❗️ Як виглядає турнірна таблиця УПЛ перед матчем за лідерство ЛНЗ – Шахтар

У вік-енд відбулися поєдинки 23-го туру Української Прем'єр-ліги. Гру ЛНЗ – Шахтар винесено на понеділок, 13 квітня.

⚽️ Динамо зазнало другої поразки поспіль, поступившись Металісту 1925 (0:1), Полісся на виїзді обіграло Полтаву (4:0).

ЛНЗ та Шахтар набрали по 50 очок, однак гірники мають гру в запасі. У ключовому матчі цих команд 13 квітня о 13:00 визначиться лідер УПЛ.

Топ-6 УПЛ: ЛНЗ, Шахтар (по 50 очок), Полісся (46), Динамо (41), Металіст 1925 (38), Кривбас (37).

У небезпечній зоні: Кудрівка (21), Рух (20), Олександрія (12), Полтава (10).

⚽️ Українська Прем'єр-ліга. 23-й тур
10.04. 13:00. Полтава – Полісся – 0:4
10.04. 18:00. Рух – Колос – 1:1
11.04. 13:00. Карпати – Олександрія – 2:0
11.04. 15:30. Металіст 1925 – Динамо – 1:0
11.04. 18:00. Верес – Оболонь – 2:0
12.04. 13:00. Кудрівка – Кривбас – 1:2
12.04. 15:30. Зоря – Епіцентр – 1:0
13.04. 13:00. ЛНЗ – Шахтар
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @топові прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

23-ий тур УПЛ у розпалі

⚽️ У суботу одразу три матчі: "Карпати" після сенсаційної перемоги над "Динамо" прийматимуть аутсайдера "Олександрію", "Металіст 1925" спробує нав'язати боротьбу киянам, а "Верес" і "Оболонь" вирішуватимуть власні завдання.

Напередодні тур стартував розгромом "Полтави" у виконанні "Полісся" 4:0 і нічиєю "Руха" й "Колоса" 1:1.
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football @читачі @топові прихильники
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Він вижив у депортації, вирвався з рук гестапо, воював проти двох режимів — і загинув через зраду. Історія Дмитра Білінчука «Хмари».

Дмитро Білінчук народився у 1919 році в гуцульському селі Ільці — серед гір, де життя було простим, але гідним. Велика родина, праця, традиції — усе це формувало характер, який згодом витримає значно більше, ніж звичайне сільське життя.

Йому було трохи за двадцять, коли радянська влада прийшла в Карпати не лише з новими порядками, а й зі страхом. У 1940 році його родину депортували до Сибіру, в Красноярський край. Це була типова доля для тисяч українських сімей — нічні обшуки, вагони, невідомість.

Але Дмитра серед них не було.

Його врятувала випадковість — у той момент він був поза домом. І саме ця випадковість стала точкою неповернення. Він уже не міг просто жити, знаючи, що сталося з його родиною.

Він обрав боротьбу.

Спочатку — проти радянської влади. Він організовує невеликий загін, проводить диверсійні акції, діє обережно, але рішуче. Та війна швидко змінює обставини: на зміну одній окупації приходить інша.

Німецька.

І тут Білінчук не змінює позиції. Для нього ворог — це будь-яка влада, яка приходить на його землю не по праву.

У 1942 році в рідних Ільцях стається подія, яка робить його мішенню для окупантів: під час сутички він застрелює коменданта поліції. Відтоді його шукають. Його вистежують. Його знаходять.

Гестапо арештовує його.

Здавалось би, кінець.

Але ні.

Дорогою до Коломиї відбувається те, що більше нагадує сцену з кіно: побратими влаштовують засідку і відбивають його з рук німців. Це був не просто порятунок — це був сигнал: він не сам.

У 1943 році Дмитро вступає до ОУН. Проходить військовий вишкіл у старшинській школі УПА «Олені» — одному з ключових центрів підготовки командирів. Там формується не лише боєць, а й лідер.

І вже невдовзі він стає таким.

Спершу — чотовим, а згодом, у 1944 році, очолює сотню імені Богдана Хмельницького в курені «Перемога». Його псевдо — «Хмара». Символічно: він з’являється зненацька, діє швидко і зникає, залишаючи після себе лише слід.

Після завершення активних бойових дій його боротьба не закінчується — вона змінює форму.

З 1946 року він працює у Службі безпеки ОУН на Косівщині. Це вже не фронт, а підпілля: постійна небезпека, перевірка кожного слова, кожного кроку. Там, де ворог часто ближче, ніж здається.

У 1949 році він бере участь у ризикованому рейді до Румунії разом із відділом УПА. Два тижні переходів, конспірації, роботи серед населення. Це була спроба донести правду про українську боротьбу за межі Радянського Союзу.

Але найбільша небезпека чекала не в лісі і не в бою.

А серед своїх.

У 1952 році через зраду одного з підпільників Дмитро Білінчук потрапляє в полон. Для людей його рівня це означало лише одне — довгі допити, тиск, спроби зламати.

І кінець.

8 квітня 1953 року в Лук’янівській тюрмі в Києві його розстріляли разом із побратимами.

Йому було трохи за тридцять.

Він не залишив після себе книжок чи гучних заяв. Його ім’я не стало символом для мас. Але його життя — це концентрат тієї боротьби, яку вели тисячі невідомих.

Він пережив депортацію, уникав арештів, виривався з полону, воював проти двох режимів — і зрештою загинув через зраду.

Не зламавшись.

І, можливо, саме в цьому його головна сила.

Бо історію творять не лише ті, про кого пишуть підручники.

А й ті, хто мовчки тримався до кінця.

Він вижив у депортації, вирвався з рук гестапо, воював проти двох режимів — і загинув через зраду. Історія Дмитра Білінчука «Хмари».

Дмитро Білінчук народився у 1919 році в гуцульському селі Ільці — серед гір, де життя було простим, але гідним. Велика родина, праця, традиції — усе це формувало характер, який згодом витримає значно більше, ніж звичайне сільське життя.

Йому було трохи за двадцять, коли радянська влада прийшла в Карпати не лише з новими порядками, а й зі страхом. У 1940 році його родину депортували до Сибіру, в Красноярський край. Це була типова доля для тисяч українських сімей — нічні обшуки, вагони, невідомість.

Але Дмитра серед них не було.

Його врятувала випадковість — у той момент він був поза домом. І саме ця випадковість стала точкою неповернення. Він уже не міг просто жити, знаючи, що сталося з його родиною.

Він обрав боротьбу.

Спочатку — проти радянської влади. Він організовує невеликий загін, проводить диверсійні акції, діє обережно, але рішуче. Та війна швидко змінює обставини: на зміну одній окупації приходить інша.

Німецька.

І тут Білінчук не змінює позиції. Для нього ворог — це будь-яка влада, яка приходить на його землю не по праву.

У 1942 році в рідних Ільцях стається подія, яка робить його мішенню для окупантів: під час сутички він застрелює коменданта поліції. Відтоді його шукають. Його вистежують. Його знаходять.

Гестапо арештовує його.

Здавалось би, кінець.

Але ні.

Дорогою до Коломиї відбувається те, що більше нагадує сцену з кіно: побратими влаштовують засідку і відбивають його з рук німців. Це був не просто порятунок — це був сигнал: він не сам.

У 1943 році Дмитро вступає до ОУН. Проходить військовий вишкіл у старшинській школі УПА «Олені» — одному з ключових центрів підготовки командирів. Там формується не лише боєць, а й лідер.

І вже невдовзі він стає таким.

Спершу — чотовим, а згодом, у 1944 році, очолює сотню імені Богдана Хмельницького в курені «Перемога». Його псевдо — «Хмара». Символічно: він з’являється зненацька, діє швидко і зникає, залишаючи після себе лише слід.

Після завершення активних бойових дій його боротьба не закінчується — вона змінює форму.

З 1946 року він працює у Службі безпеки ОУН на Косівщині. Це вже не фронт, а підпілля: постійна небезпека, перевірка кожного слова, кожного кроку. Там, де ворог часто ближче, ніж здається.

У 1949 році він бере участь у ризикованому рейді до Румунії разом із відділом УПА. Два тижні переходів, конспірації, роботи серед населення. Це була спроба донести правду про українську боротьбу за межі Радянського Союзу.

Але найбільша небезпека чекала не в лісі і не в бою.

А серед своїх.

У 1952 році через зраду одного з підпільників Дмитро Білінчук потрапляє в полон. Для людей його рівня це означало лише одне — довгі допити, тиск, спроби зламати.

І кінець.

8 квітня 1953 року в Лук’янівській тюрмі в Києві його розстріляли разом із побратимами.

Йому було трохи за тридцять.

Він не залишив після себе книжок чи гучних заяв. Його ім’я не стало символом для мас. Але його життя — це концентрат тієї боротьби, яку вели тисячі невідомих.

Він пережив депортацію, уникав арештів, виривався з полону, воював проти двох режимів — і зрештою загинув через зраду.

Не зламавшись.

І, можливо, саме в цьому його головна сила.

Бо історію творять не лише ті, про кого пишуть підручники.

А й ті, хто мовчки тримався до кінця.

"Карпати" на виїзді перемагають "Динамо" та вперше у цьому сезоні здобувають 3-тю перемогу поспіль!

Трансляції матчів гандбольної Суперліги
Ужгород | СК Юність
16:30 «Карпати» - «Спартак-Київ»
https://www.youtube.com/watch?v=6bT16V6pieU
18:30 «Донбас» - «Авіа-Грейд-Константа»
https://www.youtube.com/watch?v=qAOpZSupZnQ
Одеса | СК ОНПУ
16:30 «Одеса» - «Хмельницький»
https://www.youtube.com/watch?v=J1H-CtgLaW0
Полтава | СК ГУНП
17:00 «Динамо-Академія» - «Мотор»
(матч буде показаний в запису)
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
#world_sport #спорт @Brovarysport @sports #спорт_sports #brovarysport #Новини_звідусіль #Новини_news #world_news #interesting_news

❗️ Турнірна таблиця УПЛ. ЛНЗ та Шахтар – на вершині перед паузою у чемпіонаті
У вікенд відбулися поєдинки 21-го туру Української Прем’єр-ліги. Було зіграно 7 матчів, які розпочали заключну третину дистанції сезону УПЛ.

⚽️ На вершині – двовладдя. Черкаський ЛНЗ переграв львівський Рух (2:1) і випереджає Шахтар за додатковими показниками. Динамо на виїзді розгромило Олександрію (5:0), а Полісся завдало поразки Кудрівці (2:0).

Топ-8 УПЛ: ЛНЗ, Шахтар (по 47 очок), Полісся (42), Динамо (41), Кривбас, Металіст 1925 (по 34), Колос (32), Зоря (28).

У небезпечній зоні: Епіцентр (20), Рух (19), Олександрія (11), Полтава (9).

Українська Прем’єр-ліга. 21-й тур
18.03. 18:00. Кудрівка – Полісся – 0:2
19.03. 13:00. Олександрія – Динамо – 0:5
19.03. 18:00. Металіст 1925 – Полтава – 2:0
21.03. 13:00. Кривбас – Епіцентр – 2:1
21.03. 15:30. Рух – ЛНЗ – 1:2
22.03. 15:30. Верес – Колос – 0:1
22.03. 18:00. Карпати – Оболонь – 4:0
Матч Зоря – Шахтар перенесено
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

❗️ Сьогодні – два матчі 21-го туру УПЛ

Продовжується 21-й тур Української Прем'єр-ліги

⚽️ 21 березня зіграють: 13:00. Кривбас – Епіцентр, 15:30. Рух – ЛНЗ

Топ-8 УПЛ: Шахтар (47 очок), ЛНЗ (44), Полісся (42), Динамо (41), Металіст 1925 (34), Кривбас (31), Колос (29), Зоря (28)

УПЛ. 21-й тур

18 березня (середа)
18:00. Кудрівка – Полісся – 0:2

19 березня (четвер)
13:00. Олександрія – Динамо – 0:5
18:00. Металіст 1925 – Полтава – 2:0

21 березня (субота)
13:00. Кривбас – Епіцентр
15:30. Рух – ЛНЗ

22 березня (неділя)
15:30. Верес – Колос
18:00. Карпати – Оболонь

Перенесено
Зоря – Шахтар
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Снігові кучугури та мороз -8°! Справжня зима повернулася в Українські Карпати.

https://t.me/Ukraineaboveallelse

❗️ Сім мільйонів. Стало відомо, на яких умовах Йовічевіч може очолити Карпати

Як стало відомо Sport.ua, у випадку відставки в квітні головного тренера «Карпат» Франа Фернандеса його тимчасово замінить до кінця сезону один з помічників – Сергій Лавриненко.

Серед потенційних фахівців, котрі можуть очолити влітку «Карпати», якщо іспанського коуча таки буде звільнено, найчастіше називають кілька претендентів, зокрема, хорвата Ігора Йовічевіча.

За наявною інформацією, Йовічевіч дасть згоду повернутися до керма «Карпат», якщо його тренерський штаб буде мати зарплату – 2 мільйони євро на сезон й ще за умови виділення 5 мільйонів євро на трансфери.
#Український_футбол #ukraine #Brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #футбол_football @футбол_football
ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport