СИСТЕМА кожен робить що уміє і це не завжди красиво хтось прокладає дорогу навіть коли вона водить по колу хтось зберігає повагу над катастрофою власних вагань повне світило висить над процесом як офіційний контроль квалітету і тут ніхто не отримує сертифікатів сині відтінки днів падають плівкою на пам'ять лінії рішень червоні ріжуть маршрут без пояснень білі перерви помежи словами все накопичують вплив хтось десь працює із формою тільки втрачається сенс хтось витрачає всі сили на зміст раптом не видно структури кожен робить що уміє на межі навичок та випадковості цифри не сходяться тільки рух не зупиняється є такі хто виміряє і ті хто просто працює і поміж ними немає судді тіло утримує більше ніж дозволяють закони природи руки повторюють жести навіть без певної віри кожна динаміка в дії не гарантує нічого і все ж саме із цього складається результат не ідеальний може не справжній кожен робить що уміє і цього достатньо щоб не стояти на місці Мирослав Манюк 10.04.2026 #верлібр

ВЕРЛІБР СПРОТИВУ Не звертай уваги на їхні зморшки, на осуд, на гнівні брови, на тихе бурмотіння з-за спини. Світ хоче, щоб ти був зручним, але душа не народжена сидіти рівно. Іди. Навіть якщо босоніж. Навіть якщо в дощ. Навіть якщо всі тикають пальцями. Твоє серце — ось це твій компас, а не поради з інтернету. Твій рух — музика душі, яку не всі зрозуміють, але вона — твоя. Щастя не просить дозволу. Воно з'являється, коли ти кажеш: Я так вирішив. Мирослав Манюк 15.07.2025