#дати #свята Міжнародний день захисту персональних даних: Коли Ваше «приватне» справді має залишатися приватним. 28 січня світ відзначає Data Privacy Day. Це не просто чергова дата в календарі для айтішників, а нагадування про те, що в епоху цифрового капіталізму Ваші дані — це «нова нафта», за якою полюють усі: від транснаціональних корпорацій до шахраїв із підворіть даркнету. 🔐💻 Чому саме 28 січня? Дата обрана не випадково. Саме цього дня у 1981 році Рада Європи відкрила для підписання Конвенцію № 108 — перший юридично обов'язковий міжнародний документ, що стосується захисту прав людини при автоматизованій обробці персональних даних. Тоді це здавалося футуристичним кроком, а сьогодні це база нашого виживання в мережі. 📜⚖️ Ви — це не лише ім'я та прізвище Персональні дані сьогодні — це набагато більше, ніж рядок у паспорті. Це: Ваша геолокація (де Ви п'єте каву щоранку). 📍 Ваша історія пошуку (про що Ви тривожитесь о другій ночі). 🔍 Ваші вподобання в покупках та навіть ритм серця на смарт-годиннику. ❤️ Кожен Ваш «лайк» чи безкоштовний тест «Який ти котик за знаком зодіаку» — це цеглинка у Вашому цифровому портреті, який потім використовують для таргетованої реклами або, що гірше, для маніпуляції Вашою думкою. 📱🎯 Цифрова гігієна: Поради, які ми всі ігноруємо (а дарма) Хоча свято закликає бізнес бути прозорим, нам із Вами варто згадати про елементарні правила безпеки: Двофакторна автентифікація (2FA) — це маст-хев. Якщо вона у Вас не підключена, Ви буквально залишаєте двері квартири відчиненими. 🔑🔑 Менеджери паролів. Перестаньте використовувати один пароль для банку, пошти та сайту з рецептами. Перевірка дозволів додатків. Навіщо ліхтарику доступ до Ваших контактів та мікрофона? (Спойлер: щоб продати ці дані рекламодавцям). 🔦🚫 Україна в тренді Для України питання захисту даних стало критичним із початком повномасштабного вторгнення. Кібергігієна перетворилася на частину національної безпеки. Ми вчимося не лише користуватися «Дією», а й розуміти, як працює шифрування та чому не варто переходити за сумнівними посиланнями в месенджерах. 🇺🇦🛡️ Сьогодні — чудовий привід зайти в налаштування приватності своїх соцмереж і нарешті почистити те, що Ви роками дозволяли про себе знати стороннім особам.

#історія #музика Коли ми говоримо про Френка Сінатру, ми зазвичай уявляємо оксамитовий баритон, бездоганний смокінг і склянку джеку з двома кубиками льоду. Але якщо прибрати цей голлівудський глянець, перед нами постане людина, яка фактично винайшла концепцію сучасного поп-ідола та радикально змінила технологію запису звуку. До появи Сінатри естрадний співак був лише функцією при оркестрі. Соліст виходив, відпрацьовував свою партію і зникав у тіні диригента. Френсіс Альберт змінив ієрархію: він зробив мікрофон своїм головним інструментом, а не просто засобом посилення звуку. 🎻 Він першим зрозумів, що конденсаторний мікрофон дозволяє не кричати на весь зал, а шепотіти прямо у вухо слухачеві. Це була інтимність, поставлена на промислові рейки. Сінатра опанував техніку бельканто і застосував її до популярної пісні, навчившись затримувати дихання так, як це робили плавці (чим він, власне, і займався для тренування легень). Результатом став легато-фразінг — манера, де слова плавно перетікають одне в інше без розривів, створюючи ілюзію нескінченної мелодії. Проте за ідеальним звуком ховалася складна політична гра. Сінатра був втіленням м'якої сили США. Його зв'язки з родиною Кеннеді та водночас із сумнівними джентльменами з Чикаго робили його постать значно об'ємнішою за звичайного артиста. Він був соціальною зброєю: італійський емігрант, який став обличчям американського істеблішменту, доводячи, що в цій країні ти можеш бути ким завгодно, якщо маєш достатньо нахабства і таланту. Цікаво, що в радянському союзі, і зокрема в москві та по всій території тогочасної росії, музика Сінатри тривалий час сприймалася як буржуазний елемент. Хоча пізніше, коли залізна завіса почала іржавіти, його записи стали символом недосяжної свободи та комфорту. Поки в підвалах москви слухали хрипкі копії на рентгенівських знімках, світ уже насолоджувався концептуальними альбомами Френка, такими як In the Wee Small Hours, що став першим в історії справді цілісним альбомом-настроєм, а не просто збіркою випадкових синглів. Сінатра не просто співав про кохання чи Нью-Йорк. Він співав про владу над власним голосом, над залом і над епохою. Він перетворив естраду на інтелектуальний перформанс, де кожна пауза мала вагу золота, а кожен рух капелюха був вивіреним актом драматургії. 🥃 https://youtu.be/qeq3d38F4xc?si=mF8t6-M0OJK6xbK9

#історія #постаті Батл-рояль у душі поета: Феноменальний шлях «Біта» Такеші Кітано 🎬🥊 18 січня 1947 року на околиці Токіо народився хлопчик, якому судилося стати обличчям сучасної японської культури, хоча сам він тривалий час вважав себе лише вуличним коміком. Такеші Кітано — людина-оркестр, яка примудряється поєднувати в собі брутальність якудза та ніжність дитини, що малює квіти. 🎭🌸 Його шлях до слави почався не з кінокамери, а з мікрофона в стриптиз-клубах району Асакуса, де він виступав у дуеті «Two Beats» під псевдонімом Біт Такеші. Його гумор був агресивним, швидким і часто балансував на межі фолу. Ця манера «стріляти словами» згодом перекочувала в його кінематограф, де довгі паузи перериваються спалахами насильства або несподіваними жартами. 🎤💥 Кітано став режисером випадково: під час зйомок фільму «Жорстокий поліцейський» основний режисер захворів, і Такеші взяв кермо в свої руки. Так народився його унікальний стиль — мінімалізм, відсутність зайвих рухів, статична камера та споглядання моря. Його герої — мовчазні чоловіки з сумними очима, які знають, що смерть неминуча, але йдуть їй назустріч з іронічною посмішкою. 🌊🔫 У 1994 році Кітано потрапив у важку аварію на мотоциклі. Лікарі збирали його обличчя по частинах, і параліч лівої сторони обличчя став його фірмовою «маскою». Багато хто пророкував кінець його кар'єри, але Такеші повернувся і зняв свій шедевр «Феєрверк» (Hana-bi), який взяв «Золотого лева» у Венеції. Саме тоді світ зрозумів: за фасадом жорсткого хлопця ховається глибокий філософ та художник. 🦁🎨 Сьогодні Кітано — це живий монумент. Він пише книги, малює картини (які ви могли бачити в його фільмах), веде математичні телешоу та залишається головним бунтарем японського ТБ. Його життя — це постійна гра на контрастах: від кривавих розбірок у «Сонатині» до зворушливої подорожі в «Кікуджіро». Такеші вчить нас, що навіть у самому жорстокому світі є місце для малювання, сміху та паперових літачків. ✈️🇯🇵

На CES 2026 Motorola анонсувала три нові аксесуари Moto Things: Bluetooth-трекер Moto Tag 2 з автономністю понад 500 днів та IP68, стилус Moto Pen Ultra для Razr Fold із зарядним кейсом та смартгодинник Moto Watch. Moto Watch має 47-міліметровий круглий циферблат зі сталевою коронкою, алюмінієвим корпусом, до 13 днів автономності, двочастотний GPS, динамік і мікрофон, фітнес-функції від партнера Polar. https://channeltech.space/gadgets/motorola-moto-watch-tag-2-pen-ultra-ces-2026-accessories/

Shure представила на CES 2026 оновлену версію компактного стерео конденсаторного мікрофона MV88 з роз’ємом USB-C замість Lightning за ціною $159, додавши сумісність з Android та іншими пристроями. https://channeltech.space/gadgets/shure-mv88-usb-c-microphone-ces-2026/

SwitchBot на виставці CES 2026 анонсувала AI MindClip — носимий мікрофон, який записує та транскрибує всі розмови користувача протягом дня. https://channeltech.space/gadgets/switchbot-ai-mindclip-wearable-recorder-ces-2026/

TCL випустила Note A1 NXTPAPER — пристрій для читання та нотаток, що використовує кольорову LCD-панель замість технології E Ink. Екран діагоналлю 11,5 дюймів має частоту оновлення 120 Гц та роздільну здатність 2200 x 1440 пікселів. Пристрій оснащений вісьмома мікрофонами для транскрибації аудіо та підтримкою стилуса T-Pen Pro. https://channeltech.space/devices/tcl-note-a1-nxtpaper-specs-price-launch/

#історія #події Ера кремнію: Як транзистор у 1947 році відкрив двері у цифровий світ ⚡🛰️ ​23 грудня 1947 року в лабораторіях Bell Labs у Нью-Джерсі відбулася подія, яку самі винахідники назвали «чудовим різдвяним подарунком». Фізики Джон Бардін та Волтер Браттейн під керівництвом Вільяма Шоклі продемонстрували перший працюючий транзистор — пристрій, без якого не існувало б ні смартфонів, ні інтернету, ні сучасної цивілізації 💻. ​Кінець ери громіздких ламп 📺 ​До 1947 року електроніка базувалася на вакуумних лампах. Вони були величезними, крихкими, споживали силу-силенну енергії та постійно перегорали. Перші комп’ютери займали цілі зали саме через тисячі таких ламп. Транзистор запропонував альтернативу: надійний, компактний і холодний напівпровідниковий елемент, що міг виконувати ті самі функції — підсилювати сигнал та працювати як вимикач 🔌. ​Як проходила демонстрація? 🎤 ​Той перший транзистор виглядав досить дивно за сучасними мірками: шматок германію, пластиковий трикутник та золота фольга. Під час презентації вчені підключили до пристрою мікрофон та динамік. Коли вони шепотіли «Hello» у мікрофон, динамік на іншому кінці гучно вигукував «HELLO!». Це було наочне доведення того, що крихітний кристал може підсилювати звук краще за велику лампу 🔊. ​Тріумф «Чудового місяця» 🏆 ​Період з 17 листопада до 23 грудня 1947 року в історії науки називають «Місяцем чудес». Саме за ці тижні вчені пройшли шлях від теорії до робочого прототипу. ​У 1956 році трійка винахідників отримала Нобелівську премію з фізики. ​Вже у 1954 році з’явився перший транзисторний радіоприймач, а згодом почалася мініатюризація всього: від годинників до космічних кораблів 🚀. ​Цікавий український слід 🇺🇦 ​Мало хто знає, що ще у 1925 році патент на концепцію польового транзистора отримав уродженець Львова Юліус Лілієнфельд. Хоча тоді технології не дозволяли втілити його ідею в життя, він заклав теоретичний фундамент, який через 22 роки реалізували в Bell Labs. Також значний внесок у вивчення напівпровідників зробив український фізик Вадим Лашкарьов, який ще у 1941 році експериментально відкрив явище p-n переходу 🧠. ​Сьогодні в одному сучасному процесорі містяться мільярди транзисторів, кожен з яких у мільйони разів менший за той перший прототип 1947 року.

"У прямому ефірі на "Суспільному" виключили мікрофон спікеру Генштаба Андрію Ковальову. Він заперечував інформацію що нібито хлопців після сзч будуть відправляти тільки у штурмові війська.

Міжнародний день перевірки звуку Міжнародний день перевірки звуку (International Sound Check Day) або Міжнародний день саундчека, що відзначається 12 грудня, є унікальним святом, яке вшановує важливу роль саундчеків в аудіо- та музичній індустрії. Цей день повʼязаний із фразою “перевірити раз-два, раз-два”, яка часто використовується під час перевірки звуку, і збігається з датою 12/12, що символізує цифри один і два. 1 Святкування Міжнародного дня перевірки звуку Гурти та музиканти заохочуються до перевірки звуку, навіть якщо у них немає концерту, щоб відзначити цей день. Люди можуть взяти участь у святкуванні, сказавши “один два, один два” у мікрофон або привітавши інших цією фразою. День набув популярності в Інтернеті, де обговорюють важливість саундчеків та діляться досвідом, пов’язаним зі звукорежисурою. Еволюція саундчеків 1920 – Виникнення аудіоінженерії з розвитком аудіотехнологій та радіомовлення. 1962 – Офіційне запровадження терміну “саундчек” у музичній індустрії. 1970 – Впровадження передових технологій звукопідсилення, що підвищує значення саундчеків. 1990 – Розширення саундчеків на сценічний моніторинг і розробка внутрішньоканальних моніторів. 1963 – Проблеми під час світового турне The Beatles з якістю звуку призвели до практики спеціальних саундчеків перед концертами, що створило прецедент для майбутніх виступів. Міжнародного дня перевірки звуку — це більше, ніж просто химерне свято; це визнання кропіткої роботи, яка стоїть за кожним успішним аудіовиступом. Це свято неоспіваних героїв світу звуку — звукорежисерів, техніків і музикантів, які гарантують, що кожна нота і кожне слово будуть почуті чітко і ясно. Це свято мистецтва і науки перевірки звуку та людей, які присвячують свої навички вдосконаленню наших слухових вражень.