🛷🇺🇦⚡️Обергоф знову у центрі уваги: заключний етап Кубка світу перед Олімпійськими іграми та історична прем'єра змішаного Євро 😎Вже вдруге у поточному сезоні німецький Обергоф стає ареною для найсильніших санкарів планети. 23–24 січня на трасі «LOTTO Thüringen Eisarena» пройде 7-й етап Кубка світу. 🇩🇪Цікаво, що цей старт мав відбутися у баварському Кенігзеє, але через технічні проблеми з системою охолодження на трасі, що перебуває на реконструкції, змагання перенесли до вже знайомого атлетам Обергофа. До Тюрингії з’їхалася рекордна кількість учасників: 133 атлети (101 екіпаж) із 21 країни світу. 🤩У суботу вдень відбудеться історична подія — 1-й змішаний чемпіонат Європи. Це абсолютно новий формат, де в межах однієї гонки результати європейських команд визначать перших в історії чемпіонів континенту в змішаних дисциплінах. 🙌Особливість формату полягає у тому, що у змішаних заїздах можуть формуватися навіть інтернаціональні екіпажі, що дає шанс на медалі представникам країн, які не мають повного складу команди. 👥 Склад збірної України на етапі в Обергофі: Антон Дукач, Андрій Мандзій, Юліанна Туницька, Олена Смага, Олена Стецків, Олександра Мох, Назарій Качмар, Ігор Гой, Максим Панчук, Андрій Муц, Даниїл Марціновський, Богдан Бабура. 🗓Розклад стартів (Трансляція — Eurosport): 🔹П'ятниця, 23 січня 🕐11:05 — Чоловіки, одномісні сани 🕐12:30 — Жінки, одномісні сани 🔹Субота, 24 січня 🕐10:20 — Жінки, двомісні сани 🕐12:10 — Чоловіки, двомісні сани 🕐14:40 — Змішані одиночні сани 🕐16:10 — Змішані двомісні сани 😊Для нашої команди ці старти є надважливою перевіркою сил перед головною подією чотириріччя. Збірна України має у своєму активі рекордні 10 ліцензій на Олімпійські ігри в Мілані-Кортіні 2026, які стартують за два тижні. Бажаємо команді результативних заїздів!💙💛 ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #world_sport #спорт #Український_спорт @Brovarysport @sports #Brovary_sport #спорт_sports #brovarysport #interesting_news #олімпійськийспорт

🔫⛷🇺🇦Заключний старт перед Олімпіадою: підтримуємо українських біатлоністів у Нове Место! ⚡️Цього тижня чеська траса в Нове Место на Мораве приймає заключний етап Кубка світу перед головним стартом чотириріччя — Олімпійськими іграми. Для наших спортсменів це останній шанс перевірити змагальну форму та відшліфувати роботу на вогневих рубежах у змагальних умовах. 📍Нове Место на Мораве, Чехія 🗓22–25 січня 🖥Пряма трансляція на платформі «Суспільне Спорт», місцевих телеканалах «Суспільного». 📋Склад збірної України 👦Чоловіки: Віталій Мандзин, Богдан Борковський, Богдан Цимбал, Антон Дудченко, Тарас Лесюк. ❕Капітан і лідер команди Дмитро Підручний пропускає цей етап. Він вирушив до австрійського Обертілліаха для індивідуальної підготовки до Олімпіади. 👧Жінки: Юлія Джима, Христина Дмитренко, Олена Городна, Олександра Меркушина, Валерія Дмитренко. ❕Разом із командою до Чехії прибула Дарина Чалик, проте, за словами старшого тренера Миколи Зоца, вона залишиться у ролі запасної й не стартуватиме, оскільки продовжує відновлення після хвороби. 🎿У змагальній програмі: індивідуальні гонки, одиночна та класична змішані естафети, масстарти. 🙌 Хоча кваліфікаційний відбір на Олімпіаду вже завершено, у Нове Место триває запекла боротьба за очки в Кубок націй. На цьому етапі до заліку підуть результати трьох гонок для кожної статі (індивідуальна гонка та обидві естафети), тоді як масстарт на цей рейтинг не впливає. ℹ️Вища позиція в рейтингу дає стратегічну перевагу безпосередньо на Олімпійських іграх — право проводити пристрілку на найвигідніших установках. Це важливо зокрема й тому, що перші установки зазвичай краще захищені від бокового вітру конструкціями стадіону. Це дозволяє спортсменам краще «відчувати» гвинтівку та вносити точніші поправки. 📋Розподіл місць на вогневому рубежі відбувається блоками по 5 позицій: 🔹Команди, які перебувають на 1-5 позиціях рейтингу — отримують установки з 1 по 5; 🔸6-10 позиціях — установки з 6 по 10; 🔹11-15 позиціях — установки з 11 по 15; ...і так далі для кожної наступної п'ятірки. 🧐Наразі ситуація для нашої збірної наступна: 👦Чоловіки ведуть боротьбу за повернення до топ-10; 👧Жінки фокусуються на тому, щоб втриматися у топ-15 . Бажаємо нашим спортсменам влучності на вогневих рубежах та швидкої лижні!💙💛 #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

🔥 У Чехії затримали депутата від партії Порошенка Дмитра Шкаврітка, якого підозрюють у привласненні 2,5 млн грн із зарплатного фонду вчителів. Сам же депутатюшка — голова місцевого осередку партії «ЄС» у Тисменицькому районі Івано-Франківщини. За даними слідства, у 2021–2023 роках він працював бухгалтером одразу в трьох навчальних закладах, де підробляв платіжні відомості та системно нараховував собі завищені зарплати з фонду вчителів. Окрім цього, депутат фіктивно працевлаштував у ліцеї брата й сестру, а їхні зарплати забирав собі. Після викриття схеми Шкаврітко втік за кордон і був оголошений у міжнародний розшук. 8 грудня його затримали в Чехії під час звернення до державних органів — наразі він перебуває під вартою. І це вже не перші проблеми із законом у цього персонажа. За наявною інформацією, раніше Шкаврітко вже мав судимість за незаконний перетин державного кордону, однак тоді відбувся штрафом. Також правоохоронці розслідували щодо нього справу про конфлікт інтересів: перебуваючи на посаді секретаря сільради, він передав земельну ділянку своїй сестрі. Провадження було закрите у зв’язку зі спливом строків давності. М-да, потужна команда серед ваших однопартійців, Петре Олексійовичу: як не один чорт, що займався махінаціями з облігаціями та відмиванням грошей десь за кордоном, то тепер — якесь місцеве чучело з Франківщини, причетне до обкрадання вчителів. «Справжні патріоти», напевно, орієнтуються на свого лідера — як треба любити Батьківщину (і це я не про партію 😄). Хоча там теж свій «патріотизм», але чому вже не здивуєшся від "зубажінки". https://t.me/Ukraineaboveallelse

Вона прибула до Англії зі скринею сушеного листя, яке ніхто не зміг упізнати. З неї насміхалися через її «дивну португальську звичку». За триста років чаювання стане найбританськішою традицією з усіх можливих. І майже ніхто не згадає королеву, з якої все почалося. Травень 1662 року. Двадцятитрирічна Катерина Браганська сходить на берег у Портсмуті — бліда від морської хвороби, налякана, в чужій країні. Вона щойно перетнула небезпечні моря, щоб вийти заміж за чоловіка, якого ніколи не бачила: короля Англії Карла II. Її прибуття вважали провалом. Придворні дами перешіптувалися за віялами, розглядаючи її старомодні сукні та зачіску. Вона не говорила англійською. Вона була католичкою в країні, де зовсім нещодавно стратили короля і пролили ріки крові через віру. А її майбутній чоловік — чарівний і відкрито невірний Карл II — нібито одразу сказав радникам, що вона йому не подобається. Катерину відправили не заради кохання. Її відправили як частину угоди. Португалії був потрібен англійський флот для захисту колоній від Іспанії. Англії — гроші й території. Посаг Катерини був приголомшливим: Бомбей (нинішній Мумбаї), Танжер, торговельні привілеї та два мільйони португальських крон. Карл одружився з вигодою. Коханок залишив собі. Але разом із посагом вона привезла ще дещо — те, що двір вважав дивною курйозною річчю. Скриню з чаєм. У 1662 році чай в Англії був майже невідомий. Екзотичний напій із Китаю, знайомий лише небагатьом. А в Португалії, завдяки торговельним шляхам з Азією, його давно пили при дворі. Коли Катерина попросила подати їй на сніданок чай замість елю, придворні дами захихотіли: «Іноземна королева п’є гарячу воду з листям». Але вона була королевою. А королеви створюють звички. За кілька місяців знать почала наслідувати її «португальську дивакуватість». За кілька років чай став модним серед лондонської еліти. А у XVIII столітті перетворився на національний напій. Сьогодні британці випивають близько ста мільйонів чашок чаю на день — тому що колись одна самотня португальська принцеса тужила за смаком дому. Та чай був не єдиним її випробуванням. У Лондоні Катерина дізналася, що її чоловік уже має офіційну фаворитку — Барбару Вільєрс, леді Каслмейн. Красиву, безсоромну, впливову, матір кількох позашлюбних дітей короля. Коли Катерина вперше зустріла її при дворі й зрозуміла, ким вона є насправді, вона знепритомніла від приниження. Карл не приховував своїх зрад. Навпаки — він призначив Барбару фрейліною Катерини, змусивши королеву щодня бачити вагітну коханку власного чоловіка. Це було публічне приниження. Перед Катериною постав вибір: боротися чи терпіти. Вона обрала терпіння. Не як слабкість — а як стратегію. Вона була чужинкою, католичкою й бездітною королевою в країні, де від жінки чекали лише спадкоємця. Реальної влади вона не мала. Тому будувала її тихо. Вона таємно підтримувала католиків, переховувала священників і не зреклася своєї віри, попри величезний тиск. Вона принесла до Англії моду на мереживо, нові тканини й витончену елегантність. Вона привезла апельсини. І… столові виделки. (Так, тоді англійці ще часто їли руками.) І вона з гідністю витримувала нескінченний парад королівських коханок. Минули роки. Її звинувачували в безплідді. Її оглядали лікарі. Політики пошепки говорили про розлучення. Антикатолики називали це «карою Божою». Про одне не говорили вголос: У Карла було щонайменше чотирнадцять визнаних позашлюбних дітей. Проблема була не в ній. Вона це знала. І мовчала. Бо правда знищила б її остаточно. Вона вижила. Двадцять три роки при дворі, де виживали одиниці. Велику чуму. Велику пожежу Лондона. Змови, у яких її намагалися звинуватити в отруєнні короля й засудити до страти. Коли Карл II помирав у 1685 році, він попросив брата «бути добрим до Катерини». Після двадцяти трьох років публічних принижень він нарешті визнав, що вона була відданою, гідною і сильнішою, ніж здавалася. У 1692 році Катерина повернулася до Португалії й стала регенткою при своєму братові-королеві, довівши, що вміє правити. Просто Англія ніколи не дала їй такого шансу. Вона померла у 1705 році. Сьогодні мільйони британців п’ють чай, не знаючи, що вшановують португальську католицьку королеву, з якої колись насміхалися через її «чужоземні звички». Район Квінз у Нью-Йорку названо на її честь. А традиція чаю о п’ятій почалася зі скрині сушеного листя й упертого бажання не зникнути. Катерина Браганська не кричала. Не підіймала бунтів. Не вимагала поваги. Вона просто тихо назавжди змінила британську культуру — і вижила там, де її намагалися зламати. Іноді найреволюційніший вчинок — не зникнути. Вони сміялися з її португальського чаю. Тепер це символ Англії. І тепер ти знаєш, з чого все почалося. . . . (Цей матеріал має виключно інформаційний та художній характер. У разі виникнення додаткових питань звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів. Згадування торговельних марок не є рекламою чи співпрацею. Можливе використання відкритих джерел та елементів, створених за допомогою #AI.)

Пограбував пенсіонерку під приводом збору коштів на похорон чоловік у Києві🤯 Чоловік подзвонив до квартири 88-річної жінки та розповів, що збирає гроші на похорон для сусідки. Коли жінка дістала гаманець, він вихопив його та втік. Згодом з'ясувалося, що сусідка жива. Злодія затримала поліція, раніше він вже притягався до відповідальності за утримання наркопритону. Йому загрожує до 10 років в'язниці. #Новини_Україна #Київ_регіон #Київщина_новини #Київ_Київщина #Київські_новини #Kyiv_region #Kyiv #Kiev_news #кримінал

🤺⚡️🌎22-25 січня відбудеться Кубок світу з фехтування на шаблях. Змагатися будуть, як жінки, так і чоловіки, а прийматиме турнір виставковий комплекс Salt Palace Convention Center у Солт-Лейк-Сіті (США)🏆. 🇺🇦Україну на цих змаганнях представлятимуть 5 спортсменок та 5 спортсменів👆 ℹ️РОЗКЛАД ЗМАГАНЬ 🔹22 січня, четвер (жінки, особисті) 19:00 - груповий тур. попередній тур прямого вибування до Т64 🔹23 січня, п'ятниця (чоловіки, особисті) 19:00 - груповий тур, попередній тур прямого вибування до Т64 🔹24 січня, субота (особисті) 18:00 - жінки, тур прямого вибування Т64 19:30 - чоловіки, тур прямого вибування Т64 🔹25 січня, неділя (командні) 19:30 - жінки, тур прямого вибування Т32 20:00 - чоловіки, тур прямого вибування Т32 *за київським часом 📲Результати-онлайн: https://www.fencingtimelive.com/tournaments/eventSchedule/54B63769F5D54649A5CE532D9ECF965E#today 🖥Трансляція: https://fencingtv.com/competitions/salt-lake-city-world-cup-2026 💪💙Вболіваємо та бажаємо успіху! #фехтування #esgrima #escrime #scherma #збірнаукраїни #uafencing #шабля #FIEWorldCup

#історія #речі Наперсток: Маленький лицарський шолом для великої праці 🧵 Якщо ви думаєте, що наперсток — це просто крихітний металевий ковпачок, який загубився в бабусиній скриньці для шиття, то ви глибоко помиляєтеся. Це один із найдавніших винаходів людства, який протягом тисячоліть рятував пальці майстрів від кривавих мозолів, а іноді навіть служив символом любові та статусу. 🧤 Захист, старіший за піраміди Люди почали шити одяг ще в кам’яному віці, використовуючи кістяні голки та жили тварин. Щоб проштовхнути таку «голку» крізь грубу шкіру мамонта, потрібна була чимала сила, і пальці страждали першими. Найдавніші наперстки робили з товстої шкіри, золота, бронзи або навіть слонової кістки. Археологи знаходили такі девайси в руїнах Помпеї та в давньоєгипетських гробницях. Тоді наперсток був не просто інструментом, а справжнім «лицарським шоломом» для подушечки пальця. 💍 Від кохання до прагматизму У Середньовіччі та в епоху Відродження наперстки стали ювелірними виробами. Чоловіки дарували своїм обраницям срібні та золоті наперстки, прикрашені емаллю, дорогоцінним камінням та вигравіруваними девізами на кшталт «Праця в радість». Цікавий факт: до появи обручок у деяких громадах (наприклад, у пуритан) нареченим дарували саме наперстки. Жінки зрізали нижню частину, перетворюючи її на кільце, яке можна було носити на знак заручин, не порушуючи суворих релігійних заборон на прикраси. ⚙️ Промислова революція та «ямки» Ви колись замислювалися, навіщо на наперстку ці маленькі заглиблення (лунки)? Це не декор. Без них голка просто зісковзувала б із металевої поверхні прямо вам під ніготь. До XVIII століття ці ямки робили вручну спеціальним зубилом. Лише з початком масового виробництва наперстки стали такими, якими ми їх знаємо сьогодні — сталевими, легкими та ідеально функціональними. 🏠 Більше ніж шиття Наперсток залишив слід і в культурі. У грі «Монополія» одна з класичних фішок — саме наперсток (хоча в останніх версіях його замінили, що викликало хвилю обурення у фанатів). У казці про Пітера Пена Венді дарує Пітеру наперсток, і той, не знаючи, що таке поцілунок, вважає, що це саме він і є. В англійській мові є вислів "just a thimbleful" (лише на наперсток), що означає мізерну кількість чогось, зазвичай напою. ✨ Філософія дрібниці Наперсток — це гімн ручній праці. У світі, де одяг шиють роботи, він нагадує нам про часи, коли кожна річ створювалася годинами, стібок за стібком. Це предмет, який вчить терпінню: він каже нам, що навіть найскладнішу роботу можна виконати, якщо захистити себе від болю і рухатися вперед по одному міліметру за раз.

#сторія #події Смерть королеви Вікторії: Кінець епохи. 22 січня 1901 року в Осборн-гаусі на острові Вайт обірвалося життя жінки, чиє ім'я стало синонімом цілого століття. Королева Вікторія пішла з життя у віці 81 року, залишивши по собі Британську імперію на піку її могутності та світ, який уже не знав, як жити без її суворого погляду. 👑🇬🇧 Бабуся Європи та архітекторка глобального хаосу Вікторія правила 63 роки, сім місяців і два дні — термін, за який Британія встигла пересісти з поштових карет на потяги та автомобілі, а також колонізувати добру чверть планети. Її називали «бабусею Європи», і це не було перебільшенням: вона майстерно розставила своїх дев'ятьох дітей та численних онуків на всі значущі престоли континенту. Щоправда, сімейна терапія не спрацювала: вже за 13 років після її смерті ці самі онуки — британський король Георг V, німецький кайзер Вільгельм II та російський микола II — влаштують Першу світову війну, остаточно поховавши вікторіанський спокій. 🌍💥 Траур як стиль життя Після смерті свого чоловіка, принца Альберта, у 1861 році, Вікторія занурила себе і двір у стан хронічної жалоби, який тривав 40 років. Вона зробила чорний колір головним трендом епохи, а моралізаторство — національним видом спорту. Вікторіанська етика вимагала бездоганного фасаду: поки в лондонських салонах обговорювали доброчесність, у нетрях того ж Лондона розквітали дитяча праця та опіумні кубла. Ця дивовижна здатність ігнорувати незручну реальність і стала головним символом її правління. 🖤 Білий похорон для «чорної королеви» Всупереч очікуванням, Вікторія залишила чіткі інструкції щодо свого похорону: він мав бути військовим (як доньки офіцера) і... білим. Жодних традиційних чорних драпірувань. Лондон був прикрашений біло-пурпуровими стягами. Її труну несли на руках, а за нею йшла процесія монархів, чиї титули невдовзі стануть лише історичними анекдотами. 🕯️⚪ Об’єктивний підсумок Вікторія не була великим політичним мислителем чи реформаторкою. Її головна заслуга полягала в тому, що вона стала ідеальним символом стабільності в епоху шалених змін. Вона дала британцям відчуття вічності, яке, втім, виявилося ілюзією. З її смертю Британія почала повільно втрачати статус «володарки морів», поступаючись місцем молодим і значно агресивнішим хижакам. 📉🦢

⛷19-21 січня в селищі Яворів, Львівської області на базі Західного реабілітаційно-спортивного центру НКСІУ проходив чемпіонат України з лижних гонок серед ветеранів лижного спорту. Представники девʼяти областей України прийняли участь в цих змаганнях. Чоловіки та жінки змагалися на дистанціях 5 і 10 км класичним і вільним стилем. Успішно виступили на чемпіонаті лижники-ветерани Киівщини. Чемпіонами України на дистанціях класичним і вільним стилем стали 🥇🥇Павло Заболотний і 🥇🥇Микола Савенок. На дистанції 10 км класичним стилем друге місце виборов 🥈Петро Савчук, а третє 🥉Олександр Коваленко. А на дистанції вільним стилем друге місце виборов 🥈Олександр Коваленко, третє 🥉Петро Савчук. Вітаємо ветеранів спорту - чемпіонів та призерів змагань, бажаємо їм міцного здоровʼя та нескінченної енергії, подальших успіхів на лижні! #Броварська_міська_рада #ДЮСШ_управління_освіти_і_науки_БМР #Управління_освіти_і_науки_БМР #Броварська_громaда #Brovarysport #Бровари @brovarysport

💔Пані Галина не стримує сліз. Перед нею — руїни дому в Дніпрі, який залишився у спадок від батька й матері. Тут — усе її життя, спогади, тепло рідних стін. І тепер цього немає. Вона говорить уривками, крізь плач: «Хоч би швидше війна закінчилась… Добре, що ми з дочкою не були тут — інакше нас би вже не було…» І в цих сльозах — не лише біль однієї жінки, а біль тисяч родин, які втратили свій дім через війну.