Виготовлення шевронів з принтами!🛡️ До замовлення доступні 5 форм: щит, круглий, прямокутний, прямокутний закруглений та щит загострений. Матеріал: габардин. Оздоблені липучкою. Ви маєте унікальну можливість створити шеврон з власним принтом, скориставшись конструктором на сайті🔥 ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ ТА ОТРИМАЙТЕ БОНУС - 50 ГРН Реєструйтеся, щоб отримати знижку на своє замовлення https://www.fatline.com.ua/#64494 #ДрукНаОдязі #ОдягЗПринтом #ФутболкаЗПринтом #СтвориСвійДизайн #ПатриотичнийОдяг #УкраїнськийБренд #ПринтНаЗамовлення #ШопінгОнлайн #ДрукНаОдязі #УкраїнськийШопінг #СвійДизайн #ЗамовОнлайн #Одяг #Футболка #подарунок #шопінг #покупки #купити #купую #торгівля #магазин #шопоголік #онлайншопинг

ПРОЗРІННЯ Вуста торкались неба і граніту, Де час застиг у коконі терпіння. Ми прагнемо знайти своє коріння У дзеркалі старого лабіринту. Блукаючи шляхами всього світу, В глухих кутах встряємо в павутиння, І крик душі в цю мить дає прозріння: На повну смак життя мов пік зеніту! Відчуй, як пульс вдаряє в скроні глухо, Як вітер в'яже вузлики над вухом, А плин життя штовхає у майбутнє. В моменті кожнім диво де присутнє — Це все твоє, якщо душі основа В собі любов, мов скарб, знайти готова. Автори: Мирослав Манюк Ірина Морозова 16.03.2026 – 17.03.2026 #сонет

Ото зранку тільки очі розплющиш, в телефона їх вирячиш, й пішшшшла спека в хату… На кожну першу новину реагуєш однаково… Вишуканим матюччям… Й все лячніше за себе… Бо все здається, що далі розчєловєчіваться вже нема куди? Й кожен раз помиляєшся… Світло є!!! В тамбурі прибрала ліхтарики. Розмірковую, чи має сенс прибирати їх в інших кімнатах? З нашими ̶й̶й̶й̶й̶й̶й̶б̶н̶и̶м̶и̶ «доброзичливими» сусідами, не фааааакт, що те прибирання вже на часі? Павербанки увесь гуртожиток тримає на ста відсотках зарядки. Краще перебдіти, ніж недобдіти. Перевірено. Підстригання моїх численних троянд знов відклала. Я ж таки сподіваюся дочекатися, коли вже в квітниках уся крига розтане? А поки знаходжу собі якісь інші заняття. То один кут в хаті до ладу приведу? То інший? Сьогодні як придивилася до своїх поличок з приправами, горнятками та склянками??? Ммммммати Василева!!! Таке враження, що в цій хаті жодної живої людини взагалі не мешкає?:))) А живуть тут винятково котики!!!:) Які смітять, порошать все довкілля своєю вовною, розсипають свій корм де-не-попадя, хлюпають навкруги молочними краплями!!! То й що?:) Остапа понесло!:) Відпі-піііііі-піііі-мила увесь той кут!!! Тепер повз нього як біжу, обовʼязково пригальмовую, щоб помилуватися!:) А ще знов пралку ганяли! Білллльо тепер на придворних мотузках кінцівками тіліпає!:) Бо вітер так і дме. Вже який день. Ви там як?

#історія #постаті Юрій Гоян (1936): Майстер слова та хранитель української книжки. Якщо ми говоримо про 15 березня, то не маємо права оминути увагою Юрія Гояна — відомого українського прозаїка, видавця та лауреата Шевченківської премії. Він народився в мальовничому покутському селі Долішнє Залуччя, і дух Західної України просяк усю його творчість. 🖋️🏔️ Людина, що рятувала культуру в кабінетах Гоян не просто писав оповідання — він був одним із тих, хто в пізньорадянські та перші роки незалежності очолював видавництво «Веселка». Саме завдяки йому мільйони українських дітей читали якісну, рідну літературу, коли книжковий ринок намагалися завалити російськомовним ширвжитком. 📚🌈 Шевченківська премія: Його збірка «Мамина молитва» стала духовним маніфестом, де він досліджував коріння нашої віри та незламності через призму родинної пам'яті. Захисник мови: Юрій Гоян був активним громадським діячем, який розумів, що без книжки на полиці не буде нації в голові. Його зусилля з популяризації творчості Лесі Українки, Тараса Шевченка та Олени Пчілки були системними та щирими. Стиль: Його проза — це тонка психологія, переплетена з народною мудрістю. Він писав для дітей так, ніби розмовляв із дорослими, і для дорослих так, щоб пробудити в них дитячу щирість. 🌿📖 «Мова — це доля нашого народу, і вона залежить від того, що ми читаємо своїм дітям на ніч», — цей принцип був для нього головним.

13 березня 1938 року у всіх школах срср як обов'язковий предмет для навчання була введена російська мова. У підсумку вона майже вичавила зі шкільної програми мови корінних народів різних куточків імперії. Рідні мови якутів і марійців, українців і казахів клеймували — мова селюків. Від наслідків цього Україна потерпає нині, коли значна частина українців досі навіть не розуміють, як їхні предки стали «ісконно рускоязичнимі», а насправді ж просто зросійщеними.

#істрія #речі ⚡️ Транзистор: Кремнієвий Давид, що поклав на лопатки вакуумних Голіафів ⚡️ Якби у світі речей існувала премія за найрадикальнішу зміну габаритів, транзистор отримав би її посмертно, прижиттєво і ще кілька разів авансом. Цей малюк зробив для комп'ютерів те саме, що дієта для людини, але з набагато кращим результатом: він перетворив кімнати, забиті розпеченим склом, на крихітні чипи, що гріються у вашій кишені. 📻 Епоха скляних монстрів До появи нашого героя світом правили вакуумні лампи. Вони виглядали як лампочки розжарювання, грілися як праски й перегорали із частотою, що викликала депресію у тогочасних інженерів. Комп'ютер ENIAC, наприклад, містив 18 тисяч таких ламп. Якщо одна з них «вмирала» (а це сталося кожні пару годин), вся ця махіна вагою 27 тонн зупинялася, поки техніки з ліхтариками шукали винуватця. 🧪 Різдвяне диво 1947-го Наприкінці грудня 1947 року в Bell Labs троє джентльменів — Вільям Шоклі, Джон Бардін та Волтер Браттейн — зібрали щось дивне з германію, золотих ниток і пластикового трикутника. Вони з'ясували, що напівпровідник може посилювати сигнал і працювати як вимикач без жодного вакууму чи нитки розжарення. Світ не здригнувся одразу — перша публікація про це досягнення загубилася десь на останніх шпальтах газет поруч із рекламою пасти від зубного болю. 🚀 Кишенькова революція Справжній бум почався, коли транзистори навчилися робити з кремнію (фактично з піску, якого під ногами вдосталь). У 1954 році з'явився перший транзисторний радіоприймач Regency TR-1. Це був шок: музику тепер можна було слухати не лише сидячи біля величезного комода у вітальні, а й гуляючи парком. Підлітки були в захваті, батьки — у розпачі від нової хвилі рок-н-ролу, а ера персональної електроніки офіційно відкрилася. 🔬 Закон Мура Міф про нескінченність: Гордон Мур колись передбачив, що кількість транзисторів на чипі подвоюватиметься кожні два роки. Критичний коментар: Ми так захопилися цим процесом, що зараз розмір транзистора наближається до розміру одного атома. Тут у гру вступає квантова фізика, де електрони починають «перестрибувати» через бар'єри просто тому, що їм так хочеться (квантове тунелювання). Ми майже вперлися у стелю фізики, тож далі — або квантові комп'ютери, або повернення до рахівниць (жартую, сподіваюся). 📱 Сьогодення Сьогодні у вашому смартфоні живуть мільярди транзисторів. Вони настільки малі, що мільйон таких штук поміститься на кінчику голки. Ви читаєте цей текст лише тому, що ці мікроскопічні воротарі мільярди разів на секунду кажуть «так» або «ні» електричному струму. Без шуму, без пилу і без потреби викликати бригаду електриків щоразу, коли ви хочете перевірити стрічку новин.

#історія #речі 🕯 Анемометр: Як людство навчилося міряти ефірну примху 🕯 📜 Давньогрецькі стартапи та забудькуватість віків. Все почалося, як це часто буває в історії науки, у Давній Греції. Близько 50 року до н.е. такий собі Андронік із Кірра побудував у Афінах «Вежу вітрів». Це була восьмикутна споруда, прикрашена зображеннями богів вітрів (Борея, Зефіра та компанії), а на верхівці красувався флюгер-тритон. Він показував напрямок, але не силу. Щодо вимірювання швидкості, то античні джерела туманно натякають на якісь спроби, але конкретних креслень не залишили. Потім настало Середньовіччя, і всім стало трохи не до вітру — головне було, щоб млин крутився. 🎨 Леонардо да Вінчі та мистецтво підвішування дощечки Справжній ренесанс ідеї стався у XV столітті. Наш всюдисущий геній, Леонардо да Вінчі, між малюванням посмішки Мона Лізи та проектуванням танків, вигадав перший задокументований анемометр. Його конструкція була геніально простою: підвішена рухома дощечка. Чим сильніший вітер, тим сильніше вона відхилялася від вертикалі. Леонардо навіть придумав шкалу для цього пристрою. Це було мило, працювало, але... не дуже точно на сильних поривах. 🎩 Леон Баттіста Альберті: Архітектор вітру Паралельно з Леонардо, або трохи раніше, над цією проблемою мізкував інший гуманіст — Леон Баттіста Альберті. Він запропонував схожу конструкцію, але зробив акцент на тому, що це прилад для архітекторів, аби вони розуміли, чи не здує їхню чергову базиліку. Можна сказати, Альберті стояв біля витоків будівельної аеродинаміки. 💨 Доктор Робінсон і революція чашок Наступні кілька століть вчені розважалися тим, що вдосконалювали дощечку Альберті-да Вінчі. Але справжній прорив здійснив у 1846 році ірландський астроном Джон Томас Ромні Робінсон. Він, мабуть, втомився від того, що дощечка плескає на вітрі, і придумав... чашки! Його анемометр складався з чотирьох напівсферичних чашок, закріплених на горизонтальних спицях, що оберталися на вертикальній осі. Вітер дув у чашки, конструкція крутилася, а спеціальний механізм рахував оберти. Це було революційно. Чому? Бо, на відміну від дощечки, чашковий анемометр реагував на вітер з будь-якого напрямку однаково. Це був золотий стандарт метеорології на наступне століття. 📡 Сьогодення: Ультразвук і лазери Сьогодні чашкові анемометри все ще живі (особливо на дахах заміських будинків), але професіонали перейшли на вищий рівень. Ультразвукові анемометри вимірюють час, за який звук проходить між датчиками — вітер прискорює або сповільнює звук. А лазерні анемометри (лідари) взагалі стріляють променями в небо, щоб виміряти швидкість руху мікроскопічних частинок у повітрі. Це вже космос, панове. 🌬 Епілог Тож, коли ви наступний раз побачите на прогноз погоди цифру «7 м/с», згадайте цю довгу еволюцію. Від мармурової вежі в Афінах і дощечки Леонардо — до ультразвукових датчиків. Людство пройшло довгий шлях, щоб навчитися вимірювати те, що неможливо помацати, але що так легко може зірвати з вас капелюх.

#дати #свята Блиск крізь віки: Чому 13 березня ми згадуємо про силу каміння? У світі, де цифрові активи стають дорожчими за реальні, Всесвітній день коштовностей (Jewel Day), що відзначається 13 березня, нагадує про прадавню пристрасть людства до того, що можна потримати в руках і що не втрачає цінності тисячоліттями. Це свято не лише про розкіш і цінники з багатьма нулями, а про майстерність, геологічну рідкість та символізм, що супроводжує нас від неоліту до високої моди. 💎 Історія прикрас — це історія соціального статусу та магії. Первісні люди носили мушлі та ікла звірів як обереги, а згодом золото та самоцвіти стали мовою влади. 13 березня обрано для вшанування ювелірів — тих рідкісних фахівців, які вміють перетворити грубий шматок породи на витвір мистецтва, що грає зі світлом за законами фізики та оптики. ✨ Чому коштовності — це більше, ніж просто «цяцьки»: Технологічний виклик: Обробка алмазу чи смарагда — це математичний розрахунок ідеальних кутів заломлення світла. Одна помилка майстра — і дорогоцінний камінь перетворюється на пил. 🔨 Історична пам'ять: Саме прикраси найчастіше розповідають археологам про торговельні зв'язки давніх цивілізацій. Скіфська пектораль чи корони монархів — це застиглі в золоті політичні маніфести. 👑 Українське ювелірне мистецтво: Від стародавнього Києва до сучасних брендів, українські майстри завжди славилися роботою з емалями, золотом та перлами. Наша школа поєднує візантійську розкіш із сучасним мінімалізмом. 💍 Цей день — чудовий привід дістати з родинної скриньки бабусину каблучку чи просто помилуватися вітриною, де виставлені шедеври ювелірної справи. Адже коштовність — це не лише інвестиція, це емоція, закарбована в мінералі, яка переживе свого власника на сотні років. 📜

⚪️🔵 ФК «Динамо» (Київ) підписав Меморандум про співпрацю з Генеральним штабом ЗСУ 3 березня, у день матчу 1/4 фіналу Кубка України «Динамо» – «Інгулець», у конференц-залі стадіону ім. Валерія Лобановського відбулася важлива подія для клубу. ФК «Динамо» (Київ) підписав Меморандум про співпрацю з Генеральним штабом Збройних Сил України. Документ підписали генеральний директор клубу Дмитро Бріф та начальник Центрального управління цивільно-військового співробітництва Генерального штабу ЗСУ Олександр Кутков. Співпраця передбачає системну роботу, спрямовану на підтримку родин військовослужбовців, зокрема родин загиблих, зниклих безвісти та тих, хто перебуває у полоні. Особливу увагу планується приділяти дітям Захисників — через їх залучення до футболу, спортивних ініціатив та знайомство з інфраструктурою клубу. Для «Динамо» це ще один крок у розширенні соціальних проєктів на підтримку українських військових та їхніх родин. Клуб і надалі розвиватиме подібні ініціативи та реалізовуватиме нові проєкти, спрямовані на допомогу Захисникам України. #Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

В Ужгороді відбувся захопливий етап всеукраїнських змагань з фехтування на шпагах серед юних спортсменів віком до 15 років – “ГОРЕЦЬ-2026” – “UZHHOROD-OPEN”. Ці змагання є важливою подією у світі дитячого фехтування, що дає можливість молодим талантам продемонструвати свою майстерність та позмагатися за звання кращих. У цьому престижному турнірі беруть участь понад 200 юних спортсменів, які представляють різні куточки України. Зокрема, на доріжки вийшли представники Івано-Франківська, Харкова, Дніпра, Хмельницького, Львова, Тернополя, Києва, Броварів, Долини, Мукачева та, звичайно ж, Ужгорода. Бровари представляють вихованці відділення фехтування ДЮСШ відділу фізичної культури та спорту БМР (тренер Дарина Заболотна) Нікіта Василенко - 🥇 в категорії 2015 та молодше 🔥 Фіналісти першого дня турніру: 8 місце - Томашук Емілія 6 місце - Хорошун Захар 8 місце - Бартошик Марія #Броварська_міська_рада 🇺🇦🇺🇦🇺🇦 #Відділ_фізичної_культури_та_спорту_БМР #Броварська_громaда #Броварський_спорт #Brovary #brovarysport #ДЮСШ_відділу_фізичної_культури_та__спорту_БМР🇺🇦🇺🇦🇺🇦