Українська
English
Експолковник СБУ Віктор Крайтор, якого судили за вбивства протестувальників у Хмельницькому в 2014 році, очолює службу безпеки Sense Bank.
Про це повідомляє міжнародне детективне агенство Absolution.
Крайтора було призначено на посаду начальника управління СБУ у Хмельницькій області за лобіювання групи резидентів та агентів ФСБ рф, яка діяла в системі СБ та яку очолював колишній голова СБУ Олександр Якименко.
У 2018 році, за сприяння спецслужб рф, Крайтор, отримав посаду начальника служби безпеки «Альфа Банк України». Він безпосередньо був наближений до росіянина Михайла Фрідмана та виконував його особисті доручення.
Крайтор продовжує очолювати службу безпеки вже націоналізованого АТ «Сенс Банк», в яке за цей час були працевлаштовані експравоохоронці, яких було звідти звільнено за компрометуючих обставин. Він також очолює профспілку банку.
Крайтор постачає «Фрідману та Ко»інформацію щодо діяльності банківської установи, оскільки він безпосередньо за своїм функціоналом має доступ до всіх аспектів роботи банку. Він сформував за роки роботи в банку масив різноманітної інформації, в т.ч. компрометуючого характеру, стосовно діючих на сьогодні керівників та працівників АТ «Сенс Банк», яких шантажує розголошенням цих даних, просуваючи особисті фінансові інтереси в банку, а також по суті безперешкодно отримує документальні матеріали ті інформацію щодо функціонування української банківської установи.
Крайтор настільки «гарно» працює, що у січні цього року СБУ затримала директора департаменту супроводження інформаційних систем «Сенс Банку», котрий регулярно перераховував свої гроші на потреби окупаційних угруповань рф через криптобіржу. Під час обшуку в оселі затриманого виявлено паспорт громадянина рф та російські рублі.
Нагадаємо, що Крайтор поки уникнув покарання за стрільбу під будівлею СБУ в 2014 році. Він разом із колишнім підлеглим, співробітником спецпідрозділу «Альфа» Віталієм Тарадаєм опинилися на лаві підсудних. П’ять років тривало досудове розслідування. Ще на шість років розтягнулися судові слухання. Слідство інкримінувало їм вбивство, вчинене через необережність; необережне тяжке тілесне ушкодження і перевищення службових повноважень. Зрештою, у березні 2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк ухвалив сенсаційний вирок: обох обвинувачених виправдано і визнано невинуватими.
Вирок у справі Крайтора-Тарадая з’явився у судовому реєстрі 18 березня 2025 року. Однак сам текст було засекречено від публічного доступу.
За даними досудового розслідування, близько 12 год. 36 хв. 19 лютого 2014 року Віктор Крайтор віддав незаконний наказ Віталію Тарадаю на застосування вогнепальної зброї. У той момент силовики перебували всередині будівлі СБУ, а зовні стояли мітингувальники. «Альфівець» розташувався навпроти центрального входу. Слідство вважає, що Тарадай здійснив декілька пострілів із АК-74 у напрямку нижньої частини дверей центрального входу, перекритих непрозорим антивандальним ролетом. Кулі влучили у протестувальника, який пробирався в приміщення, перебуваючи у тамбурі управління СБУ, а також у двох людей, які стояли перед будівлею.
Одна з куль виявилася фатальною для 72-річної Людмили Шеремет; у неї було діагностовано вогнепальне поранення голови. Жінка стояла на вулиці, за кілька метрів від центрального входу.
Сторона обвинувачення зазначила, що Крайтор, віддаючи незаконний наказ Тарадаю, керувався «мотивами несприйняття євроінтеграційних прагнень та вимог мітингувальників, з метою перешкоджання мітингам та запобігання ймовірній можливості проникнення до приміщення управління СБУ».
Суддя Олег Антонюк констатував: без відповіді залишилося питання, хто здійснив чергу пострілів, якими було вбито Людмилу Шеремет та поранено кількох мітингувальників. Щоправда, у матеріалах справи, які досліджував суд, був висновок комісії Центрального управління СБУ за результатами службового розслідування, датований 6 березням 2014 року. У ньому йшлося, що «чергу пострілів з автоматичної зброї… здійснено з тамбура центрального входу управління СБУ, в якому на той час перебували невстановлені особи з числа агресивно налаштованих мітингувальників».
Суд дійшов висновків: винуватість Віктора Крайтора та Віталія Тарадая «у пред’явленому обвинуваченні ґрунтувались переважно на припущеннях не підтверджених належним чином, допустимими, достовірними та достатніми доказами». На думку судді, залишились недоведеними не лише причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих злочинів, а і взагалі протиправний характер дій обвинувачених. Прокурор і адвокат подали апеляційні скарги на вирок у справі Крайтора-Тарадая.
19 лютого 2014 року була ще одна смерть біля обласного управління СБУ. Загинув 21-річний студент Дмитро Пагор. У червні 2021 року слідчі ДБР шукали пістолет Макарова, з якого ймовірно було вбито Дмитра Пагора. Жодних свіжих подробиць щодо цього розслідування наразі немає. Додамо, що 21 листопада 2014 року президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України (посмертно) Дмитру Пагору і Людмилі Шеремет.
Про це повідомляє міжнародне детективне агенство Absolution.
Крайтора було призначено на посаду начальника управління СБУ у Хмельницькій області за лобіювання групи резидентів та агентів ФСБ рф, яка діяла в системі СБ та яку очолював колишній голова СБУ Олександр Якименко.
У 2018 році, за сприяння спецслужб рф, Крайтор, отримав посаду начальника служби безпеки «Альфа Банк України». Він безпосередньо був наближений до росіянина Михайла Фрідмана та виконував його особисті доручення.
Крайтор продовжує очолювати службу безпеки вже націоналізованого АТ «Сенс Банк», в яке за цей час були працевлаштовані експравоохоронці, яких було звідти звільнено за компрометуючих обставин. Він також очолює профспілку банку.
Крайтор постачає «Фрідману та Ко»інформацію щодо діяльності банківської установи, оскільки він безпосередньо за своїм функціоналом має доступ до всіх аспектів роботи банку. Він сформував за роки роботи в банку масив різноманітної інформації, в т.ч. компрометуючого характеру, стосовно діючих на сьогодні керівників та працівників АТ «Сенс Банк», яких шантажує розголошенням цих даних, просуваючи особисті фінансові інтереси в банку, а також по суті безперешкодно отримує документальні матеріали ті інформацію щодо функціонування української банківської установи.
Крайтор настільки «гарно» працює, що у січні цього року СБУ затримала директора департаменту супроводження інформаційних систем «Сенс Банку», котрий регулярно перераховував свої гроші на потреби окупаційних угруповань рф через криптобіржу. Під час обшуку в оселі затриманого виявлено паспорт громадянина рф та російські рублі.
Нагадаємо, що Крайтор поки уникнув покарання за стрільбу під будівлею СБУ в 2014 році. Він разом із колишнім підлеглим, співробітником спецпідрозділу «Альфа» Віталієм Тарадаєм опинилися на лаві підсудних. П’ять років тривало досудове розслідування. Ще на шість років розтягнулися судові слухання. Слідство інкримінувало їм вбивство, вчинене через необережність; необережне тяжке тілесне ушкодження і перевищення службових повноважень. Зрештою, у березні 2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк ухвалив сенсаційний вирок: обох обвинувачених виправдано і визнано невинуватими.
Вирок у справі Крайтора-Тарадая з’явився у судовому реєстрі 18 березня 2025 року. Однак сам текст було засекречено від публічного доступу.
За даними досудового розслідування, близько 12 год. 36 хв. 19 лютого 2014 року Віктор Крайтор віддав незаконний наказ Віталію Тарадаю на застосування вогнепальної зброї. У той момент силовики перебували всередині будівлі СБУ, а зовні стояли мітингувальники. «Альфівець» розташувався навпроти центрального входу. Слідство вважає, що Тарадай здійснив декілька пострілів із АК-74 у напрямку нижньої частини дверей центрального входу, перекритих непрозорим антивандальним ролетом. Кулі влучили у протестувальника, який пробирався в приміщення, перебуваючи у тамбурі управління СБУ, а також у двох людей, які стояли перед будівлею.
Одна з куль виявилася фатальною для 72-річної Людмили Шеремет; у неї було діагностовано вогнепальне поранення голови. Жінка стояла на вулиці, за кілька метрів від центрального входу.
Сторона обвинувачення зазначила, що Крайтор, віддаючи незаконний наказ Тарадаю, керувався «мотивами несприйняття євроінтеграційних прагнень та вимог мітингувальників, з метою перешкоджання мітингам та запобігання ймовірній можливості проникнення до приміщення управління СБУ».
Суддя Олег Антонюк констатував: без відповіді залишилося питання, хто здійснив чергу пострілів, якими було вбито Людмилу Шеремет та поранено кількох мітингувальників. Щоправда, у матеріалах справи, які досліджував суд, був висновок комісії Центрального управління СБУ за результатами службового розслідування, датований 6 березням 2014 року. У ньому йшлося, що «чергу пострілів з автоматичної зброї… здійснено з тамбура центрального входу управління СБУ, в якому на той час перебували невстановлені особи з числа агресивно налаштованих мітингувальників».
Суд дійшов висновків: винуватість Віктора Крайтора та Віталія Тарадая «у пред’явленому обвинуваченні ґрунтувались переважно на припущеннях не підтверджених належним чином, допустимими, достовірними та достатніми доказами». На думку судді, залишились недоведеними не лише причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих злочинів, а і взагалі протиправний характер дій обвинувачених. Прокурор і адвокат подали апеляційні скарги на вирок у справі Крайтора-Тарадая.
19 лютого 2014 року була ще одна смерть біля обласного управління СБУ. Загинув 21-річний студент Дмитро Пагор. У червні 2021 року слідчі ДБР шукали пістолет Макарова, з якого ймовірно було вбито Дмитра Пагора. Жодних свіжих подробиць щодо цього розслідування наразі немає. Додамо, що 21 листопада 2014 року президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України (посмертно) Дмитру Пагору і Людмилі Шеремет.
Експолковник СБУ Віктор Крайтор, якого судили за вбивства протестувальників у Хмельницькому в 2014 році, очолює службу безпеки Sense Bank.
Про це повідомляє міжнародне детективне агенство Absolution.
Крайтора було призначено на посаду начальника управління СБУ у Хмельницькій області за лобіювання групи резидентів та агентів ФСБ рф, яка діяла в системі СБ та яку очолював колишній голова СБУ Олександр Якименко.
У 2018 році, за сприяння спецслужб рф, Крайтор, отримав посаду начальника служби безпеки «Альфа Банк України». Він безпосередньо був наближений до росіянина Михайла Фрідмана та виконував його особисті доручення.
Крайтор продовжує очолювати службу безпеки вже націоналізованого АТ «Сенс Банк», в яке за цей час були працевлаштовані експравоохоронці, яких було звідти звільнено за компрометуючих обставин. Він також очолює профспілку банку.
Крайтор постачає «Фрідману та Ко»інформацію щодо діяльності банківської установи, оскільки він безпосередньо за своїм функціоналом має доступ до всіх аспектів роботи банку. Він сформував за роки роботи в банку масив різноманітної інформації, в т.ч. компрометуючого характеру, стосовно діючих на сьогодні керівників та працівників АТ «Сенс Банк», яких шантажує розголошенням цих даних, просуваючи особисті фінансові інтереси в банку, а також по суті безперешкодно отримує документальні матеріали ті інформацію щодо функціонування української банківської установи.
Крайтор настільки «гарно» працює, що у січні цього року СБУ затримала директора департаменту супроводження інформаційних систем «Сенс Банку», котрий регулярно перераховував свої гроші на потреби окупаційних угруповань рф через криптобіржу. Під час обшуку в оселі затриманого виявлено паспорт громадянина рф та російські рублі.
Нагадаємо, що Крайтор поки уникнув покарання за стрільбу під будівлею СБУ в 2014 році. Він разом із колишнім підлеглим, співробітником спецпідрозділу «Альфа» Віталієм Тарадаєм опинилися на лаві підсудних. П’ять років тривало досудове розслідування. Ще на шість років розтягнулися судові слухання. Слідство інкримінувало їм вбивство, вчинене через необережність; необережне тяжке тілесне ушкодження і перевищення службових повноважень. Зрештою, у березні 2025 року суддя Хмельницького міськрайонного суду Олег Антонюк ухвалив сенсаційний вирок: обох обвинувачених виправдано і визнано невинуватими.
Вирок у справі Крайтора-Тарадая з’явився у судовому реєстрі 18 березня 2025 року. Однак сам текст було засекречено від публічного доступу.
За даними досудового розслідування, близько 12 год. 36 хв. 19 лютого 2014 року Віктор Крайтор віддав незаконний наказ Віталію Тарадаю на застосування вогнепальної зброї. У той момент силовики перебували всередині будівлі СБУ, а зовні стояли мітингувальники. «Альфівець» розташувався навпроти центрального входу. Слідство вважає, що Тарадай здійснив декілька пострілів із АК-74 у напрямку нижньої частини дверей центрального входу, перекритих непрозорим антивандальним ролетом. Кулі влучили у протестувальника, який пробирався в приміщення, перебуваючи у тамбурі управління СБУ, а також у двох людей, які стояли перед будівлею.
Одна з куль виявилася фатальною для 72-річної Людмили Шеремет; у неї було діагностовано вогнепальне поранення голови. Жінка стояла на вулиці, за кілька метрів від центрального входу.
Сторона обвинувачення зазначила, що Крайтор, віддаючи незаконний наказ Тарадаю, керувався «мотивами несприйняття євроінтеграційних прагнень та вимог мітингувальників, з метою перешкоджання мітингам та запобігання ймовірній можливості проникнення до приміщення управління СБУ».
Суддя Олег Антонюк констатував: без відповіді залишилося питання, хто здійснив чергу пострілів, якими було вбито Людмилу Шеремет та поранено кількох мітингувальників. Щоправда, у матеріалах справи, які досліджував суд, був висновок комісії Центрального управління СБУ за результатами службового розслідування, датований 6 березням 2014 року. У ньому йшлося, що «чергу пострілів з автоматичної зброї… здійснено з тамбура центрального входу управління СБУ, в якому на той час перебували невстановлені особи з числа агресивно налаштованих мітингувальників».
Суд дійшов висновків: винуватість Віктора Крайтора та Віталія Тарадая «у пред’явленому обвинуваченні ґрунтувались переважно на припущеннях не підтверджених належним чином, допустимими, достовірними та достатніми доказами». На думку судді, залишились недоведеними не лише причетність обвинувачених до вчинення інкримінованих злочинів, а і взагалі протиправний характер дій обвинувачених. Прокурор і адвокат подали апеляційні скарги на вирок у справі Крайтора-Тарадая.
19 лютого 2014 року була ще одна смерть біля обласного управління СБУ. Загинув 21-річний студент Дмитро Пагор. У червні 2021 року слідчі ДБР шукали пістолет Макарова, з якого ймовірно було вбито Дмитра Пагора. Жодних свіжих подробиць щодо цього розслідування наразі немає. Додамо, що 21 листопада 2014 року президент Петро Порошенко присвоїв звання Герой України (посмертно) Дмитру Пагору і Людмилі Шеремет.
330views
