• Вчора оплатили за Щезник і залишилося у баночках 0.31 грн, дякую котику за вчорашнє поповнення і прошу друзі всіх вас зарядити баночки
    PayPal [email protected]
    євро PL19102010264086000020648837
    злотi PL17102010263947000020648839
    Приват: 5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    mono: 5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    Вчора оплатили за Щезник і залишилося у баночках 0.31 грн, дякую котику за вчорашнє поповнення і прошу друзі всіх вас зарядити баночки PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    NEXT.PRIVAT24.UA
    Інтернет-банк, доступний кожному: банківські послуги онлайн | Приват24
    Усі фінансові послуги за кілька кліків: платежі, страхування та керування рахунками онлайн. Кожен другий українець користується Приват24
    70переглядів
  • Збір триває - тиждень сто шістдесятий ***160***
    1523 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/
    На рахунок ПриватБанку надійшло - 4 000 грн., 8 переказів велика вдячність: Анна Бабич, Марина Николенко, Ольга Руцька, Лілія Станкевич, Людмила, Олег, Ольга Гоголь, Мар'яна Ільницька. Баланс на зараз 500 грн.
    На рахунок МоноБанку надійшло - 6 100 грн., 16 переказів. Дякую: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Oksana Orsach, Halyna Popyk, "донатери", "Котики", Оксана, Зайцева Олена, Viktoria Dreamlook, Ігор Чорний, Nadya Mulyarska, Дмитро Дідух, Маряна Даньків, Lina Vovk, Roman Zastavnyy. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 11 100 грн. Добавилось за тиждень 10 100 грн., витрачено 63 250 на купівлю антени підсилення для підрозділу БПЛА 15 бригади Кара-Даг. Зараз наш баланс 11 600 грн.
    Нам ще потрібно 2 000 грн щоб придбати Щезник і певертаємось до збору на Мавік.
    Сьогодні кожний з нас воїн,
    Сьогодні кожний з нас волонтер,
    Ціль у нас одна Перемога України
    Зусилля усі для допомоги захисникам!
    PayPal [email protected]
    євро PL19102010264086000020648837
    злотi PL17102010263947000020648839
    Приват: 5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    mono: 5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    День звіту день донатів
    #DonateIs...
    Збір триває - тиждень сто шістдесятий ***160*** 1523 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 4 000 грн., 8 переказів велика вдячність: Анна Бабич, Марина Николенко, Ольга Руцька, Лілія Станкевич, Людмила, Олег, Ольга Гоголь, Мар'яна Ільницька. Баланс на зараз 500 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 6 100 грн., 16 переказів. Дякую: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Oksana Orsach, Halyna Popyk, "донатери", "Котики", Оксана, Зайцева Олена, Viktoria Dreamlook, Ігор Чорний, Nadya Mulyarska, Дмитро Дідух, Маряна Даньків, Lina Vovk, Roman Zastavnyy. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 11 100 грн. Добавилось за тиждень 10 100 грн., витрачено 63 250 на купівлю антени підсилення для підрозділу БПЛА 15 бригади Кара-Даг. Зараз наш баланс 11 600 грн. Нам ще потрібно 2 000 грн щоб придбати Щезник і певертаємось до збору на Мавік. Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg День звіту день донатів #DonateIs...
    197переглядів
  • З квітниками вчора бурхливо фінішувала?
    Час би у город чигиряти?
    А я лінуюся!:)
    Вирішила сьогодні влаштувати собі вихідний!:)

    Згідно плану вихідного дня з холодильника витаскала всі недоїдки!
    Позвільняла всі каструлі!:)
    Влаштувала придворній зграї другий сніданок!:)
    Зненацька!:)

    Паралельно з перемиванням купи посуду готувала якусь їжу, щоб нові недоїдки накопичувати в холодильнику!:)

    В телефон заглядала, авжеж!:)
    В цій руці ложка, якою мʼясо з овочами мішаю?:)
    В іншій - губка, якою каструлі намиваю?:)
    В третій - миті трилітрові слоїки з під молока, яке коти допили?:)
    В четвертій - телефон!:)

    Й потрібно ж уважною бути?:)
    Щоб ложка не опинилася в слоїку, нехай і митому?:)
    А губка - в каструльці рису чи пательні з мʼясом?:)

    А взагалі все дрррррратує…
    Довкілля?
    Нескінченні тривоги?
    Холод у дворі?
    Нескінченні Харрісони, яки намагаються затоваришувати?
    Доброранківські листівочки в численних месенджерах?

    Ааааааа як мене новини в телефоні дратують???
    В мене пристойних не слів, літер пристойних, щоб не з прапорщицького неперекладного фольклору, не знаходиться…

    Піду я.
    До Цуцилії своєї.
    Вона мені там місце гріє!

    Ви там як?
    Цілі?
    З квітниками вчора бурхливо фінішувала? Час би у город чигиряти? А я лінуюся!:) Вирішила сьогодні влаштувати собі вихідний!:) Згідно плану вихідного дня з холодильника витаскала всі недоїдки! Позвільняла всі каструлі!:) Влаштувала придворній зграї другий сніданок!:) Зненацька!:) Паралельно з перемиванням купи посуду готувала якусь їжу, щоб нові недоїдки накопичувати в холодильнику!:) В телефон заглядала, авжеж!:) В цій руці ложка, якою мʼясо з овочами мішаю?:) В іншій - губка, якою каструлі намиваю?:) В третій - миті трилітрові слоїки з під молока, яке коти допили?:) В четвертій - телефон!:) Й потрібно ж уважною бути?:) Щоб ложка не опинилася в слоїку, нехай і митому?:) А губка - в каструльці рису чи пательні з мʼясом?:) А взагалі все дрррррратує… Довкілля? Нескінченні тривоги? Холод у дворі? Нескінченні Харрісони, яки намагаються затоваришувати? Доброранківські листівочки в численних месенджерах? Ааааааа як мене новини в телефоні дратують??? В мене пристойних не слів, літер пристойних, щоб не з прапорщицького неперекладного фольклору, не знаходиться… Піду я. До Цуцилії своєї. Вона мені там місце гріє! Ви там як? Цілі?
    149переглядів
  • 😳 «Ставилися гірше, ніж до полонених росіян»: на Черкащині ТЦК повторно мобілізувало ветерана війни, «вручну» скасувавши його бронювання, - ЗМІ.
    Ветерана Олександра Кислинського незаконно бусифікували ТЦК, тримали в жахливих умовах, змусили його керівника на роботі скасувати бронювання, а самого військового – підписати новий контракт.
    «З 2022 року я був добровольцем. Майже два роки був учасником бойових дій і в Авдіївці, і в Бахмуті – це не найпростіші напрямки. І повернувся в країну, де по телевізору розповідають, які наші хлопчики молодці, «котики», а до мене ставлення гірше, ніж до військовополонених росіян. Я не розумію, навіщо щось робити для країни, де тебе не вважають за людину», – каже Олександр Кислинський.

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    😳 «Ставилися гірше, ніж до полонених росіян»: на Черкащині ТЦК повторно мобілізувало ветерана війни, «вручну» скасувавши його бронювання, - ЗМІ. Ветерана Олександра Кислинського незаконно бусифікували ТЦК, тримали в жахливих умовах, змусили його керівника на роботі скасувати бронювання, а самого військового – підписати новий контракт. «З 2022 року я був добровольцем. Майже два роки був учасником бойових дій і в Авдіївці, і в Бахмуті – це не найпростіші напрямки. І повернувся в країну, де по телевізору розповідають, які наші хлопчики молодці, «котики», а до мене ставлення гірше, ніж до військовополонених росіян. Я не розумію, навіщо щось робити для країни, де тебе не вважають за людину», – каже Олександр Кислинський. https://t.me/Ukraineaboveallelse
    160переглядів
  • Збір триває - тиждень сто п'ятдесять дев'ятий ***159***
    1516 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/
    На рахунок ПриватБанку надійшло - 2 000 грн., 5 переказів велика вдячність: Лілія Станкевич, "Котики", Бойків Оля, Марія Дида-Шоробура, Ганна Бушко. Баланс на зараз 12 000 грн.
    На рахунок МоноБанку надійшло - 5 500 грн., 15 переказів. Дякую: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Halyna Popyk, "донатери", "Котики", Оксана, Зайцева Олена, Ігор Чорний, Nadya Mulyarska, Ігор Попков, Vladimir Viniukov, Ганна Попик, Дмитро Дідух, Вадим Потіцький, Андрій Галушко. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 52 500 грн. Добавилось за тиждень 7 500 грн. Зараз наш баланс 64 500 грн.
    Нам ще потрібно 5 500 грн щоб закрити запит підрозділу БПЛА 15 бригади НГУ "Кара-Даг" для купівлі антени підсилення сигналу.
    Сьогодні кожний з нас воїн,
    Сьогодні кожний з нас волонтер,
    Ціль у нас одна Перемога України
    Зусилля усі для допомоги захисникам!
    PayPal [email protected]
    євро PL19102010264086000020648837
    злотi PL17102010263947000020648839
    Приват: 5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    mono: 5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    День звіту день донатів
    #DonateIs...
    Збір триває - тиждень сто п'ятдесять дев'ятий ***159*** 1516 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 2 000 грн., 5 переказів велика вдячність: Лілія Станкевич, "Котики", Бойків Оля, Марія Дида-Шоробура, Ганна Бушко. Баланс на зараз 12 000 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 5 500 грн., 15 переказів. Дякую: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Halyna Popyk, "донатери", "Котики", Оксана, Зайцева Олена, Ігор Чорний, Nadya Mulyarska, Ігор Попков, Vladimir Viniukov, Ганна Попик, Дмитро Дідух, Вадим Потіцький, Андрій Галушко. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 52 500 грн. Добавилось за тиждень 7 500 грн. Зараз наш баланс 64 500 грн. Нам ще потрібно 5 500 грн щоб закрити запит підрозділу БПЛА 15 бригади НГУ "Кара-Даг" для купівлі антени підсилення сигналу. Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg День звіту день донатів #DonateIs...
    341переглядів
  • Зустріч із Самотністю

    Самотність — це щось на кшталт незваного гостя. Того самого, який приходить без попередження, сідає на диван, з’їдає твоє печиво і ще й мовчить так виразно, що хочеться ввімкнути телевізор, радіо і сусідський перфоратор одночасно.

    Пам’ятаю свій перший “серйозний” вечір наодинці.

    — Ну що, — сказав я сам собі, зачиняючи двері, — сьогодні ми з тобою проведемо час разом.

    — “Ми”? — відгукнувся внутрішній голос. — Ти серйозно зараз множину вживаєш?

    — Не придирайся, — відповів я. — Просто… буде нормально.

    Через десять хвилин я вже ходив по квартирі, як детектив без справи. Відкрив холодильник.

    — Може, ти хочеш їсти? — запитав я себе.

    — Ти питав це п’ять хвилин тому.

    — Ну а раптом відповідь змінилась.

    Холодильник мовчав. Я теж.

    І ось у цей момент я вперше відчув: самотність не кричить. Вона дивиться. Спокійно так, уважно. Наче каже: “Ну що, поговоримо?”

    — А про що з тобою говорити? — буркнув я.

    — Про тебе, — відповіла вона. — Ти ж у себе є?

    — Є… здається.

    Спочатку було дивно. Мій мозок, звиклий до постійного шуму, почав панікувати:

    — Увага! Тиша! Повторюю: тиша! Вжити заходів!

    Я включив музику.

    — Не хитруй, — сказала самотність. — Я все одно тут.

    Я вимкнув.

    — Добре, — зітхнув я. — І що ти від мене хочеш?

    — Нічого, — відповіла вона. — Просто будь.

    Це “просто будь” звучало підозріло. Як інструкція без інструкції.

    Я сів. Потім встав. Потім знову сів.

    — Я не вмію просто бути, — чесно зізнався я.

    — А ти спробуй, — сказала самотність. — Без ролей. Без глядачів. Без аплодисментів.

    І тут почалося найцікавіше.

    Виявилось, що без глядачів я трохи інший. Менше герой, більше… я. Я почав згадувати речі, які давно відклав “на потім”. Думки повилазили, як коти з підвалу після дощу.

    — Слухай, — сказав я сам собі, — а чого ти насправді хочеш?

    — Від життя чи зараз? — уточнив внутрішній голос.

    — Почнемо з простого.

    — Чаю, — відповів я.

    — Ну хоч щось конкретне.

    Я зробив чай. Сів біля вікна.

    І раптом — без жодного попередження — стало… добре.

    Не “вау, я на вершині світу”, а тихо добре. Як коли знаходиш у кишені гроші, про які забув. Або коли батарея телефону раптом не розряджається на 3%.

    — Це що зараз було? — запитав я.

    — Це ти, — відповіла самотність. — Без зайвого.

    — І що, так можна було?

    — Завжди можна було. Просто ти тікав.

    Я замислився.

    — Виходить, ти не ворог?

    — Я взагалі-то нею ніколи і не була, — трохи образилась самотність. — Це ти мене так назвав.

    — Ну вибач, — сказав я. — Просто ти приходиш без попередження.

    — А ти спробуй сам мене запросити, — відповіла вона.

    Це прозвучало як виклик.

    Наступного дня я спеціально не написав нікому першим. Не включив нічого зайвого. Просто залишився наодинці.

    — Ну що, — сказав я, — приходь.

    — Я вже тут, — відповіла самотність.

    І цього разу вона не була незручною. Вона була… затишною. Як старий светр, який трохи дивний, але найтепліший.

    — Знаєш, — сказав я, — з тобою навіть не нудно.

    — А я і не для нудьги, — відповіла вона. — Я для розмови, яку ти уникав.

    — І для чаю?

    — І для чаю теж.

    Я засміявся.

    І тоді до мене дійшло: вміти приймати самотність — це не про те, щоб героїчно страждати в тиші, дивлячись у стелю, як у драматичному фільмі. Це про те, щоб раптом виявити: ти сам собі цілком нормальна компанія.

    — Слухай, — сказав я, — а якщо я звикну до тебе, я не стану дивним?

    — Ти вже дивний, — чесно відповіла самотність. — Просто тепер тобі з цим комфортно.

    — Справедливо.

    І знаєш що? У цьому є якийсь особливий кайф. Коли ти не залежиш від того, чи є поруч хтось, щоб почуватися добре. Коли тиша не лякає, а запрошує. Коли вечір наодинці — це не “ой, знову нікого нема”, а “о, нарешті час для себе”.

    — То ти дар? — запитав я наостанок.

    Самотність трохи помовчала, ніби роблячи паузу для ефекту.

    — Я інструмент, — сказала вона. — Але в правильних руках — так, дар.

    Я кивнув.

    — Ну що ж, — сказав я, піднімаючи чашку чаю, — тоді давай працювати разом.

    — Давай, — усміхнулась тиша.
    Зустріч із Самотністю Самотність — це щось на кшталт незваного гостя. Того самого, який приходить без попередження, сідає на диван, з’їдає твоє печиво і ще й мовчить так виразно, що хочеться ввімкнути телевізор, радіо і сусідський перфоратор одночасно. Пам’ятаю свій перший “серйозний” вечір наодинці. — Ну що, — сказав я сам собі, зачиняючи двері, — сьогодні ми з тобою проведемо час разом. — “Ми”? — відгукнувся внутрішній голос. — Ти серйозно зараз множину вживаєш? — Не придирайся, — відповів я. — Просто… буде нормально. Через десять хвилин я вже ходив по квартирі, як детектив без справи. Відкрив холодильник. — Може, ти хочеш їсти? — запитав я себе. — Ти питав це п’ять хвилин тому. — Ну а раптом відповідь змінилась. Холодильник мовчав. Я теж. І ось у цей момент я вперше відчув: самотність не кричить. Вона дивиться. Спокійно так, уважно. Наче каже: “Ну що, поговоримо?” — А про що з тобою говорити? — буркнув я. — Про тебе, — відповіла вона. — Ти ж у себе є? — Є… здається. Спочатку було дивно. Мій мозок, звиклий до постійного шуму, почав панікувати: — Увага! Тиша! Повторюю: тиша! Вжити заходів! Я включив музику. — Не хитруй, — сказала самотність. — Я все одно тут. Я вимкнув. — Добре, — зітхнув я. — І що ти від мене хочеш? — Нічого, — відповіла вона. — Просто будь. Це “просто будь” звучало підозріло. Як інструкція без інструкції. Я сів. Потім встав. Потім знову сів. — Я не вмію просто бути, — чесно зізнався я. — А ти спробуй, — сказала самотність. — Без ролей. Без глядачів. Без аплодисментів. І тут почалося найцікавіше. Виявилось, що без глядачів я трохи інший. Менше герой, більше… я. Я почав згадувати речі, які давно відклав “на потім”. Думки повилазили, як коти з підвалу після дощу. — Слухай, — сказав я сам собі, — а чого ти насправді хочеш? — Від життя чи зараз? — уточнив внутрішній голос. — Почнемо з простого. — Чаю, — відповів я. — Ну хоч щось конкретне. Я зробив чай. Сів біля вікна. І раптом — без жодного попередження — стало… добре. Не “вау, я на вершині світу”, а тихо добре. Як коли знаходиш у кишені гроші, про які забув. Або коли батарея телефону раптом не розряджається на 3%. — Це що зараз було? — запитав я. — Це ти, — відповіла самотність. — Без зайвого. — І що, так можна було? — Завжди можна було. Просто ти тікав. Я замислився. — Виходить, ти не ворог? — Я взагалі-то нею ніколи і не була, — трохи образилась самотність. — Це ти мене так назвав. — Ну вибач, — сказав я. — Просто ти приходиш без попередження. — А ти спробуй сам мене запросити, — відповіла вона. Це прозвучало як виклик. Наступного дня я спеціально не написав нікому першим. Не включив нічого зайвого. Просто залишився наодинці. — Ну що, — сказав я, — приходь. — Я вже тут, — відповіла самотність. І цього разу вона не була незручною. Вона була… затишною. Як старий светр, який трохи дивний, але найтепліший. — Знаєш, — сказав я, — з тобою навіть не нудно. — А я і не для нудьги, — відповіла вона. — Я для розмови, яку ти уникав. — І для чаю? — І для чаю теж. Я засміявся. І тоді до мене дійшло: вміти приймати самотність — це не про те, щоб героїчно страждати в тиші, дивлячись у стелю, як у драматичному фільмі. Це про те, щоб раптом виявити: ти сам собі цілком нормальна компанія. — Слухай, — сказав я, — а якщо я звикну до тебе, я не стану дивним? — Ти вже дивний, — чесно відповіла самотність. — Просто тепер тобі з цим комфортно. — Справедливо. І знаєш що? У цьому є якийсь особливий кайф. Коли ти не залежиш від того, чи є поруч хтось, щоб почуватися добре. Коли тиша не лякає, а запрошує. Коли вечір наодинці — це не “ой, знову нікого нема”, а “о, нарешті час для себе”. — То ти дар? — запитав я наостанок. Самотність трохи помовчала, ніби роблячи паузу для ефекту. — Я інструмент, — сказала вона. — Але в правильних руках — так, дар. Я кивнув. — Ну що ж, — сказав я, піднімаючи чашку чаю, — тоді давай працювати разом. — Давай, — усміхнулась тиша.
    2
    640переглядів
  • ЗОЛОТО Й БЛАКИТЬ

    Пшеничне поле золотом взяло́ся,
    І вітер котить хвилі золоті,
    Торкнулось неба, на межі́ зійшлося,
    Немов за це молились всі святі́.

    Пшеничне поле золотом постало,
    Налитий колос золотом сповна,
    На нього небо вдалині упало,
    Їх не розлу́чить клята ця війна.

    Пшеничне поле золотом встелилось,
    До неба колоски з землі тяглись,
    З’єднались вмить, усе умить змінилось,
    Вкраїнським стягом славно простяглись.

    Пшеничне поле з золотим колоссям,
    І синє небо, наче те рядно,
    Їм поєднатись саме так вдало́ся,
    Постати стягом їм було́ дано́.

    Пшеничне поле в зо́лоті скупалось,
    Над ним повисли небеса-блакить.
    Так золото з блакиттю поєдналось,
    Воно, мов стяг вкраїнський, майорить.

    Пшеничне поле в золото вдягнулось,
    А для прикраси вибрало блакить,
    З’єдналось з небом, стягом розгорнулось,
    І цьо́му стягу й Україні жить.

    23.08.2024 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
    ID: 1020818
    ЗОЛОТО Й БЛАКИТЬ Пшеничне поле золотом взяло́ся, І вітер котить хвилі золоті, Торкнулось неба, на межі́ зійшлося, Немов за це молились всі святі́. Пшеничне поле золотом постало, Налитий колос золотом сповна, На нього небо вдалині упало, Їх не розлу́чить клята ця війна. Пшеничне поле золотом встелилось, До неба колоски з землі тяглись, З’єднались вмить, усе умить змінилось, Вкраїнським стягом славно простяглись. Пшеничне поле з золотим колоссям, І синє небо, наче те рядно, Їм поєднатись саме так вдало́ся, Постати стягом їм було́ дано́. Пшеничне поле в зо́лоті скупалось, Над ним повисли небеса-блакить. Так золото з блакиттю поєдналось, Воно, мов стяг вкраїнський, майорить. Пшеничне поле в золото вдягнулось, А для прикраси вибрало блакить, З’єдналось з небом, стягом розгорнулось, І цьо́му стягу й Україні жить. 23.08.2024 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024 ID: 1020818
    214переглядів
  • ХРИСТОС ВОСКРЕС !!!
    ВОІСТИНУ ВОСКРЕС !!!
    Всіх @читачі із святом, Великодній звіт - тиждень сто п'ятдесять восьмий ***158***
    1509 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/
    На рахунок ПриватБанку надійшло - 3 000 грн., 5 переказів велика вдячність: Анна Бабич, Марина Николенко, Лілія Станкевич, Людмила, "Котики". Баланс на зараз 10 000 грн.
    На рахунок МоноБанку надійшло - 11 000 грн., 14 переказів. Дякую: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Halyna Popyk, Nadezhda Boyar, "донатери", "Котики", Олена Д., Леся Т., Зайцева Олена, Ігор Чорний, Nadya Mulyarska, Vladimir Viniukov велика вдячність Нілі та Богдаду Бодревич за донат - 100 євро, ці гроші пішли для підтримку дружнього збору Артема Пахомова на підготовку авто 704 ОБрРХБЗ для виїзду на Схід. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 47 000 грн. Добавилось за тиждень 14 000 грн +100 євро. Зараз наш баланс 57 000 грн.
    Нам ще потрібно 13 тисяч грн щоб закрити запит підрозділу БПЛА 15 бригади НГУ "Кара-Даг" для купівлі антени підсилення сигналу.
    Сьогодні кожний з нас воїн,
    Сьогодні кожний з нас волонтер,
    Ціль у нас одна Перемога України
    Зусилля усі для допомоги захисникам!
    PayPal [email protected]
    євро PL19102010264086000020648837
    злотi PL17102010263947000020648839
    Приват: 5168745111258668
    IBAN: UA923052990000026207743673341
    https://next.privat24.ua/send/czhpg
    https://choko.link/taras_yarosh
    mono: 5375411205154011
    IBAN: UA883220010000026202335474676
    https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg
    День звіту день донатів
    #DonateIs...
    ХРИСТОС ВОСКРЕС !!! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС !!! Всіх @читачі із святом, Великодній звіт - тиждень сто п'ятдесять восьмий ***158*** 1509 день російської повномаштабної війни проти України https://timeofwar.in.ua/ На рахунок ПриватБанку надійшло - 3 000 грн., 5 переказів велика вдячність: Анна Бабич, Марина Николенко, Лілія Станкевич, Людмила, "Котики". Баланс на зараз 10 000 грн. На рахунок МоноБанку надійшло - 11 000 грн., 14 переказів. Дякую: "донатерам" сайту donater.com.ua https://donater.com.ua Максим Агарков https://linktr.ee/vo1dee, Vova Vysotskyi, Артем Пахомов, Halyna Popyk, Nadezhda Boyar, "донатери", "Котики", Олена Д., Леся Т., Зайцева Олена, Ігор Чорний, Nadya Mulyarska, Vladimir Viniukov велика вдячність Нілі та Богдаду Бодревич за донат - 100 євро, ці гроші пішли для підтримку дружнього збору Артема Пахомова на підготовку авто 704 ОБрРХБЗ для виїзду на Схід. Статиска по зборам за посиланням https://donater.com.ua/u/taras_yarosh. Зараз у "банках" 47 000 грн. Добавилось за тиждень 14 000 грн +100 євро. Зараз наш баланс 57 000 грн. Нам ще потрібно 13 тисяч грн щоб закрити запит підрозділу БПЛА 15 бригади НГУ "Кара-Даг" для купівлі антени підсилення сигналу. Сьогодні кожний з нас воїн, Сьогодні кожний з нас волонтер, Ціль у нас одна Перемога України Зусилля усі для допомоги захисникам! PayPal [email protected] євро PL19102010264086000020648837 злотi PL17102010263947000020648839 Приват: 5168745111258668 IBAN: UA923052990000026207743673341 https://next.privat24.ua/send/czhpg https://choko.link/taras_yarosh mono: 5375411205154011 IBAN: UA883220010000026202335474676 https://send.monobank.ua/jar/3jDJbi56Rg День звіту день донатів #DonateIs...
    1
    1коментарів 635переглядів
  • #котики окупованих міст.
    Частина 1. Бердянськ
    https://t.me/lokatormedia

    https://t.me/Ukraineaboveallelse
    #котики окупованих міст. Частина 1. Бердянськ https://t.me/lokatormedia https://t.me/Ukraineaboveallelse
    140переглядів
  • СИВИЙ ДНІПРО І ПЕРЛИНА СТЕПУ

    Наш сивий Дніпро, який котить все хвилі
    Й Херсонщину рідну віки напува,
    А ті береги йому рідні і милі,
    Ні миті без ду́мки про них не бува.

    Страждальна Херсонщина, степу перлина
    Палає в вогні і в воді потопа,
    Молитва благальна все чується, лине,
    Бо ворог-ординець по ній все ступа.

    Наш сивий Дніпро ра́зом з нами ридає,
    Болить його дуже цей край степови́й,
    Він хвилі все ко́тить, а край цей страждає.
    Настав для Херсонщини час надтяжкий.

    Як боляче це… Ой, як боляче, люди!
    За що українцям пізнати таке?
    А мріє ж ординець осісти усюди,
    Й життя аби кожен пізнав з нас гірке.

    Наш сивий Дніпро несе во́ди із горем,
    Болить його дуже Херсонський наш край,
    То ж він напуває землицю ту з болем,
    Що мовить йому: «Ти мене не лишай!».

    Благає землиця, благає страждальна,
    Бо лівий весь берег в руках сатани,
    І топче, й гноби́ть та потвора безжальна…
    Й нема цьо́му краю, як краю війни́.

    07.04.2026 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026
    ID: 1060482
    СИВИЙ ДНІПРО І ПЕРЛИНА СТЕПУ Наш сивий Дніпро, який котить все хвилі Й Херсонщину рідну віки напува, А ті береги йому рідні і милі, Ні миті без ду́мки про них не бува. Страждальна Херсонщина, степу перлина Палає в вогні і в воді потопа, Молитва благальна все чується, лине, Бо ворог-ординець по ній все ступа. Наш сивий Дніпро ра́зом з нами ридає, Болить його дуже цей край степови́й, Він хвилі все ко́тить, а край цей страждає. Настав для Херсонщини час надтяжкий. Як боляче це… Ой, як боляче, люди! За що українцям пізнати таке? А мріє ж ординець осісти усюди, Й життя аби кожен пізнав з нас гірке. Наш сивий Дніпро несе во́ди із горем, Болить його дуже Херсонський наш край, То ж він напуває землицю ту з болем, Що мовить йому: «Ти мене не лишай!». Благає землиця, благає страждальна, Бо лівий весь берег в руках сатани, І топче, й гноби́ть та потвора безжальна… Й нема цьо́му краю, як краю війни́. 07.04.2026 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2026 ID: 1060482
    1
    250переглядів
Більше результатів