Ворог підірвав дамбу в районі населеного пункту Осикове.
Противник збільшує свою активність в боях за Костянтинівку, пробуючи вплинути на логістику до міста. Спочатку московити знищили один з мостів на північно-західних околицях Костянтинівки, щоб погіршити логістику Сил Оборони. Однак українські військові почали вибудовувати альтернативні шляхи, що на плани ворога сильно не вплинуло. Тож кацапи вночі вирішили застосувати 3-х тонну керовану авіаційну бомбу, знищивши дамбу в районі населеного пункту Осикове.
Наслідком стало підтоплення місцевості, де вода дійшла до дороги Дружківка-Костянтинівка, перетворивши ділянку на "суцільне болото" і проїзд тудою наразі неможливий, зі слів самих бійців.
Сказати, що логістика в місто повністю буде зупинена не можна, адже існують інші шляхи, якими буде вибудовуватися постачання, пересування тощо. Однак погіршити її, зокрема на певний час, кацапам точно вдалося. Чергове порушення норм міжнародного гуманітарного права кацапами. Але це ще один показник, що московити збільшують свою увагу Костянтинівці, а вплив на логістику це початок підготовки до більш рішучих дій подальших сконцентрованих і визначених сил, бо на сьогоднішній день вони прощупують нашу оборону по периметру і шукають слабкі місця, щоб добратися до міста. Дзвінком є південно-західна частина в районі Іллінівки та Берестка.
рашисти опублікували кадри удару авіабомбою ФАБ-3000 по дамбі в районі Костянтинівка.
Удар спричинив підтоплення території – ділянка біля дороги Дружківка – Костянтинівка перетворилася на болото.
За даними DeepState, є альтернативні логістичні маршрути, але вони можуть ускладнити пересування на певний час.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

Відповідно Геродоту та англійській Герефордській мапі 1285 року на землі теперішньої московської губернії і навколо жили андрофаги. Відповідно літопису Нестора (11-12 століття) і російських антропологів генетиків на теперішній московській області і навколо не існує слов'янських народів. До 17 століття в московському улусі Джучі (Тартарія) правила династія Чингізидів з державною давньо монгольською мовою. Очевидець Астольф де Кюстін (1839 рік): «Московити (сталін перейменував в русскіє) вихідці спільноти племен, які тривалий час були кочівниками, вони ще не забули про кочовий спосіб життя. Петербург це армійський штаб, а не столиця нації. Всі народи, що переселилися з Азії в Європу стоять тут табором немов турки. Московити це дикуни, байдужі до святості даного слова, до всякого правдивого почування, до почуття справедливості. Все у них — тріумфуюча брехня, облуда й обман, брак всякого морального сенсу, відсутність поняття права і обов’язку. Фізичний тип московита — це переважно тип калмика». Гравюра Зиґмунда Герберштайна: улусник-мурза московський (Тартарія) Василь III (1505-1533 роки).

Московити давно підтерлись концепцією "Олімпійські ігри поза політикою" і перетворили їх на декорацію для своїх війн. Робити вигляд, що цього не відбувається можна, але надто огидно. Тим паче немає сенсу прогинатися під те, щоб тебе оцінювали просто трохи цивілізованіші м'ясники.
Гераскевич - переможець!

Український скелетоніст Гераскевич вийшов на тренування на ОІ-2026 у шоломі з загиблими атлетами, яких убила рф.
Владислав розповів, що отримав «деякі зауваження від оргкомітету» через свій шолом.
Я змагаюсь за них
Український скелетоніст, та прапороносець української збірної на Олімпійських іграх 2026 Владислав Гераскевич планує виступати на ОІ у шоломі з портретами українських спортсменів убитих московією.
Сьогодні розкажу про шолом, в якому я збираюсь виступати на Олімпійських іграх вже через кілька днів. На шоломі намальовані спортсмени які були вбиті під час війни, а точніше лише маленька їх частина.
Це несправедливо, й ці люди не мали б йти від нас в такому ранньому віці. Цим я хочу віддати данину цим людям та їх родинам.
Світ має знати ціну Української свободи.
❗️ Цей сміливий жест є нагадуванням світу про те, що московити є терористами, і водночас це глибоке вшанування памʼяті українських спортсменів, які вже ніколи не вийдуть на змагальні арени.
За цей крок на Владислава можуть бути накладені санкції зі сторони МОК.
Владиславе, висловлюємо Тобі велику подяку за сміливий прояв громадянської позиції.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

*Але знаки будуть*

Про те, що Московія почне війну проти України - говорили до 2014 року. Говорили, прогнозували - причому не тільки українські ЗМІ (чи правильніше говорити "український ЗМІ", яке ви бачите на картинці?), а і самі майбутні агресори. Ось, наприклад, слова Путіна, сказані під час закритої зустрічі на тому самому бухарестському саміті НАТО 2008 року.

***

Когда же речь зашла об Украине, Путин вспылил. Обращаясь к Бушу, он сказал: "Ты же понимаешь, Джордж, что Украина — это даже не государство! Что такое Украина? Часть ее территорий — это Восточная Европа, а часть, и значительная, подарена нами!"

И тут он очень прозрачно намекнул, что если Украину все же примут в НАТО, это государство просто прекратит существование. То есть фактически он пригрозил, что Россия может начать отторжение Крыма и Восточной Украины".

***

Це, між іншим, було опубліковано в московитській газеті "Коммерсантъ" тоді ж, у квітні 2008-го. "Українська правда" процитувала ту новину у себе на сайті, тож хто хотів, той побачив.

Але я пропоную згадати ще раніші слова, орієнтовно з першої половини нульових (точної дати немає, бо сказані вони були, судячи з усього, у непублічному режимі і стали відомі значно пізніше). Ось ці слова:

"А кто вам сказал, что война — это не метод XXI века? В XXI веке создано самое смертоносное оружие в истории человечества, в XXI веке мы еще увидим самые смертоносные войны"

Знаєте, хто це сказав? Владіслав Сурков. Той самий, який на початку нульових був чи не головним непублічним творцем путінського режиму.

Процитував його слова у своїй книжці "Вся кремлевская рать" (вийшла вона 2015 року) Міхаїл Зигарь.

Це я все от до чого веду.

Так звані "хароші московити", коли говорять про початок нинішньої війни - не можуть звалювати усю провину на Україну, на "переворот на Майдане" і таке інше. Не на ту авдиторію працюють. На "ту" - працюють "погані московити", вони там якраз усе те і чешуть.

А от "хароші московити" розказують, що да, Хуйлуша агресор, всьо вот ето вот, АЛЕ. Крим він, мовляв, просто на трапку підібрав - побачив, що з'явилася така можливість і тут же швиденько організував "зільоних чєловєчків". А так, шоп якісь плани заздалегідь - так нє, откудова їм там узятись.

Хоча події того ж саміту в Бухаресті говорять самі за себе. А слова Суркова і взагалі натякають на те, що велика війна як варіант розглядалася Кремлем мало не з самого початку існування проєкту "Путєнг".

Відома картина Іллі  Ріпина насправді зовсім не про те, що ви думали.
Вона про: "Московити ховають залишки тіньового флоту від Трампа й українських дронів".

https://t.me/Ukraineaboveallelse

ЧЕКАЮ СИНА ІЗ ВІЙНИ

"Чекаю сина із війни, -
Сказала, плачучи, матуся, -
Про нього за́вжди бачу сни,
Його я втратити боюся.

Бо він пішов...єдиний син,
Пішов Вкраїну захищати...
Гіркіші сльози, ніж полин,
Вже довело́ся проливати.

Чекаю звісточки й молю́сь...
В молитві всюди і щомиті,
Я сина втратити бою́сь...
Чому́ ж прийшли ті московити?

Коли я чую: "Я живий,
Ти бережи себе, матусю...
Я тут... Обов'язок святий...
Та я додому поверну́ся."

Й тоді вмиваюся слізьми́,
І ні про що вже не питаю,
Читати знов беру́сь псалми...
І нашу зустріч уявляю.

Чекаю сина із війни
І мо́лю Бога, щоб зустріла...
Орду, Всевишній, відверни..."
І ще щось мати шепотіла.

Слова́ одні і ті ж щодня,
Щодня думки́, щодня моли́тви...
За що така ж бо нам платня?
Верни, Всевишній, з поля битви.

Верни додому, та живим,
Хай всі живими повертають,
Пропахлі димом фронтовим
В домівках рідних обіймають.

28.06.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ЛЮТЕ ГОРЕ

Вкраїнці кажуть: «Маєм люте горе,
Яке прийшло, ввірвалося до нас».
За що це нам? За що? Зізнайся, доле!
Коли прийде́ орді розпла́ти час?

За що людей вбивають московити?
За що звіряче знищують усіх?
Чому́ заба́глось руйнувать, палити?
У них від цьо́го регіт, крик і сміх.

Регочуть озвірілії ординці –
Таку розвагу на́волоч знайшла,
Звільняє від життя орда вкраїнців.
Чому́ ця па́скудь нас не обійшла?

Ведуть війну з населенням Вкраїни,
Влаштовують потвори геноцид,
Лишають після себе скрізь руїни,
Відсутнє в них поняття гріх і стид.

Безжально і бездушно убивають,
Ґвалтують ці потво́ри і дітей.
Це всюди так, де ці кати бувають.
Тіла лишають навіть без очей…

За що це нам? За що такі терпіння?
За що ці катування від орди?
Всевишній, віджени орди створіння,
На захист нам від по́гані прийди!

09.04.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

Під Бердянськом підірвано дві автівки, якими пересувались "кадировці", - ГУР

Українські партизани з’ясували, що "кадировці" організували схему із краденим пальним. Солярку продавали в одній і тій же точці на трасі під Бердянськом.

"Внаслідок першого вибуху московити запанікували – хто вцілів, той утік. Невдовзі на порожнє місце махінацій з дизпаливом прибув ще один ворожий пікап – тоді здетонувало вдруге. У підсумку – успішно уражено два автомобілі, на яких пересувались "хапуги" з окупаційного підрозділу "Ахмат", - розповіли в ГУР.

Еспресо

ХТО й НАВІЩО денаціоналізує українців?

Українські блогери сьогодні денаціоналізують українців набагато потужніше й ефективніше, ніж сам путін.

Щодня, у форматі розважальних відео, «просвітницьких» роликів і подкастів вони втовкмачують, що українська нація з’явилася лише на початку ХХ століття — разом із державою.

Раніше, мовляв, націй не було.
І київські князі були «не наші».
І в часи Русі — жодної «національної свідомості».

Висновок, який вони м’яко підсовують глядачеві:
українці не мають права вважати себе спадкоємцями Русі.

І що страшніше — все більше українців починають у це вірити.

Але спитаймо інакше:
коли тоді з’явилися українські дохристиянські обряди, колядки, щедрівки, веснянки, наші народні мелодії, звичаї, вишивки, назви місяців і свят?
Це ж і є ознаки нації!

Задовго до будь-якої «держави ХХ століття»?

Коли з’явилася українська мова — одна з головних ознак нації?
І хто її створив, якщо не сам народ, що усвідомлював свою відмінність?

МОСКОВСЬКА імітація слов’янства

Для порівняння — подивімося на тих, хто сьогодні претендує на спадщину Русі.

В їхньому «фольклорі» немає власних колядок, щедрівок, гаївок.

Слова «колядка» й «щедрівка» навіть не мають відповідника в штучному «русском язикє».
Їх занесли туди українські переселенці.

Їх «пєрєвєлі на русскій» — і це все. Без розуміння сенсу, без духовної глибини.

Та зате московити навчилися імітувати слов’янськість і продавати її світу як власну.

І це працює: змінюються навіть політичні курси сусідніх слов’янських держав — не лише від «втоми від України», а через дію російської політики «слов’янської єдності».

УКРАЇНСЬКА ВІДМОВА від РУСІ

Парадоксально, але в самій Україні почався протилежний процес —
відхрещування від Русі.

Держава Русь у блогерських версіях визнається «вікінгським проектом».

Слов’яни — «дикі племена».

Етнічна самосвідомість — нібито відсутня.

Такі меседжі щодня лунають у «просунутих» українських ютубах.

А про те, щоб достукатись до інших словянських держав щодо нашої спорідненості — навіть мови нема.

Жодного навіть натяку такої роботи і контактів серед етнічних українців в сусідніх державах — так, як це робить та ж Угорщина в Украіні серед етнічних угорців.
Чи так, як для етнічних німців чи поляків з інших країн є різні пільгові програми навчання тощо в Німеччині і Польщі.

А Україні українці не потрібні — ні закордонні, ні свої, у межах держави.

ЧОМУ ТАК сталося?

Може тому, що в Україні українцями керують не слов’яни?

Бо слов’яни ж не мали би відмовлятися від власної історії, мови, коріння.

Нам пишуть:

«Правильно ви намагаєтесь достукатися до російськомовних у різних країнах.
А рабсія тим часом активно просуває слов’янські сайти, бо розуміє, що слов’янські мови взаємно зрозумілі.
Ми ж відштовхуємо всіх — і потім нарікаємо, що нас не чують».

ТО ЩО з НАМИ сталося?

Куди ми йдемо?
Хто ми?
І яку країну будуємо — для українців чи для тих, хто знову перепише нашу пам’ять?

Країну, що відмовляється від власного минулого,
чи ту, яка нарешті усвідомить себе спадкоємицею великої Русі — слов’янської, української, нашої?

Поки московити привласнюють нашу спадщину й успішно продають її світу, ми самі відрікаємося від неї — стираючи власну історичну ідентичність.

А відмова від Русі — це не лише втрата минулого,
це втрата самих себе.

Анатолій Герасимчук.
rus-ukraine.com.ua