День зимового сонцестояння
Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі у 2025 році настає 21 грудня. Цієї доби маємо найменше світлих годин, а ніч є найдовшою за весь рік. В астрономічному сенсі це означає, що планетарна вісь досягла найбільшого кута нахилу від Сонця. Сонце стоїть на висоті всього 23.5° над горизонтом. День зимового сонцестояння — це астрономічний початок зими. Для астрономів це унікальний момент механіки Всесвіту.
Для всіх живих істот на Землі тривалість світлового дня дуже важлива, а єдиним джерелом світла й тепла на нашій планеті є Сонце. З наближенням зими ми кожного дня помічаємо, що воно чимдалі пізніше сходить і раніше сідає. Навіть опівдні світило стоїть низько над горизонтом. Якщо подивитися на свою полуденну тінь, то саме в час грудневого сонцестояння вона буде найдовшою.
Звичаї давніх народів світу
Період зимового сонцестояння був дуже важливим в культурі давніх народів всього світу. Фактично, багато звичаїв, символів та ритуалів, пов’язаних з Різдвом, насправді походять від святкування грудневого сонцевороту в язичницькі часи.
Рим
У Давньому Римі свято продовжувалося сім днів, починаючи з 17 грудня. Називалися ці дні сатурналіями на честь Сатурна — римського бога землеробства та врожаю. В цей період пробачалися образи, призупинялися війни, влаштовувалися бенкети та народні гуляння. Навіть раби в ці дні мали право на відпочинок.
Слов’яни
У наших слов’янських пращурів був звичай з приходом найдовшої ночі в році колядувати, бо цей день вважався днем бога Коляди. Люди намагалися позбутися всього старого й зайвого, а також загадували бажання та співали пісень на честь Коляди, дякуючи йому за відродження Сонця.
Після прийняття християнської релігії церковні служителі постаралися підлаштувати ці традиції під православні вірування. В період зимового сонцевороту стали святкувати Різдво.
Ірландія
Для друїдів цей день був часом смерті й відродження, коли сили природи та людські душі оновлювалися. Вони вважали, що темрява помирає, а світло народжується, при цьому даруючи нове життя душам померлих.
В Ірландії є доісторична кам’яна споруда Ньюгрейндж. Вона збудована таким чином, що в день зимового сонцевороту сонячні промені проникають всередину споруди та яскраво освічують її протягом кількох хвилин. Деякі дослідники вважають, що й Стоунхендж в Англії має схоже призначення — щоб відстежувати рух планети відносно Сонця.
Країни Скандинавії
У скандинавських країнах святкували Йоль — так називали період зимового сонцестояння. Люди запалювали вогнища на честь бога Тора — вважалося, що він повертає землі сонячне світло. Традиційно спалювали ритуальне поліно, а попіл збирали. Це був оберіг від нещастя, його зберігали цілий рік.
Китай
Давні китайці теж відзначали зимовий сонцеворот. Традиції виходили зі східної філософії балансу й гармонії енергій «інь» та «янь». Це був час відродження позитивної енергії, коли готували пригощання та збирали родину за одним столом.
Цікаві факти по зимове сонцестояння
Найкоротший день та найдовша ніч припадають на 21, 22 або 23 грудня, коли нахил земної вісі у напрямку від Сонця становить найбільше значення. День зимового сонцестояння припадає на 21 чи 22 грудня у Північній півкулі та 20 чи 21 липня у Південній півкулі. Над лінією обрію Сонце знаходиться в найнижчій точці.
З літнього сонцестояння Сонце кожен день підіймається на меншу висоту над горизонтом. Назва «сонцестояння» виникла тому, щосаме в цей день небесне світило не змінює свого положення стосовно горизонта (мається на увазі максимальная висота над горизонтом). Тривалість світового дня становить трохи понад 8 годин, після чого кожний наступний день поступово збільшується, а Сонце починає підійматися все вище і вище.
З днем зимового сонцестояння вкрай рідко збігається місячне затемнення. З 1793 року такі співпадіння відбулися лише 10 разів, останнє сталося у 2010 році. До речі, у 2010 році повне місячне затемнення також співпало з повним місяцем. Наступного разу повний Місяць та день зимового сонцестояння співпадуть аж у 2094 році.
Найчастіше зимове сонцестояння відбувається 21 грудня, але може статися 20 чи 23 числа. Останнє явище 23 грудня відбулося у 1903 році, наступні – 20 грудня 2080 року та 23 грудня 2303 року.
У День зимового сонцестояння у 1898 році П’єр та Марія Кюрі відкрили радій, розпочавши цим атомну еру. У 1968 році 21 грудня в космос був запущений Аполлон-8, на навколомісячну орбіту вперше вийшли люди та досягли Місяця.
Відомий старовинний комплекс Стоунхендж вирівняний відносно західної вісі Сонця, а пам’ятник Ньюгрейндж – відносно лінії сходу Сонця під час зимового сонцестояння. Призначення конструкції досі остаточно не визначене, але саме на День сонцестояння до Стоунхенджу приїздить найбільше туристів зі всього світу.
Зимове сонцестояння – це не найхолодніший день, і подія ніяк не пов’язана зі зменшенням відстані між Землею та Сонцем. Вона обумовлена відхиленням вісі планети, що становить 23,5 градуси.
Зимове сонцестояння з давніх часів відігравало важливу роль в обрядах і традиціях різних народів. У цей день римляни відзначали свято Сатурналія на честь бога Сатурна, покровителя сільського господарства. В Ірані святкували свято Ялда, яке символізувало народження бога Сонця та його перемогу над темрявою.
День, на який випадає зимове сонцестояння, майже на 9 годин коротший за день літнього сонцестояння. Тобто темний час доби довший на цілий робочий день.
У день зимового сонцестояння 21 грудня 2020 року планети-гіганти Юпітер та Сатурн зблизилися так, що відстань між ними стала мінімальною. Через це у південно-західній частині горизонту протягом півтори години земляни спостерігали яскравий парад Юпітера та Сатурна, що майже злилися в одну планету при спостереженні неозброєним оком. Але це ніяк не пов’язано безпосередньо із сонцестоянням.
День зимового сонцестояння
Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі у 2025 році настає 21 грудня. Цієї доби маємо найменше світлих годин, а ніч є найдовшою за весь рік. В астрономічному сенсі це означає, що планетарна вісь досягла найбільшого кута нахилу від Сонця. Сонце стоїть на висоті всього 23.5° над горизонтом. День зимового сонцестояння — це астрономічний початок зими. Для астрономів це унікальний момент механіки Всесвіту.
Для всіх живих істот на Землі тривалість світлового дня дуже важлива, а єдиним джерелом світла й тепла на нашій планеті є Сонце. З наближенням зими ми кожного дня помічаємо, що воно чимдалі пізніше сходить і раніше сідає. Навіть опівдні світило стоїть низько над горизонтом. Якщо подивитися на свою полуденну тінь, то саме в час грудневого сонцестояння вона буде найдовшою.
Звичаї давніх народів світу
Період зимового сонцестояння був дуже важливим в культурі давніх народів всього світу. Фактично, багато звичаїв, символів та ритуалів, пов’язаних з Різдвом, насправді походять від святкування грудневого сонцевороту в язичницькі часи.
Рим
У Давньому Римі свято продовжувалося сім днів, починаючи з 17 грудня. Називалися ці дні сатурналіями на честь Сатурна — римського бога землеробства та врожаю. В цей період пробачалися образи, призупинялися війни, влаштовувалися бенкети та народні гуляння. Навіть раби в ці дні мали право на відпочинок.
Слов’яни
У наших слов’янських пращурів був звичай з приходом найдовшої ночі в році колядувати, бо цей день вважався днем бога Коляди. Люди намагалися позбутися всього старого й зайвого, а також загадували бажання та співали пісень на честь Коляди, дякуючи йому за відродження Сонця.
Після прийняття християнської релігії церковні служителі постаралися підлаштувати ці традиції під православні вірування. В період зимового сонцевороту стали святкувати Різдво.
Ірландія
Для друїдів цей день був часом смерті й відродження, коли сили природи та людські душі оновлювалися. Вони вважали, що темрява помирає, а світло народжується, при цьому даруючи нове життя душам померлих.
В Ірландії є доісторична кам’яна споруда Ньюгрейндж. Вона збудована таким чином, що в день зимового сонцевороту сонячні промені проникають всередину споруди та яскраво освічують її протягом кількох хвилин. Деякі дослідники вважають, що й Стоунхендж в Англії має схоже призначення — щоб відстежувати рух планети відносно Сонця.
Країни Скандинавії
У скандинавських країнах святкували Йоль — так називали період зимового сонцестояння. Люди запалювали вогнища на честь бога Тора — вважалося, що він повертає землі сонячне світло. Традиційно спалювали ритуальне поліно, а попіл збирали. Це був оберіг від нещастя, його зберігали цілий рік.
Китай
Давні китайці теж відзначали зимовий сонцеворот. Традиції виходили зі східної філософії балансу й гармонії енергій «інь» та «янь». Це був час відродження позитивної енергії, коли готували пригощання та збирали родину за одним столом.
Цікаві факти по зимове сонцестояння
Найкоротший день та найдовша ніч припадають на 21, 22 або 23 грудня, коли нахил земної вісі у напрямку від Сонця становить найбільше значення. День зимового сонцестояння припадає на 21 чи 22 грудня у Північній півкулі та 20 чи 21 липня у Південній півкулі. Над лінією обрію Сонце знаходиться в найнижчій точці.
З літнього сонцестояння Сонце кожен день підіймається на меншу висоту над горизонтом. Назва «сонцестояння» виникла тому, щосаме в цей день небесне світило не змінює свого положення стосовно горизонта (мається на увазі максимальная висота над горизонтом). Тривалість світового дня становить трохи понад 8 годин, після чого кожний наступний день поступово збільшується, а Сонце починає підійматися все вище і вище.
З днем зимового сонцестояння вкрай рідко збігається місячне затемнення. З 1793 року такі співпадіння відбулися лише 10 разів, останнє сталося у 2010 році. До речі, у 2010 році повне місячне затемнення також співпало з повним місяцем. Наступного разу повний Місяць та день зимового сонцестояння співпадуть аж у 2094 році.
Найчастіше зимове сонцестояння відбувається 21 грудня, але може статися 20 чи 23 числа. Останнє явище 23 грудня відбулося у 1903 році, наступні – 20 грудня 2080 року та 23 грудня 2303 року.
У День зимового сонцестояння у 1898 році П’єр та Марія Кюрі відкрили радій, розпочавши цим атомну еру. У 1968 році 21 грудня в космос був запущений Аполлон-8, на навколомісячну орбіту вперше вийшли люди та досягли Місяця.
Відомий старовинний комплекс Стоунхендж вирівняний відносно західної вісі Сонця, а пам’ятник Ньюгрейндж – відносно лінії сходу Сонця під час зимового сонцестояння. Призначення конструкції досі остаточно не визначене, але саме на День сонцестояння до Стоунхенджу приїздить найбільше туристів зі всього світу.
Зимове сонцестояння – це не найхолодніший день, і подія ніяк не пов’язана зі зменшенням відстані між Землею та Сонцем. Вона обумовлена відхиленням вісі планети, що становить 23,5 градуси.
Зимове сонцестояння з давніх часів відігравало важливу роль в обрядах і традиціях різних народів. У цей день римляни відзначали свято Сатурналія на честь бога Сатурна, покровителя сільського господарства. В Ірані святкували свято Ялда, яке символізувало народження бога Сонця та його перемогу над темрявою.
День, на який випадає зимове сонцестояння, майже на 9 годин коротший за день літнього сонцестояння. Тобто темний час доби довший на цілий робочий день.
У день зимового сонцестояння 21 грудня 2020 року планети-гіганти Юпітер та Сатурн зблизилися так, що відстань між ними стала мінімальною. Через це у південно-західній частині горизонту протягом півтори години земляни спостерігали яскравий парад Юпітера та Сатурна, що майже злилися в одну планету при спостереженні неозброєним оком. Але це ніяк не пов’язано безпосередньо із сонцестоянням.
Українська
English
