• День Кільця локшини
    11 грудня — незвичайна дата в календарі гастрономів. Це День “Кільця локшини” (Noodle Ring Day) — унікального кулінарного творіння, яке поєднує простоту приготування і вишукану подачу. День “Кільця локшини” – це не свято макаронів у вигляді кілець, це свято страви з будь-яких макаронів, що запечені у кільце. Макаронне кільце є не лише смачною стравою, а й естетичним доповненням до будь-якого застілля. Подія походить зі США, а кільця локшини вшановують в усьому світі.

    Що таке Кільце локшини?
    Ця страва являє собою кільце з макаронів, зібране в форму за допомогою спеціальної кільцеподібної форми для випікання або Bundt tray форми. Власне, кільце локшини – це запіканка з локшини, але у вигляді кільця. Традиційно використовуються довгі плоскі макарони, наприклад, яєчні тальятеле. Основними інгредієнтами є:


    Макарони
    Яйця
    Сир
    трохи борошна та спеції
    Після запікання страва набуває цікавої форми та текстури, а в центрі кільця часто створюють простір для начинки, наприклад, курячого салату, соусу чи овочів, м’яса чи грибів. Готова страва виглядає елегантно: апетитне кільце, яке можна доповнити начинками чи соусами в центрі.

    Історія свята
    Цей день присвячений популяризації кільця локшини або макаронного кільця, яке з’явилося в кулінарії ще у XX столітті як простий, але ефектний спосіб подачі локшини або пасти. Популярність страви зростала завдяки її універсальності — вона може бути як основною стравою, так і гарніром. Свято відзначається, щоб вшанувати креативність у кулінарії та нагадати, що їжа — це мистецтво. Ця страва стала популярною завдяки її простоті в приготуванні та здатності стати центром уваги на будь-якому столі. Кільця з локшини часто подають на вечірках або сімейних застіллях як гарнір чи основну страву.

    Як святкувати цей день?
    Приготуйте макаронне кільце вдома. Вам знадобиться форма для випікання і базові інгредієнти. Спробуйте класичний рецепт або додайте улюблені інгредієнти для експерименту.
    Організуйте вечерю з друзями. Запропонуйте їм спробувати ваше кулінарне творіння. Відмінно підійдуть начинки з овочів, м’яса або навіть морепродуктів.
    Поділіться враженнями в соціальних мережах. Використовуйте хештег #NoodleRingDay, щоб долучитися до святкової атмосфери.
    11 грудня відкладіть усі справи, увімкніть духовку і спробуйте приготувати своє перше кільце з локшини. Хто знає, можливо, цей рецепт стане вашим новим фаворитом! Ще не готували макарони у такому вигляді?

    День Кільця локшини підкреслює важливість творчого підходу до звичних речей. Ця страва показує, як звичайні інгредієнти можуть стати витвором мистецтва, що прикрашає будь-який стіл. Крім того, святкування таких незвичних днів об’єднує людей та дарує нагоду для зустрічі та спільних моментів радості.
    День Кільця локшини 11 грудня — незвичайна дата в календарі гастрономів. Це День “Кільця локшини” (Noodle Ring Day) — унікального кулінарного творіння, яке поєднує простоту приготування і вишукану подачу. День “Кільця локшини” – це не свято макаронів у вигляді кілець, це свято страви з будь-яких макаронів, що запечені у кільце. Макаронне кільце є не лише смачною стравою, а й естетичним доповненням до будь-якого застілля. Подія походить зі США, а кільця локшини вшановують в усьому світі. Що таке Кільце локшини? Ця страва являє собою кільце з макаронів, зібране в форму за допомогою спеціальної кільцеподібної форми для випікання або Bundt tray форми. Власне, кільце локшини – це запіканка з локшини, але у вигляді кільця. Традиційно використовуються довгі плоскі макарони, наприклад, яєчні тальятеле. Основними інгредієнтами є: Макарони Яйця Сир трохи борошна та спеції Після запікання страва набуває цікавої форми та текстури, а в центрі кільця часто створюють простір для начинки, наприклад, курячого салату, соусу чи овочів, м’яса чи грибів. Готова страва виглядає елегантно: апетитне кільце, яке можна доповнити начинками чи соусами в центрі. Історія свята Цей день присвячений популяризації кільця локшини або макаронного кільця, яке з’явилося в кулінарії ще у XX столітті як простий, але ефектний спосіб подачі локшини або пасти. Популярність страви зростала завдяки її універсальності — вона може бути як основною стравою, так і гарніром. Свято відзначається, щоб вшанувати креативність у кулінарії та нагадати, що їжа — це мистецтво. Ця страва стала популярною завдяки її простоті в приготуванні та здатності стати центром уваги на будь-якому столі. Кільця з локшини часто подають на вечірках або сімейних застіллях як гарнір чи основну страву. Як святкувати цей день? Приготуйте макаронне кільце вдома. Вам знадобиться форма для випікання і базові інгредієнти. Спробуйте класичний рецепт або додайте улюблені інгредієнти для експерименту. Організуйте вечерю з друзями. Запропонуйте їм спробувати ваше кулінарне творіння. Відмінно підійдуть начинки з овочів, м’яса або навіть морепродуктів. Поділіться враженнями в соціальних мережах. Використовуйте хештег #NoodleRingDay, щоб долучитися до святкової атмосфери. 11 грудня відкладіть усі справи, увімкніть духовку і спробуйте приготувати своє перше кільце з локшини. Хто знає, можливо, цей рецепт стане вашим новим фаворитом! Ще не готували макарони у такому вигляді? День Кільця локшини підкреслює важливість творчого підходу до звичних речей. Ця страва показує, як звичайні інгредієнти можуть стати витвором мистецтва, що прикрашає будь-який стіл. Крім того, святкування таких незвичних днів об’єднує людей та дарує нагоду для зустрічі та спільних моментів радості.
    718переглядів
  • Ну а що робити?:)

    Що робити, якщо десятиріччями я вкладаюся спати десь між другою та третьою ночера?
    Відповідно, прокидаюся десь ближче до десятої?
    Чом би і ні?
    Якщо в мене є така можливість?:)

    Колись же ж в мене її не було? Й я могла тільки мріяти про те, щоб зранку не вистрілювати з під ковдри, а якісно вильожуватися? Прокидатися природним шляхом?:)

    Робота, потім служба?
    Маленькі діти? Спочатку саморобні, потім ті, яких лелека підвищеної вантажопідйомності мені гуртом приперачив?:)
    Й їхні школи!:)

    Потім матуся…
    Яка останні роки її життя давала мені жжжжару!:)
    Й мій сон був підлаштований під її графік неспання… Та цілодобові волання дурниною…

    Ірина Олександрова проводить серед мене розʼяснюючу роботу з приводу якихось там природних біоритмів?:) Обовʼязкового вкладання у ліжечко у визначений науковцями час?:) Як й чітко зазначений за часом підйом?:)

    Нуууууу…
    По-перше, я не пригадую, щоб колись вона перша за мене в будь-яких месенджерах припинила бути «зелененькою»?:)
    По-друге, прийняту кимось норму сну протягом восьми годин я ж вибираю?:) То які до мене питання?:)

    Чом би і ні?:)
    Спи собі, поки спиться!:)
    Я така, що й вдень легко можу приплющити подушку!:)
    А як по тутешнім часам в нас стабільно трапляються тотальні знеструмлення, то ці денні (вечірні) пересипання стають регулярними!:)

    Найголовне, намити міждупіє, одягти файні труселя та встигнути заснути до початку чергового масованого обссссстрілу?…
    А ще вірити в ЗСУ та ППО, не забувати на них донатити!

    Як (якщо) піднялася вже, то й побігла звершувати!!!:)
    Швиденько, хуткенько, весело та з вогником!:)

    Ной не нив і ти не ний!!!
    Не займаєшся сєкасом, не стогни!!!
    Часу на п…ззззздостраждання та сексуальні позіхання не знаходиться!!!:)
    Бо ще ж тре підлаштуватися під графік вимкнення електрики!!!
    Й переробити все заплановане за той час, поки світло є?
    Й те, що не вимагає наявності світла, поки що в хаті не зовсім темно?:)

    Баба Надя моя все життя примовляла:
    - Аби не було війни…
    Аж дратувала цим…
    - Ну яка війна, баб???

    Ще з 2014 року тепер вже я примовляю:
    - Ніхто невиліковно не хворий? Ніхто не вмирає? Гради за шиворот не падають? Все інше - фігня… Лушпіння від цибулі…

    Хіба я припускала, що не тільки гррради, а ще й кинджжжжали, іссскандери, каллллібри, кабббби, балалайки та ще якийсь там моккккшанський непотріб гепатиме по моїй неньці?

    Щоб вони там всі загубилися, як собака на ярмарку…

    То ж за результатами ранку дійсним доповідаю!

    Придворна зграя годована!
    Яйця впольовані!
    Сніг почищений!
    Літнє взуття заховано!
    Зимне витаскано!
    Взуттєва поличка в тамбурі відпідар…шена!:)
    Сміття з неї та з під неї підметено!
    В хаті також метено, пиляка витерта, підлога з Доместосом мита!
    З газового котлу тріфіліси відтерті!
    Молоко, що молочниця Лідочка зранку на колодязь поставила, до хододильнику занесено, нехай тепер очікує, коли світло ввімкнеться та він запрацює!:)
    Гуртові закупи виконані! Прямо під хвіртку привезені рис, гречка, булгур з макаронними виробами, цукор, олія!
    Все ретельно розміщено!
    Зараз хуткенько їсточки наготую, та й хай собі темніє!
    Ліхтарики заряджені, то книжку читатиму!
    Підвищуватиму свій освітній рівень!:)

    А ще ж вчора не похвалилася???
    Мені зненацька одна добра людина новеньку жильооооточку надіслала!!!
    Й цукерочок від Миколайчика!

    Намріювала собі таку камізельку років пʼять?:)
    Вирішила колись таки придбати!:)
    Бо якщо жіночка довго собі в чомусь відмовляє, вона швидко старіє!:)
    Й довго не могла обрати?:)
    Або з оленями щоб визеруночок був?:)
    Або з орнаментом?:)
    Й хотілося ж обидві!:)
    Та вартість в них…
    Навіть не як крило від Боїнгу, а як Боїнг цілком!:)))

    Орнамент тягаю вже який рік!?
    А олені так й були в загашнику мрійному!!!
    Тепер вони в мене є!!!
    Будуть, як баба Надя моя казала, на вихід!!!

    Ви там як?
    Цілі?
    Ну а що робити?:) Що робити, якщо десятиріччями я вкладаюся спати десь між другою та третьою ночера? Відповідно, прокидаюся десь ближче до десятої? Чом би і ні? Якщо в мене є така можливість?:) Колись же ж в мене її не було? Й я могла тільки мріяти про те, щоб зранку не вистрілювати з під ковдри, а якісно вильожуватися? Прокидатися природним шляхом?:) Робота, потім служба? Маленькі діти? Спочатку саморобні, потім ті, яких лелека підвищеної вантажопідйомності мені гуртом приперачив?:) Й їхні школи!:) Потім матуся… Яка останні роки її життя давала мені жжжжару!:) Й мій сон був підлаштований під її графік неспання… Та цілодобові волання дурниною… Ірина Олександрова проводить серед мене розʼяснюючу роботу з приводу якихось там природних біоритмів?:) Обовʼязкового вкладання у ліжечко у визначений науковцями час?:) Як й чітко зазначений за часом підйом?:) Нуууууу… По-перше, я не пригадую, щоб колись вона перша за мене в будь-яких месенджерах припинила бути «зелененькою»?:) По-друге, прийняту кимось норму сну протягом восьми годин я ж вибираю?:) То які до мене питання?:) Чом би і ні?:) Спи собі, поки спиться!:) Я така, що й вдень легко можу приплющити подушку!:) А як по тутешнім часам в нас стабільно трапляються тотальні знеструмлення, то ці денні (вечірні) пересипання стають регулярними!:) Найголовне, намити міждупіє, одягти файні труселя та встигнути заснути до початку чергового масованого обссссстрілу?… А ще вірити в ЗСУ та ППО, не забувати на них донатити! Як (якщо) піднялася вже, то й побігла звершувати!!!:) Швиденько, хуткенько, весело та з вогником!:) Ной не нив і ти не ний!!! Не займаєшся сєкасом, не стогни!!! Часу на п…ззззздостраждання та сексуальні позіхання не знаходиться!!!:) Бо ще ж тре підлаштуватися під графік вимкнення електрики!!! Й переробити все заплановане за той час, поки світло є? Й те, що не вимагає наявності світла, поки що в хаті не зовсім темно?:) Баба Надя моя все життя примовляла: - Аби не було війни… Аж дратувала цим… - Ну яка війна, баб??? Ще з 2014 року тепер вже я примовляю: - Ніхто невиліковно не хворий? Ніхто не вмирає? Гради за шиворот не падають? Все інше - фігня… Лушпіння від цибулі… Хіба я припускала, що не тільки гррради, а ще й кинджжжжали, іссскандери, каллллібри, кабббби, балалайки та ще якийсь там моккккшанський непотріб гепатиме по моїй неньці? Щоб вони там всі загубилися, як собака на ярмарку… То ж за результатами ранку дійсним доповідаю! Придворна зграя годована! Яйця впольовані! Сніг почищений! Літнє взуття заховано! Зимне витаскано! Взуттєва поличка в тамбурі відпідар…шена!:) Сміття з неї та з під неї підметено! В хаті також метено, пиляка витерта, підлога з Доместосом мита! З газового котлу тріфіліси відтерті! Молоко, що молочниця Лідочка зранку на колодязь поставила, до хододильнику занесено, нехай тепер очікує, коли світло ввімкнеться та він запрацює!:) Гуртові закупи виконані! Прямо під хвіртку привезені рис, гречка, булгур з макаронними виробами, цукор, олія! Все ретельно розміщено! Зараз хуткенько їсточки наготую, та й хай собі темніє! Ліхтарики заряджені, то книжку читатиму! Підвищуватиму свій освітній рівень!:) А ще ж вчора не похвалилася??? Мені зненацька одна добра людина новеньку жильооооточку надіслала!!! Й цукерочок від Миколайчика! Намріювала собі таку камізельку років пʼять?:) Вирішила колись таки придбати!:) Бо якщо жіночка довго собі в чомусь відмовляє, вона швидко старіє!:) Й довго не могла обрати?:) Або з оленями щоб визеруночок був?:) Або з орнаментом?:) Й хотілося ж обидві!:) Та вартість в них… Навіть не як крило від Боїнгу, а як Боїнг цілком!:))) Орнамент тягаю вже який рік!? А олені так й були в загашнику мрійному!!! Тепер вони в мене є!!! Будуть, як баба Надя моя казала, на вихід!!! Ви там як? Цілі?
    770переглядів
  • Український військовий, який повернувся з російського полону, поділився спогадами про життя у в’язниці окупантів та системні знущання, спрямовані на приниження й ламання людей.

    Він зізнається, що спогади переслідують його й тепер:
    “Бувають моменти, коли я просто одягаюсь або прокидаюсь серед ночі… і раптом накочує памʼять”.

    За його словами, найважчим був повільний психологічний тиск і постійний голод. Полонені щодня чекали звук візка з їжею, мріючи хоча б про окраєць хліба.

    «Голод робив із нами щось дивне… здавалося, що могли б упасти на коліна за крихту», — згадує він.

    Під час роздачі всі мали стояти у принизливій позі, не піднімаючи погляду. Хліб часто падав на підлогу, наглядачі могли наступити на нього чи плюнути, а полонені все одно ділили кожен шматок. Їх годували водою з-під макаронів та напівпорожніми кружками чаю, який називали «сечею дракона».

    Військовий каже, що така система навмисно перетворювала людей на зламаних і виснажених.

    🖋️: rastishka4308 | Instagram
    Український військовий, який повернувся з російського полону, поділився спогадами про життя у в’язниці окупантів та системні знущання, спрямовані на приниження й ламання людей. Він зізнається, що спогади переслідують його й тепер: “Бувають моменти, коли я просто одягаюсь або прокидаюсь серед ночі… і раптом накочує памʼять”. За його словами, найважчим був повільний психологічний тиск і постійний голод. Полонені щодня чекали звук візка з їжею, мріючи хоча б про окраєць хліба. «Голод робив із нами щось дивне… здавалося, що могли б упасти на коліна за крихту», — згадує він. Під час роздачі всі мали стояти у принизливій позі, не піднімаючи погляду. Хліб часто падав на підлогу, наглядачі могли наступити на нього чи плюнути, а полонені все одно ділили кожен шматок. Їх годували водою з-під макаронів та напівпорожніми кружками чаю, який називали «сечею дракона». Військовий каже, що така система навмисно перетворювала людей на зламаних і виснажених. 🖋️: rastishka4308 | Instagram
    530переглядів
  • Всесвітній день макаронів

    Що це за день?
    Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році.

    Як виникла ідея відзначати Всесвітній день макаронів?
    Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно.


    В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там.

    Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та відкриттів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності.

    У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди.

    В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців.

    У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах.

    На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим.

    В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники.

    За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.
    Всесвітній день макаронів Що це за день? Макарони — улюблена їжа і дорослих, і дітей практично в усіх куточках світу. В більшості країн різні види макаронних виробів об’єднані однією назвою — паста, що в перекладі з італійської означає тісто. Макарони є складовою частиною багатьох кулінарних рецептів. Це чудовий гарнір до м’яса, риби та овочів. А якщо поєднати пасту з соусом, вона стає повноцінною стравою. Якісні макарони виготовляють з пшениці твердих сортів, тому їх можуть включати до свого меню навіть прихильники здорового способу життя. Мало хто знає, але макарони мають своє власне свято. 25 жовтня кожного року у світі відзначають Всесвітній день макаронів. Започаткували його на Римському конгресі виробників пасти в 1995 році. Як виникла ідея відзначати Всесвітній день макаронів? Макарони — дуже давній винахід людства, точний час та місце появи якого встановити неможливо. Вважають, що макаронні вироби з’явилися відтоді, як люди навчилися вирощувати пшеницю та виготовляти борошно. В єгипетських пірамідах знайшли зображення макаронів, що датуються IV тисячоліттям до нашої ери. Знайдені археологами на території Давньої Греції качалки та ножі для нарізки тіста свідчать про те, що макарони існували й там. Багато істориків вважають, що в Італію макарони привіз Марко Поло з Китаю в 1292 році. Взагалі паста стала популярною в епоху великих географічних мандрівок та відкриттів. Під час довгих подорожей у людей виникла потреба в такому продукті, який довго зберігається, не дуже багато важить і при цьому не втрачає своїх властивостей та поживності. У XVI столітті в Італії вже створилися асоціації виробників макаронів зі своїми правилами та статутами. В різних містах були свої методи приготування тіста. Звісно, застосовувалася ручна праця, процес був досить довгим та складним, тому й коштували макарони досить дорого. Часто вживати їх могли дозволити собі тільки багаті люди. В XVII столітті ситуація почала змінюватися — з’явилися механічні пристрої для виготовлення макаронів, також виникли умови для розповсюдження твердих сортів пшениці. Це стало основою для дешевого виробництва макаронів та їхньої доступності. Цей продукт став повсякденним у меню італійців. У XVIII столітті Катерина Медичі познайомила з макаронами французів, і відтоді вони стали здобувати визнання в усіх країнах. На початку XX століття відкриття електричного струму дозволило створити електромашини для замісу тіста та спеціальні камери для сушіння макаронних виробів. Завдяки цьому виробництво пасти більше не було обмежене регіонами зі спекотним кліматом. Кількість продукції незрівнянно збільшилася, а процес став повністю автоматизованим. В Україні здавна є відомими та улюбленими національні страви з тіста, що нагадують італійську пасту — галушки, локшина, кльоцки, ліниві вареники. За різними даними, зараз у світі існує від 400 до 600 видів пасти. З кожним роком цей асортимент розширюється за рахунок додавання овочевих добавок, збагачення вітамінами й мінералами та використання нетрадиційної сировини. Наприклад, для людей з алергією на глютен макарони виробляють з рисового або кукурудзяного борошна.
    1Kпереглядів
  • 🍝Рецепт макаронів у вершковому соусі з соковитою курочкою🍗
    February 06, 2024
    Інгредієнти:
    •🌾200г макаронів
    •🥛200мл вершків 20%
    •🧈50г вершкового масла
    •🍅2 ст.л. томатної пасти
    •🌾1 ст.л. борошна
    •🍗куряче філе
    •🧀твердий сир або пармезан
    •🍅томати
    •🥬зелень
    •🧂🌿сіль, перець, спеції до курки

    Приготування:

    1.Куряче філе солимо, перчимо та додаємо улюблені спеції.Смажимо на олії на середньому вогні до золотистої скоринки, а після обовʼязково щільно загортаємо у фольгу та залишаємо на 15хв.

    2.На сковорідці розтоплюємо вершкове масло, додаємо борошно, перемішуємо, додаємо томатну пасту і знову ретельно перемішуємо.Додаємо твердий сир, вливаємо вершки, швидко перемішуємо до однорідності та готуємо ~3-4хв.

    3.Сюди перекладаємо відварені макарони, трішки води, в якій вони варились, перемішуємо і готуємо все разом ще ~5хв.Тоді викладаємо нарізану курочку, томати, присипаємо зеленню і подаємо до столу.

    Смачного❤️
    🍝Рецепт макаронів у вершковому соусі з соковитою курочкою🍗 February 06, 2024 Інгредієнти: •🌾200г макаронів •🥛200мл вершків 20% •🧈50г вершкового масла •🍅2 ст.л. томатної пасти •🌾1 ст.л. борошна •🍗куряче філе •🧀твердий сир або пармезан •🍅томати •🥬зелень •🧂🌿сіль, перець, спеції до курки Приготування: 1.Куряче філе солимо, перчимо та додаємо улюблені спеції.Смажимо на олії на середньому вогні до золотистої скоринки, а після обовʼязково щільно загортаємо у фольгу та залишаємо на 15хв. 2.На сковорідці розтоплюємо вершкове масло, додаємо борошно, перемішуємо, додаємо томатну пасту і знову ретельно перемішуємо.Додаємо твердий сир, вливаємо вершки, швидко перемішуємо до однорідності та готуємо ~3-4хв. 3.Сюди перекладаємо відварені макарони, трішки води, в якій вони варились, перемішуємо і готуємо все разом ще ~5хв.Тоді викладаємо нарізану курочку, томати, присипаємо зеленню і подаємо до столу. Смачного❤️
    Love
    1
    849переглядів 8Відтворень
  • Макарона привіла кошенят.
    Макарона привіла кошенят.
    Love
    1
    497переглядів
  • Макарона привіла кошенят.
    Макарона привіла кошенят.
    482переглядів
  • Якщо комусь цікаво "як?", то ось так я грію воду без світла та газу, так і гречка готується з овочами, спробую пізніше ще рис і макарони.

    #Шостка
    Якщо комусь цікаво "як?", то ось так я грію воду без світла та газу, так і гречка готується з овочами, спробую пізніше ще рис і макарони. #Шостка
    Wow
    1
    692переглядів
  • Холодні макарони

    Я сидів на кухні й повільно крутив виделкою холодні макарони в тарілці. Сіре світло ранку пробивалося крізь жалюзі, і від нього все довкола здавалося ще буденнішим. Наче сам світ навмисне вирішив нагадати мені: ось твоя буденність, ось твоє життя — остигле й безбарвне.

    Думки накотилися хвилею, і в голові раптом почався складатися вірш:
    У тиші кухні — сіра самота,
    В тарілці — пружні, мов застиглі дні.
    Колись гарячі, сповнені життя,
    Тепер — байдужі, втомлені й німі.
    ...
    Ця їжа — не просто страва, це виклик долі. У них немає пафосу, спецій чи вишуканих соусів. Вони прості, мов тиша після гучного дня. Їх їси без поспіху, і здається, що сам час уповільнюється. У гарячих стравах завжди є момент поспіху: поки вони не охололи, треба встигнути насолодитися. А холодні макарони вчать приймати речі такими, якими вони є, без боротьби й очікувань.
    Інколи життя нагадує саме цю страву. Ми чекаємо на щось гаряче, свіже, ідеальне, а отримуємо — остигле, звичайне. Їсти їх — наче читати інструкцію від пральної машини: нудно, але необхідно. У гарячих макаронах є пристрасть, вони димлять, манять, пахнуть. А холодні — мовчазні. Вони дивляться на тебе з тарілки, ніби питають: «Ну що, життя вдалося?».

    Я вже втретє намагався піднести шматок до рота, але щоразу відклав виделку. Наче чекав, що станеться щось інше, щось, що розтрусить мене. У голові крутилося питання: «А може, це й є справжній я — той, хто їсть холодні макарони й нічого не змінює?»

    Раптом я почув легкий стукіт. Спершу подумав, що то серце гучніше б’ється від голоду. Але стукіт повторився. Я подивився на тарілку й завмер. Один макарон, покручений спіраллю, повільно хитнувся. Потім ще один. Вони ворушилися.

    — Ти серйозно? — прошепотів я сам до себе.

    Але відповідь була іншим чином: один із макаронів випав на стіл, ніби хотів утекти. Я відсахнувся. Ще мить — і вся тарілка затремтіла, макарони повільно піднялися, наче хтось невидимий надав їм життя.

    — Ми чекали, — прозвучало у мене в голові. Голос був глухий, хрипкий, але чіткий. — Чекали, коли ти нарешті подивишся на нас по-справжньому.

    Я ледь не впустив виделку. Холодні макарони говорили. Вони зібралися докупи, утворюючи дивну постать — то нагадувала людину, то тварину. І вона повільно тягнулася до мене.

    — Ти думаєш, ми марення? — гудів голос. — Але ми — це ти. Забутий. Остиглий. Непотрібний самому собі.

    Я хотів закричати, та голосні слова застрягли в горлі. Замість цього я просто схопив сковорідку, яка стояла на плиті, й вдарив по тарілці. Макарони розсипалися, знову перетворившись на звичайну холодну їжу. Тиша повернулася.

    Я сидів, задихаючись, і не міг повірити: це було насправді чи ні? Дивився на безневинні спіралі у тарілці, й вони здавалися такими ж неживими, як і раніше. Але десь глибоко всередині я відчув: вони мали рацію.
    Бо проблема була не в них. Проблема була в мені.

    Того дня я вперше за довгий час викинув залишки з холодильника, одягнувся й вийшов із дому. Просто пішов. Бо зрозумів: якщо нічого не змінити — рано чи пізно будь-яке життя стане холодними макаронами.
    Холодні макарони Я сидів на кухні й повільно крутив виделкою холодні макарони в тарілці. Сіре світло ранку пробивалося крізь жалюзі, і від нього все довкола здавалося ще буденнішим. Наче сам світ навмисне вирішив нагадати мені: ось твоя буденність, ось твоє життя — остигле й безбарвне. Думки накотилися хвилею, і в голові раптом почався складатися вірш: У тиші кухні — сіра самота, В тарілці — пружні, мов застиглі дні. Колись гарячі, сповнені життя, Тепер — байдужі, втомлені й німі. ... Ця їжа — не просто страва, це виклик долі. У них немає пафосу, спецій чи вишуканих соусів. Вони прості, мов тиша після гучного дня. Їх їси без поспіху, і здається, що сам час уповільнюється. У гарячих стравах завжди є момент поспіху: поки вони не охололи, треба встигнути насолодитися. А холодні макарони вчать приймати речі такими, якими вони є, без боротьби й очікувань. Інколи життя нагадує саме цю страву. Ми чекаємо на щось гаряче, свіже, ідеальне, а отримуємо — остигле, звичайне. Їсти їх — наче читати інструкцію від пральної машини: нудно, але необхідно. У гарячих макаронах є пристрасть, вони димлять, манять, пахнуть. А холодні — мовчазні. Вони дивляться на тебе з тарілки, ніби питають: «Ну що, життя вдалося?». Я вже втретє намагався піднести шматок до рота, але щоразу відклав виделку. Наче чекав, що станеться щось інше, щось, що розтрусить мене. У голові крутилося питання: «А може, це й є справжній я — той, хто їсть холодні макарони й нічого не змінює?» Раптом я почув легкий стукіт. Спершу подумав, що то серце гучніше б’ється від голоду. Але стукіт повторився. Я подивився на тарілку й завмер. Один макарон, покручений спіраллю, повільно хитнувся. Потім ще один. Вони ворушилися. — Ти серйозно? — прошепотів я сам до себе. Але відповідь була іншим чином: один із макаронів випав на стіл, ніби хотів утекти. Я відсахнувся. Ще мить — і вся тарілка затремтіла, макарони повільно піднялися, наче хтось невидимий надав їм життя. — Ми чекали, — прозвучало у мене в голові. Голос був глухий, хрипкий, але чіткий. — Чекали, коли ти нарешті подивишся на нас по-справжньому. Я ледь не впустив виделку. Холодні макарони говорили. Вони зібралися докупи, утворюючи дивну постать — то нагадувала людину, то тварину. І вона повільно тягнулася до мене. — Ти думаєш, ми марення? — гудів голос. — Але ми — це ти. Забутий. Остиглий. Непотрібний самому собі. Я хотів закричати, та голосні слова застрягли в горлі. Замість цього я просто схопив сковорідку, яка стояла на плиті, й вдарив по тарілці. Макарони розсипалися, знову перетворившись на звичайну холодну їжу. Тиша повернулася. Я сидів, задихаючись, і не міг повірити: це було насправді чи ні? Дивився на безневинні спіралі у тарілці, й вони здавалися такими ж неживими, як і раніше. Але десь глибоко всередині я відчув: вони мали рацію. Бо проблема була не в них. Проблема була в мені. Того дня я вперше за довгий час викинув залишки з холодильника, одягнувся й вийшов із дому. Просто пішов. Бо зрозумів: якщо нічого не змінити — рано чи пізно будь-яке життя стане холодними макаронами.
    Like
    1
    2Kпереглядів
  • Вся їжа до смітнику: перед вами безкоштовне харчування в одній зі шкіл Кривого Рогу, — місцеві канали

    Сьогодні на обід дітям подали макарони, терту моркву та сік. Більшість дітей майже нічого не їсть і повертається додому голодною. Брати їжу з дому забороняють, бо «вас і так годують».
    Вся їжа до смітнику: перед вами безкоштовне харчування в одній зі шкіл Кривого Рогу, — місцеві канали Сьогодні на обід дітям подали макарони, терту моркву та сік. Більшість дітей майже нічого не їсть і повертається додому голодною. Брати їжу з дому забороняють, бо «вас і так годують».
    750переглядів 6Відтворень
Більше результатів