Українська
English
#поезіяНарозхрист вікна –
Там душі засклені сплять.
Бог сніг розсипав –
Ним біди припорошив.
Посіви хлібні
Померзнуть на вітражах,
В криваві ріки
Вмочилися колоски.
І трави згіркли –
Невисохлі з'їла цвіль.
А куля срібна
Нечистого не бере.
Діждати б тільки,
Як промені через тінь
Розріжуть вічність
Від вчора і до тепер.
Стрілою дзвінко
Й молитвою до "амінь"
Влучає в зірку
І в сердце "най буде так".
Десь за одвірком
Небесним Він вирішив,
Чи встоїть місто,
Нічого не обіцяв.
Бо будуть війни
І смерті людських дітей –
Як пил, чи дрібки,
Чи крихти, чи копійки.
Їх згорнуть мітли
З широких пустих алей,
Неначе листя,
Що клен восени зронив.
Бог сніг розсипав,
Нічого не обіцяв.
Згорає свічка –
Хтось молиться, почекай.
На сході й півдні
Країна моя в димах.
І Бог одвічний
Ховає сльозу в рукав.
05.10.2025
Олеся Репа
Там душі засклені сплять.
Бог сніг розсипав –
Ним біди припорошив.
Посіви хлібні
Померзнуть на вітражах,
В криваві ріки
Вмочилися колоски.
І трави згіркли –
Невисохлі з'їла цвіль.
А куля срібна
Нечистого не бере.
Діждати б тільки,
Як промені через тінь
Розріжуть вічність
Від вчора і до тепер.
Стрілою дзвінко
Й молитвою до "амінь"
Влучає в зірку
І в сердце "най буде так".
Десь за одвірком
Небесним Він вирішив,
Чи встоїть місто,
Нічого не обіцяв.
Бо будуть війни
І смерті людських дітей –
Як пил, чи дрібки,
Чи крихти, чи копійки.
Їх згорнуть мітли
З широких пустих алей,
Неначе листя,
Що клен восени зронив.
Бог сніг розсипав,
Нічого не обіцяв.
Згорає свічка –
Хтось молиться, почекай.
На сході й півдні
Країна моя в димах.
І Бог одвічний
Ховає сльозу в рукав.
05.10.2025
Олеся Репа
#поезіяНарозхрист вікна –
Там душі засклені сплять.
Бог сніг розсипав –
Ним біди припорошив.
Посіви хлібні
Померзнуть на вітражах,
В криваві ріки
Вмочилися колоски.
І трави згіркли –
Невисохлі з'їла цвіль.
А куля срібна
Нечистого не бере.
Діждати б тільки,
Як промені через тінь
Розріжуть вічність
Від вчора і до тепер.
Стрілою дзвінко
Й молитвою до "амінь"
Влучає в зірку
І в сердце "най буде так".
Десь за одвірком
Небесним Він вирішив,
Чи встоїть місто,
Нічого не обіцяв.
Бо будуть війни
І смерті людських дітей –
Як пил, чи дрібки,
Чи крихти, чи копійки.
Їх згорнуть мітли
З широких пустих алей,
Неначе листя,
Що клен восени зронив.
Бог сніг розсипав,
Нічого не обіцяв.
Згорає свічка –
Хтось молиться, почекай.
На сході й півдні
Країна моя в димах.
І Бог одвічний
Ховає сльозу в рукав.
05.10.2025
Олеся Репа
212переглядів