• Четвертий рік не радісна зима...
    Не тішить сніг і іній на деревах...
    Передчуття святкового нема...
    Душа, наче в лещатах металевих...
    Свята зимові вже до нас ідуть...
    Та настрою нема, щось святкувати.
    Там, на війні, наш спокій бережуть
    Наші безстрашні хлопці і дівчата!
    Вони в окопах посеред зими,
    Забувши про свою смертельну втому,
    Хоробро захищають нас щоб ми,
    В цей час тяжкий, спокійно спали вдома!
    Життя не зупинилося для нас.
    У клопотах минають дні і дати...
    Але, гучне застілля у цей час,
    Це, наче на могилах танцювати.
    Нам не до свят... І не тому що ми,
    Під час війни радіти розучились.
    На знищення ворожої пітьми,
    Ми всі свої об'єднуємо сили!
    Раніше нам хотілось справжніх див
    І подарунків на свята зимові...
    Тепер, щоб в Україні настав МИР
    І всі живі вернулися додому...
    Ще прийде час для свят й гулянь гучних...
    А зараз, попри обстріли й тривоги,
    Гуртом будем молитися за тих,
    Хто наближає нас до Перемоги!

    © Ольга Тріфонова
    Четвертий рік не радісна зима... Не тішить сніг і іній на деревах... Передчуття святкового нема... Душа, наче в лещатах металевих... Свята зимові вже до нас ідуть... Та настрою нема, щось святкувати. Там, на війні, наш спокій бережуть Наші безстрашні хлопці і дівчата! Вони в окопах посеред зими, Забувши про свою смертельну втому, Хоробро захищають нас щоб ми, В цей час тяжкий, спокійно спали вдома! Життя не зупинилося для нас. У клопотах минають дні і дати... Але, гучне застілля у цей час, Це, наче на могилах танцювати. Нам не до свят... І не тому що ми, Під час війни радіти розучились. На знищення ворожої пітьми, Ми всі свої об'єднуємо сили! Раніше нам хотілось справжніх див І подарунків на свята зимові... Тепер, щоб в Україні настав МИР І всі живі вернулися додому... Ще прийде час для свят й гулянь гучних... А зараз, попри обстріли й тривоги, Гуртом будем молитися за тих, Хто наближає нас до Перемоги! © Ольга Тріфонова
    Like
    1
    63переглядів
  • ВЕСНЯНІЙМО

    Весняніймо, дівчата, щоднини,
    У душі́ хай буяє весна,
    Будьмо квітом для неньки-Вкраїни,
    Хай закінчиться клята війна.

    Весняніймо, дівчата, щомиті,
    Нехай осінь прийде після ста,
    І любов’ю ми будьмо сповиті,
    Про прекрасне хай мовлять вуста.

    Весняніймо, дівчата усюди,
    Нам пасує усім весняніть,
    ПЕРЕМОГУ Вкраїна здобуде,
    Вона вирветься з пекла, з жахіть.

    Весняніймо, дівчата, і квітнім,
    І палітру краси оберім,
    Ми й Вкраїна – найкращі у світі,
    То ж любов’ю її огорнім.

    Весняніймо, дівчата, хутчіше,
    Відганяймо буянням орду,
    То й прийде́ ПЕРЕМОГА скоріше.
    Маймо віру у цьо́му тверду.

    Весняніймо, дівчата і сяймо,
    Потопаймо в буянні весни,
    Наче квіти, усі розквітаймо,
    Хай покине нас віха війни.

    08.03.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 976355

    ВЕСНЯНІЙМО Весняніймо, дівчата, щоднини, У душі́ хай буяє весна, Будьмо квітом для неньки-Вкраїни, Хай закінчиться клята війна. Весняніймо, дівчата, щомиті, Нехай осінь прийде після ста, І любов’ю ми будьмо сповиті, Про прекрасне хай мовлять вуста. Весняніймо, дівчата усюди, Нам пасує усім весняніть, ПЕРЕМОГУ Вкраїна здобуде, Вона вирветься з пекла, з жахіть. Весняніймо, дівчата, і квітнім, І палітру краси оберім, Ми й Вкраїна – найкращі у світі, То ж любов’ю її огорнім. Весняніймо, дівчата, хутчіше, Відганяймо буянням орду, То й прийде́ ПЕРЕМОГА скоріше. Маймо віру у цьо́му тверду. Весняніймо, дівчата і сяймо, Потопаймо в буянні весни, Наче квіти, усі розквітаймо, Хай покине нас віха війни. 08.03.2023 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023 ID: 976355
    163переглядів
  • На Київщині відбувся молодіжний військово-патріотичний вишкіл «Воїн-Вовкулака», присвячений Дню Збройних Сил України.
    🫡 Захід організований за підтримки Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ та приурочений вшануванню зв’язкової УПА Марти Бліхар — символу незламності й відданості Україні.

    Протягом трьох днів юнаки та дівчата зі Згурівської та сусідніх громад проходили інтенсивну підготовку, здобуваючи важливі для майбутніх захисників знання й навички.

    🛡 У програмі вишколу:
    • історія та завдання Сил спеціальних операцій
    • робота зі стрілецькою зброєю та правила безпеки
    • тактична медицина й евакуація поранених
    • тактика малих груп, орієнтування, засідки
    • мінна безпека та робота з навчальними зразками
    • застосування засобів зв’язку, дронів і сучасної оптики
    • практичні стрільби зі страйкбольної зброї
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    #спорт #спорт_sports @sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #Бровари_Броварщина #Київщина
    На Київщині відбувся молодіжний військово-патріотичний вишкіл «Воїн-Вовкулака», присвячений Дню Збройних Сил України. 🫡 Захід організований за підтримки Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ та приурочений вшануванню зв’язкової УПА Марти Бліхар — символу незламності й відданості Україні. Протягом трьох днів юнаки та дівчата зі Згурівської та сусідніх громад проходили інтенсивну підготовку, здобуваючи важливі для майбутніх захисників знання й навички. 🛡 У програмі вишколу: • історія та завдання Сил спеціальних операцій • робота зі стрілецькою зброєю та правила безпеки • тактична медицина й евакуація поранених • тактика малих груп, орієнтування, засідки • мінна безпека та робота з навчальними зразками • застосування засобів зв’язку, дронів і сучасної оптики • практичні стрільби зі страйкбольної зброї ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport #спорт #спорт_sports @sports #Brovary_sport #Броварський_спорт @Brovarysport #Бровари_Броварщина #Київщина
    221переглядів
  • #історія #події
    📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат.
    Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц).
    Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства.

    Мета та зміст навчання:
    Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети:
    Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія.
    «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет.
    Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨
    Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів.
    Історична будівля:
    Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави.

    Спадок і значення:
    Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.
    #історія #події 📚 Коли освіта була привілеєм: Відкриття Полтавського інституту шляхетних дівчат. Сьогодні, 12 грудня, ми згадуємо подію, що мала значний вплив на розвиток освіти та культури на Лівобережній Україні. У 1818 році в Полтаві було урочисто відкрито Інститут шляхетних дівчат (офіційна назва: Полтавський інститут шляхетних дівіц). Це був один із перших на теренах сучасної України середніх навчальних закладів закритого типу для жінок, що походили з дворянських родин (шляхти). Відкриття інституту стало можливо завдяки значним пожертвам місцевого дворянства. Мета та зміст навчання: Інститут був створений для того, щоб «виховати достойних дружин і матерів». Програма навчання була всебічною і включала як загальноосвітні, так і вишукані предмети: Обов'язкові: Закон Божий, іноземні мови (французька, німецька), географія, історія. «Жіночі» предмети: Домашнє господарство, рукоділля, світські манери та етикет. Мистецтво: Музика, танці, співи, малювання. 🎨 Дівчата жили та навчалися на повному пансіоні, що було типово для тогочасних закритих закладів. Історична будівля: Спочатку інститут розміщувався у пристосованих приміщеннях, але згодом для нього було збудовано величний архітектурний комплекс у стилі класицизму. Будівля, яку спроєктував відомий архітектор Л. Ф. Шарлемань, і досі є однією з архітектурних перлин Полтави. Спадок і значення: Хоча доступ до такої освіти мали лише привілейовані стани, інститут відіграв важливу роль у формуванні української інтелігенції XIX століття. Він функціонував аж до подій 1917 року. Сьогодні в цій історичній будівлі розташований Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», продовжуючи освітні традиції міста.
    Like
    1
    287переглядів
  • День пам’яті святої мучениці Анфіси Римської
    8 (21) грудня православні християни вшановують пам’ять мучениці Анфіси Римської, що є покровителькою всіх дівчат та жінок на ім’я Анфіса. Вважається, що вони знаходяться під молитовним захистом святої мучениці щодо стосунків з коханими та родинних стосунків від заздрісних і недоброзичливих намірів злих людей. Грудневе свято також має назву Анфіса-рукоділка, адже раніше дівчатам належало прясти, вишивати, ткати, шити та займатися іншою роботою.

    Свята мучениця Анфіса жила наприкінці IV – початку V сторіччя. Юну дівчину віддали заміж за багатого римського вельможу. В цей же час Костянтин Великий припинив цькування християн, але в релігійному середовищі виникло хибне тлумачення віри – аріанська єресь.


    Коли святителем християнства у 374 році став Амвросій Медіоланський, Анфіса Римська стала його ученицею. Прихильники аріанської єресі намагалися відвернути християн від істинної віри. Та Анфіса не здалася і не прийняла єресь. Через це її закатували вогнем за доносом. Християни вшановують подвиг Анфіси Римської, яка завдяки наставництву святителя Амвросія не зреклася своєї віри. Образ святої мучениці допомагає батькам прищепити дітям любов до Бога та повагу до дорослих, зробити гідний вибір у житті.
    День пам’яті святої мучениці Анфіси Римської 8 (21) грудня православні християни вшановують пам’ять мучениці Анфіси Римської, що є покровителькою всіх дівчат та жінок на ім’я Анфіса. Вважається, що вони знаходяться під молитовним захистом святої мучениці щодо стосунків з коханими та родинних стосунків від заздрісних і недоброзичливих намірів злих людей. Грудневе свято також має назву Анфіса-рукоділка, адже раніше дівчатам належало прясти, вишивати, ткати, шити та займатися іншою роботою. Свята мучениця Анфіса жила наприкінці IV – початку V сторіччя. Юну дівчину віддали заміж за багатого римського вельможу. В цей же час Костянтин Великий припинив цькування християн, але в релігійному середовищі виникло хибне тлумачення віри – аріанська єресь. Коли святителем християнства у 374 році став Амвросій Медіоланський, Анфіса Римська стала його ученицею. Прихильники аріанської єресі намагалися відвернути християн від істинної віри. Та Анфіса не здалася і не прийняла єресь. Через це її закатували вогнем за доносом. Християни вшановують подвиг Анфіси Римської, яка завдяки наставництву святителя Амвросія не зреклася своєї віри. Образ святої мучениці допомагає батькам прищепити дітям любов до Бога та повагу до дорослих, зробити гідний вибір у житті.
    176переглядів
  • 🇺🇦🏸🥈🥉Дві медалі українських бадмінтоністок на чемпіонаті Європи U17, що завершився в іспанському місті Арресіфе🇪🇸

    Варвара Попережай стала 🥈віцечемпіонкою Європи U17 у жіночій одиночній категорії. 14-річна спортсменка з Дніпра у фіналі поступилася Раджві Параб з Англії —13:21, 8:21.

    Марія Александрова та Софія Ніколаєва здобули 🥉бронзу у жіночій парній категорії. У півфінальному поєдинку наші дівчата програли майбутнім чемпіонкам, французькому дуету Мелія Бьоле та Манон Хейцманн — 16:21, 12:21.

    🙌Вітаємо спортсменок та їх тренерів! Вперед до нових перемог!
    #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport
    ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    🇺🇦🏸🥈🥉Дві медалі українських бадмінтоністок на чемпіонаті Європи U17, що завершився в іспанському місті Арресіфе🇪🇸 Варвара Попережай стала 🥈віцечемпіонкою Європи U17 у жіночій одиночній категорії. 14-річна спортсменка з Дніпра у фіналі поступилася Раджві Параб з Англії —13:21, 8:21. Марія Александрова та Софія Ніколаєва здобули 🥉бронзу у жіночій парній категорії. У півфінальному поєдинку наші дівчата програли майбутнім чемпіонкам, французькому дуету Мелія Бьоле та Манон Хейцманн — 16:21, 12:21. 🙌Вітаємо спортсменок та їх тренерів! Вперед до нових перемог! #спорт @sports #Український_спорт #Ukrainian_sport #спорт_sports #brovarysport @brovarysport ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport
    89переглядів
  • Всесвітній день української хустки
    7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Вона здавна вважалася оберегом та символом патріотизму, свободи та любові. Тому активістки, які впровадили свято, ставили собі за мету відродження національних традицій та донесення історичних фактів про цей предмет гардероба.

    Перші хустки, що почали носити українки, мали чистий білий колір. А ось кольорові малюнки прийшли до нас з Туреччини. Зараз деякі бренди повертають моду на хустинки та включають їх у свої колекції.


    Не зважаючи на «молодість», у свята вже є свої традиції. У цей день проводяться майстер-класи та конкурси на вміння зав’язувати хустинку. Адже тільки в Україні існує декілька десятків технік зав’язування.

    Також набирає обертів флешмоб «Зроби фото з хусткою». Дівчата постять у соціальних мережах свої фото та відео, на яких навчають інших мистецтву перетворення цього незначного, на перший погляд, елементу гардеробу на вишукану прикрасу.
    Всесвітній день української хустки 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Вона здавна вважалася оберегом та символом патріотизму, свободи та любові. Тому активістки, які впровадили свято, ставили собі за мету відродження національних традицій та донесення історичних фактів про цей предмет гардероба. Перші хустки, що почали носити українки, мали чистий білий колір. А ось кольорові малюнки прийшли до нас з Туреччини. Зараз деякі бренди повертають моду на хустинки та включають їх у свої колекції. Не зважаючи на «молодість», у свята вже є свої традиції. У цей день проводяться майстер-класи та конкурси на вміння зав’язувати хустинку. Адже тільки в Україні існує декілька десятків технік зав’язування. Також набирає обертів флешмоб «Зроби фото з хусткою». Дівчата постять у соціальних мережах свої фото та відео, на яких навчають інших мистецтву перетворення цього незначного, на перший погляд, елементу гардеробу на вишукану прикрасу.
    Love
    2
    169переглядів
  • #дати #свята
    🌸 Об'єднуючий символ: Всесвітній день української хустки.
    Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки — неофіційне, але дуже яскраве та важливе для збереження національної ідентичності свято. Започатковане у 2019 році, воно швидко набуло популярності і стало справжнім флешмобом в Україні та серед діаспори.

    Чому це важливо?

    Українська хустка — це набагато більше, ніж просто елемент одягу. Вона є глибоким і багатогранним символом української культури, традицій та сімейних цінностей:
    Оберіг: Вважалося, що хустка захищає жінку від злих сил, а її кольори та візерунки мають сакральне значення.
    Соціальний маркер: Колір, спосіб зав'язування та орнамент хустки могли розповісти про соціальний статус, вік, регіон походження та навіть про сімейний стан жінки (одружена, вдова). Наприклад, молоді дівчата носили хустки яскравих кольорів, а старші жінки обирали більш стримані.
    Традиційний подарунок: Хустка була важливим елементом весільних обрядів та частиною посагу.
    Естетика: Українські хустки відомі своєю красою, різноманітністю кольорів та складністю квіткових, рослинних або геометричних орнаментів.

    Мета Свята та Флешмоб 📸

    Головна мета Всесвітнього дня української хустки — це збереження та популяризація українських традицій. Це свято сприяє об'єднанню жінок різних професій, віку та національності, які прагнуть підтримати та продемонструвати красу українського національного вбрання.
    Щороку цього дня проходить масштабний інтернет-флешмоб. Жінки по всьому світу одягають українські хустки та діляться своїми фотографіями у соціальних мережах, додаючи відповідні хештеги. Це допомагає не лише підвищити обізнаність про цей елемент культури, а й підкреслити стійкість та красу української національної ідентичності.

    Таким чином, 7 грудня стало днем, коли українська хустка гордо майорить у реальному та віртуальному просторах, нагадуючи про багату спадщину та незламний дух нації.
    #дати #свята 🌸 Об'єднуючий символ: Всесвітній день української хустки. Сьогодні, 7 грудня, відзначається Всесвітній день української хустки — неофіційне, але дуже яскраве та важливе для збереження національної ідентичності свято. Започатковане у 2019 році, воно швидко набуло популярності і стало справжнім флешмобом в Україні та серед діаспори. Чому це важливо? Українська хустка — це набагато більше, ніж просто елемент одягу. Вона є глибоким і багатогранним символом української культури, традицій та сімейних цінностей: Оберіг: Вважалося, що хустка захищає жінку від злих сил, а її кольори та візерунки мають сакральне значення. Соціальний маркер: Колір, спосіб зав'язування та орнамент хустки могли розповісти про соціальний статус, вік, регіон походження та навіть про сімейний стан жінки (одружена, вдова). Наприклад, молоді дівчата носили хустки яскравих кольорів, а старші жінки обирали більш стримані. Традиційний подарунок: Хустка була важливим елементом весільних обрядів та частиною посагу. Естетика: Українські хустки відомі своєю красою, різноманітністю кольорів та складністю квіткових, рослинних або геометричних орнаментів. Мета Свята та Флешмоб 📸 Головна мета Всесвітнього дня української хустки — це збереження та популяризація українських традицій. Це свято сприяє об'єднанню жінок різних професій, віку та національності, які прагнуть підтримати та продемонструвати красу українського національного вбрання. Щороку цього дня проходить масштабний інтернет-флешмоб. Жінки по всьому світу одягають українські хустки та діляться своїми фотографіями у соціальних мережах, додаючи відповідні хештеги. Це допомагає не лише підвищити обізнаність про цей елемент культури, а й підкреслити стійкість та красу української національної ідентичності. Таким чином, 7 грудня стало днем, коли українська хустка гордо майорить у реальному та віртуальному просторах, нагадуючи про багату спадщину та незламний дух нації.
    Love
    1
    218переглядів 1 Поширень
  • День великомучениці Варвари

    Що це за день?
    Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня.

    Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари
    Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.


    Дівчина-язичниця, що стала християнкою
    Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її.

    Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи.

    Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн.

    Катування та страта
    Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці.

    Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку.

    Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько.

    Мощі великомучениці
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці.

    На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.

    День великомучениці Варвари в історії
    30617 грудня
    Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства.
    600?
    Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя.
    XII ст.
    Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці.
    XX ст.на початку
    Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині.
    Прикмети та повір’я
    Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів.

    Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон.
    Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду.
    Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими.
    Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління.
    На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом.
    На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів.
    Обряди та традиції
    Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя.

    Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя.

    Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо.

    Що можна в цей день, а чого не слід робити?
    4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими.

    Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена.

    Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж.

    Що просити у святої Варвари?
    Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари:

    Здоров’я для членів сім’ї.
    Захист від упереджень та наклепів свекрухи.
    Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя.
    Щастя та доброї долі для дітей.
    Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини.

    Заговори на день Варвари
    У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити.

    Чому важливий цей день?
    День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    День великомучениці Варвари Що це за день? Щороку 4 (17) грудня християни у всьому світі, у тому числі і в Україні святкують День великомучениці Варвари. Це суто жіноче свято, в цей день жінки випрошують у Варвари щастя та долі. З давніх-давен вважається, що День великомучениці Варвари відкриває пору зимових холодів та морозів. Недарма це свято ще називають зимовою Варварою. Наші пращури намагалися не виходити на вулицю без потреби, а жінки займалися домашніми справами окрім ткацтва та прядіння. За новоюліанським календарем День великомучениці Варвари тепер відзначається 4 грудня. Як виникла ідея відзначати День великомучениці Варвари Свято має дуже давню та трагічну історію. Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. Дівчина-язичниця, що стала християнкою Варвара походила зі знатного язичницького роду Малої Азії. Дівчинка рано втратила матір, тому батько, на ім’я Діоскор дуже ретельно ставився до виховання дочки. Він ховав її від сторонніх поглядів, оскільки Варвара мала надзвичайну вроду, а він хотів вберегти її. Для цього він звів вежу, яку вона не могла залишати. Спостерігаючи за величчю та красою навколишнього світу з маленьких вікон своєї вежі, дівчина почала задумуватися про те, хто є творцем цієї дивовижної природи. Згодом до неї почали свататися знатні парубки та чоловіки, та вона всім відповідала відмовою, а батькові сказала, що взагалі не збирається заміж. Щоб змінити погляди доньки, довелося відпускати її на вулицю, де вона і познайомилася з християнами, які розповіли їй про єдиного Бога. В глибокій таємниці вона прийняла хрещення якраз у час, коли відбувалися сильні гоніння християн. Катування та страта Діоскор часто залишав домівку та відправлявся в подорожі у справах. Під час тривалої відсутності батька, коли в помісті велося будівництво, Варвара наказала будівельникам створити у новому будинку третє вікно. Це вікно вона вирішила присвятити Пресвятій Трійці. Коли батько дізнався, що його донька прийняла християнство, він не на жарт розлютився і відразу відвів її на суд місцевого правителя. Діоскор привселюдно заявив, що зрікається своєї дочки, оскільки вона зреклася давніх язичницьких звичаїв та перестала поклонятися богам і прийняла християнство. Правитель міста довго вмовляв дівчину підкоритися батьківській волі, та вона продовжувала твердо відстоювати свою думку. Після цього почалися катування: побиття воловими жилами та розтирання ран грубою тканиною-волосяницею. Через деякий час всі рани святої зникли, та катування і тортури не припинилися. Під кінець Варварі відрубав голову власний батько. Мощі великомучениці Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до осередку православної віри – Константинополя. В 12 столітті княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія стала дружиною Київського князя Святополка Михайла Ізяславича. Під час переїзду до Києва вона взяла із собою мощі відомої великомучениці. На початку 20 століття найбільша кількість мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. День великомучениці Варвари в історії 30617 грудня Великомученицю Варвару було страчено 17 грудня 306 року нашої ери її батьком-язичником, який не прийняв прийняття його дочкою християнства. 600? Мощі святої були збережені і у 600-х роках нашої ери були відправлені до Константинополя. XII ст. Княжна Варвара – дочка імператора Візантії Олексія, під час переїзду до Києва взяла із собою мощі великомучениці. XX ст.на початку Мощів святої зберігалися у Михайлівському соборі у Києві та згодом були перенесені до собору Володимирського, де і знаходяться понині. Прикмети та повір’я Існує безліч прикмет, які складалися нашими пращурами з давніх-давен та дійшли до наших днів. Вважалося, що якщо 17 грудня на День великомучениці Варвари зберігається тепло, то рік буде урожайним, особливо вродить льон. Інтенсивне та яскраве сяйво на заході свідкує про ясну та сонячну погоду. Сильні морози, які починаються в цей день, будуть довготривалими. Якщо дим, що виходить з димоходу, стелиться низом, значить незабаром потепління. На Варварин день холод та мороз – значить дороги будуть вкриті льодом. На вулиці хмарно? Значить буде сніг. На небі ні хмаринки? Треба готуватися до морозів. Обряди та традиції Ще з часів Русі День великомучениці Варвари святкували виключно жінки. Вранці вони йшли до церкви, де молилися святій, та ставили свічки біля її образу. Свята Варвара є захисницею заміжніх жінок, їхнього особистого щастя. Молоді неодружені дівчата також часто звертаються до великомучениці з проханням послати хорошого нареченого та вдалого майбутнього подружнього життя. Однак свята є не тільки покровителькою представників прекрасної статі. Вона також опікується чоловіками, які працюють під землею: шахтарями, геологами тощо. Що можна в цей день, а чого не слід робити? 4 грудня розпочиналася активна підготовка до Дня Миколая Чудотворця та різдвяних свят. Жінки прибирали у своїх будинках, готували всілякі смаколики, вишивали. Вишивки, зроблені в цей день, вважалися святими. Однак суворо заборонялося в цей день прясти та ткати. Існувало повір’я – якщо жінка не послухається та почне прясти в цей день, то може постраждати від власного веретена. Молоді дівчата на цей день ворожили. Для цього брали вишневі гілочки та ставили їх у воду. Якщо на Різдво на гілках з’являться бруньки чи листочки, то наступного року вони зустрінуть свого нареченого та навіть вийдуть заміж. Що просити у святої Варвари? Жінки вважали, що саме в цей день можуть випросити щастя та добробуту, як для себе, так і для своїх родичів. Є цілий перелік прохань, з якими в цей день можна звертатися до великомучениці Варвари: Здоров’я для членів сім’ї. Захист від упереджень та наклепів свекрухи. Прохання про вагітність та зцілення від безпліддя. Щастя та доброї долі для дітей. Особливої уваги заслуговують молитви вагітних жінок. В цей день вони можуть просити собі безнапасних пологів, а також молити про здоров’я майбутньої дитини. Заговори на день Варвари У день великомучениці Варвари кожна жінка може здійснити змову на щастя. Для цього знадобиться талісман з агатовим каменем. Агат треба ретельно промити та міцно затиснути в руці. Потім руку з каменем прикладається до уст та промовляється сама змова: «Будь ласка, завжди мене захищай, в труднощах допомагай, щастям наповняй». Після цього замовлений талісман замовниця має завжди носити як талісман. Якщо з часом агат втратив свій блиск та потемнів, треба взяти новий талісман та його заговорити. Чому важливий цей день? День великомучениці Варвари святкується у всьому православному світі, проте вважається святом жіночим. Жінки мають можливість звертатися до святої з проханнями про просте жіноче щастя. Віряни вважають, що Варвара обов’язково допоможе, якщо мати віру та дотримуватися всіх традицій свята.
    511переглядів
  • 4 грудня свято Варвари.
    Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила".
    У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб.
    "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила".
    На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!"
    Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!"
    4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік.
    Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі.
    Яка погода на Варвари, така й на Різдво.
    Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима.
    Дерева в інеї - урожай на фрукти.
    Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    4 грудня свято Варвари. Святкують тільки жінки. У день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати. Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: "Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила". У цей день дівчата готували вареники з маком чи сиром, серед яких обов'язково мали бути й "пірхуни" - заправлені борошном. Частуючи хлопців, стежили, кому втрапить такий виріб. Відтак невдаху довгий час дражнили "пірхуном". Дівчата в цей день заготовляли галузки з вишень і ставили у воду; якщо гілочки зацвітали на Різдво, то це віщувало про швидкий шлюб. "Варвари" - день повороту на весну. Приповідка каже, що "Варвара ночі урвала, а дня приточила". На другий день - преподобного Сави, а на третій - Миколая. В Україні в цей час зазвичай випадають великі сніги, починаються люті морози, замерзають ріки. З цього приводу в народних приповідках говориться: "Варвара снігом постелить, Сава загладить хуртовиною, а Микола морозом придавить!", "Варвара мосте, Сава гостре, а Миколай гвозде!", "Варвара заварить, а Микола поставить кола!" Всі ці три дні наші селяни колись варили кутю та узвар - "щоб хліб родив та садовина рясніла!" 4 грудня потрібно прокинутися якомога раніше. За давньою прикметою хто проспить на Варвару - буде сонливим весь рік. Святій Варварі моляться про дітей, зцілення від недуг, а також про вирішення конфліктів з батьками та іншими родичами, про позбавлення від зневіри, смутку й печалі. Яка погода на Варвари, така й на Різдво. Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима. Дерева в інеї - урожай на фрукти. Якщо до цього дня сніг не випав - зима буде теплою, а як з'явиться - довгою і холодною.
    312переглядів 1 Поширень
Більше результатів