
    1
    752views
  • ❗️Америка та Україна узгодили рамки домовленостей у сфері безпеки та обговорили засоби стримування для забезпечення стійкого миру, – Умєров і Віткофф про переговори

    За 2 тижні відбулося 6 зустрічей щодо «мирного плану». Сьогодні Умєров, Гнатов, Віткофф, Кушнер зберуться знову. А от що маємо з останньої зустрічі

    ▪️Сторони підкреслили: справжній поступ у досягненні домовленостей залежить від готовності рф показати реальну відданість довгостроковому миру – зокрема, здійснити кроки до деескалації та припинення вбивств;
    ▪️Пріоритет Києва – врегулювання, що гарантує захист незалежності та суверенітету України, безпеку народу, формує стабільну основу для демократичного майбутнього;
    ▪️Обговорили результати зустрічі американської сторони з рф і кроки, що можуть вести до закінчення війни;
    ▪️Розглянули «Програму розвитку», що має забезпечити відбудову України після війни, економічні ініціативи США та України та довгострокові проєкти відновлення;
    ▪️Сторони наголосили: завершення війни і реальні кроки до припинення вогню та деескалації є необхідними для запобігання новій агресії та для забезпечення комплексного плану відновлення України, спрямованого на те, щоб зробити її сильнішою та більш процвітаючою, ніж до війни.
    #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    ❗️Америка та Україна узгодили рамки домовленостей у сфері безпеки та обговорили засоби стримування для забезпечення стійкого миру, – Умєров і Віткофф про переговори За 2 тижні відбулося 6 зустрічей щодо «мирного плану». Сьогодні Умєров, Гнатов, Віткофф, Кушнер зберуться знову. А от що маємо з останньої зустрічі ▪️Сторони підкреслили: справжній поступ у досягненні домовленостей залежить від готовності рф показати реальну відданість довгостроковому миру – зокрема, здійснити кроки до деескалації та припинення вбивств; ▪️Пріоритет Києва – врегулювання, що гарантує захист незалежності та суверенітету України, безпеку народу, формує стабільну основу для демократичного майбутнього; ▪️Обговорили результати зустрічі американської сторони з рф і кроки, що можуть вести до закінчення війни; ▪️Розглянули «Програму розвитку», що має забезпечити відбудову України після війни, економічні ініціативи США та України та довгострокові проєкти відновлення; ▪️Сторони наголосили: завершення війни і реальні кроки до припинення вогню та деескалації є необхідними для запобігання новій агресії та для забезпечення комплексного плану відновлення України, спрямованого на те, щоб зробити її сильнішою та більш процвітаючою, ніж до війни. #Новини_Україна #Новини_news_війна #Russian_Ukrainian #News_Ukraine #Новини #Новини_news #Ukrainian_news
    117views
  • Коли я намагаюся оцінити втрати України внаслідок війни, в мене виходить страшна цифра — 10 млн людей. Це і є «демографічна прірва», — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лібанова
    Головні тези з інтерв'ю:
    ➡️ В цю цифру входить все: і додаткова смертність, і додаткове зниження народжуваності, тобто ненароджені через війну діти. Це міграція і це окупація. До зазначених чинників варто додати ще один — вплив на вікову структуру фактору ненароджених дітей. Бо якщо говорити про смертність, — там усі: й діти, й дорослі;
    ➡️ Емігрували приблизно 4,3 млн українців. Сюди можна додати ще 700 тисяч, які перебувають у Британії, США, Канаді, Латинській Америці, Грузії та Молдові. Тобто приблизно 5 мільйонів наших воєнних мігрантів за кордоном;
    ➡️ У 2021 році в Україні, за рік до великої війни, на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини. Сьогодні, за нашими розрахунками, – біля 0,7. Після війни не відразу, але з часом ми можемо дорости до 1,6. І це межа;
    ➡️ Влада жодної країни, куди поїхали наші мігранти, не зацікавлена в тому, щоб вони повертались до України;
    ➡️ 70% мігранток з України мають вищу освіту;
    ➡️ Європа стрімко старішає, а третина тих, хто виїхав з України, — це діти та підлітки. Європейські країни компенсують своє старіння й природне скорочення населення за рахунок міграції;
    ➡️ У мене навіть немає сумнівів, що ми будемо залучати мігрантів. За соціальними пільгами сюди не поїдуть. Сюди поїдуть ті, хто справді хоче працювати. В цьому наш «плюс», але потрібно грамотно цим скористатись;
    ➡️ Додому повернуться лише 30% українців;
    ➡️ Фактори, які можуть змусити людей повернутися: безпека, житло та робота, перспективи для дітей, наявність родичів в Україні;
    ➡️ У мене є сподівання, що повернуться найбільш кваліфіковані кадри: лікарі, юристи та інші, бо вони через переїзд більше втратили. Вони там працюють, але не за фахом, і це їх не влаштовує.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    Коли я намагаюся оцінити втрати України внаслідок війни, в мене виходить страшна цифра — 10 млн людей. Це і є «демографічна прірва», — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Лібанова Головні тези з інтерв'ю: ➡️ В цю цифру входить все: і додаткова смертність, і додаткове зниження народжуваності, тобто ненароджені через війну діти. Це міграція і це окупація. До зазначених чинників варто додати ще один — вплив на вікову структуру фактору ненароджених дітей. Бо якщо говорити про смертність, — там усі: й діти, й дорослі; ➡️ Емігрували приблизно 4,3 млн українців. Сюди можна додати ще 700 тисяч, які перебувають у Британії, США, Канаді, Латинській Америці, Грузії та Молдові. Тобто приблизно 5 мільйонів наших воєнних мігрантів за кордоном; ➡️ У 2021 році в Україні, за рік до великої війни, на одну жінку припадало в середньому 2,1 дитини. Сьогодні, за нашими розрахунками, – біля 0,7. Після війни не відразу, але з часом ми можемо дорости до 1,6. І це межа; ➡️ Влада жодної країни, куди поїхали наші мігранти, не зацікавлена в тому, щоб вони повертались до України; ➡️ 70% мігранток з України мають вищу освіту; ➡️ Європа стрімко старішає, а третина тих, хто виїхав з України, — це діти та підлітки. Європейські країни компенсують своє старіння й природне скорочення населення за рахунок міграції; ➡️ У мене навіть немає сумнівів, що ми будемо залучати мігрантів. За соціальними пільгами сюди не поїдуть. Сюди поїдуть ті, хто справді хоче працювати. В цьому наш «плюс», але потрібно грамотно цим скористатись; ➡️ Додому повернуться лише 30% українців; ➡️ Фактори, які можуть змусити людей повернутися: безпека, житло та робота, перспективи для дітей, наявність родичів в Україні; ➡️ У мене є сподівання, що повернуться найбільш кваліфіковані кадри: лікарі, юристи та інші, бо вони через переїзд більше втратили. Вони там працюють, але не за фахом, і це їх не влаштовує. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    250views
  • #історія #особистості
    Хронікер пекла та майстер "Нової Речовості".
    Отто Дікс (Otto Dix), народжений 2 грудня 1891 року, є однією з найважливіших і найбільш неприємних (у художньому сенсі) фігур німецького мистецтва XX століття. Він не просто малював — він проводив хірургічну операцію над реальністю, оголюючи її травми та потворність. 🎨

    🩸 Фронтовий Досвід як Творчий Вибух

    Ключ до розуміння творчості Дікса — Перша світова війна. На відміну від багатьох, він пішов на фронт добровольцем, спочатку романтизуючи війну. Однак чотири роки, проведені в окопах на Західному фронті, назавжди перетворили його світогляд.
    Його роботи про війну — це не героїчні баталії. Це:
    * "Траншеї" (зруйнована, пізніше втрачена робота) та цикл графіки "Війна" (Der Krieg).
    * Він зображував гниючі тіла, понівечених інвалідів, солдатів-калік, які повзуть, як черв'яки. Це був жорстокий, неромантичний реалізм, який шокував і став графічним звинуваченням усьому мілітаризму. Його картини — це посттравматичний стресовий розлад, перенесений на полотно.

    🎭 "Нова Речовість" і Веймарська Республіка

    Після війни Дікс став одним із провідних представників художнього напрямку "Нова Речовість" (Neue Sachlichkeit). Його інтереси змістилися на післявоєнне німецьке суспільство — Веймарську республіку, де за зовнішнім блиском ховалися:
    * Соціальна нерівність: Бідність, проституція, ветерани-жебраки.
    * Цинізм: Його портрети буржуазії та представників еліти — це сатиричні, майже гротескні карикатури, що викривають їхню моральну деградацію.
    Він малював портрети, де обличчя людей були спотворені цинізмом та втомою, часто підкреслюючи фізичні недоліки.

    🚫 "Дегенеративне Мистецтво" і Заборона

    Коли до влади прийшли нацисти у 1933 році, мистецтво Дікса, яке було надто чесним, стало для них ворожим.
    * Його звільнили з Дрезденської академії мистецтв.
    * Нацисти включили його роботи до сумнозвісної виставки "Дегенеративне мистецтво" (Entartete Kunst), де роботи модерністів виставлялися як приклад "єврейсько-більшовицького" розкладу.
    * Понад 260 його робіт було конфісковано та знищено або продано за кордон.
    Дікс вижив, перейшовши на більш "нешкідливі" пейзажі та релігійні сюжети, хоча його пізні роботи все одно зберігали похмуру, експресіоністичну напругу. Він залишається голосом тієї епохи, яка не дозволила собі забути свої рани. 💔
    #історія #особистості Хронікер пекла та майстер "Нової Речовості". Отто Дікс (Otto Dix), народжений 2 грудня 1891 року, є однією з найважливіших і найбільш неприємних (у художньому сенсі) фігур німецького мистецтва XX століття. Він не просто малював — він проводив хірургічну операцію над реальністю, оголюючи її травми та потворність. 🎨 🩸 Фронтовий Досвід як Творчий Вибух Ключ до розуміння творчості Дікса — Перша світова війна. На відміну від багатьох, він пішов на фронт добровольцем, спочатку романтизуючи війну. Однак чотири роки, проведені в окопах на Західному фронті, назавжди перетворили його світогляд. Його роботи про війну — це не героїчні баталії. Це: * "Траншеї" (зруйнована, пізніше втрачена робота) та цикл графіки "Війна" (Der Krieg). * Він зображував гниючі тіла, понівечених інвалідів, солдатів-калік, які повзуть, як черв'яки. Це був жорстокий, неромантичний реалізм, який шокував і став графічним звинуваченням усьому мілітаризму. Його картини — це посттравматичний стресовий розлад, перенесений на полотно. 🎭 "Нова Речовість" і Веймарська Республіка Після війни Дікс став одним із провідних представників художнього напрямку "Нова Речовість" (Neue Sachlichkeit). Його інтереси змістилися на післявоєнне німецьке суспільство — Веймарську республіку, де за зовнішнім блиском ховалися: * Соціальна нерівність: Бідність, проституція, ветерани-жебраки. * Цинізм: Його портрети буржуазії та представників еліти — це сатиричні, майже гротескні карикатури, що викривають їхню моральну деградацію. Він малював портрети, де обличчя людей були спотворені цинізмом та втомою, часто підкреслюючи фізичні недоліки. 🚫 "Дегенеративне Мистецтво" і Заборона Коли до влади прийшли нацисти у 1933 році, мистецтво Дікса, яке було надто чесним, стало для них ворожим. * Його звільнили з Дрезденської академії мистецтв. * Нацисти включили його роботи до сумнозвісної виставки "Дегенеративне мистецтво" (Entartete Kunst), де роботи модерністів виставлялися як приклад "єврейсько-більшовицького" розкладу. * Понад 260 його робіт було конфісковано та знищено або продано за кордон. Дікс вижив, перейшовши на більш "нешкідливі" пейзажі та релігійні сюжети, хоча його пізні роботи все одно зберігали похмуру, експресіоністичну напругу. Він залишається голосом тієї епохи, яка не дозволила собі забути свої рани. 💔
    Like
    1
    469views
  • Орбан заявив, що Україну треба «поділити» та зробити буферною зоною між НАТО і рф.
    На його думку, після війни Україна, на його думку, має втратити частину територій, які росія «збереже» після «міжнародної мирної конференції».
    Орбан також заявив, що:
    ▪️Україна повинна існувати як буферна держава;
    ▪️рф і НАТО мають домовитись про розмір української армії;
    ▪️Україні нібито потрібно гарантувати, щоб її «ніхто не підпорядкував».

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Орбан заявив, що Україну треба «поділити» та зробити буферною зоною між НАТО і рф. На його думку, після війни Україна, на його думку, має втратити частину територій, які росія «збереже» після «міжнародної мирної конференції». Орбан також заявив, що: ▪️Україна повинна існувати як буферна держава; ▪️рф і НАТО мають домовитись про розмір української армії; ▪️Україні нібито потрібно гарантувати, щоб її «ніхто не підпорядкував». https://t.me/Ukraineaboveallelse
    Angry
    1
    123views
  • #дати #свята
    👋 Одне Слово для Миру: Всесвітній День Вітань (World Hello Day).
    Сьогодні, 21 листопада, світ відзначає незвичайне, але надзвичайно важливе свято — Всесвітній День Вітань (World Hello Day). Це неофіційна подія, заснована з простою, але глибокою метою: показати, що глобальні конфлікти можна і треба вирішувати шляхом спілкування, а не сили. 🕊️

    💡 Народжений під час Холодної Війни

    Історія свята розпочалася у 1973 році, коли напруга між СРСР та США була на піку (після Війни Судного дня). Двоє братів-американців, Браян і Майкл Маккормаки, вирішили створити простий і доступний спосіб продемонструвати лідерам держав, що мирний діалог є можливим.
    Їхня ідея була максимально простою: закликати людей по всьому світу надіслати листи впливовим світовим лідерам, у яких необхідно було лише привітати їх і закликати до мирного вирішення конфліктів.
    Для успіху акції потрібно було виконати лише одну умову: протягом дня привітати щонайменше десять незнайомих людей.

    🌍 Сила простого жесту

    Мета свята — підкреслити, що особисте спілкування і прямі контакти є ключем до запобігання війнам. Простий акт вітання (сказати "Привіт" або "Hello") відкриває двері для діалогу, руйнує бар'єри нерозуміння та ворожості.
    Свято набуло швидкої популярності та отримало підтримку Нобелівських лауреатів миру, політиків та громадських діячів у більш ніж 180 країнах.
    21 листопада — це нагадування про те, що зміна світу починається з малих кроків і особистої ініціативи. Це заклик до кожного з нас: усміхніться та скажіть «Привіт»! Це може бути найменший, але найважливіший внесок у загальне порозуміння. 🤝
    #дати #свята 👋 Одне Слово для Миру: Всесвітній День Вітань (World Hello Day). Сьогодні, 21 листопада, світ відзначає незвичайне, але надзвичайно важливе свято — Всесвітній День Вітань (World Hello Day). Це неофіційна подія, заснована з простою, але глибокою метою: показати, що глобальні конфлікти можна і треба вирішувати шляхом спілкування, а не сили. 🕊️ 💡 Народжений під час Холодної Війни Історія свята розпочалася у 1973 році, коли напруга між СРСР та США була на піку (після Війни Судного дня). Двоє братів-американців, Браян і Майкл Маккормаки, вирішили створити простий і доступний спосіб продемонструвати лідерам держав, що мирний діалог є можливим. Їхня ідея була максимально простою: закликати людей по всьому світу надіслати листи впливовим світовим лідерам, у яких необхідно було лише привітати їх і закликати до мирного вирішення конфліктів. Для успіху акції потрібно було виконати лише одну умову: протягом дня привітати щонайменше десять незнайомих людей. 🌍 Сила простого жесту Мета свята — підкреслити, що особисте спілкування і прямі контакти є ключем до запобігання війнам. Простий акт вітання (сказати "Привіт" або "Hello") відкриває двері для діалогу, руйнує бар'єри нерозуміння та ворожості. Свято набуло швидкої популярності та отримало підтримку Нобелівських лауреатів миру, політиків та громадських діячів у більш ніж 180 країнах. 21 листопада — це нагадування про те, що зміна світу починається з малих кроків і особистої ініціативи. Це заклик до кожного з нас: усміхніться та скажіть «Привіт»! Це може бути найменший, але найважливіший внесок у загальне порозуміння. 🤝
    Love
    1
    356views
More Results