• 10 вересня 1854 року народився Іван Терещенко. Український підприємець, благодійник та продовжувач родинної справи – меценатства.

    Терещенко був спонсором рисувальної школи Миколи Мурашка, опікувався кількома училищами, зокрема Олександрівським та Київським.

    Династія Терещенків ініціювала появу Київської безоплатної лікарні для бідних містян. Нині це дитяча лікарня “ОХМАТДИТ”, деякі з корпусів якої були знищені росіянами під час повномасштабної війни. Окрім цього було відкрито Маріїнський дитячий притулок (на розі Паньківської і Микільсько-Ботанічної вулиць, нині Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України), будинок для міського парафіяльного училища на Ярославому Валу (1965 року будинок переданий Київському інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого).

    Ну і звісно, відому всім картинну галерею, яка розміщена у будинку Терещенків. Саме з цієї галереї у 1922-му було організовано музей. Колекція фондів вражає, адже тут зібрані твори найвидатніших митців: Левицького, Боровиковського, Айвазовського, Крамського, Шишкіна, Ріпина, Врубеля, Реріха, Яблонської та багатьох інших.

    Іван Миколайович помер в 49 років, хворів на туберкульоз.

    10 вересня 1854 року народився Іван Терещенко. Український підприємець, благодійник та продовжувач родинної справи – меценатства. Терещенко був спонсором рисувальної школи Миколи Мурашка, опікувався кількома училищами, зокрема Олександрівським та Київським. Династія Терещенків ініціювала появу Київської безоплатної лікарні для бідних містян. Нині це дитяча лікарня “ОХМАТДИТ”, деякі з корпусів якої були знищені росіянами під час повномасштабної війни. Окрім цього було відкрито Маріїнський дитячий притулок (на розі Паньківської і Микільсько-Ботанічної вулиць, нині Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України), будинок для міського парафіяльного училища на Ярославому Валу (1965 року будинок переданий Київському інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого). Ну і звісно, відому всім картинну галерею, яка розміщена у будинку Терещенків. Саме з цієї галереї у 1922-му було організовано музей. Колекція фондів вражає, адже тут зібрані твори найвидатніших митців: Левицького, Боровиковського, Айвазовського, Крамського, Шишкіна, Ріпина, Врубеля, Реріха, Яблонської та багатьох інших. Іван Миколайович помер в 49 років, хворів на туберкульоз.
    Love
    1
    244переглядів
  • 👀 Біля казино в Монако стоїть ціла колекція авто з київськими номерами.
    👀 Біля казино в Монако стоїть ціла колекція авто з київськими номерами.
    189переглядів 9Відтворень
  • #мистецтво #аукціон
    Аукціон українського мистецтва в галереї НЮ АРТ.
    З 2 по 13 вересня в галереї НЮ АРТ відбудеться онлайн-аукціон творів українського мистецтва. Колекція охоплює понад 50 робіт авторів із різних регіонів України. Серед них: київські художники Андрій Чебикін та Олексій Шовкуненко, одеські митці Павло Шварц та Михайло Жук, львівські майстри Роман Сельський та Людмила Лобода. Також представлені роботи закарпатських, харківських, кримських авторів, а також художників-емігрантів, як-от Давид Бурлюк та Олександр Архипенко. Роботи можна оглянути наживо у залах галереї.

    Аукціон триватиме до 13 вересня за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, Галерея НЮ АРТ. Вхід на виставку вільний
    #мистецтво #аукціон Аукціон українського мистецтва в галереї НЮ АРТ. З 2 по 13 вересня в галереї НЮ АРТ відбудеться онлайн-аукціон творів українського мистецтва. Колекція охоплює понад 50 робіт авторів із різних регіонів України. Серед них: київські художники Андрій Чебикін та Олексій Шовкуненко, одеські митці Павло Шварц та Михайло Жук, львівські майстри Роман Сельський та Людмила Лобода. Також представлені роботи закарпатських, харківських, кримських авторів, а також художників-емігрантів, як-от Давид Бурлюк та Олександр Архипенко. Роботи можна оглянути наживо у залах галереї. Аукціон триватиме до 13 вересня за адресою: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2, Галерея НЮ АРТ. Вхід на виставку вільний
    Like
    1
    316переглядів
  • ⚜️ У мене шикарна колекція незвичайних шкарпеток. Вишуканих, придуркувато-кольорових, елегантних, смішних, по-справжньому художніх. Але щоб мати можливість помилуватися цим мистецтвом, треба побачити мене без взуття.
    Так само і все інше в мені. Ніхто не може щось сказати про мене, не побачивши мою голу душу.
    ⚜️ У мене шикарна колекція незвичайних шкарпеток. Вишуканих, придуркувато-кольорових, елегантних, смішних, по-справжньому художніх. Але щоб мати можливість помилуватися цим мистецтвом, треба побачити мене без взуття. Так само і все інше в мені. Ніхто не може щось сказати про мене, не побачивши мою голу душу.
    Love
    1
    344переглядів
  • НАновини‼️: «День Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025 року: для нас це свято багатонаціональної культури, а для Москви — привід витягувати з тіні Катерину ІІ та обслуговувати криваву імперську пропаганду путіна

    Увечері 2 вересня 2025 року на даху Матнас Гадар у Хайфі відбудеться «День Одеси». Організатор — поетеса та активістка Есті Арцева, авторка телеграм-каналу «ЧУЕШ?». У програмі — лекція про історію міста, відеовиступ професора Тараса Гончарука, музика Нікі Черніс та Ігоря Агєєнка, поезія Бориса Херсонського та інших авторів по відеозв’язку. Атмосферу доповнить Сабіна Сосновська з одеськими смаколиками.

    Організатори «Дня Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025 року — це не просто культурні діячі. Це відомі проукраїнські активісти й патріоти України та Ізраїлю, які давно підтримують Україну в її справедливій боротьбі проти агресії. Вони не раз організовували акції, лекції та благодійні вечори в Ізраїлі, збирали донати на гуманітарні потреби та допомогу українським військовим. Їхні імена добре відомі в ізраїльській українській громаді як активних волонтерів та людей, що роблять усе, аби голос України лунав голосніше.

    2 вересня — офіційна дата святкування Дня міста Одеси. Вона закріплена рішенням Одеської міськради №1240-VI від 25 серпня 2011 року.

    Але за цією датою стоїть не радість, а тінь імперського міфу. У російській історіографії 2 вересня 1794 року вважається «днем заснування» Одеси — початком будівництва військової гавані за указом Катерини ІІ. Для імперії це був проєкт закріплення на Чорному морі, і цей міф навмисне заперечував історію регіону.

    Сьогодні, коли Росія заливає кров’ю Україну, питання Дня міста набуває нового сенсу. Імперський міф про «російську Одесу» та «Новоросію» — це не лише брехня минулого, це частина агресії сьогодення. Під прикриттям «історичних підстав» Кремль виправдовує обстріли житлових кварталів, руйнування портів і загибель мирних людей.

    Росія використовує минуле як виправдання для геноциду. У їхній логіці, якщо Катерина «збудувала», значить, путін «має право повернути». Але Одеса ніколи не була й не буде «подарунком імперії». Це місто, створене працею та життям багатьох народів, і насамперед — багатонаціональне місто України, яке сміялося і буде сміятися в обличчя будь-якій диктатурі.

    В нашій статті ми розповімо:

    — Чому "День Одеси" 2 вересня — імперські фантоми
    — Істоки Одеси до захоплення Російською імперією (давні греки, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Золота Орда, Велике князівство Литовське, Кримське ханство, Османська імперія)
    — Єврейська присутність у регіоні також сягає глибоких часів
    — Катерина ІІ і 1794 рік — імперський міф про «день заснування»
    — Радянська влада успадкувала імперський міф про «день заснування Одеси»
    — Закріплення 2 вересня як Дня міста у 2011 році й його роль у російській пропаганді
    — Альтернативні дати й боротьба за правду
    — 19 травня 1415 року — перша письмова згадка
    — Катерина ІІ не заснувала місто, а лише перейменувала Хаджибей
    — Одеса — багатонаціональна й єврейська
    — Одеса і Хайфа — міста-побратими
    — Імперські амбіції Росії — це не історія, а кров, сльози й смерть

    Так «День Одеси» перетворюється на поле боротьби символів: для українців і друзів України в Ізраїлі це свято свободи, а для Кремля — інструмент пропаганди.

    І саме тут ми маємо твердо заявити: Одеса належить своєму багатонаціональному населенню й Україні, її історія багатоголоса й відкрита світові, а імперські примари не мають права на майбутнє міста.

    Перейдіть на сайт і прочитайте про це детальніше 👇

    НАновини‼️: «День Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025
    https://nikk.agency/uk/den-odesi/

    #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    НАновини‼️: «День Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025 року: для нас це свято багатонаціональної культури, а для Москви — привід витягувати з тіні Катерину ІІ та обслуговувати криваву імперську пропаганду путіна Увечері 2 вересня 2025 року на даху Матнас Гадар у Хайфі відбудеться «День Одеси». Організатор — поетеса та активістка Есті Арцева, авторка телеграм-каналу «ЧУЕШ?». У програмі — лекція про історію міста, відеовиступ професора Тараса Гончарука, музика Нікі Черніс та Ігоря Агєєнка, поезія Бориса Херсонського та інших авторів по відеозв’язку. Атмосферу доповнить Сабіна Сосновська з одеськими смаколиками. Організатори «Дня Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025 року — це не просто культурні діячі. Це відомі проукраїнські активісти й патріоти України та Ізраїлю, які давно підтримують Україну в її справедливій боротьбі проти агресії. Вони не раз організовували акції, лекції та благодійні вечори в Ізраїлі, збирали донати на гуманітарні потреби та допомогу українським військовим. Їхні імена добре відомі в ізраїльській українській громаді як активних волонтерів та людей, що роблять усе, аби голос України лунав голосніше. 2 вересня — офіційна дата святкування Дня міста Одеси. Вона закріплена рішенням Одеської міськради №1240-VI від 25 серпня 2011 року. Але за цією датою стоїть не радість, а тінь імперського міфу. У російській історіографії 2 вересня 1794 року вважається «днем заснування» Одеси — початком будівництва військової гавані за указом Катерини ІІ. Для імперії це був проєкт закріплення на Чорному морі, і цей міф навмисне заперечував історію регіону. Сьогодні, коли Росія заливає кров’ю Україну, питання Дня міста набуває нового сенсу. Імперський міф про «російську Одесу» та «Новоросію» — це не лише брехня минулого, це частина агресії сьогодення. Під прикриттям «історичних підстав» Кремль виправдовує обстріли житлових кварталів, руйнування портів і загибель мирних людей. Росія використовує минуле як виправдання для геноциду. У їхній логіці, якщо Катерина «збудувала», значить, путін «має право повернути». Але Одеса ніколи не була й не буде «подарунком імперії». Це місто, створене працею та життям багатьох народів, і насамперед — багатонаціональне місто України, яке сміялося і буде сміятися в обличчя будь-якій диктатурі. В нашій статті ми розповімо: — Чому "День Одеси" 2 вересня — імперські фантоми — Істоки Одеси до захоплення Російською імперією (давні греки, Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Золота Орда, Велике князівство Литовське, Кримське ханство, Османська імперія) — Єврейська присутність у регіоні також сягає глибоких часів — Катерина ІІ і 1794 рік — імперський міф про «день заснування» — Радянська влада успадкувала імперський міф про «день заснування Одеси» — Закріплення 2 вересня як Дня міста у 2011 році й його роль у російській пропаганді — Альтернативні дати й боротьба за правду — 19 травня 1415 року — перша письмова згадка — Катерина ІІ не заснувала місто, а лише перейменувала Хаджибей — Одеса — багатонаціональна й єврейська — Одеса і Хайфа — міста-побратими — Імперські амбіції Росії — це не історія, а кров, сльози й смерть Так «День Одеси» перетворюється на поле боротьби символів: для українців і друзів України в Ізраїлі це свято свободи, а для Кремля — інструмент пропаганди. І саме тут ми маємо твердо заявити: Одеса належить своєму багатонаціональному населенню й Україні, її історія багатоголоса й відкрита світові, а імперські примари не мають права на майбутнє міста. Перейдіть на сайт і прочитайте про це детальніше 👇 НАновини‼️: «День Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025 https://nikk.agency/uk/den-odesi/ #НАновини #NAnews #Israel #Ukraine #IsraelUkraine
    NIKK.AGENCY
    «День Одеси» в Хайфі 2 вересня 2025 року: для нас це свято багатонаціональної культури, а для Москви — привід витягувати з тіні Катерину II та обслуговувати криваву імперську пропаганду путіна - Новости Израиля НАновости
    2 вересня Одеса офіційно відзначає День міста, а у Хайфі пройде свято для діаспори. За цією датою ховається боротьба України з імперськими міфами, які Росія використовує як виправдання війни. Одеса та Хайфа поділяють спільне минуле та багатонаціональне майбутнє. - НАНовини Новини Ізраїлю
    2Kпереглядів
  • #мистецтво
    Карло Звіринський (1923-1997)
    🔹 «Натюрморт», 1966
    (колекція NAMU)
    🔹 «Крим», кін. 1950-х рр.
    🔹 «Натюрморт із пляшкою»,
    друга пол. 1950-х рр.
    (приватне зібрання)
    🔹 «Дрібниці», 1966
    (колекція НМЛ)
    🔹 «Композиція», 1960-ті рр.
    (приватне зібрання)
    #мистецтво Карло Звіринський (1923-1997) 🔹 «Натюрморт», 1966 (колекція NAMU) 🔹 «Крим», кін. 1950-х рр. 🔹 «Натюрморт із пляшкою», друга пол. 1950-х рр. (приватне зібрання) 🔹 «Дрібниці», 1966 (колекція НМЛ) 🔹 «Композиція», 1960-ті рр. (приватне зібрання)
    Love
    1
    326переглядів
  • ⚡️Українцям у Фінляндії з 2026-го року планують скасувати виплати для біженців, — Yle

    Планують скасувати фінансування інтеграційних програм для біженців, включно з мовними курсами, допомогою у працевлаштуванні та ознайомчими лекціями.

    На українців нині припадає близько 66% таких виплат, а наступного року очікується до 75%.
    #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    ⚡️Українцям у Фінляндії з 2026-го року планують скасувати виплати для біженців, — Yle Планують скасувати фінансування інтеграційних програм для біженців, включно з мовними курсами, допомогою у працевлаштуванні та ознайомчими лекціями. На українців нині припадає близько 66% таких виплат, а наступного року очікується до 75%. #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news @interesting_news @news @world_news #news #news_from_around_the_world
    119переглядів
  • Сьогодні — День військ звʼязку ЗСУ!🇺🇦
    Гіпермаркет FATLINE дякує всім, хто забезпечує лінію життя між командуванням і військовими навіть в надскладних умовах! Честь і слава вам, неймовірні люди!

    Щоб подякувати – не обов’язково чекати нагоди. Але якщо хочеш зробити це сьогодні – ми зібрали тематичну колекцію принтів, які точно “влучать у ціль”.

    Футболки, шеврони, прапори – аби сказати:
    “Я бачу твою роботу. І ціную її.”

    Колекція вже чекає тебе в сторіз. Замовити можна на сайті

    😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥

    #зсу #деньзсу #шеврони #шевроникиїв #подарунокдругу #ідеяподарунку #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    Сьогодні — День військ звʼязку ЗСУ!🇺🇦 Гіпермаркет FATLINE дякує всім, хто забезпечує лінію життя між командуванням і військовими навіть в надскладних умовах! Честь і слава вам, неймовірні люди! Щоб подякувати – не обов’язково чекати нагоди. Але якщо хочеш зробити це сьогодні – ми зібрали тематичну колекцію принтів, які точно “влучать у ціль”. Футболки, шеврони, прапори – аби сказати: “Я бачу твою роботу. І ціную її.” Колекція вже чекає тебе в сторіз. Замовити можна на сайті 😉ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494🔥 #зсу #деньзсу #шеврони #шевроникиїв #подарунокдругу #ідеяподарунку #Одяг #Футболка #Чохли #Гравіювання #Посуд #Аксесуари #чоловічийодяг #жіночийодяг #дитячийодяг #3D #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #УкраїнськийБренд #ШопінгОнлайн #СвійДизайн #Аксесуари #подарунок #шопінг #онлайнмагазин #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг #товар
    2Kпереглядів 8Відтворень
  • #музеї
    Музей-аптека на Подолі в Києві.
    Цікаве місце, де поєднано функції аптеки та музею. Вона була заснована ще у 1728 році Йоганом Гейтером, німецьким фармацевтом. Аптека працювала протягом 111 років, аж до 1839 року.

    У 1988 році аптека була реставрована та перетворена на музей. Колекція музею налічує понад 50 тисяч експонатів, серед яких аптечний посуд, меблі, інструменти для виготовлення ліків, аптечна упаковка та фармакопеї. Експозиція музею відтворює аптеку XVIII та XIX століть. Музей має 12 залів, серед яких «Хата знахарки», лабораторія алхіміка та інші цікаві експозиції.

    🗓 Графік роботи: субота та неділя з 10 до 18

    📍Де знайти?
    вул. Притисько-Микільська, 7

    🎟 Вхід 80 грн
    #музеї Музей-аптека на Подолі в Києві. Цікаве місце, де поєднано функції аптеки та музею. Вона була заснована ще у 1728 році Йоганом Гейтером, німецьким фармацевтом. Аптека працювала протягом 111 років, аж до 1839 року. У 1988 році аптека була реставрована та перетворена на музей. Колекція музею налічує понад 50 тисяч експонатів, серед яких аптечний посуд, меблі, інструменти для виготовлення ліків, аптечна упаковка та фармакопеї. Експозиція музею відтворює аптеку XVIII та XIX століть. Музей має 12 залів, серед яких «Хата знахарки», лабораторія алхіміка та інші цікаві експозиції. 🗓 Графік роботи: субота та неділя з 10 до 18 📍Де знайти? вул. Притисько-Микільська, 7 🎟 Вхід 80 грн
    Love
    1
    855переглядів 13Відтворень
  • #музеї
    Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури.
    У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури.

    Колекція музею: відображення душі народу

    Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил.

    Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24.

    Техніки та регіональні особливості

    Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков.

    Практична інформація для відвідувачів

    Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту.

    Чому варто відвідати?

    Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.

    #музеї Музей українського рушника в Переяславі: скарбниця народної культури. У мальовничому місті Переяслав, що за 90 км від Києва, розташований унікальний Музей українського рушника — справжня перлина Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Відкритий у травні 1995 року, музей розмістився в історичній Трьохсвятительській церкві 1651 року, перевезеній із села Пищики Сквирського району. Ця пам’ятка архітектури національного значення стала ідеальним простором для збереження і демонстрації багатства української культури. Колекція музею: відображення душі народу Музей вражає своєю колекцією, що налічує близько 4000 рушників, з яких 367 представлені в експозиції. Ці рушники — не просто тканини, а символи гостинності, захисту та духовності, що супроводжували українців від народження до останніх днів. Орнаменти рушників містять прадавні магічні знаки: образи дерева життя, богині-берегині, символи землі, води та небесних світил. Особливу гордість музею становлять переяславські домоткані рушники XIX століття. Вони вирізняються складними композиціями, насиченими червоними візерунками з вкрапленнями синього чи чорного. Поліські рушники привертають увагу геометричними орнаментами, вишитими сірими та білими нитками, а полтавські чарують зображеннями дерева життя з казковими квітами — соняшником, калиною, виноградом. Унікальними є монастирські рушники, вишиті черницями у XIX столітті, яких у колекції збереглося 24. Техніки та регіональні особливості Експозиція демонструє розмаїття технік: ткані, вибійчані, вишиті хрестиком, гладдю (київською та полтавською), гаптуванням, мережкою. Кожен регіон Середньої Наддніпрянщини — Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Черкащина, Полісся — представлений унікальними зразками. Наприклад, слобожанські рушники вражають розгалуженим орнаментом, вишитим тамбурним швом, а чернігівські — стилізованими зображеннями рослин, птахів та навіть трибанних церков. Практична інформація для відвідувачів Музей розташований за адресою: вул. Літописна, 2, Переяслав. Він працює щодня з 9:00 до 17:00, крім понеділка та вівторка. Вартість квитків доступна: 10 грн для дорослих, 5 грн для дітей. Дістатися можна громадським транспортом або автомобілем, доїхавши до площі Леніна, а далі — вулицею Літописною до Музею народної архітектури та побуту. Чому варто відвідати? Музей українського рушника — це не лише місце, де зберігаються унікальні витвори мистецтва, а й простір, що розповідає історію українського народу через його символи та традиції. Відвідування музею дозволяє доторкнутися до душі України, відчути зв’язок із предками та відкрити для себе красу народної творчості.
    Love
    1
    956переглядів
Більше результатів