• 🏔😱 На горі Захар Беркут у Львівській області зупинився підйомник із близько 80 людьми. - ДСНС

    Станом на 13:30 рятувальники евакуювали 42 особи, серед яких 22 дитини. Роботи тривають.
    #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    🏔😱 На горі Захар Беркут у Львівській області зупинився підйомник із близько 80 людьми. - ДСНС Станом на 13:30 рятувальники евакуювали 42 особи, серед яких 22 дитини. Роботи тривають. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини
    19переглядів
  • Як кияни святкували Різдво понад 100 років тому?

    На початку ХХ століття Різдво в Києві мало особливу, дуже теплу атмосферу. Місто прикрашали ялинками — їх ставили вдома, у клубах і навіть просто на вулицях. На Городецького взимку облаштовували ковзанку, куди приходили і дорослі, і діти.

    Перед святами в місті працювали різдвяні ярмарки — на Софійській та Контрактовій площах. Там продавали ялинкові прикраси, солодощі й подарунки. Найбільше купували скляні іграшки, паперові фігурки, декоративні намиста та цукерки.

    Різдвяний стіл був простим, але символічним. Готували кутю, пироги, узвар. Уся родина збиралася разом на Святвечір, дотримуючись звичаїв, які передавалися з покоління в покоління.

    Обов’язковою частиною свята були колядники. Діти й дорослі ходили від дому до дому, співали колядки й бажали господарям добра та достатку. Це створювало справжнє відчуття спільності й радості в місті.

    Попри складні часи та політичні зміни, кияни берегли різдвяні традиції — і саме завдяки цьому вони дійшли до нас.

    ✨ З Різдвом! Нехай у домі буде тепло, спокій і світло — так, як це було колись у зимовому Києві.
    #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    Як кияни святкували Різдво понад 100 років тому? На початку ХХ століття Різдво в Києві мало особливу, дуже теплу атмосферу. Місто прикрашали ялинками — їх ставили вдома, у клубах і навіть просто на вулицях. На Городецького взимку облаштовували ковзанку, куди приходили і дорослі, і діти. Перед святами в місті працювали різдвяні ярмарки — на Софійській та Контрактовій площах. Там продавали ялинкові прикраси, солодощі й подарунки. Найбільше купували скляні іграшки, паперові фігурки, декоративні намиста та цукерки. Різдвяний стіл був простим, але символічним. Готували кутю, пироги, узвар. Уся родина збиралася разом на Святвечір, дотримуючись звичаїв, які передавалися з покоління в покоління. Обов’язковою частиною свята були колядники. Діти й дорослі ходили від дому до дому, співали колядки й бажали господарям добра та достатку. Це створювало справжнє відчуття спільності й радості в місті. Попри складні часи та політичні зміни, кияни берегли різдвяні традиції — і саме завдяки цьому вони дійшли до нас. ✨ З Різдвом! Нехай у домі буде тепло, спокій і світло — так, як це було колись у зимовому Києві. #history_of_Kyiv #News_Kyiv #Kyiv_regionnews #Київ_Київщина #Новини_news #Kyiv
    80переглядів
  • Впустімо в душу Різдво... З віршем Богдана Томенчука
    * * *
    Забутої молитви торжество...
    Іди лісами, доріздвяна прозо...
    Заносиш в хату дідуха з морозу,
    Впускаєш в душу Бога і Різдво...
    Ну скільки вже за часом навздогін?
    У кого більше зловленого вітру?
    Береш в коліна писану макітру,
    І йде по колу древній макогін...
    Двигтить макітри нещербата креш...
    Ще дід навчив: то вліво, а то вправо -
    Аж так, аби заплутався Диявол,
    Що і для чого у макітрі треш...
    Земної Діви неземне Дитя
    Ось-ось і знов народиться в яскині
    Колядка завтра і молитва нині.
    Й на всі часи язичницька кутя...
    Де ж три Царі? В різдвяній гіркоті
    Лиш чорні зерна, в молоко розтерті,
    Ти чуєш, Христе, затхлий подих смерті?
    А нас, рішучих, бачиш при куті?
    Звізда Твоя засвітить із пітьми.
    Помолимось.Чи зможем відмолити?
    Ми будем жити, Христе, будем жити.
    Бо хто заколядує, як не ми?...

    Богдан Томенчук
    #teksty_bt
    Живопис - Ігор Роп'яник.
    "Різдво у селі"
    Впустімо в душу Різдво... З віршем Богдана Томенчука * * * Забутої молитви торжество... Іди лісами, доріздвяна прозо... Заносиш в хату дідуха з морозу, Впускаєш в душу Бога і Різдво... Ну скільки вже за часом навздогін? У кого більше зловленого вітру? Береш в коліна писану макітру, І йде по колу древній макогін... Двигтить макітри нещербата креш... Ще дід навчив: то вліво, а то вправо - Аж так, аби заплутався Диявол, Що і для чого у макітрі треш... Земної Діви неземне Дитя Ось-ось і знов народиться в яскині Колядка завтра і молитва нині. Й на всі часи язичницька кутя... Де ж три Царі? В різдвяній гіркоті Лиш чорні зерна, в молоко розтерті, Ти чуєш, Христе, затхлий подих смерті? А нас, рішучих, бачиш при куті? Звізда Твоя засвітить із пітьми. Помолимось.Чи зможем відмолити? Ми будем жити, Христе, будем жити. Бо хто заколядує, як не ми?... Богдан Томенчук #teksty_bt Живопис - Ігор Роп'яник. "Різдво у селі"
    73переглядів
  • Знаєте, я цю книгу давно хотіла замовити і все відкладала і відкладала на потім. А тут перед святом Миколая знову побачила її в інтернеті і подумала, а чому б не зробити такий подарунок для моєї мами. Знаю, що ця книга не легка, але через те що моя мама дуже добре розуміє, що означає втратити рідну кровиночку, я і вирішила подарувати мамі цю книгу "Мами" Марії Матіос, бо мама вже читала подібні книги Світлана Талан "Назустріч сонцю" і Олена Чернінька "Мамцю, ну не плач". Вона сказала, що ці книги було дуже цікаво читати. Ось чому я і подумала, що якщо до свята Миколая не вдасться подарувати цю книгу моїй любій мамі, то подарую на Різдво, у цей день коли в Діві Марії народився Син, якій теж довелося бачити муки свого Сина та Його смерть. Тим більше, що в цей день з Небес приходять наші рідні, щоби провідати нас, та куштувати різдвяну кутю.

    Дякую тобі мамо, що ти в мене є. Знаю, що інколи буває важко, але так склалося в нашому житті. Ми завжди були сильними, тому, що б не трапилося в нашому житті, ми все переживемо і витримаємо. Люблю тебе, цілую і міцно-мічно обіймаю! Хай тебе береже Бог, а Матір Божа здоров'я додає і в усьому завжди допомагає! 🙏❤️💋
    Знаєте, я цю книгу давно хотіла замовити і все відкладала і відкладала на потім. А тут перед святом Миколая знову побачила її в інтернеті і подумала, а чому б не зробити такий подарунок для моєї мами. Знаю, що ця книга не легка, але через те що моя мама дуже добре розуміє, що означає втратити рідну кровиночку, я і вирішила подарувати мамі цю книгу "Мами" Марії Матіос, бо мама вже читала подібні книги Світлана Талан "Назустріч сонцю" і Олена Чернінька "Мамцю, ну не плач". Вона сказала, що ці книги було дуже цікаво читати. Ось чому я і подумала, що якщо до свята Миколая не вдасться подарувати цю книгу моїй любій мамі, то подарую на Різдво, у цей день коли в Діві Марії народився Син, якій теж довелося бачити муки свого Сина та Його смерть. Тим більше, що в цей день з Небес приходять наші рідні, щоби провідати нас, та куштувати різдвяну кутю. Дякую тобі мамо, що ти в мене є. Знаю, що інколи буває важко, але так склалося в нашому житті. Ми завжди були сильними, тому, що б не трапилося в нашому житті, ми все переживемо і витримаємо. Люблю тебе, цілую і міцно-мічно обіймаю! Хай тебе береже Бог, а Матір Божа здоров'я додає і в усьому завжди допомагає! 🙏❤️💋
    100переглядів
  • У 40–50-х роках українські повстанці зустрічали Різдво зі зброєю поруч. Не тому, що хотіли воювати у свято — а тому, що мусили. Бо за спиною була Україна.

    Вони збиралися в селах, коли дозволяла безпека. Виставляли охорону. Сідали до Святвечора по черзі — поки одні тримали периметр, інші їли кутю. Потім мінялися. Щоб кожен відчув бодай кілька хвилин тиші.

    У лісах і криївках теж було Різдво.
    З ялинкою.
    З дідухом.
    З молитвою.

    І з колядою.

    Колядки для них були не просто піснями. Це була духовна зброя. На знайомі мелодії накладали слова про боротьбу, волю і віру в Україну. І ці пісні звучали по горах усю ніч — як нагадування, що темрява не вічна.

    Повстанці знали ціну цьому святу. Вони згадували полеглих. Тих, кого не вистачало за столом. Тих, хто вже ніколи не повернеться додому. Але навіть у цей день намагалися не проливати кров без потреби. Бували випадки, коли ворогів відпускали — просто тому, що Різдво.

    Вони вірили: для України теж прийде своє Різдво. День народження вільної держави.



    Сьогодні історія знову повторюється.

    Наші захисники зустрічають Різдво не вдома.
    Не біля родинного столу.
    А в окопах, бліндажах, на позиціях.

    Хтось їсть кутю з металевої миски.
    Хтось слухає колядку в навушниках.
    Хтось просто дивиться в небо — і тримає його для нас.

    Вони знову тримають землю.
    І небо.
    І наше право святкувати в теплі.

    Те, що ми маємо світло в домівках і спокій за столом — це не випадковість. Це чиясь служба. Чиясь ніч без сну. Чиясь відсутність вдома.

    І, мабуть, найважливіша різдвяна традиція, яка не змінюється десятиліттями, — це вдячність.

    Тим, хто тоді тримав Україну в лісах.
    І тим, хто сьогодні тримає її в окопах.

    🎄✨ Різдво — це не місце.
    Це віра.
    І люди, які її захищають.
    У 40–50-х роках українські повстанці зустрічали Різдво зі зброєю поруч. Не тому, що хотіли воювати у свято — а тому, що мусили. Бо за спиною була Україна. Вони збиралися в селах, коли дозволяла безпека. Виставляли охорону. Сідали до Святвечора по черзі — поки одні тримали периметр, інші їли кутю. Потім мінялися. Щоб кожен відчув бодай кілька хвилин тиші. У лісах і криївках теж було Різдво. З ялинкою. З дідухом. З молитвою. І з колядою. Колядки для них були не просто піснями. Це була духовна зброя. На знайомі мелодії накладали слова про боротьбу, волю і віру в Україну. І ці пісні звучали по горах усю ніч — як нагадування, що темрява не вічна. Повстанці знали ціну цьому святу. Вони згадували полеглих. Тих, кого не вистачало за столом. Тих, хто вже ніколи не повернеться додому. Але навіть у цей день намагалися не проливати кров без потреби. Бували випадки, коли ворогів відпускали — просто тому, що Різдво. Вони вірили: для України теж прийде своє Різдво. День народження вільної держави. ⸻ Сьогодні історія знову повторюється. Наші захисники зустрічають Різдво не вдома. Не біля родинного столу. А в окопах, бліндажах, на позиціях. Хтось їсть кутю з металевої миски. Хтось слухає колядку в навушниках. Хтось просто дивиться в небо — і тримає його для нас. Вони знову тримають землю. І небо. І наше право святкувати в теплі. Те, що ми маємо світло в домівках і спокій за столом — це не випадковість. Це чиясь служба. Чиясь ніч без сну. Чиясь відсутність вдома. І, мабуть, найважливіша різдвяна традиція, яка не змінюється десятиліттями, — це вдячність. Тим, хто тоді тримав Україну в лісах. І тим, хто сьогодні тримає її в окопах. 🎄✨ Різдво — це не місце. Це віра. І люди, які її захищають.
    122переглядів
  • #дати #свята
    Світло, що єднає: Різдво Христове за новоюліанським та григоріанським календарями 🌟
    25 грудня — день, коли більшість християн світу, включаючи Україну, відзначають одне з найбільших свят у році. Це час народження надії, символ оновлення та перемоги світла над темрявою. Для українців сьогодні це свято набуло особливого значення, ставши ще одним кроком до європейської культурної родини 🇺🇦.
    Чому ця дата є символічною та важливою?

    📍 Новий етап для України
    З 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква офіційно перейшли на новоюліанський календар. Тепер ми святкуємо Різдво 25 грудня разом із більшістю християнського світу, що підкреслює нашу духовну та культурну єдність із Європою 🌍.

    📜 Витоки традиції

    Свято встановлене на честь народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Попри те, що точна дата народження Христа в Біблії не вказана, 25 грудня було обрано ще у IV столітті. Це символічний час зимового сонцестояння, коли день починає долати ніч, що ідеально відображає прихід «Світла світу» 🕯️.

    🍲 Багатство українського Святвечора

    Різдву передує Святвечір із його магічною атмосферою. 12 пісних страв, головна серед яких — кутя, дідух на покуті та перша зірка на небі, що кличе родину до столу. Українські колядки, які лунають цього дня, вважаються одними з найгарніших у світі, а наш «Щедрик» став всесвітнім гімном Різдва 🎶.

    ✨ Час для єднання та допомоги

    Сьогодні Різдво — це не лише про подарунки під ялинкою. Це час особливої вдячності нашим захисникам, які тримають небо, та підтримки тих, хто потребує допомоги. Це свято, яке нагадує: навіть у найважчі часи любов і віра здатні творити дива 🕊️.
    Нехай різдвяна зірка принесе в кожну українську домівку мир, затишок та віру в нашу неминучу перемогу! 🏠💙💛
    #дати #свята Світло, що єднає: Різдво Христове за новоюліанським та григоріанським календарями 🌟 25 грудня — день, коли більшість християн світу, включаючи Україну, відзначають одне з найбільших свят у році. Це час народження надії, символ оновлення та перемоги світла над темрявою. Для українців сьогодні це свято набуло особливого значення, ставши ще одним кроком до європейської культурної родини 🇺🇦. Чому ця дата є символічною та важливою? 📍 Новий етап для України З 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква офіційно перейшли на новоюліанський календар. Тепер ми святкуємо Різдво 25 грудня разом із більшістю християнського світу, що підкреслює нашу духовну та культурну єдність із Європою 🌍. 📜 Витоки традиції Свято встановлене на честь народження Ісуса Христа у Вифлеємі. Попри те, що точна дата народження Христа в Біблії не вказана, 25 грудня було обрано ще у IV столітті. Це символічний час зимового сонцестояння, коли день починає долати ніч, що ідеально відображає прихід «Світла світу» 🕯️. 🍲 Багатство українського Святвечора Різдву передує Святвечір із його магічною атмосферою. 12 пісних страв, головна серед яких — кутя, дідух на покуті та перша зірка на небі, що кличе родину до столу. Українські колядки, які лунають цього дня, вважаються одними з найгарніших у світі, а наш «Щедрик» став всесвітнім гімном Різдва 🎶. ✨ Час для єднання та допомоги Сьогодні Різдво — це не лише про подарунки під ялинкою. Це час особливої вдячності нашим захисникам, які тримають небо, та підтримки тих, хто потребує допомоги. Це свято, яке нагадує: навіть у найважчі часи любов і віра здатні творити дива 🕊️. Нехай різдвяна зірка принесе в кожну українську домівку мир, затишок та віру в нашу неминучу перемогу! 🏠💙💛
    Like
    Love
    2
    127переглядів
  • Ще доби не пройшло, як я жалілася на свій діагноз СБС?:) Не встигла розповісти, що недобачаю, недослухаю, недосновигаю, як у всіх цих моїх недо… знайшлися позитивні моменти?:)

    Не можу сказати, що ночером я взагалі нічого не чула?:)
    Та ні!:)
    Трошки ж таки чула!:)
    Як телефон офіційно оголошував відбій повітряної тривоги, чула!:)
    Двічи!:)

    Повз мене пройшли й виття сільської сирени!:)
    Й телефонні лементування про тривогу (двічи!)!
    Й як йййййййбні балалайки дзилинчали, я також не чула!:)
    Та я навіть ППО проспала!:)

    Люди з чистим сумлінням сплять кріпко?:)
    Саме так я й спала!:)

    А що?
    Дупа на ніч намита!
    Модні труселя одягнені!
    Традиційна фраза на ніч вимовлена!
    Чом би й не спати?:)

    Знов же ж, доби не пройшло, а ми вже дегустуємо солене вчора сало!:)
    Яке в часнику, гірчиці, оцті, солі, цукрові, перці!

    Оооооооо!!!
    Годне сало вийшло!
    Завжди тепер таке робитиму!!!
    Запаморочливо смачне!!!

    Очікую на Святий вечір!
    На колядників!
    Ласощі вже підготувала для них!

    Тож вже час нарешті й ялинку з закапелків тягти та вбирати?:)

    В кожній родині свій алгоритм прикрашання ялинок.
    Я починаю з того, що ялинкини ноги наммммертво скотчем прилепенюю до столу або підлоги? В залежності від розміру ялинки!:)
    Нууууу, коли в хаті шість котів, інакше ніяк!:)

    Потім чіпляю на ту ялинку гірлянду! Попередно перевіривши її працездатність!

    За гірляндою йде розподіл по ялинці іграшок! Ви ж розумієте, що не скляних, бо знов же ж, шість котів радісно махають вам з усіх кутків хати колективним комплектом рук та ніг, нагадуючи, що вони тут є!:)))

    Й в останню чергу вже навішуються якісь там намисточка!:)

    За розкладом день почала з перегляду українського варіанту адвент-календаря!:)
    Тільки очі розплющила, одразу полізла перевірити, чи нічний графік знеструмлення на сьогодні залишився без змін?:)

    Ну так, впевнилася в графіку!
    Розподілила час, коли мені придворну зграю годувати, коли ялинку вбирати, коли хліб пекти, коли до крамниці бігти?:)

    Намотала на ялинку гірлянду, працездатну, авжеж!:)
    Й вирішую, що має сенс її вже ввімкнути, щоб веселіше процес подальшого прикрашання йшов?:)

    Таааааа зараз же ж?:)
    Не вмикається???
    Тю?
    Та я ж тільки що перевіряла, годна та гірлянда, чи ні???

    Ооооооотакої?
    Світло вимкнулося на півгодини раніше за графік!
    То намотала ще одну гірлянду!:) На батарейках!:)
    (До речі, вже півгодини, як ввімкнутися повинно було? Знов не вгадала…)

    В крамниці була, авжеж!:)
    За чим побігла?:)
    За мак-кавою!:)

    Додому кошолку ледве притягла!:)
    Чого я в крамниці тільки не придбала?:)
    А таки ж не придбала чого?:)
    Правильно!:)
    Мак-кави!:)
    А бігти ще раз мені вже ліньки!:)

    Ото виляглася на канапі.
    Світла очікую!
    Майже свідомість втрачаю!
    Мало того, що хліб з духовки вже пахняє на всю хату?:)
    Так ще й штатна Попелюшка моя, Ірина Олександрова, горохову юшку з копченими крильцями варить, а ще ж вона домашньої ковбаси насмажила!:)

    Ви там як?
    Цілі?

    Аааааа по мак-каву я таки ще раз в крамницю зганяла!:)



    Ще доби не пройшло, як я жалілася на свій діагноз СБС?:) Не встигла розповісти, що недобачаю, недослухаю, недосновигаю, як у всіх цих моїх недо… знайшлися позитивні моменти?:) Не можу сказати, що ночером я взагалі нічого не чула?:) Та ні!:) Трошки ж таки чула!:) Як телефон офіційно оголошував відбій повітряної тривоги, чула!:) Двічи!:) Повз мене пройшли й виття сільської сирени!:) Й телефонні лементування про тривогу (двічи!)! Й як йййййййбні балалайки дзилинчали, я також не чула!:) Та я навіть ППО проспала!:) Люди з чистим сумлінням сплять кріпко?:) Саме так я й спала!:) А що? Дупа на ніч намита! Модні труселя одягнені! Традиційна фраза на ніч вимовлена! Чом би й не спати?:) Знов же ж, доби не пройшло, а ми вже дегустуємо солене вчора сало!:) Яке в часнику, гірчиці, оцті, солі, цукрові, перці! Оооооооо!!! Годне сало вийшло! Завжди тепер таке робитиму!!! Запаморочливо смачне!!! Очікую на Святий вечір! На колядників! Ласощі вже підготувала для них! Тож вже час нарешті й ялинку з закапелків тягти та вбирати?:) В кожній родині свій алгоритм прикрашання ялинок. Я починаю з того, що ялинкини ноги наммммертво скотчем прилепенюю до столу або підлоги? В залежності від розміру ялинки!:) Нууууу, коли в хаті шість котів, інакше ніяк!:) Потім чіпляю на ту ялинку гірлянду! Попередно перевіривши її працездатність! За гірляндою йде розподіл по ялинці іграшок! Ви ж розумієте, що не скляних, бо знов же ж, шість котів радісно махають вам з усіх кутків хати колективним комплектом рук та ніг, нагадуючи, що вони тут є!:))) Й в останню чергу вже навішуються якісь там намисточка!:) За розкладом день почала з перегляду українського варіанту адвент-календаря!:) Тільки очі розплющила, одразу полізла перевірити, чи нічний графік знеструмлення на сьогодні залишився без змін?:) Ну так, впевнилася в графіку! Розподілила час, коли мені придворну зграю годувати, коли ялинку вбирати, коли хліб пекти, коли до крамниці бігти?:) Намотала на ялинку гірлянду, працездатну, авжеж!:) Й вирішую, що має сенс її вже ввімкнути, щоб веселіше процес подальшого прикрашання йшов?:) Таааааа зараз же ж?:) Не вмикається??? Тю? Та я ж тільки що перевіряла, годна та гірлянда, чи ні??? Ооооооотакої? Світло вимкнулося на півгодини раніше за графік! То намотала ще одну гірлянду!:) На батарейках!:) (До речі, вже півгодини, як ввімкнутися повинно було? Знов не вгадала…) В крамниці була, авжеж!:) За чим побігла?:) За мак-кавою!:) Додому кошолку ледве притягла!:) Чого я в крамниці тільки не придбала?:) А таки ж не придбала чого?:) Правильно!:) Мак-кави!:) А бігти ще раз мені вже ліньки!:) Ото виляглася на канапі. Світла очікую! Майже свідомість втрачаю! Мало того, що хліб з духовки вже пахняє на всю хату?:) Так ще й штатна Попелюшка моя, Ірина Олександрова, горохову юшку з копченими крильцями варить, а ще ж вона домашньої ковбаси насмажила!:) Ви там як? Цілі? Аааааа по мак-каву я таки ще раз в крамницю зганяла!:)
    123переглядів
  • Свята вечеря в давнину була не просто застіллям — це був обряд тиші, символів і віри. Сіно під скатертиною, перша зірка, дванадцять страв і кутя, яку підкидали до стелі. Усе мало сенс, усе говорило про надію й захист роду. Коротка історія про те, як виглядала ця ніч усі роки тому.
    Свята вечеря в давнину була не просто застіллям — це був обряд тиші, символів і віри. Сіно під скатертиною, перша зірка, дванадцять страв і кутя, яку підкидали до стелі. Усе мало сенс, усе говорило про надію й захист роду. Коротка історія про те, як виглядала ця ніч усі роки тому.
    Love
    1
    114переглядів 5Відтворень
  • 🎄Зі Святвечором✨

    Сьогодні — вечір тиші, світла й надії.
    Нехай різдвяна кутя об’єднає родини,
    а серця наповнить вірою в мир.❄️

    Нехай Різдво принесе Україні спокій,
    якого ми всі так чекаємо.
    🎄Зі Святвечором✨ Сьогодні — вечір тиші, світла й надії. Нехай різдвяна кутя об’єднає родини, а серця наповнить вірою в мир.❄️ Нехай Різдво принесе Україні спокій, якого ми всі так чекаємо.
    70переглядів 1 Поширень
  • Кут зору
    Кут зору
    41переглядів
Більше результатів