Оперативна інформація станом на 08:00 19.04.2026 щодо російського вторгнення: Слава Україні! 🇺🇦 Розпочалася 1516-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Сили оборони відбивають спроби окупантів покращити своє положення та просуватися вглиб території України, завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 153 бойових зіткнення. Вчора противник здійснив 68 авіаційних ударів, скинувши 216 керованих авіабомб. Крім того, задіяв 9360 дронів-камікадзе та здійснив 3404 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 60 - із реактивних систем залпового вогню. Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Великомихайлівка, Коломійці, Андріївка, Федорівське, Вовче Дніпропетровської області; Воздвижівка, Ніженка, Зірниця, Верхня Терса, Чарівне, Любицьке, Копані, Лісне, Трудове, Шевченківське, Новоукраїнка, Микільське, Юрківка, Зарічне, Балабине Запорізької області. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили дев’ять районів зосередження живої сили та техніки противника. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби ворог завдав одного авіаційного удару, скинув одну керовану авіабомбу, здійснив 84 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, два з яких реактивними системами залпового вогню. Зафіксовано дві штурмові дії противника. На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Стариця та Вовчанськ. На Куп’янському напрямку агресор чотири рази атакував у напрямку Новоплатонівки та у районі Петропавлівки, Піщаного. На Лиманському напрямку противник сім разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районі населеного пункту Дробишеве та у бік населених пунктів Лиман, Ставки, Новосергіївка. На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили три спроби окупантів просунутися вперед у районі Ямполя та в бік Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку ворог чотири рази атакував позиції Сил оборони в районах населених пунктів Никифорівка, Міньківка та у бік Миколаївки. На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 19 атак в районах населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іллінівка, Софіївка та у бік Новопавлівки, Степанівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 28 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Покровськ, Гришине, Котлине, Удачне та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Новопавлівка, Новопідгородне. На Олександрівському напрямку противник атакував сім разів у бік Калинівського, Вербового та Олександрограда. На Гуляйпільському напрямку відбулося 12 атак окупантів у бік населених пунктів Святопетрівка, Староукраїнка, Залізничне, Оленокостянтинівка, Гуляйпільське та в районі населених пунктів Варварівка, Прилуки, Цвіткове. На Оріхівському напрямку ворог активних дій не проводив. На Придніпровському напрямку ворог провів три марні штурмові дії в напрямку Антонівського мосту. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Українські захисники продовжують чинити ефективний супротив на всіх ділянках фронту. Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1070 осіб. Також наші воїни знешкодили шість танків, 10 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, п’ять реактивних систем залпового вогню, 2019 БпЛА оперативно-тактичного рівня, 203 одиниці автомобільної та дві одиниці спеціальної техніки. Приєднуйтесь до Сил оборони! Боротьба триває! Слава Україні! 💙💛 https://t.me/Ukraineaboveallelse

Оперативна інформація станом на 08:00 18.04.2026 щодо російського вторгнення: Слава Україні! 🇺🇦 Розпочалася 1515-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Сили оборони відбивають спроби окупантів покращити своє положення та просуватися вглиб території України, завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 151 бойове зіткнення. Вчора противник завдав одного ракетного удару, застосував одну ракету, здійснив 63 авіаційні удари, скинув 217 керованих авіабомб. Крім того, задіяв 9305 дронів-камікадзе та здійснив 3447 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 106 - із реактивних систем залпового вогню. Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Іванівка, Коломійці Дніпропетровської області; Копані, Рівне, Барвінівка, Любицьке, Воздвижівка, Цвіткове, Шевченківське, Лісне, Чарівне, Мирне, Зарічне Запорізької області. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили дві гармати, один пункт управління БпЛА та сім районів зосередження живої сили та техніки противника. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби ворог завдав двох авіаційних ударів, скинув п’ять керованих авіабомб, здійснив 82 обстріли позицій наших військ та населених пунктів, чотири з яких реактивними системами залпового вогню. Зафіксовано три штурмові дії противника. На Південно-Слобожанському напрямку ворог тричі намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районі Вовчанських Хуторів та у бік Нескучного й Бочкового. На Куп’янському напрямку агресор два рази атакував в напрямку Петропавлівки. На Лиманському напрямку противник двічі намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в районі Греківки та у бік Лиману. На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили три спроби окупантів просунутися вперед в районі Ямполя та у бік Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку наступальних дій ворога не зафіксовано. На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 22 атаки в районах населених пунктів Костянтинівка, Олександро-Шультине, Плещіївка, Іллінівка, Русин Яр, Степанівка, Софіївка, Новопавлівка. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 33 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Червоний Лиман, Новоолександрівка, Гришине, Покровськ, Котлине, Мирноград, Молодецьке, Шевченко, Муравка, Удачне, Новопавлівка. На Олександрівському напрямку противник атакував 10 разів у бік Калинівського, Вербового, Злагоди, Вороного та Олександрограда. На Гуляйпільському напрямку відбулося 12 атак окупантів у бік населених пунктів Гуляйпільське, Зелене, Добропілля, Оленокостянтинівка, Залізничне, Староукраїнка, Святопетрівка та в районі Гуляйполя. На Оріхівському напрямку ворог двічі атакував в районах населених пунктів Щербаки та Степногірськ. На Придніпровському напрямку ворог провів чотири марні штурмові дії в напрямку Антонівського мосту. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Українські захисники продовжують чинити ефективний супротив на всіх ділянках фронту. Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1080 осіб. Також наші воїни знешкодили шість танків, 10 бойових броньованих машин, 82 артилерійські системи, чотири реактивні системи залпового вогню, 2104 БпЛА оперативно-тактичного рівня та 180 одиниць автомобільної техніки. Приєднуйтесь до Сил оборони! Боротьба триває! Слава Україні! 💙💛 https://t.me/Ukraineaboveallelse

🚒 День пожежної охорони — свято тих, хто щодня стоїть на варті нашої безпеки Мужність, самопожертва та швидкість пожежників — це не просто риси професії, а щоденна боротьба за життя людей і збереження їхніх домівок. Дякуємо за відданість справі та готовність завжди прийти на допомогу. #Україна #Новини_України @News #News_Ukraine #Ukraine @Ukrainian_news #Українські_новини @Українські_новини

ТІНІ ГОЛОДУ І СВІТЛО ПРАВДИ Свічу запалили сьогодні усі, Не Святвечір, та свічка палає, Замореній голодом – ліки, душі́, Про той час кожен з нас пам’ятає. Стоїть Україна в скорботній тиші́, І молитва до Неба злітає За тих, хто загинув у темні ті дні, Їхні ду́ші свіча зігріває. Свіча на вікні – наче тінь і журба, І та пам’ять ніко́ли не згасне, Бо в серці народу – свята боротьба, Ну і світло надії не гасне. Запа́лені свічі у кожнім вікні І єднання у спільній молитві, Тридцяті роки́ бу́ли дуже страшні, Де всі з смертю голодною в битві. І тіні робились з людей при житті, Як примарами, люди ставали, В голодному бу́ли вони розп’ятті́, То й від голоду в землю лягали. Земля українська в скорботі мовчить, Нашу правду ніхто не зламає, А стогін тих жертв і сьогодні звучить, Наша пам’ять про них не вмирає. Ми свічку тримаєм в долонях свої́х, Наче є оберегом народу, Щоб більше ніко́ли на землях святих Не зазнали ми голоду й зброду. 22.11.2025 р. ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025 ID: 1052015

Боротьба триває: з окупації та депортації повернули велику групу дітей. У межах ініціативи Президента України Bring Kids Back UA за підтримки партнерів команда Save Ukraine організувала повернення 19 дітей і підлітків, які перебували в окупації або були депортовані до Росії. Усі вони зазнали тиску, залякувань і спроб нав’язати російську ідентичність. Зокрема, 11-річну дівчинку в школі змушували брати участь у військових заходах і цькували за відмову, що призвело до погіршення здоров’я. Ще одного підлітка примусово вивезли до так званого «табору», де його змушували виконувати російський гімн. Також евакуювали 19-річну дівчину, яку переслідували за використання української мови, а в коледжі карали за проукраїнську позицію. Наразі діти отримують необхідну допомогу, щоб відновитися та повернутися до нормального життя. Дякуємо партнерам і всім, хто долучився до організації та підтримки цієї операції з повернення. Національне інформаційне бюро https://t.me/Ukraineaboveallelse

Оперативна інформація станом на 8:00 16.04.2026 щодо російського вторгнення: Слава Україні! 🇺🇦 Розпочалася 1513-та доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Сили оборони відбивають спроби окупантів покращити своє положення та просуватися вглиб території України, завдають ворогу значних втрат у живій силі та техніці. Загалом протягом минулої доби зафіксовано 153 бойові зіткнення. Вчора противник завдав двох ракетних ударів, застосував 24 ракети, здійснив 76 авіаційних ударів, скинув 225 керованих авіабомб. Крім того, задіяв 9140 дронів-камікадзе та здійснив 3456 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, зокрема 59 - із реактивних систем залпового вогню. Агресор завдавав авіаударів, зокрема в районах населених пунктів Іванівка, Підгаврилівка Дніпропетровської області; Гуляйпільське, Воздвижівка, Чарівне, Копані, Оріхів Запорізької області. За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили сім районів зосередження живої сили та техніки противника. На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби ворог завдав трьох авіаційних ударів, скинув п’ять керованих авіабомб, здійснив 116 обстрілів позицій наших військ та населених пунктів, три з яких реактивними системами залпового вогню. Зафіксовано одну штурмову дію противника. На Південно-Слобожанському напрямку ворог чотири рази намагався прорвати оборонні рубежі наших захисників у районах населених пунктів Стариця, Вовчанськ, Вовчанські Хутори. На Куп’янському напрямку агресор два рази атакував у бік Новоплатонівки. На Лиманському напрямку противник п’ять разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи у напрямку населених пунктів Шийківка, Новосергіївка, Лиман. На Слов’янському напрямку протягом вчорашньої доби наші захисники зупинили чотири спроби окупантів просунутися вперед у районі Закітного та у бік Рай-Олександрівки. На Краматорському напрямку загарбники чотири рази атакували в районах населених пунктів Міньківка, Никифорівка та у бік Тихонівки, Федорівки. На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 14 атак поблизу населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Софіївка та у бік Іллінівки, Новопавлівки. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 36 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Родинське, Покровськ, Удачне, Гришине, Муравка, Новомиколаївка, Молодецьке, Філія та у бік населених пунктів Новоолександрівка, Нове Шахове, Шевченко, Білицьке, Іванівка. На Олександрівському напрямку, за уточненою інформацією, противник атакував вісім разів у районах населених пунктів Олександроград, Вороне, Тернове, Калинівське, Злагода. На Гуляйпільському напрямку відбулося 12 атак окупантів у районах Гуляйполя, Залізничного, Прилук та у бік населених пунктів Добропілля, Оленокостянтинівка, Гуляйпільське, Староукраїнка, Гірке, Цвіткове. На Оріхівському напрямку ворог штурмових дій не проводив. На Придніпровському напрямку ворог провів п’ять марних штурмових дій в напрямку Антонівського мосту. На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Українські захисники продовжують чинити ефективний супротив на всіх ділянках фронту. Загалом минулої доби втрати російських загарбників склали 1100 осіб. Також наші воїни знешкодили два танки, одну бойову броньовану машину, 43 артилерійські системи, дві реактивні системи залпового вогню, один засіб протиповітряної оборони, 20 крилатих ракет, 1357 БпЛА оперативно-тактичного рівня, 208 одиниць автомобільної та одиницю спеціальної техніки. Приєднуйтесь до сил оборони! Боротьба триває! Слава Україні! 💙💛 https://t.me/Ukraineaboveallelse

🏃🏾Чоловіча збірна України дебютувала у півмарафоні на ЧС зі спортивної ходьби ✅12-те місце в командному заліку та боротьба до останніх кілометрів #спорт #спорт_sports #brovarysport #Броварський_спорт @brovarysport #world_sport #athletics #Легка_атлетика ВСІ НОВИНИ СПОРТУ НА: https://t.me/brovarysport

Служба закінчилась. Боротьба триває! До останнього москаля! Слава Україні!!! 💙💛 Слава Нації!!! 🇺🇦 https://t.me/Ukraineaboveallelse

Він вижив у депортації, вирвався з рук гестапо, воював проти двох режимів — і загинув через зраду. Історія Дмитра Білінчука «Хмари». Дмитро Білінчук народився у 1919 році в гуцульському селі Ільці — серед гір, де життя було простим, але гідним. Велика родина, праця, традиції — усе це формувало характер, який згодом витримає значно більше, ніж звичайне сільське життя. Йому було трохи за двадцять, коли радянська влада прийшла в Карпати не лише з новими порядками, а й зі страхом. У 1940 році його родину депортували до Сибіру, в Красноярський край. Це була типова доля для тисяч українських сімей — нічні обшуки, вагони, невідомість. Але Дмитра серед них не було. Його врятувала випадковість — у той момент він був поза домом. І саме ця випадковість стала точкою неповернення. Він уже не міг просто жити, знаючи, що сталося з його родиною. Він обрав боротьбу. Спочатку — проти радянської влади. Він організовує невеликий загін, проводить диверсійні акції, діє обережно, але рішуче. Та війна швидко змінює обставини: на зміну одній окупації приходить інша. Німецька. І тут Білінчук не змінює позиції. Для нього ворог — це будь-яка влада, яка приходить на його землю не по праву. У 1942 році в рідних Ільцях стається подія, яка робить його мішенню для окупантів: під час сутички він застрелює коменданта поліції. Відтоді його шукають. Його вистежують. Його знаходять. Гестапо арештовує його. Здавалось би, кінець. Але ні. Дорогою до Коломиї відбувається те, що більше нагадує сцену з кіно: побратими влаштовують засідку і відбивають його з рук німців. Це був не просто порятунок — це був сигнал: він не сам. У 1943 році Дмитро вступає до ОУН. Проходить військовий вишкіл у старшинській школі УПА «Олені» — одному з ключових центрів підготовки командирів. Там формується не лише боєць, а й лідер. І вже невдовзі він стає таким. Спершу — чотовим, а згодом, у 1944 році, очолює сотню імені Богдана Хмельницького в курені «Перемога». Його псевдо — «Хмара». Символічно: він з’являється зненацька, діє швидко і зникає, залишаючи після себе лише слід. Після завершення активних бойових дій його боротьба не закінчується — вона змінює форму. З 1946 року він працює у Службі безпеки ОУН на Косівщині. Це вже не фронт, а підпілля: постійна небезпека, перевірка кожного слова, кожного кроку. Там, де ворог часто ближче, ніж здається. У 1949 році він бере участь у ризикованому рейді до Румунії разом із відділом УПА. Два тижні переходів, конспірації, роботи серед населення. Це була спроба донести правду про українську боротьбу за межі Радянського Союзу. Але найбільша небезпека чекала не в лісі і не в бою. А серед своїх. У 1952 році через зраду одного з підпільників Дмитро Білінчук потрапляє в полон. Для людей його рівня це означало лише одне — довгі допити, тиск, спроби зламати. І кінець. 8 квітня 1953 року в Лук’янівській тюрмі в Києві його розстріляли разом із побратимами. Йому було трохи за тридцять. Він не залишив після себе книжок чи гучних заяв. Його ім’я не стало символом для мас. Але його життя — це концентрат тієї боротьби, яку вели тисячі невідомих. Він пережив депортацію, уникав арештів, виривався з полону, воював проти двох режимів — і зрештою загинув через зраду. Не зламавшись. І, можливо, саме в цьому його головна сила. Бо історію творять не лише ті, про кого пишуть підручники. А й ті, хто мовчки тримався до кінця.

Він вижив у депортації, вирвався з рук гестапо, воював проти двох режимів — і загинув через зраду. Історія Дмитра Білінчука «Хмари». Дмитро Білінчук народився у 1919 році в гуцульському селі Ільці — серед гір, де життя було простим, але гідним. Велика родина, праця, традиції — усе це формувало характер, який згодом витримає значно більше, ніж звичайне сільське життя. Йому було трохи за двадцять, коли радянська влада прийшла в Карпати не лише з новими порядками, а й зі страхом. У 1940 році його родину депортували до Сибіру, в Красноярський край. Це була типова доля для тисяч українських сімей — нічні обшуки, вагони, невідомість. Але Дмитра серед них не було. Його врятувала випадковість — у той момент він був поза домом. І саме ця випадковість стала точкою неповернення. Він уже не міг просто жити, знаючи, що сталося з його родиною. Він обрав боротьбу. Спочатку — проти радянської влади. Він організовує невеликий загін, проводить диверсійні акції, діє обережно, але рішуче. Та війна швидко змінює обставини: на зміну одній окупації приходить інша. Німецька. І тут Білінчук не змінює позиції. Для нього ворог — це будь-яка влада, яка приходить на його землю не по праву. У 1942 році в рідних Ільцях стається подія, яка робить його мішенню для окупантів: під час сутички він застрелює коменданта поліції. Відтоді його шукають. Його вистежують. Його знаходять. Гестапо арештовує його. Здавалось би, кінець. Але ні. Дорогою до Коломиї відбувається те, що більше нагадує сцену з кіно: побратими влаштовують засідку і відбивають його з рук німців. Це був не просто порятунок — це був сигнал: він не сам. У 1943 році Дмитро вступає до ОУН. Проходить військовий вишкіл у старшинській школі УПА «Олені» — одному з ключових центрів підготовки командирів. Там формується не лише боєць, а й лідер. І вже невдовзі він стає таким. Спершу — чотовим, а згодом, у 1944 році, очолює сотню імені Богдана Хмельницького в курені «Перемога». Його псевдо — «Хмара». Символічно: він з’являється зненацька, діє швидко і зникає, залишаючи після себе лише слід. Після завершення активних бойових дій його боротьба не закінчується — вона змінює форму. З 1946 року він працює у Службі безпеки ОУН на Косівщині. Це вже не фронт, а підпілля: постійна небезпека, перевірка кожного слова, кожного кроку. Там, де ворог часто ближче, ніж здається. У 1949 році він бере участь у ризикованому рейді до Румунії разом із відділом УПА. Два тижні переходів, конспірації, роботи серед населення. Це була спроба донести правду про українську боротьбу за межі Радянського Союзу. Але найбільша небезпека чекала не в лісі і не в бою. А серед своїх. У 1952 році через зраду одного з підпільників Дмитро Білінчук потрапляє в полон. Для людей його рівня це означало лише одне — довгі допити, тиск, спроби зламати. І кінець. 8 квітня 1953 року в Лук’янівській тюрмі в Києві його розстріляли разом із побратимами. Йому було трохи за тридцять. Він не залишив після себе книжок чи гучних заяв. Його ім’я не стало символом для мас. Але його життя — це концентрат тієї боротьби, яку вели тисячі невідомих. Він пережив депортацію, уникав арештів, виривався з полону, воював проти двох режимів — і зрештою загинув через зраду. Не зламавшись. І, можливо, саме в цьому його головна сила. Бо історію творять не лише ті, про кого пишуть підручники. А й ті, хто мовчки тримався до кінця.